Рішення

від 23.06.2022 по справі 921/792/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/792/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

за участю секретаря судового засідання Касюдик О.О.

Розглянув справу

за позовом: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999", вул. Максимовича Михайла, 3-Д, нежитлове приміщення 525, м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-промисловий холдинг", вул. Голосіївська, буд.7, корпус 1, офіс 230, м. Київ

до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Тернопільське автотранспортне підприємство 16127", вул. Галицька, 38, м. Тернопіль

про стягнення 668 023,35 грн, в тому числі:

на користь позивача-1: 30 000 грн - основного боргу, 25 811,02 грн - інфляційного збільшення суми боргу та 12 212,33 грн - 3% річних

на користь позивача-2: 600 000 грн - основного боргу

За участю представників:

Позивача-1: не з`явився

Позивача-2: не з`явився

Відповідача: Вербіцька М.В.

Відповідно ст.222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

В судовому засіданні 24.06.2022 року, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: 30.11.2021 (згідно відмітки на поштовому конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999", м. Київ, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Тернопільське автотранспортне підприємство 16127", м. Тернопіль, про стягнення 668 023,35 грн, в тому числі: 630 000 грн - основного боргу, 25811,02 грн - інфляційного збільшення суми боргу та 12 212,33 грн - 3% річних (з урахуванням заяви (вх.№10337 від 20.12.2021) про зменшення розміру позовних вимог, яка судом прийнята).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2021, після усунення позивачем виявлених недоліків позовної заяви, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи по суті на 17.01.2022 на 11:00 год, а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на відзив.

В подальшому, розгляд справи судом відкладався на 04.02.2022 на 11:00 год та на 21.02.2022 на 12:00 год, з наступним повідомленням учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання відповідними ухвалами суду від 17.01.2022 та від 04.02.2022.

21.02.2022, з урахуванням обставин даної справи, судом постановлено ухвалу про перехід до її розгляду за правилами загального провадження зі стадії відкриття провадження; призначено у даній справі підготовче засідання на 01.04.2022 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 01.04.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-промисловий холдинг" (вх.№770 від 03.02.2022) про процесуальне правонаступництво у справі в частині позовних вимог про стягнення 600 000,00 грн основного боргу за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року; замінено позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" (вул. Максимовича Михайла, 3-Д, нежитлове приміщення 525, м.Київ, код 37449253) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-промисловий холдинг" (вул. Голосіївська, 7, корпус 1, офіс 230, м. Київ, код 40557025) в частині позовних вимог про стягнення 600 000,00 грн основного боргу за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року; в решті вимог заяви - відмовлено. У зв`язку з цим, підготовче засідання у даній справі відкладено на 18.04.2022 року на 11:00 год.

В подальшому, підготовче засідання у даній справі відкладалось та оголошувалась перерва до 02.05.2022 на 11:00 год та до 20.05.2022 до 9:30 год з метою належного повідомлення позивачів про дату, час та місце розгляду даної справи, місцезнаходженням яких є м.Київ.

Строк підготовчого провадження з ініціативи суду продовжувався відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України на 30 днів, про що постановлено протокольної форми ухвалу від 18.04.2022.

Ухвалою суду від 20.05.2022 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 10.06.2022 на 9:30 год, який продовжено 24.06.2022 о 9:30 год після оголошення перерви в судовому засіданні.

Представники позивачів в жодне судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися відповідними ухвалами суду, які надсилалися судом на адреси, зазначені у позовній заяві та заяві про процесуальне правонаступництво (після 24.02.2022 копії направлених позивачам ухвал повертались суду без вручення адресатам з відмітками "Адресат відсутній за вказаною адресою"). Крім того, копії ухвали від 10.06.2022 направлено позивачам на повідомлені ними електронні адреси.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, слід вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 24.12.2020 у справі №902/1025/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення спрямовані забезпечити адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (ухвалою).

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи предмет даного спору та обставини справи, суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутності представників позивачів, участь яких в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась.

До того ж, судом враховано наявне в матеріалах справи клопотання ТОВ "Синергія 1999" (вх.№829 від 07.02.2022) про розгляд справи без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999", висвітлена у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№10337 від 20.12.2022), відповіді на відзив (вх.№1151 від 14.05.2022) та поясненнях (вх.№1149 від 16.02.2022).

В обгрунтування заявлених вимог ТОВ "Синергія 1999" вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 в частині проведення своєчасної та повної оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим останньому нараховано та заявлено до стягнення 25 811,02 грн - інфляційного збільшення суми боргу та 12 212,33 грн - 3% річних.

Позиція позивача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-промисловий холдинг", викладена у заяві про процесуальне правонаступництво (вх.№770 від 03.02.2022), у якій останній, посилаючись на положення ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, ст.52 ГПК України, а також на укладений 04 січня 2022 року між ТОВ "СИНЕРГІЯ 1999" (Первісний кредитор) та ТОВ "Український аграрно-промисловий холдинг" (Новий кредитор) Договір №33 про відступлення права вимоги за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року, вказуючи про те, що до нього перейшло право вимоги до Боржника - Публічного акціонерного товариства "Тернопільське автотранспортне підприємство 16127" згідно із Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року в сумі 600 000,00 грн.

У поданих поясненнях (вх.№1149 від 16.02.2022) позивач-1 підтвердив укладення 04 січня 2022 року між ТОВ "СИНЕРГІЯ 1999" (Первісний кредитор) та ТОВ "Український аграрно-промисловий холдинг" (Новий кредитор) Договору №33 про відступлення права вимоги за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року. Зазначив, що відповідно до п.3.3.2 Договору Новий кредитор має право вимагати від боржника виконання всіх умов Основного зобов`язання, у зв`язку з чим повідомив, що не заперечує проти задоволення заяви ТОВ "Український аграрно-промисловий холдинг" про процесуальне правонаступництво у зв`язку із відступленням права вимоги за Договором поставки нафтопродуктів №296/П/07/2015 від 07.07.2015, а саме основної суми заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат інших сум, що належить до сплати та передбачено неоплаченим договором.

Представник відповідача в судових засіданнях та згідно поданого відзиву (вх.№635 від 31.01.2022) з урахуванням додаткових пояснень, викладених в заяві (вх.№3007 від 16.05.2022), визнала основний борг за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року в сумі 600 000 грн, а також повідомила про погашення заявленої до стягнення заборгованості в сумі 30000 грн. Щодо заявлених до стягнення інфляційних та 3% річних, вважає, що позивач-1 фактично відмовився від позову в цій частині, оскільки не заперечував щодо стягнення таких сум на користь позивача-2. У зв`язку із наведеним просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення 30000 грн за відсутністю предмета спору, а в частині вимог позивача-1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних - у зв`язку із відмовою від позову. Також, додатково в судовому засіданні представник відповідача зазначила, що ПрАТ "Тернопільське автотранспортне підприємство 16127" не має можливості здійснювати погашення заборгованості у зв`язку із відсутністю належних реквізитів для сплати та відсутністю можливості зв`язку із контрагентами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд встановив:

- 07 липня 2015 року між Товариством з обмежено відповідальністю "СИНЕРГІЯ 1999" (як Продавцем) та Публічним акціонерним товариством "Тернопільське автотранспортне підприємство 16127" (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого на умовах даного Договору Продавець зобов`язався поставляти Покупцю нафтопродукти дизельне пальне, а Покупець зобов`язався приймати і оплачувати нафтопродукти дизельне пальне (надалі - Товар) в обсягу (в літрах), по цінах, в терміни відповідно до умов Договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що обсяг та ціна Товару, що є предметом даного Договору, визначається у накладних, які оформлюються та підписуються Сторонами при прийомі-передачі кожної партії Товару. Усі накладні є складовими частинами цього Договору в частині визнання ціни та обсягу Товару.

Відповідно до п.п.5.4, 5.5 Договору оплата Товару проводиться відповідно до виставлених рахунків, які формуються Продавцем на підставі показників на лічильних пристроях паливороздаточної колонки резервуару кожні три дні. Оплата Товару здійснюється Покупцем протягом одного дня з моменту отримання рахунку.

Як зазначено в п.9.1 Договору, останній укладено строком на один рік, а саме з 07.07.2015 по 07.07.2016, а в частині взаєморозрахунків до їхнього повного завершення. Якщо жодна зі Сторін не заявить про свої наміри припинити дію цього Договору за 30 днів до закінчення строку його дії, то строк цього Договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 02.11.2015 до Договору поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 01.07.2015 сторони домовились, що допускають факсимільне відтворення підписів (факсиміле) уповноважених на укладення угод осіб за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, а також використовувати факсиміле на інших необхідних документах, що є обов`язковими й необхідними при проведенні та виконанні угод.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Матеріали справи вказують на те, що між позивачем-1 та відповідачем виникли господарські правовідносини з поставки товару.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов Договору поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "СИНЕРГІЯ 1999" поставлено Приватному акціонерному товариству "Тернопільське автотранспортне підприємство 16127" товар згідно видаткових накладних:

- №712 від 23.03.2021 на суму 91392,00 грн,

- №746 від 27.03.2021 на суму 89184,00 грн,

- №860 від 30.03.2021 на суму 66888,00 грн,

- №904 від 02.04.2021 на суму 87375,60 грн,

- №911 від 05.04.2021 на суму 44808,00 грн,

- №912 від 07.04.2021 на суму 44808,00 грн,

- №943 від 10.04.2021 на суму 67356,00 грн,

- №972 від 14.04.2021 на суму 146 955,60 грн, всього на суму 638 767,20 грн.

В підтвердження наведеного до позовної заяви долучено копії підписаних сторонами вищезазначених видаткових накладних, а також товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №10-230321 від 23.03.2021, №11-270321 від 27.03.2021, №12-300321 від 30.03.2021, №55-020421 від 02.04.2021, №56-050421 від 05.04.2021, №57-070421 від 07.04.2021, №58-100421 від 10.04.2021 та №59-140421 від 14.04.2021.

Також, в матеріалах справи наявні копії виставлених рахунків на оплату по Договору поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015, а саме:

- №707 від 23.03.2021 на суму 91392,00 грн, який направлено відповідачу на електронну адресу 24.03.2021;

- №733 від 27.03.2021 на суму 89184,00 грн, який направлено відповідачу на електронну адресу 29.03.2021;

- №854 від 30.03.2021 на суму 66888,00 грн, який направлено відповідачу на електронну адресу 31.03.2021;

- №892 від 02.04.2021 на суму 87375,60 грн, який направлено відповідачу на електронну адресу 05.04.2021;

- №911 від 05.04.2021 на суму 44808,00 грн, який направлено відповідачу на електронну адресу 08.04.2021;

- №912 від 07.04.2021 на суму 44808,00 грн, який направлено відповідачу на електронну адресу 08.04.2021;

- №939 від 10.04.2021 на суму 67356,00 грн, який направлено відповідачу на електронну адресу 12.04.2021;

- №972 від 14.04.2021 на суму 146 955,60 грн, який направлено відповідачу на електронну адресу 16.04.2021.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п.5.5 укладеного сторонами Договору, відповідач зобов`язаний був оплатити отриманий товар протягом одного дня з моменту отримання рахунку.

Проте, останній належним чином свого зобов`язання належним чином не виконав, отриманий згідно вищеперелічених видаткових накладних товар, оплатив лише частково в сумі 8767,20 грн, у зв`язку з чим станом на дату звернення із позовною заявою у нього виникла заборгованість в сумі 630 000грн.

Наявність вказаної заборгованості також підтверджується долученими копіями Актів звіряння взаємних розрахунків за вересень 2021 року та за жовтень 2021 року, підписаних представниками ТОВ "СИНЕРГІЯ 1999" та відповідача, з урахуванням виписок щодо проведених відповідачем у зазначений період оплат.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого товару, позивачем-1 нараховано та заявлено до стягнення, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№10337 від 20.12.2021) та згідно долучених до заяви про усунення недоліків (вх.№10352 від 20.12.2021) розрахунків - 25811,02 грн інфляційного збільшення суми боргу та 12 212,33 грн - 3% річних.

При цьому, такі нарахування здійснювались окремо по кожній з видаткових накладних, виходячи із строку оплати по кожній з них, визначеного відповідно до п.п.5.4, 5.5 Договору, з урахуванням дат отримання відповідачем відповідних рахунків на оплату, та проведених часткових оплат.

Розглянувши надані позивачем-1 розрахунки заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає їх арифметично правильними.

Поряд з цим, в процесі розгляду господарським судом даної справи, між ТОВ "СИНЕРГІЯ 1999" (як Первісним кредитором) та ТОВ "Український аграрно-промисловий холдинг" (Новий кредитор) укладено Договір №33 від 04 січня 2022 року про відступлення права вимоги за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року.

За змістом п.1.1 вказаного Договору Первісний кредитор передає належне йому право вимоги до Боржника - Публічного акціонерного товариства "Тернопільське автотранспортне підприємство 16127" згідно із Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року (далі - "Основне зобов`язання"), а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредитору за Основним зобов`язанням.

У п.1.2 вказаного Договору сторони визначили, що станом на момент підписання даного Договору основна заборгованість Боржника по Основному зобов`язанню перед Первісним кредитором становить 600 000,00 грн.

Згідно п.1.3 Договору, за цим Договором до Нового кредитора переходить право вимоги до Боржника за Основним зобов`язанням повністю в сумі 600 000,00 грн.

Як зазначено у п.1.4 Договору, з цього Договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в Основному зобов`язанні, в повному обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору, та що виникатимуть в майбутньому.

На момент підписання цього Договору Первісний кредитор передав Новому кредитору всі документи, які підтверджують право вимоги до Боржника за Основним зобов`язанням (п.1.5 Договору).

Наявна в матеріалах справи копія Договору №33 від 04.01.2022 про відступлення права вимоги за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року містить підписи представників його сторін, скріплені відтисками їх печаток. Укладення Договору також підтверджується ТОВ "Синергія 1999".

З поданих матеріалів також вбачається, що 15.02.2022 відповідачу у справі (як Боржнику) направлено копію повідомлення ТОВ "СИНЕРГІЯ 1999" від 04.01.2022 про відступлення права вимоги за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року Новому кредитору - ТОВ "Український аграрно-промисловий холдинг", згідно Договору №33 про відступлення права вимоги. У повідомленні також вказується про те, що сума боргу, яка підлягає сплаті Новому кредитору станом на 04.01.2022 складає 600 000,00 грн, а також зазначено реквізити останнього, на які, починаючи з 04.01.2022, необхідно здійснювати боргові платежі.

У відповідності до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва та відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.

Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке виникло після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Проаналізувавши умови Договору №33 від 04.01.2022 про відступлення права вимоги за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року, обсяг відступленого права вимоги, додані до заяви докази, враховуючи презумпцію правомірності правочину встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для здійснення процесуального правонаступництва у даній справі та здійснення заміни позивача - ТОВ "СИНЕРГІЯ 1999", в частині позовних вимог про стягнення 600 000,00 грн основного боргу за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року - на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-промисловий холдинг" (надалі Позивач-2).

Щодо решти позовних вимог ТОВ "СИНЕРГІЯ 1999", а саме - щодо стягнення 30000 грн основного боргу за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року, 25811,02 грн інфляційного збільшення суми боргу та 12 212,33 грн 3% річних, то враховуючи умови Договору №33 від 04.01.2022 про відступлення права вимоги, неподання позивачем доказів, зазначених в ухвалі суду від 21.02.2022, а також за відсутності заяв позивача щодо зменшення (відмови) в частині стягнення 30000 грн основного боргу, за відсутності обгрунтованих підстав для здійснення процесуального правонаступництва у справі в цій частині вимог, судом в цій частині відмовлено у задоволенні заяви, про що також зазначено в ухвалі суду від 01.04.2022 у даній справі.

За результатами здійсненого ухвалою суду від 01.04.2022 процесуального правонаступництва у даній справі, позивачу-2 за Договором №33 від 04.01.2022 про відступлення права вимоги передано вимоги щодо стягнення 600 000 грн основного боргу за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року (не погашеного відповідачем станом на 04.01.2022); за позивачем-1 залишились позовні вимоги щодо стягнення 30000 грн основного боргу за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року, 25811,02 грн - інфляційного збільшення суми боргу та 12212,33 грн - 3% річних (оскільки такі, на переконання суду, не передавались ТОВ "Український аграрно-промисловий холдинг" за Договором №33 від 04.01.2022 про відступлення права вимоги).

Як свідчать матеріали справи, після звернення із даною позовною заявою, відповідачем частково погашено заявлену до стягнення заборгованість в сумі 30000 грн, а саме: 09.12.2021 10000,00 грн згідно платіжного доручення №1073 від 09.12.2021, та 24.12.2021 20000,00 грн згідно платіжного доручення №1160 від 24.12.2021 (копії яких долучено до матеріалів справи). І таке погашення відбулось до підписання Договору №33 від 04.01.2022 про відступлення права вимоги.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі в частині стягнення на користь позивача-1 30 000 грн основного боргу слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Відповідач доказів погашення решти заявленої до стягнення заборгованості за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року в сумі 600000 грн основного боргу не подав, вказану суму боргу визнав, а тому, враховуючи умови Договору №33 від 04.01.2022 про відступлення права вимоги за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача-2 600000 грн основного боргу за Договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015 року заборгованості підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем.

Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості отриманого товару, суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача-1: 25 811 грн 02 коп. - інфляційного збільшення суми боргу та 12 212 грн 33 коп. - 3% річних.

При цьому, оскільки від позивача-1 не надходила заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, а тому твердження відповідача щодо необхідності закриття провадження у справі в цій частині відповідно до п.4 ч.1 ст.231 ГПК України суд вважає безпідставними.

Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову на користь позивача-1, а також те, що право вимоги щодо стягнення судового збору у даній справі не було предметом Договору №33 від 04.01.2022 про відступлення права вимоги, суд дійшов висновку про покладення на відповідача 570,35 грн судового збору, який підлягає відшкодуванню на користь позивача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 194, 202, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 30 000,00 грн основного боргу.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Тернопільське автотранспортне підприємство 16127" (вул. Галицька, 38, м. Тернопіль, код 03118883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Синергія 1999" (вул. Максимовича Михайла, 3-Д, нежитлове приміщення 525, м. Київ, код 37449253): 25 811 грн 02 коп. - інфляційного збільшення суми боргу, 12 212 грн 33 коп. - 3% річних та 570 грн 35 коп. в повернення сплаченого судового збору.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Тернопільське автотранспортне підприємство 16127" (вул. Галицька, 38, м. Тернопіль, код 03118883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-промисловий холдинг" (вул. Голосіївська, буд.7, корпус 1, офіс 230, м. Київ, код 40557025): 600 000 грн 00 коп. основного боргу за договором поставки нафтопродуктів №296П/07/2015 від 07.07.2015.

Відповідні накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст.256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням судді з 07.07.2022 по 08.07.2022 у відрядженні, повне судове рішення складено та підписано 11 липня 2022 року.

Суддя С.Г. Стопник