Рішення

від 06.07.2022 по справі 906/584/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/584/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Ревелюк Т.О.- посвід № 058864 від 21.12.2020

від позивача: не з`явився

від відповідача -1: не з`явився

від відповідача - 2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особіГоловного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до 1.Житомирської міської ради

2. Приватного підприємства "Васком"

про визнання незаконними та скасування рішення, скасування запису про реєстрацію права, визнання недійсним договору сервітуту та повернення земельної ділянки

Керівник Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської міської ради та Приватного підприємства "Васком" у якому просить:

1. Визнати незаконним та скасувати пункт 7 рішення сесії Житомирської міської ради №1931 від 22.06.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам земельних відносин" в частині прийняття рішення про укладання з приватним підприємством "Васком" договору про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:015:0069.

2. Визнати недійсним договір №104 від 07.07.2020 про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:015:0069, що укладений між Житомирською міською радою та ПП "Васком".

3. Скасувати державну реєстрацію права земельного сервітуту Приватного підприємства "Васком" щодо земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:03:015:0069 (запис про інше речове право №39815795 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

4. Зобов`язати ПП "Васком" повернути Житомирській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:015:0069.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Житомирська міська рада, приймаючи рішення №1931 від 22.06.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам земельних відносин" в частині прийняття рішення про укладання з приватним підприємством "Васком" договору про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:015:0069 площею 0,0139 га по вул. Велика Бердичівська,31-б в м. Житомирі та укладаючи договір № 104 від 07.07.2020 про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку для розміщення тимчасового павільйону, не дотрималася вимог закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку розміщення тимчасових споруд. Встановлення ПП "васком" сервітуту щодо спірної земельної ділянки, зокрема, з метою провадження підприємницької діяльності не відповідають правовій природі земельного сервітуту та меті його надання.

Вважає, що спірний договір є удаваним, оскільки за своєю суттю є договором оренди.

Ухвалою суду від 31.05.201 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 906/584/21 за правилами загального позовного провадження.

Житомирська міська рада надала відзив на позовну заяву (а.с.114-118).

Обґрунтовуючи підстави для відмову у позовів Житомирська міська рада зазначає таке.

Прокурором не доведено бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в цій справі.

Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області не здійснено та не складено відповідних матеріалів щодо порушення вимог земельного законодавства ПП"Васком" у спірних правовідносинах.

Не доведено, що управління було позбавлено можливості звернутись самостійно із відповідним позовом до суду з поданням клопотання про відстрочку сплати судового збору за відсутності фінансування.

Не можна ототожнювати поняття "держава" та "територіальна громада". Інтереси територіальної громади можуть не співпадати з інтересами держави.

Комунальна власність не входить до складу державної, є самостійним об`єктом права власності, управління якою здійснює безпосередньо територіальна громада або створені нею органи.

Посилання прокурор на порушення відповідачем певних норм чинного законодавства не самі по собі не можуть бути доказом порушення інтересів держави та підставою для представництва.

Відповідно до ч.ч.3,5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" Житомирська міська рада має законне право укладати будь - які угоди стосовно належного територіальній громаді майна, в т.ч. надавати право користування ним відповідачеві -2.

Враховуючи норм ст. ст.401 та 402 ЦК України про те, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом та те, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду, встановлення земельного сервітуту щодо спірної земельної ділянки в інтересах відповідача -2 повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Норми ЗК України, як і тнормиЦК України не визначають укладання сервітуту на підставі розпорядчого рішення власника майна або зп результатами аукціону. Такий порядок передбачено для уклдадання договору оренди землі.

В позовній заяві прокурор зазначає, що Житомирська міська рада мала інші можливості задовольнити потребу у користуванні нерухомим майном комунальної власності у порядку та спосіб, встановлений законом, у тому числі шляхом укладення договору оренди землі. Однак, прокурор при цьому порушує чинне законодавство, зокрема засади законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, а також прокурор відмовляє міській раді в можливості користуватися одним з основних прав - правом свободи договору.

Відповідачі на власний розсуд могли визначити форму договору та його умови. При цьому, вони мали право відступи від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Договір сервітуту найліпшим чином задовольняє інтереси територіальної громадим. Житомира, оскільки: був укладений у відповідності до норм до ст. 99 ЗК України (для потреб розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); є платним - 25286,05 грн в рік.

При укладенні договору по встановленню сервітуту сторонами дотримано загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. встановленні ст. 203 Цивільного кодексу України. Договір не суперечить законодавству.

З посиланням на ст. 99 Земельного кодексу України міська рада мала право на прийняття оспорюваних рішень та договору, а прокурор, пред`явивши позов порушує право сторін на свободу договору, а сам договір відповідає вимогам ст. 203 ЦК України.

Також, Житомирська міська рада вважає, що прокурор не мав підстав для представництва інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Враховуючи викладене, Житомирська міська рада вважає позов прокурора таким, що заявлений з порушенням норм матеріального права.

15.06.2022 прокурор надав суду відповідь на відзив Житомирської міської ради (а.с.120-125), в якому посилаючись, зокрема, на правові позиції Верховного суду, з доводами міськради не погодився.

21.01.2022 від представника позивача - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі управління. ( а.с.180)

Відповідач -2 відзив на позовну заяву не надав.

Варто зазначити, що поштова кореспонденція, яку суд направляв ПП "Васком"

для належного повідомлення про розгляд справи, поверталася з відмітками відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 135,136,146,154,167,176.)

Ухвалою суду від 28.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/584/21 до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав. в повному обсязі.

Представник відповідача -1 в судове засідання не з`явився, але надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність. В позові просить відмовити. (а.с.201)

Відповідач -2 свого представника в судове засідання не направив. Ухвали суду повернулись до суду з відмітками відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання". (а.с.195-200).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі клопотання суб`єктів земельних відносин Житомирська міська рада, згідно з рішенням від 22.06.202020.06.20219 №1931 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам земельних відносин", затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентарізацї земель комунальної власності відносно земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:03:015:0069 площею 0,0139 га за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівсь,31-б. ( а. с. 26,27).

07.07.2020 між Житомирською міською радою (власник земельної ділянки) та ПП "Васком" (сервітуарій) було укладено Договір про встановлення земельного сервітуту №104 (далі - Договір) на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:015:0069 для розміщення тимчасового павільйону строком на 10 років із платою за користування в розмірі 25286.05 грн в рік ( а. с. 23,24).

Згідно з п. 2.4.-2.6. Договору, встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою під обмеженням, щодо якої встановлено сервітут. Земельний сервітут повинен здійснюватися способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут.

Сторони підписали акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт прийому-передачі об`єкта сервітутного землекористування ( а. с. 25).

17.12.2020 за ПП "Васком" Т.А. було зареєстровано право користування земельною з кадастровим номером 1810136600:03:015:0069.

Прокурор зазначає, що Паспорт прив`язки із змінами оформлено нп тимчасовий павільог громадського харчування в блокуванні з кіоском продовольчих товарів в комплексі із зупинкою громадського транспорту та виконанням благоустрою прилеглої території за адресою:м. Житомир, вул. Велика Бердичівсь,31-б. ( а. с. 28,29).

Прокурор вважаючи, що при прийняті рішення та укладання Договору, відповідачами порушено норми законодавства, звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у суді та дотримання вимог Закону України "Про прокуратуру", зазначав, що органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Порушення інтересів держави, на думку Житомирської окружної прокуратури, є те, що саме державою здійснюється особлива охорона землі як національного багатства в силу ст. 14 Конституції України, а протиправне набуття ФОП Бабкіною Т.А. прав на земельну ділянку комунальної форми власності суперечать вимогам закону.

Житомирська місцева прокуратура 26.02.2021 листом звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про порушення вимог земельного законодавства при передачі Житомирською міською радою в користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1810136600:03:015:0069. (а. с. 91-94).

У відповіді Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області зазначило, що згідно з положенням про Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом від 28.03.2017 №283-к, управління здійснює заходи державного нагляду (контролю), відповідно до затверджених Департаментом контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру України планів роботи та звернень громадян і юридичних осіб. Так, у планах роботи Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області зазначена земельна ділянка відсутня. Звернення стосовно вказаної ділянки від громадян і юридичних осіб не надходило. Водночас немає інформації, на підставі якої Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Житомирській області могло б вживати заходи щодо здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель. При цьому в управлінні немає коштів для судового збору за пред`явлення відповідного позову, тому не заперечує щодо звернення Житомирською місцевою прокуратурою з відповідним позовом (т. 1, а. с. 95,96).

Згідно з ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 "Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 1 "Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області", затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 21.05.2021 №248 (надалі - Положення) передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з підпунктом 30 п. 4 Положення, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, здійснює повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, та інші повноваження.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах та наділеним законодавством правом на звернення до суду, є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Оскільки позов в цій справі спрямований на задоволення суспільного інтересу у сфері землекористування, відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду земельної ділянки, а незаконна передача у користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

За наведеного, прокурор правомірно, за наявності відповідних підстав звернувся до суду із цим позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 2 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

При цьому земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина 1 статті 3 Земельного кодексу України), а земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин (частина 1 статті 4 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 9 Цивільного кодексу України його положення застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Отже, спірні правовідносини щодо встановлення земельного сервітуту за своєю юридичною природою регулюються, як нормами земельного, так і цивільного законодавства.

Статтею 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

На підставі ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України в комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Статтею 401 Цивільного кодексу України закріплено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Частиною 1 ст. 404 ЦК України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Також, Земельним кодексом України в главі 16 врегульовано "Право земельного сервітуту", яке розглядається як право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина 1 статті 98 Земельного кодексу України).

Відповідно до підпункту "в" ч. 1 ст. 99 ЗК України, власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів як право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).

Оскільки сервітут це право обмеженого користування чужим майном (земельною ділянкою, іншими природними ресурсами, нерухомим майном), то потреба у його встановленні виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Таким чином, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Відповідач- 1, посилаючись на зазначену норму матеріального права вважає, що правомірно прийняв оспорюване рішення та уклав Договір, оскільки був укладений для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), які належать ПП"Васком"

Однак, Житомирська міська рада не враховує положення ч. 1 ст. 401 ЦК України за якими сервітут може бути встановлений для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

В цих правовідносинах у ПП "Васком" була можливість задовольнити свої потреби щодо користування земельною ділянкою у інший спосіб, а саме отримати земельну ділянку в оренду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ст. 99 Земельного кодексу України, у подібних правовідносинах, викладена в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №904/144/20.

Реалізація мети відповідача-2 - розміщення тимчасових павільйонів з метою провадження підприємницької діяльності, безпосередньо впливає на обсяг речових прав власника цієї земельної ділянки, що також суперечить природі правовідносин за договором сервітуту.

Згідно з ч. 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 статті 215 ЦК України).

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки, Договір про встановлення земельного сервітуту №104 від 07.07.2020 суперечить вимогам законодавства, то він підлягає визнанню недійсним, відповідно до ст. 215 ЦК України.

При цьому, доводи скаржника про порушення прав відповідачів на свободу договору не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, з таких підстав.

Дійсно, відповідно до ст. ст. 6, 625 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням його вимог, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено вище, оскільки потенційний землекористувач земельної ділянки ПП "Васком" міг задовольнити свої потреби у інший спосіб, зокрема шляхом укладання договору оренди земельної ділянки, то Житомирська міська рада повинна була діяти саме в такий спосіб, оскільки він визначений законом.

З огляду на викладене, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Як визначено ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ізст. 792 Цивільного кодексу України,ст. 13 Закону України "Про оренду землі", за договором оренди земельної ділянки орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк.

Порядок надання земельних ділянок державної чи комунальної власності в оренду врегульований статтею 124 Земельного кодексу України, відповідно до частин 1, 2 (в редакції, чинній на момент укладання договору про встановлення земельного сервітуту) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 1ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення №2039 від 09.10.2020), земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зазначене свідчить про те, що спірний договір сервітуту, який фактично є договором оренди, укладений з порушенням норм чинного земельного законодавства. Передача земельної ділянки повинна була проводитись на умовах оренди в порядку, визначеному ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України та згідно з положеннями Закону України "Про оренду землі", натомість земельну ділянку ПП "Васком" надано в користування поза процедурою торгів.

