Постанова

від 21.06.2022 по справі 759/17733/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/17733/19

головуючий у суді І інстанції Войтенко Ю.В.

провадження № 22-ц/824/1517/2022

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вістекс-компані», Обслуговуючий кооператив «Кооперативна-3», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного знищення майна та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (далі - КП «Київблагоустрій»), у якому, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 292 000 грн, відшкодування моральної шкоди - 8 120 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ніч з 28 травня 2017 року на 29 травня 2017 року працівниками КП «Київблагоустрій» проводились незаконні дії щодо фізичного знищення та руйнування приватних гаражів, які знаходяться в обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3», за адресою: просп. Корольова, 5, місто Київ, у тому числі і його власного гаражу № НОМЕР_2, а також невідомі особи вивозили на автомобілях демонтовані гаражні ворота та інші конструкції. У результаті незаконних дій по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів за вказаною адресою, працівниками КП «Київблагоустрій» власниками гаражів викликано працівників поліції на місце події. Працівники Святошинського управління поліції ГУ НП у місті Києві, з`явившись на виклик, зафіксували дану подію та складено протокол. Внаслідок незаконних дій працівників КП «Київблагоустрій», позивачу як власнику гаражного боксу № НОМЕР_2, розташованого за адресою: просп. Корольова, 5, м. Київ , завдано матеріальних збитків на суму 292 000 грн, що підтверджується висновком вартості об`єкта незалежної оцінки від 15 травня 2017 року СОД ТОВ «Київський інститут оціночної діяльності». Його право власності на гаражний бокс № НОМЕР_2 підтверджується довідкою виданою обслуговуючим кооперативом «Кооперативна-3» № 85 від 15 листопада 2016 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 74723047 від 02 грудня 2016 року, а також технічним паспортом на гараж від 05 травня 2017 року.

Зменшивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з КП «Київблагоустрій» вартість відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного знищення майна, на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 50 000 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з КП «Київблагоустрій» на користь ОСОБА_1 50 000 грн відшкодування матеріальної шкоди.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів того, що Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачу направлявся припис щодо усунення порушень Правил благоустрію у зв`язку з будівництвом гаражу, що свідчить про те, що позивач не знав і не міг знати про наявні претензії Департаменту до ОК «Кооперативна-3», та відповідно і не мав можливості надати Департаменту та відповідачу правовстановлюючі документи, які підтверджують його право власності на гараж № НОМЕР_2 в обслуговуючому кооперативі «Кооператив-3», що розташований за адресою: просп. Корольова, 5, м. Київ.

Дії щодо знесення гаражу позивача вчинялися хоч і працівниками ТОВ «Вістекс-компані», але на виконання відповідного договору, саме за дорученням відповідача у справі, у присутності його представника. У вказаному договорі саме КП «Київблагоустрій» було замовником дій щодо знесення гаражу позивача. Будь-яких претензій до ТОВ «Вістекс-компані», у тому числі і щодо демонтажу не того об`єкту, чи не за тією адресою, чи щодо не тих осіб, відповідач у справі КП «Київблагоустрій» виконавцю - ТОВ «Вістекс-компані» не пред`являв.

Шкода позивачу завдана за вказаних обставин безпосередньо неправомірними діями відповідача, що свідчить про причинно-наслідковий зв`язок між шкодою позивача та винним діями відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, КП «Київблагоустрій» подало апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов невідповідних висновків, не з`ясував усі істотні обставини справи, а тому на думку апелянта рішення підлягає скасування у зв`язку з такими обставинами:

- наявність прийнятого доручення/рішення № 064-11370 від 23 листопада 2016 року Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (суб`єктом владних повноважень) та постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі № 826/734/17, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, безпосередньо свідчить про вчинення дій (завдання шкоди) внаслідок здійснення діяльності органом місцевого самоврядування (стаття 1173 Цивільного кодексу України), що в свою чергу виключає можливість застосування положень статті 1166 ЦК України щодо відповідача;

- наявність рішення суб`єкта владних повноважень (третьої особи) свідчить про необхідність застосовування статті 1173 ЦК України у спірних правовідносинах, що також виходить з висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду;

- заявлені позивачем вимоги не відповідають приписам діючого законодавства України, зокрема положеннями статті 25 Бюджетного кодексу України, яким передбачено, що відшкодування шкоди завдане органом місцевого самоврядування здійснюється шляхом безспірного списання коштів з державного або місцевого бюджету;

- відповідачем не приймалося рішення /не вчиняли дії та/або бездіяльність відносно майна позивача для притягнення до відповідальності за статтею 1166 ЦК України, натомість протиправне рішення приймалося суб`єктом владних повноважень що встановлено судовим рішенням яке набрало законної сили, а дії щодо демонтажу здійснювалися на виконання рішення суб`єкта владних повноважень третьою особою (ТОВ «Вістекс-компані»). Натомість наявність договору та участь представника відповідача в комісії не є підставою для відшкодування шкоди з відповідача оскільки відсутній склад правопорушення передбачений статтею 1166 ЦК України;

- судом першої інстанції не досліджено підстави виникнення права власності на гаражний бокс № НОМЕР_2, у тому числі не надано оцінку відсутності документів які підтверджують будівництво та введення в експлуатацію гаражного боксу № НОМЕР_2 загальною площею 64 кв.м за адресою: Кооперативна-3, м. Київ, 16 серпня 1990 року, що підтверджується невиконанням вимог ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року про витребування доказів;

- у позивача, як особи, яка без належних правових підстав здійснила самочинне будівництво на свій страх та ризик у порушення встановлених для будівництва законодавчих норм, відсутні підстави для відшкодування шкоди завданої неправомірними діями, оскільки понесенню заявлених позивачем збитків передувала неправомірна поведінка самого позивача, що виключає можливість відшкодування таких збитків;

- судом першої інстанції не надано оцінки факту відсутності об`єкта «нерухомого майна» начебто побудованого в 1990 році в період з 2005 по 2012 роки, що черговий раз підтверджує факт самочинного будівництва (висновок Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 826/382/18);

Відсутні правові підстав для застосування статті 1166 ПК України відносно КП «Київблагоустрій», оскільки рішення щодо демонтажу гаражів приймалося Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), а безпосередні дії із демонтажу вчинялися ТОВ «Вістекс- Компані».

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували, що станом на сьогоднішній день нерухоме майно позивача знищене (втрачене).

Від Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшли письмові пояснення, у яких він просив задовольнити апеляційну скаргу КП «Київблагоустрій».

У вказаних поясненнях зазначено, що 03 листопада 2016 року провідним інспектором КП «Київблагоустрій» здійснено перевірку стану благоустрою та виявлено порушення пункту 20.1.1 Правил, у зв`язку з чим винесено припис від 03 листопада 2016 року № 1617525 з пропозицією надати дозвільні документи на розміщення об`єкту, а в разі відсутності дозвільної документації демонтувати власними силами, відновивши благоустрій. У разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Позивачем не було виконано вимоги припису від 03 листопада 2016 року № 1617525, що і слугувало підставою для прийняття Департаментом доручення від 23 листопада 2016 року № 064-11370. Департамент діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У подальшому між КП «Киїблагоустрій» та ТОВ «Вістекс- Компані» підписаний договір від 10 травня 2017 року № 68, предметом якого є ряд робіт, у тому числі і демонтаж об`єктів та доставка таких об`єктів на майданчик тимчасового зберігання.

У матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували, що Департаментом вчинялись будь-які дії щодо демонтажу майна позивача.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що він на відповідній правовій підставі користується земельною ділянкою, що надає йому законне право розміщувати гараж за вищевказаною адресою, а також доказів сплати податку на нерухоме майно за період користування таким майном.

Один лише запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без підтвердження підстав набуття права власності на таке майно, обставин його будівництва, введення в експлуатацію, без прив`язки до конкретної земельної ділянки, не може слугувати беззаперечним доказом існування нерухомого майна як об`єкта матеріального світу.

Одночасно у поясненнях заявлено клопотання про поновлення строку на їх подачу, яке обґрунтоване введенням на території України режиму воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан, який продовжено 23 серпня 2022 року.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

02 березня 2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, в яких зазначено, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи викладене, строк на подачу письмових пояснень третьою особою підлягає поновленню.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла висновку про таке.

Судом встановлено, що згідно з довідкою від 15 листопада 2016 року № 85, виданою обслуговуючим кооперативом «Кооперативна-3», та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 74723047 від 02 грудня 2016 року гаражний бокс № НОМЕР_2 за адресою: просп. Корольова, 5, м. Київ , належить ОСОБА_1 .

Звітом про оцінку майна, а саме: гаражу № НОМЕР_2, за адресою: просп. Корольова, 5, м. Київ , встановлено, що ринкова вартість об`єкта оцінки станом на дату оцінку становить 292 000 грн без ПДВ.

Дорученням Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища від 23 листопада 2016 року № 064-11370 було надано доручення КП «Київблагоустрій» на вжиття заходів щодо демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме: гаражів, за адресою: просп. Корольова, 5-А, м. Київ , на території Автокооперативу «Кооперативна-3».

10 травня 2017 року між КП «Київблагоустрій» та ТОВ «Вістекс-Компані» укладений договір №68 про надання послуг демонтажу самовільно розміщених на території м. Києва об`єктів та доставкою даних об`єктів на майданчик тимчасового зберігання.

Пунктом 1.1 цього договору визначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання послуг з демонтажу самовільно розміщених та території міста Києва об`єктів (будівель, споруд, елементів благоустрою, залишків будівельних матеріалів, безхазяйного майна тощо) та доставкою таких об`єктів (або їх конструктивних елементів) на майданчик тимчасового зберігання.

29 травня 2017 року, 02 червня 2017 року, 04 грудня 2016 року, 03 грудня 2016 року членами комісії ТОВ «Вістекс-Компані» складено акти № № НО-23/ВК, НО-22/ВК, 03.248/1/ВК, 03-248-1/ВК, 03-270/ВК, 16/4-12-01, 16/4-12-02, 16/4-12-03, 16/4-12-04, 16/3-12-04, 16/3-12-03 про проведення демонтажу розміщеного за адресою: просп. Корольова, 5-А, м. Київ , на підставі договору з надання послуг від 10 травня 2017 року № 68 згідно з приписом від 03 листопада 2016 року № 1617525.

30 травня 2017 року головою ОК «Кооперативна 3» складено акт про знищення (руйнування) гаражних боксів, відповідно до якого у ніч з 28 травня 2017 року по 29 травня 2017 року працівниками КП «Київблагоустрій» ВО КМР (КМДА) проводились незаконні дії по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в ОК «Кооперативна 3» за адресою: вул. Академіка Корольова, 5, м. Київ.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року, яка була залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, було визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі доручення № 064-11370 від 23 листопада 2016 року та скасовано вказане доручення № 064-11370 від 23 листопада 2016 року.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Змістом права власності є правомочності щодо права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися «згідно із законом», воно повинне мати «легітимну мету» та бути «необхідним у демократичному суспільстві». Якраз «необхідність у демократичному суспільстві» і містить у собі конкуруючий приватний інтерес; зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які, у свою чергу мають бути «відповідними і достатніми»; для такого втручання має бути «нагальна суспільна потреба», а втручання - пропорційним законній меті.

У своїй діяльності ЄСПЛ керується принципом пропорційності, як дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).

ОСОБА_1 належить гаражний бокс № НОМЕР_2 за адресою: просп. Корольова, 5, м. Київ , що підтверджується довідкою від 15 листопада 2016 року № 85, виданою обслуговуючим кооперативом «Кооперативна-3», та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 74723047 від 02 грудня 2016 року.

Право власності позивача на вказаний гараж зареєстровано у порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому не є об`єктом самочинного будівництва.

Відповідачем указана обставина не спростована належними та допустимими доказами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до пункту 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року (далі - Правила), порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року, Положенням про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2008 року, Правилами забудови міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою.

Також пунктом 20.2.11 Правил передбачено, що у разі виявлення силами Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) самовільно встановлених елементів благоустрою, його власнику вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу у триденний термін.

Відповідно до пункту 20.2.1 Правил, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Пунктом 13.3.2 Правил визначено, що у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом З цього підпункту.

Тобто підставами для вжиття заходів щодо демонтажу є наявність самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми та невиконання її власниками (користувачами або особами, які здійснили розміщення (встановлення)) припису про демонтаж у строки, зазначені у такому приписі.

Разом із тим, доказів того, що КП «Київблагоустрій» складений та виданий припис ОСОБА_1 з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу гаражного боксу № НОМЕР_2 матеріали справи не містять.

Також суду не надано фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на гаражному боксі № НОМЕР_2 відповідно до вимог пункту 20.2.1 Правил.

Представник КП «Київблагоустрій» - Кір`яков А.С. у судовому засіданні також підтвердив суду факт не складення такого припису ОСОБА_1 .

Відповідачем не заперечується, що згідно зі складеними актами за наслідками проведеного демонтажу на виконання рішення (доручення) Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради № 064-11370 від 23 листопада 2016 року, виконавцем робіт по демонтажу гаражів виступало ТОВ «Вістекс-компані», яке діяло за замовленням КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про спростування тверджень позивача щодо неправомірності дій по знесенню гаражу, а також доказів на спростування розміру завданої майнової шкоди.

При визначенні розміру завданої майнової шкоди суд першої інстанції взяв до уваги звіт, виконаний СОД ТОВ «Київський інститут оціночної діяльності» 15 травня 2017 року, про оцінку майна, а саме: гаражу № НОМЕР_2 за адресою: просп. Корольова, 5, м. Київ , який встановлено, що ринкова вартість об`єкта оцінки станом на дату оцінку становить 292 000 грн без ПДВ.

Частиною 3, 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про доведеність позивачем своїх вимог щодо завданої матеріальної шкоди, яка була спричинена неправомірними діями саме відповідача у справі.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що КП «Київблагоустрій» не вчиняло жодних дій на виконання рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради, а демонтаж у розумінні пункту 13.3.3 Правил здійснювало ТОВ «Вістекс-компані».

Як правильно зазначив суд першої інстанції, дії щодо знесення гаражу позивача вчинялися хоч і працівниками ТОВ «Вістекс-компані», але на виконання відповідного договору, саме: за дорученням відповідача у справі, за присутності його представника. У вказаному договорі саме КП «Київблагоустрій» було замовником дій щодо знесення гаражу позивача.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема і щодо не доведення позивачем завдання йому шкоди та розмір такої шкоди, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування або зміни у суду апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська