Постанова

від 04.07.2022 по справі 530/1903/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/1903/21 Номер провадження 22-ц/814/1019/22Головуючий у 1-й інстанції Мальцев С.М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року у складі судді Мальцева С.О.

по справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії державного виконавця Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою та просив визнати оскаржувану бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) неправомірною, зобов`язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) вжити передбаченихЗаконом України "Про виконавче провадження"вичерпних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення Зіньківського районного суду від 06.05.1996 року, зобов`язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в зв`язку із збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян пропорційно збільшити (нарахувати до сплати) суму грошових коштів, що виплачується за даним грошовим зобов`язанням, та зобов`язати державного виконавця Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) провести індексацію сум відшкодування шкоди, завданої йому каліцтвом (втрата заробітку та сторонній побутовий догляд) згідноЗакону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Ухвалою Котелевськогорайонного судуПолтавської областівід 08лютого 2022року скаргу ОСОБА_1 набездіяльність державноговиконавця Зіньківськоговідділу державноївиконавчої службиу Полтавськомурайоні Полтавськоїобласті задоволено частково.

Визнано оскаржувану бездіяльність державного виконавця Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) неправомірною.

3обов`язано державного виконавця Зіньківського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вжити передбаченихЗаконом України "Про виконавче провадження"вичерпних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення Зіньківського районного суду від 06.05.1996 року.

В іншій частині вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , просив скасувати її в частині відмовлених вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити скаргу в оскаржуваній частині, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, щодержавним виконавцем не виконуються вимоги ч. 1 ст. 535 ЦК України згідно якої у разі збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сума, що виплачується за грошовим зобов`язанням фізичній особі (на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, за договором довічного утримання (догляду) та в інших випадках, встановлених договором або законом), пропорційно збільшується.

Також вказав, що державний виконавець при обрахуванні сум відшкодування шкоди не дотримується вимог абзацу шостого частини першої статті другої Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», де передбачена індексація сум відшкодування шкоди, завданої фізичній особі каліцтвом.

Від старшого державного виконавця Зіньківського РВ ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Битенко Н.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 травня 1996 року вирішено стягувати з колективного сільськогосподарського підприємства«Прогрес» Зіньківського району, с. Малі Будища, починаючи з 26 липня 1995 року, довічно на користь ОСОБА_1 щомісячно компенсацію втраченого заробітку та витрат на частковий сторонній побутовий догляд.

На даний час КСП "Прогрес" реорганізовано та його правонаступником є сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Прогрес" код ЄДРПОУ: 03770833, с. Малі Будища, Полтавського району, Полтавської області.

На виконання зазначеного рішення суду Зіньківським районним судом видано виконавчий лист від 06.05.1996 року № 2-130/1996 рік, який ОСОБА_1 08.05.1998 року пред`явив на виконання відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції (на даний час Зіньківський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Вказаний виконавчий лист державною виконавчою службою був втрачений, тому на даний час на виконанні знаходиться дублікат виконавчого листа від 26.11.2015 року № 530/1824/15-ц виданий на підставі ухвали Зіньківського районного суду від 26.11.2015 року (виконавче провадження № 49862182).

Виконавче провадження було повторно відкрито 18.01.2016 року. Згідно резолютивної частини виконавчого листа на користь ОСОБА_1 з боржника підтягає стягненню щомісяця компенсація за втрачений заробіток в сумі два мільйона вісімсот тисяч крб. (28 грн.) та компенсація витрат на частковий сторонній побутовий догляд в сумі п`ятсот тисяч крб. (5 грн.).

Відмовляючи в частині заявлених вимог, місцевий суд прийшов до висновку, що вимога про зобов`язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в зв`язку із збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян пропорційно збільшити (нарахувати до сплати) суму грошових коштів, що виплачується за даним грошовим зобов`язанням, та про зобов`язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) провести індексацію сум відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 каліцтвом (втрата заробітку та сторонній побутовий догляд) згідноЗакону України"Проіндексацію грошовихдоходів населення" є необґрунтованою, так як в зазначених Законах не міститься обов`язок державного виконавця самостійно здійснювати відповідний перерахунок, а тому це не є бездіяльностю, яка розглядається за правилами скарги на державного виконавця, а пов`язане з захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, що розглядається відповідно у позовному провадженні за правилами відповідного судочинства.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 ч. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів законом покладено на державну виконавчу службу. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) закріплені уЗаконі України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі, - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBYv. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права і обов`язки державного виконавця.

Права (обов`язку) на збільшення розміру грошового відшкодування у зв`язку зі збільшенням розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян та індексації відшкодування шкоди, завданої каліцтвом державний виконавець не має.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеногоустатті 3 Закону України «Про виконавче провадження»за заявою стягувача про примусове виконання.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) зазначено, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Частиною першоюстатті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами (абзац 1 частини першоїстатті 1202 ЦК України).

Статтею 1208 ЦК України передбачено, що за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.

За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Тобто, цивільним законодавством для охорони прав фізичних осібвстановлена можливість збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю у триваючих правовідносинах.

Отже, вимоги ОСОБА_1 щодо збільшення розміру грошового відшкодування та індексації сум відшкодування можуть бути предметом розгляду у цивільній справі за його зверненням до суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2018 року справа № 476/72/17 (провадження № 61-13283св18) зроблено висновок, що «відповідно до частини першоїстатті 1202 ЦК Українивідшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. Згідно з частиною другоюстатті 1208 ЦК Україниза заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду. Аналіз зазначеної норми закону дає підстави для висновку, що вона спрямована на забезпечення реальності захисту інтересів потерпілого й повноти відшкодування, оскільки відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, є тривалим у часі процесом. Таким чином, з моменту прийняття судом рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, особа має право на його збільшення у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати».

Відповідно дост.535ЦК України у разізбільшення встановленогозаконом неоподатковуваногомінімуму доходівгромадян сума,що виплачуєтьсяза грошовимзобов`язаннямфізичній особі(навідшкодування шкоди,завданої каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`яабо смертю,за договоромдовічного утримання(догляду)та вінших випадках,встановлених договоромабо законом),пропорційно збільшується.

ОСОБА_1 наданий виконавчий лист з якого встановлено, що рішенням суду вирішено стягувати з КСП «Прогрес» на його користь довічно щомісяця по 2800000 крб., як компенсацію за втрачений заробіток та по 500000 крб. як компенсацію витрат на частковий сторонній догляд.

Відомості щодо вирахування вказаних сум виходячи з неоподаткованого мінімуму доходів громадян суду не надано.

Окрім того, у матеріалах справи відсутнє судове рішення, на підставі якого видано виконавчий лист.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд обгрунтовано відмовив у задоволенні даної вимоги ОСОБА_1 , оскільки на державного виконавця Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України«Про індексаціюгрошових доходівнаселення» не покладено обов`язок самостійно здійснювати відповідний перерахунок.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, а тому підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 в оскаржуваній частині відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.367, ст.374 ч. 1 п. 1, ст.375, ст.382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді: С.А. Гальонкін

Л.М. Хіль