Отже, враховуючи мету укладення спірного договору провадження підприємницької діяльності, а також оплатний характер договору, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини щодо платного володіння та користування земельною ділянкою для ведення підприємницької діяльності, що відповідає визначенню оренди землі, наведеному устатті 1 Закону України "Про оренду землі", оскільки земельний сервітут може бути встановлений лише для задоволення певних потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту.

Суть правовідносин між сторонами за спірним договором, їх зміст та мета отримання земельної ділянки не відповідає такому правовому інституту як земельний сервітут.

За приписами ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як визначено п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Оскільки, п. 7 рішення Житомирської міської ради №1931 від 22.06.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам земельних відносин" в частині прийняття рішення про укладання з приватним підприємством "Васком" договору про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку,кадастровий номер 1810136600:03:015:0069.прийнятий з порушенням норм земельного законодавства, то позов про визнання незаконним вказаного пункту зазначеного рішення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Водночас договір про встановлення особистого строкового сервітуту №104 від 07072020 суперечить вимогам законодавства, внаслідок чого підлягає визнанню недійсним, відповідно дост. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 406 ЦК України,визнання договору про встановлення сервітуту недійсним є підставою для припинення сервітуту.

Житомирська окружна прокуратура заявила вимогу про скасування державної реєстрації права користування (сервітут) земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:03:015:0069 (запис про інше речове право №39815795 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

За ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, вимога про скасування державної реєстрації права користування (сервітут) земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:03:015:0069 (запис про інше речове право №39815795 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) підлягає задоволенню.

Згідно з позовними вимогами, Житомирська окружна прокуратура заявила вимогу про застосування наслідків недійсності правочину.

Відповідно дост. 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду необхідно виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов`язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема ч. 1ст. 216 ЦК України, ч. 2ст. 208 ГК України.

Враховуючи, що договір підлягає припиненню на майбутнє і двостороння реституція за таким договором не проводиться, передана земельна ділянка, яка перебуває у фактичному користуванні ПП "Васком" на підставі договору про встановлення земельного сервітуту, підлягає поверненню територіальній громаді м.Житомира в особі Житомирської міської ради.

Враховуючи задоволення вказаних позовних вимог, суд дійшов висновкуі про задоволення похідних вимог скасування державної реєстрації права користування та про зобов`язання повернення земельної ділянки.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах та наділеним законодавством правом на звернення до суду, є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Вказаний позов спрямований на задоволення суспільного інтересу у сфері землекористування, відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду земельної ділянки, враховуючи, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України), а незаконна передача у користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Відповідно дост. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. ст. 13,74 ГПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Житомирська окружна прокуратура обґрунтувала належними та допустимими доказами порушення інтересів держави прийняттям оспорюваного рішення, оскільки держава здійснює особливу охорону землі як національного багатства в силу статті 14 Конституції України, а недотримання органом місцевого самоврядування встановленої статтями 124, 134 Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" процедури передачі спірної земельної ділянки приватному підприємству у платне володіння та користування порушує ці інтереси.

Відповідно до вимогст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати пункт 7 рішення сесії Житомирської міської ради №1931 від 22.06.2020 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам земельних відносин" в частині прийняття рішення про укладання з приватним підприємством "Васком" договору про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:015:0069.

3. Визнати недійсним договір №104 від 07.07.2020 про встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:015:0069, що укладений між Житомирською міською радою та ПП "Васком".

4. Скасувати державну реєстрацію права земельного сервітуту Приватного підприємства "Васком" щодо земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:03:015:0069 (запис про інше речове право №39815795 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

5. Зобов`язати ПП "Васком" повернути Житомирській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:015:0069

6. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, ідентифікаційний код 13576954) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ідентифікаційний код 02909950) 4540,00 грн судового збору.

7. Стягнути з Приватного підприємства "Васком"(10003, Житомирська область, м.Житомир, вул. Троянівська,1-А,ідентифікаційний код 34900696) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 11, ідентифікаційний код 02909950) 4540,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.07.22

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу (рек)

3- відповідачу -1 (рек)

4- відповідачу -2 (рек )

5-6 - Жит. окруж. прок. та Жит. обл. прок. ( рек).