Рішення

від 20.06.2022 по справі 911/2919/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2919/21

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ДІМ»

09130, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Дрозди, вул. Польова, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 03755331

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

081321, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188

про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом

за участю представників сторін:

позивача: Руденко І.С., посвідчення №953 від 16.07.2018, ордер серії КС №468820 від 04.10.2021;

відповідача: Безштанько В.В., посвідчення №8138/10 від 18.07.2019, довіреність №95/2022 від 23.03.2022,

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 2901/21 від 05.10.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дім" до Приватного акціонерного підприємства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пунктам 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.10.2021 судом позовну заяву залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №24148/21 від 19.10.2021), згідно з якою позивач усунув недоліки позовної заяви.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Ухалою Господарського суду Київської області від 25.10.2021 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2919/21 за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 23.11.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №26920/21 від 22.11.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №26888/21 від 22.11.2021).

У судове засідання 23.11.2021 з`явились представники сторін та надали усні пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2021 судом відкладено підготовче засідання у справі №911/2919/21 на 14.12.2021.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №27497/21 від 29.11.2021).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2021 відкладено підготовче засідання на 18.01.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення (вх. № 29834/21 від 28.12.2021).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про витребування документів (вх. № 2088/22 від 05.01.2022).

У судове засідання 18.01.2022 з`явились представники сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.01.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 08.02.2022.

У судове засідання 08.02.2022 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні 08.02.2022 судом оголошено перерву до 24.02.2022, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 24.02.2022 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2022 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 24.05.2022.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх. № 5617/22 від 24.05.2022).

У судовому засіданні 24.05.2022 судом оголошено перерву до 07.06.2022 про що постановлено ухвалу.

У судове засідання 07.06.2022 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Враховуючи обставини справи, з метою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін господарського судочинства, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 21.06.2022 о 15:45, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

21.06.2022 у судове засідання з`явились представники обох сторін. Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач проти задоволення позову заперечив.

За результатами встановлення обставин справи, дослідження та аналізу доказів, що подані до матеріалів справи, з урахуванням аргументів сторін, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, враховуючи таке.

06.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дім» та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго»), укладено договір про постачання електричної енергії № 75 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, пункт 1.1., підпункт 2.2.2. пункту 2.2., підпункт 2.3.3. пункту 2.3., Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» продає електричну енергію Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дім» для забезпечення потреб електроустановок останнього, з приєднаною потужністю 1469 кВт, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дім» оплачує вартість отриманої електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та додатку № 6 до Договору «Порядок зняття показників розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту Споживача про покази приладів обліку».

Згідно з пунктом 2.1 Договору, під час виконання умов договору № 75, а також для вирішення всіх питань, що не обумовлені самим договором, позивач та відповідач зобов`язались керуватись чинним законодавством України та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018.

Відповідно до пункту 4.2.3. Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дім» сплачує відповідачу вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання, відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем юридичною особою Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.05.2006 № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушеннями.

04.04.2016 Білоцерківським Регіональним підрозділом Публічного акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» передано на відповідальне збереження Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дім» розрахунковий прилад обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП2, заводський номер 0287735/2009 року виготовлення та пломби на ньому, що підтверджується актом № 365465 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому від 04.04.2016.

18.01.2020 уповноважені особи відповідача здійснили перевірку дотримання позивачем вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та, за результатами перевірки, склали акт №К 041902 про порушення вимог підпункту 5.5.5. пункту 8 Правил.

Крім того, за фактом складення акту про порушення, уповноваженими представниками відповідача складено акт про тимчасове вилучення до акту про порушення №К 041902, згідно з яким вилучено розрахунковий прилад обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП2 №0287735, пломба №с25787622.

18.01.2020 відбулось засідання комісії відповідача з розгляду складеного акту про порушення №К041902.

Згідно з протоколом № 234 від 18.01.2020, членами комісії вирішено вилучений прилад обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП2, заводський номер 0287735/2009 року виготовлення та пломби на ньому направити на проведення експертного трасологічного і електротехнічного дослідження та, після отримання експертного висновку, повторно провести засідання комісії з розгляду акту №К 041902 про порушення вимог підпункту 5.5.5. пункту 8 Правил.

11.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Дім» отримано лист Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" №04/530/12606 відповідно до якого на адресу позивача направлено копію висновку експерта та запрошено на повторне засідання комісії, заплановане на 13.09.2021, з розгляду акту про порушення вимог підпункту 5.5.5. пункту 8 Правил.

13.09.2021, за результатами засідання комісії з розгляду акту про порушення вимог підпункту 5.5.5. пункту 8 Правил, прийнято рішення, що акт підлягає нарахуванню за правилами пункту 8.4.10. Правил, а обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення вказаних Правил, складає 987880 кВт/год.

Засідання комісії з розгляду акту №К 041902 оформлене протоколом №210.

На підставі вище вказаних актів, відповідачем нараховані позивачу 2661782,89 грн. вартості не облікованої електричної енергії.

Позивач заперечує законність нарахування відповідачем 2661782,89 грн. вартості не облікованої електричної енергії у зв`язку із тим, що акт №К 041902 про порушення Правил складено представниками відповідача та розглянуто комісією з порушенням вимог цих Правил.

Аналіз наданих суду: копії акту №К 041902, актів засідання комісії та висновку експерта свідчить, що акт про порушення, що складений уповноваженими представниками відповідача, дійсно не відповідає вимогам пунктів 8.2.5. та 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а висновки експерта є такими, що порушують вимоги статтей 76,77,78 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, акт про порушення №К 041902 складено 18.01.2020 уповноваженими представниками Білоцерківського Регіонального підрозділу Приватного акціонерного товариства «Київобленерго».

Згідно з текстом акту, в розділі - «перевіркою встановлено, що порушено облік електричної енергії» - вказано таке: «порушено облік електричної енергії, а саме підпункт 5.5.5. пункту 8 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Явні ознаки пошкодження цілісності корпусу розрахункового приладу обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП2 №0287735. Підозра на втручання в лічильник з метою зміни його показників».

У тексті акту про тимчасове вилучення до акту про порушення №К041902 від 18.01.2020, в графі «за підозрою на те, що споживач вчинив наступне» - вказано «підозра на втручання в лічильник з метою зміни його показників».

Згідно з текстом підпункту 8 пункту 5.5.5. Правил, споживач, при споживанні електричної енергії, зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків тавр) відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до пункту 8.2.5. Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до Правил. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри.

Тобто, акт про порушення, в розумінні суду, є основним доказом, в значенні статтей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, за яким суд може встановити наявність або відсутність факту порушення як Правил роздрібного ринку електричної енергії, так і відповідного договору, укладеного сторонами на виконання вказаних Правил.

Враховуючи, що у тексті акту, з одного боку, відсутня вказівка на конкретне порушення з одночасною корелюючою вказівкою на конкретний пункт Правил, які порушено, а з іншого, вказано виключно, що є підозра про можливе пошкодження (тобто, представники відповідача просто зафіксували у тексті акту наявність припущення про порушення, а не факт порушення) суд констатує, що акт про порушення №К 041902 не є належним доказом, що підтверджує саме факт порушення конкретно позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У той же час, згідно з текстом протоколу № 234 засідання комісії з розгляду акту №К041902 від 18.01.2020, комісією вилучені у позивача лічильник і пломби до нього, упаковано у сейф-пакет № UA00101553 та направлено на проведення експертного дослідження.

Аналогічна інформація міститься у тексті акту про порушення, в розділі «Перелік вилучених та укладених у пакет засобів вимірювання електричної енергії, пломб та/або інших технічних засобів» - вказано, що у позивача вилучений лічильник НІК 2301 АП2 №0287735, пломба С25787622, які були поміщені у сейф-пакет та опломбовані пломбою № UА00101553. Акт про пломбування від 18.01.2020 № 099894.

Згідно з актом тимчасового вилучення до акту про порушення №К041902 від 18.01.2020, у графі «виконали вилучення» - вказано, що у позивача вилучений «розрахунковий прилад обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП2 №0287735, пломба типу карат №С25787622».

Також у тексті акту про тимчасове вилучення вказано, що вилучені у позивача речі упаковано у сейф-пакет №UA00101553.

Таким чином, з метою встановлення факту, а не фіксації припущення, порушення позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, комісією направлені вилучені у позивача розрахунковий прилад обліку електричної енергії типу НІК 2301 АП2 №0287735 та пломбу типу карат №С25787622, що упаковані у сейф-пакет №UA00101553 до Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

За результатами аналізу результатів вказаної експертизи, що надані суду, суд дійшов висновку про їх невідповідність вимогам чинного законодавства України, враховуючи таке.

Відповідно до положень частини 3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи.

Згідно з частиною 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №904/684/18 (постанова від 04.11.2020), суд, розглядаючи аналогічну ситуацію, визначив у пунктах 4.11. та 4.13., що експерт зобов`язаний при складені висновку, вказати письмово, що він попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України. У разі відсутності в тексті експертного висновку вказаного застереження експерту, суд не може використовувати вказаний висновок у якості допустимого доказу.

