Ухвала

від 11.07.2022 по справі 639/6128/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/6128/20

Провадження № 2/639/37/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Труханович В.В.,

за участю секретаря Усиченко К.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу № 639/6128/20 за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів.

Представник позивача Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву з проханням судове засідання провести у його відсутність, а разі неявки представника позивача позов залишити без розгляду, у зв`язку з неодноразовою неявкою представника позивача в судове засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом було встановлено, що 25 вересня 2020 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась Харківська міська рада з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, відповідно до якого просили суд стягнути з відповідача 371993,16 грн. та судові витрати.

Частинами 1, 3 ст. 128 ЦПК України встановлено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові засідання по вищезазначеній справі призначалися на 14 грудня 2021 року, 12 січня 2022 року, 03 лютого 2022 року, 02 березня 2022 року, 12 липня 2022 року.

Про день, час та місце судових засідань, які були призначені на зазначені дати, позивач Харківська міська рада повідомлялася належним чином. ( а.с. 172, 175, 183, 212а)

Однак, в судове засідання представник позивача Харківської міської ради не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заву про розгляд справи у його відсутність суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вказані положення також зазначені у ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Тобто, законом не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Судом встановлено, що представник позивача по справі неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, проте до суду не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав.

Отже, обставини неявки у судові засідання представника позивача, якому було відомо про наявність цивільної справи в суді, неодноразові виклики його в судові засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час, не може бути вирішена по суті.

Згідно ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 43, 44, 131, 128, 210, 223, 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заявуХарківської міськоїради до ОСОБА_1 простягнення безпідставнозбережених коштів залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 12.07.2022 року

Суддя В.В. Труханович