Постанова

від 07.06.2022 по справі 910/10524/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2022 р. Справа№ 910/10524/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.10.2021 (повний текст рішення складено та підписано 05.11.2021)

у справі №910/10524/21 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ»

до Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ»

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд зобов`язати відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації виключити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фіктивний запис про місцезнаходження юридичної особи: ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ» (код 42975609) за адресою: 01054 м. Київ вул. Бульварно-Кудрявська, 6.35, офіс.9, у зв`язку за відсутністю товариства за вказаним місцезнаходженням.

Зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації скасувати запис №10741020000085051 від 25.04.2019 року про реєстрацію юридичної особи: ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ» (код 42975609) за адресою: 01054 м. Київ вул. Бульварно-Кудрявська, 6.35 офіс.9, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку з фіктивними даними наданими товариством під час реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приміщення розташоване за адресою: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 35, оф. 9. належало ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР «НАВІГАТОР» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого Колесник О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.04.2013 за реєстровим № 950, а згідно Акту прийому передачі майна до статутного капіталу від 01.07.2019 року ТОВ «Бізнес центр «Навігатор» код ЄДРПОУ35121843 передав зазначене приміщення до статутного капіталу ТОВ «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ», тобто воно стало належати на праві власності позивачу.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі № 910/10524/21 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів відповідачем Шевченківською районною в м. Києві державної адміністрацією.

Позивач не є учасником юридичної особи або відповідним органом державної влади і ним не доведено наявність підстав для ліквідації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які б не можливо було усунути, виходячи з вимог ст. 110 ЦК України.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ» звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/10524/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2021 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10524/21 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/10524/21.

01.12.2021 матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/10524/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/10524/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022 відкладено розгляд справи №910/10524/21 на 23.02.2022.

23.02.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан в Україні.

Ухвалою від 03.05.2022 розгляд справи призначено на 08.06.2022.

У судове засідання 08.06.2022 представники сторін та третьої особи не з`явились.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято без врахування дійсних обставин справи, з неповним дослідженням усіх обставин справи, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак підлягає скасуванню.

Позивач зазначає, що ним надано неспростовні докази, що третя особа не могла надати докази права користування належним позивачу майном, а тому державний реєстратор не мав права реєструвати місце знаходження третьої особи у належному позивачу приміщенні.

Крім того, позивач зазначає, що він не вимагав ліквідації ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ», а тому висновки суду щодо неможливості ліквідації юридичної особи не стосуються предмета спору.

Апелянт наголошує, що існування недостовірних відомостей щодо місця реєстрації ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань порушує право позивача на мирне володіння власністю.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач та третя особа своїм правом на надання відзиву не скористались.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представники сторін та третьої особи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представників учасників судового процесу.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що на підставі офіційних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за пошуковою назвою було виявлено існування державної реєстрації місцезнаходження ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ» (код 42975609) за адресою: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 35, оф. 9; керівником ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ» зареєстровано Кляузова Андрія Андрійовича .

Зазначає, що приміщення, розташоване за адресою: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 35, оф. 9 належало ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР «НАВІГАТОР» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.О. 19.04.2013 за реєстровим № 950, а згідно Акту прийому-передачі майна до статутного капіталу від 01.07.2019, ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР «НАВІГАТОР» передало зазначене приміщення до статутного капіталу ТОВ «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ», тобто воно стало належати на праві власності позивачу.

Згідно договору оренди нерухомого майна №2703-14 від 27.03.2014 та додаткової угоди до цього договору оренди від 29.02.2016 ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР «НАВІГАТОР» передав, а ТОВ «АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ «ЕЛЬСОН» прийняв в оренду в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - приміщення на 2-му поверсі в п`ятиповерховому виробничому корпусі загальною площею 89,56 кв.м., у тому числі площа спільного користування становить 11,66 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 35А (розпорядження Київського міського голови від 19.02.2016 № 125/1 про перейменування вулиці з вул. Воровського на вул. Бульварно-Кудрявську у м. Києві).

Згідно договору оренди нерухомого майна №3519-11 від 01.07.2019 та додаткової угоди до договору від 31.12.2019, ТОВ «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ» як орендодавець передав за плату ТОВ «АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ «ЕЛЬСОН» нежитлове (нежитлові) приміщення загальною площею 50,49 кв.м. (у тому числі площа спільного користування 4,39 кв.м.) кабінети №6, №8, №9 на 2-му поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 35, група нежилих приміщень (літера «А»), згідно плану.

Згідно відповіді на запит позивача від 31.05.2021, ТОВ «АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ «ЕЛЬСОН» повідомила, що вона як орендар не порушувала умов вищевказаного договору оренди та додаткової угоди та не укладала договори суборенди ані з фізичними, ані з юридичними особами, у тому числі з ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ» (код 42975609) за будь-якими цивільно-правовими договорами. Вказані приміщення, у тому числі №9, перебувають у користуванні лише ТОВ «АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ «ЕЛЬСОН».

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає, що ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ» безпідставно зареєструвало своє місцезнаходження у належних йому приміщеннях, оскільки фактично не знаходилась і не знаходиться за адресою, вказаною у реєстраційних документах, а зазначення у реєстраційних документах місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ» - адреси: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 35, оф. 9, порушує право позивача на мирне володіння власністю, може вводити в оману зацікавлених осіб, кредиторів ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ», в тому числі податкові та правоохоронні органи, у зв`язку з чим позивач вважає, що має право вимагати захисту шляхом відображення в ЄДР дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення і захист його порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування відповідного запису в ЄДР.

З огляду на положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України і статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (частина друга статті 45 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (див. правові висновки Верховного Суду у постановах від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ» безпідставно зареєструвало своє місцезнаходження у належних йому приміщеннях, оскільки фактично не знаходилась і не знаходиться за адресою, вказаною у реєстраційних документах, а зазначення у реєстраційних документах місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ» - адреси: 01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 35, оф. 9, порушує право позивача на мирне володіння власністю, може вводити в оману зацікавлених осіб, кредиторів ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ».

Водночас, наявність реєстрації місцезнаходження юридичної особи в приміщенні належному позивачу жодним чином не надає такій особі права користування, володіння чи розпорядження майном. Позивач не надав доказів, що його майнові права на вказану у позові нерухомість оспорюються чи навіть можуть бути порушені в майбутньому з огляду на обставини на які посилається позивач.

Те що обставини на які посилається позивач можуть вводити інших осіб в оману, також не свідчать, про наявність порушеного чи оспорюваного права саме позивача, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність порушеного права позивача є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів, наявність порушеного права яке б підлягало захисту.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено відсутність порушеного права позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (ст. ст. 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, ай охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл.

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки викладено в абзаці 10 п. 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 No 3рп/2003.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Нормами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до частин 2 та 3 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси, які порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Суд зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996р. у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 року (заява № 38722/02)).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів розглянула доводи позивача, що ним надано неспростовні докази, що третя особа не могла надати докази права користування належним позивачу майном, а тому державний реєстратор не мав права реєструвати місце знаходження третьої особи у належному позивачу приміщенні, однак зазначає, що така реєстраційна дія не порушує та не звужує прав позивача, а тому відсутні підстави для скасування запису про реєстрацію юридичної особи.

Щодо доводів позивача, що він не вимагав ліквідації ТОВ «ЄВРОФАРМА ТЕХНОЛОДЖИ», а тому висновки суду щодо неможливості ліквідації юридичної особи не стосуються предмета спору, колегія суддів зазначає, що часткове скасування запису чинним законодавством не передбачено.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/10524/21 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/10524/21 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/10524/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі №910/10524/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ».

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2022.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова