Ухвала

від 08.07.2022 по справі 522/25890/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

08.07.2022

Справа № 522/25890/21

Провадження № 1-кп/522/1446/22

УХВВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості складені у кримінальному провадженні №12019161470001622 від 04.12.2019 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, адвоката (свідоцтво № 004232 видане 15.07.2020 Радою адвокатів Одеської області), яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілої сторони адвоката ОСОБА_5 ,

представника юридичної особи - адвоката ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

встановив:

На розгляд до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт та угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12019161470001622 від 04.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоди про визнання винуватості, вказавши на підстави, зазначені в останній. Вважав, що обвинувальний акт і угоди відповідають вимогам КПК України.

Обвинувачена зазначила, що обвинувачення їй зрозуміле, вину у пред`явленому обвинуваченні визнає в повному обсязі, укладення угоди було добровільним без будь-якого примусу, умови угоди та вид покарання їй зрозумілі. Просила затвердити угоду.

Захисник ОСОБА_7 ,також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Представник потерпілої сторони адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Представник юридичної особи - адвокат ОСОБА_6 подав заяву, в якій не заперечував проти затвердження угоди.

Заслухавши думки сторін, дослідивши угоду про визнання винуватості та обвинувальний акт, суд дійшов висновків про таке.

Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

В підготовчому судовому засіданні підлягають вирішенню ряд питань, передбачених ст. ст. 314-315 КПК України.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України.

У пункті 18 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» № 13 від 11.12.2015 року зазначено, що за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень: а) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. При цьому, зокрема в останньому випадку, слід неухильно дотримуватися вимог закону щодо відкриття сторонами кримінального провадження одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України, обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні, зокрема, у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості - з моменту ініціювання укладення такої угоди.

Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Судом встановлено, що умови наданої угоди про визнання винуватості суперечать вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.

Так, 20.12.2021 року у кримінальному провадженні №12019161470001622 від 04.12.2019 року була укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_3 .

Разом з тим, з зазначеної угоди вбачається, що вона була укладена без участі захисника, угоду засвідчили тільки прокурор та підозрювана ОСОБА_3 .

У підготовчому судовому засіданні учасники провадження підтвердили, що під час укладення угоди про визнання винуватості, захисник участі не брав.

Таким чином, суд вважає, що угода про визнання винуватості була укладена без дотримання вимог п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону та є безумовною підставою для відмови у задоволенні угоди про визнання винуватості.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-1V від 23.02.2006 року, зі змінами, внесеними згідно із Законами №3135-V1 від 15.03.2011 року та №5463-V1 від 16.10.2012 року, остаточне рішення ЄСПЛ у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав і основоположних свобод, є обов`язковим для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції.

Згідно з правовою позицією ЄСПЛ, відображеною, зокрема, у п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником…, є однією з основних ознак справедливого судового розгляду».

Таким чином, суд констатує, що важливою складовою права на захист у кримінальному провадженні є забезпечення ефективності захисту та створення умов для вільного вибору захисника. Недотримання цих складових права на захист навіть за умови участі захисника у провадженні на різних стадіях може призвести до істотних порушень вимог КПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в затвердженні угоди про визнання винуватості від 20.12.2021 року, укладеної між прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 і обвинуваченою ОСОБА_3 має бути відмовлено, у зв`язку з невідповідністю умовам угоди інтересам суспільства та вирішити у підготовчому судовому засіданні питання про наявність підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019161470001622 від 04.12.2019 року відносно ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 376, 469, 472, 474 КПК України, суд -

ухвалив:

У затвердженні угоди у кримінальному провадженні №12019161470001622 від 04.12.2019 року про визнання винуватості, укладену 20.12.2021 року між прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 і підозрюваною ОСОБА_3 , - відмовити.

Ухвала оскарження не підлягає.

Копію ухвали вручити учасникам провадження.

Суддя: