Постанова

від 06.07.2023 по справі 530/1903/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 липня 2023 року

м. Київ

справа № 530/1903/21

провадження № 61-1590св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

особа, дії якої оскаржуються, - державний виконавець Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Гальонкіна С. А., Хіль Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, просив визнати бездіяльність державного виконавця Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі - державний виконавець ВДВС) неправомірною, зобов`язати державного виконавця ВДВС вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» вичерпних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 травня 1996 року, зобов`язати державного виконавця ВДВС у зв`язку зі збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян пропорційно збільшити (нарахувати до сплати) суму грошових коштів, що виплачується за зазначеним грошовим зобов`язанням, та провести індексацію сум відшкодування шкоди, завданої йому каліцтвом (втрата заробітку та сторонній побутовий догляд) згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Короткий зміст рішень судів

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року скаргу задоволено частково.

Визнано оскаржувану бездіяльність державного виконавця ВДВС неправомірною.

3обов`язано державного виконавця ВДВС вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» вичерпних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 травня 1996 року. В іншій частині вимог відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що посадова особа ВДВС під час примусового виконання судового рішення безпідставною не здійснює всіх у сукупності виконавчих дій у виконавчому провадженні, з метою стягнення заборгованості з боржника, тим самим порушує право стягувача на стягнення існуючої заборгованості та виконання судового рішення. Тому вимоги про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною та зобов`язання вчинити дії підлягають задоволенню.

Водночас вимоги про зобов`язання державного виконавця у зв`язку зі збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян пропорційно збільшити (нарахувати до сплати) суму грошових коштів, що виплачується за спірним грошовим зобов`язанням, та провести індексацію сум відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 каліцтвом (втрата заробітку та сторонній побутовий догляд) згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», задоволенню не підлягають, оскільки зазначені закони не передбачають обов`язку державного виконавця самостійно здійснювати відповідний перерахунок, а тому зазначене не відноситься до бездіяльності, яка розглядається за правилами скарги на дії державного виконавця. Такі вимоги пов`язані із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, що підлягають розгляду у позовному провадженні за правилами відповідного судочинства.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 липня 2022 року ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вимоги ОСОБА_1 щодо збільшення розміру грошового відшкодування та індексації сум відшкодування можуть бути предметом розгляду у цивільній справі за його зверненням до суду. Також на державного виконавця Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» не покладено обов`язку самостійно здійснювати індексацію сум, які підлягають стягненню, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні зазначених вимог.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що державний виконавець не виконав вимоги статті 535 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Суд апеляційної інстанції розглянув справу без його ( ОСОБА_1 ) участі, який не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі пункту 5 частини першої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин частину дев`яту статті 128 ЦПК України та не надіслав на його адресу повістку про виклик у судове засідання.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі, передбаченій частиною другою статті 389 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлені судами обставини

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (частини перша, друга та п`ята статті 12 ЦПК України).

Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 43 ЦПК України).

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 ЦПК України (частина третя статті 368 ЦПК України).

Відповідно до статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно зі статтею 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом. Складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

У рішені Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У рішенняхЄСПЛ від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України», від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» зазначено, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

Відповідно до матеріалів справи ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 квітня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Котелевського районного суду Полтавської області від 08 лютого 2022 року, а ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2022 року справу призначено до розгляду на 24 травня 2022 року.

У матеріалах справи є судова повістка-повідомлення про призначення справи на 24 травня 2022 року, адресована ОСОБА_1 (а. с.139), проте доказів вручення зазначеної судової повістки заявнику немає.

Також у матеріалах справи є телефонограма, відповідно до якої ОСОБА_1 повідомили, що розгляд справи відбудеться 24 травня 2022 року (а. с. 143).

Надалі розгляд справи відкладався на 09 червня 2022 року та на 05 липня 2022 року, а повідомлення про це ОСОБА_1 надсилалися телефонограмами (а. с. 149, 163).

Оцінюючи доводи касаційної скарги про те, що заявник не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, Верховний Суд врахував, що у матеріалах справи немає відомостей про те, що ОСОБА_1 у спосіб, встановлений статтею 128 ЦПК України, був повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час і місце розгляду справи.

Наявність у матеріалах справи копії тексту судової повістки - повідомлення не є підтвердженням виконання апеляційнім судом вимог статті 128 ЦПК України.

Згідно із частиною дев`ятою статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема, мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Повідомлення учасників справи телефонограмою про розгляд справі не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи (див. постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2021 року у справі № 379/1296/18 (провадження № 61-10167св20), від 10 вересня 2021 року у справі № 295/8610/15-ц (провадження № 61-19082св20), від 15 червня 2022 року у справі № 369/9386/17 (провадження № 61-18689св21), від 05 квітня 2023 року у справі № 545/1103/20 (провадження № 61-17914св21), від 03 травня 2023 року у справі № 569/24240/21 (провадження № 61-668св23).

Суд апеляційної інстанції на зазначені вимоги закону та практику його застосування уваги не звернув, розглянув справу, призначену на 05 липня 2022 року, за відсутності ОСОБА_1 , щодо якого відсутні відомості про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи не відклав, чим порушив конституційне право сторони на участь у судовому розгляді та вимоги статті 6 Конвенції щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

Тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтованість інших доводів касаційної скарги ОСОБА_1 не підлягають перевірці з огляду на встановлене касаційним судом порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для обов`язкового скасування постанови апеляційного суду, оскільки суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , щодо якого не мав відомостей про вручення йому судової повістки про дату, час та місце розгляду справи, а тому оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 05 липня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції..

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

О. В. Ступак