Враховуючи, що в тексті експертизи наданої Господарському суду Київської області відсутні письмові підтвердження того, що експерт, якому було поручено проведення експертизи, попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, суд не може використовувати надану експертизу у якості належного та допустимого доказу.

Більше того, згідно з наданим суду текстом висновку експерта, проведення комплексного трасологічного та електротехнічного дослідження було доручено Стельмашову Ігорю Вікторовичу провідному судовому експерту Житомирського відділення КНДІСЕ, судовому експерту другого кваліфікаційного класу, який має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями: 10.18 «Дослідження технічної експлуатації електроустаткування» (кваліфікаційне свідоцтво № 469-16, видане КНДІСЕ 27.04.2016, дійсне до 27.04.2021), стаж експертної роботи з 2016 року; 4.2 «Дослідження знарядь, агрегатів, інструментів, і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами» (кваліфікаційне свідоцтво №609-17, видане КНДІСЕ 10.07.2017, дійсне до 10.07.2022).

Суд звертає увагу, що недопустимим доказом є висновок, наданий експертом, який не має потрібної експертної спеціалізації або закінчився строк дії ліцензії, виданої такому експерту (правова позиція Верховного Суду у справі № 263/10503/16-к).

18.01.2020 лічильник направлено на експертизу. Завершено експертизу 19.05.2021. Строк дії кваліфікаційного свідоцтва експерта № 469-16, виданого КНДІСЕ 27.04.2016 за напрямком «Дослідження технічної експлуатації електроустаткування» закінчився 27.04.2021, тобто, до моменту фактичного завершення експертизи, висновки якої надані суду як докази у справі. Враховуючи те, що у тексті самої експертизи відсутні часові межі проведення конкретної експертизи та кожної конкретної експертної дії, суд констатує, що до проведення експертизи було допущно експерта, який у процесі її проведення, фактично, втратив підтверджений статус експерта та право проведення експертних досліджень за напрямком 4.2 «Дослідження технічної експлуатації електроустаткування».

Беручи до уваги те, що комісія направила вилучені речі на комплексну трасологічну та електротехнічну експертизу, суд констатує, що надані суду висновки вчинені експертом без ліцензії, що нівелює достовірність їх правової природи та унеможливлює їх використання, як таких, що не відповідають критерію допустимості, оскільки неможливо встановити: 1) чи завершено електротехнічну експертизу до моменту закінчення строку ліцензії експерта та 2) у суду відсутня можливість оцінити взаємопов`язаність та взаємозалежність висновків трасологічної експертизи від електротехнічної експертизи і чи можливо використовувати у якості доствірного та належного доказу лише трасологічну частину експертизи у якості самостійного та достатнього підтвердження не тільки факту порушення Правил, але і факту того, що саме позивач здійснив таке порушення.

Крім того, як вже було зазначено вище, згідно з протоколом №234 від 18.01.2020, пункт 5, вилучені речові докази до акту про порушення, упаковані у сейф-пакет № UA00101553. У той же час, на сторінці 2 експертного висновку вказано, що об`єкт дослідження надійшов нарочним, упакованим у сейф-пакет № UA00081052. Крім того, на сторінці 3 вказано, що експерт досліджував лічильник спожитої електроенергії типу СА4E 5030, заводський №04108566.

Таким чином, враховуючи, що згідно з актом про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому № 365463, згідно з актом тимчасового вилучення до акту про порушення №К041902, лічильник який було передано позивачу та вилучено у позивача має заводський №0287735, а номер сейф-пакету, у якому комісія запломбувала вилучені у позивача лічильник та пломби та відправила на експертизу, не збігається з номером сейф-пакету, отриманого експертами, поданий до суду експертний висновок не має жодного відношення до акту про порушення, оскільки предметом дослідження експертів повинен був бути обліковий прилад спожитої енергії НІК 2301 АП2 №0287735, який є відмінним від того, дослідження якого зафіксовані в експертному висновку.

Окремо суд звертає увагу на те, що згідно з інформацією на сторінках 5 та 6 висновку експерта, досліджувались внутрішні механізми лічильника.

У той же час, в акті №365465 від 04.04.2016 про передачу на відповідальне зберігання приладу обліку та пломб встановлених на ньому, вказано, що споживачем і представником енергопостачальника підтверджено, що:

- фазний провід, за умови 1-ф вводу, підключено до першої клеми 1-ф лічильника, перевірено індикатором;

- електролічильник та трансформатори струму візуально не мають зовнішніх ознак пошкодження;

- ізоляція вторинних кіл обліку без ознак пошкодження (скруток, спайок), а гвинти з`єднань надійно затиснуті;

- електролічильник разом з панеллю (щитком) закріплено на 3 точках;

- перед лічильником не існує ділянка ізольованого проводу (кабелю), яку візуально обстежити неможливо у зв`язку із її прихованим способом прокладки;

- відсуність порушення ізоляції ввідного ізольованого проводу (кабелю) перед лічильником, вторинних кіл обліку, прокладених як відкритим, так і прихованим способом, а також те, що перед лічильником прихованих відгалужень електропроводки не існує.

Проте, згідно з положеннями сторінки 6 висновку експерта, досліджувались саме внутрішні механізми лічильника. Зокрема, в експертизі вказано, що «на зовнішній поверхні кожуха, у місці встановлення крокового електродвигуна барабанного механізму, внутрішній поверхні щитка та стійках кріплення облікового барабанного механізму в цокольній частині досліджуваного лічильника НІК 2301 АП2, заводського №0287735, 2009 року, виявлені пошкодження даних поверхонь та елементів кріплення, які утворились в результаті одних і тих же сторонніх дій, пов`язаних із зняттям магніту з поверхні кожуха. В результаті цих дій деформувалась поверхня кожуха з утворенням слідів ковзання та стався відрив корпусу облікового механізму від стійок, на яких він був встановлений, утворились вм`ятини і подряпини на щитку лічильника.».

Таким чином, в акті про передачу лічильника позивачу відсутні відомості саме про внутрішній стан лічильника на момент його передачі від попереднього користувача позивачу. Враховуючи, що експертиза даний аспект не досліджувала та беручи до уваги, що до моменту передачі на відповідальне збереження, лічильник електричної енергії типу НІК2301 АП2 заводський №0287735/2009 року виготовлення, раніше вже перебував в експлуатації, про що свідчили покази на електролічильнику, суд констатує, що неможливо достовірно встановити, чи були вказані пошкодження та/або несправності внутрішніх механізмів лічильника спричинені саме діями позивача, а не діями попереднього користувача даного лічильника.

Фактично, суду не було надано жодних доказів, які б відповідали вимогам статтей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України та доводили б наявність дій позивача, які б спричинили пошкодження переданого йому на відповідальне збереження лічильника електричної енергії типу НІК2301 АП2 заводський №0287735/2009 року виготовлення.

Враховуючи вище викладене, суд відхиляє наданий висновок експерта як неналежний доказ у справі.

За умовами пункту 8.2.6. Правил, акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Перше засідання комісії з розгляду акту №К041902 відбулось 05.02.2020. Експертизу завершено 19.05.2021. Повторне засідання комісії, на якому ухвалено оскаржуваний позивачем акт, відбулось 13.09.2021. Відповідно, оскаржуваний акт розглянуто комісією через 117 днів, що майже вдвічі перевищує вказаний законом строк і, фактично, нівелює його юридичну силу.

Аргументи відповідача, що текст екпертизи отримано 06.08.2021 не приймаються судом, оскільки подана відповідачем декларація №20-00134416 експрес-відправки не містить жодних ідентифікуючих ознак відправника (відсутні підписи відправника/отримувача, інформація про відправника вказана нерозбірливо, відсутні коди ЄДРПОУ або інші ідентифікатори, притаманні конкртеним юридичним особам). Крім того, суд позбавлений можливості ідентифікувати, що саме було відправлено із використанням експерес-доставки, оскільки опис відправлення або інший підтверджуючий документ того, що саме висновок експерта у даній справі був направлений та отриманий відповідачем 06.08.2021 у суду відсутні.

Результати розгляду справи

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності конкретизовано у частині 3 статті 13, частині 1 статті 76, частині 1 статті 78, частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін у процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Як визначено Верховним Судом, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Европейський суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, у свою чергу, звертає увагу на те, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Отже, принцип змагальності не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що подані відповідачем докази на підтвердження факту вчинення позивачем дій, що порушують Правила роздрібного ринку електричної енергії не відповідають вимогам чинного законодавства України, а вимога позивача про скасування рішення комісії відповідача про нарахування вартості не облікованої електричної енергії є законною та такою, що корелює з приписами чинного законодавства України, а, відтак, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальінстю "Агрофірма "ДІМ" (09130, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Дрозди, вул. Польова, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 03755331) до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (081321, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення комісії Білоцерківського РП ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" від 13 вересня 2021 року по розгляду Акта про порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого протоколом від 13 вересня 2021 року № 210 про нарахування вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 2661782,89 грн. (в тому числі ПДВ 443630,48 грн.).

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (081321, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 23243188) на користь Товариства з обмеженою відповідлаьністю "Агрофірма "ДІМ" (09130, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Дрозди, вул. Польова, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 03755331) судові витрати у формі судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.07.2022.

Суддя С.О. Саванчук