Рішення

від 03.10.2007 по справі 9/149-07-4186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/149-07-4186

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2007 р.Справа  № 9/149-07-4186

За позовом  Військового прокурора Одеського гарнізону  

в інтересах держави  в особі Міністерства оборони України,   в особі Військової частини А-2171;   

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Стетсон"  

про стягнення 21257,02 грн.

                                                                                                                     Суддя  Бакланова Н.В.

Представники:

Від прокуратури:  не з'явився;

Від позивача: Міністерства оборони України –не з'явився  

Військової частини А-2171 - не з'явився;

Від відповідача: Фішбейн Ю.О. - директор.

СУТЬ СПОРУ: Військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини А-2171 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стетсон” з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з частини податку на землю на загальну суму 7357,23 грн.          

          У ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 21257,02 грн.

          Відповідач позов не визнає.

          У судовому засіданні оголошувались перерви з 17.09.2007р. по 19.09.2007р., з 19.09.2007р. по 03.10.2007р. в порядку 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

          ВСТАНОВИВ:          

Відповідно до вимог ст. 12 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

          У відповідності до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" майно, матеріальні і грошові засоби Збройних Сил України є державною власністю, яка входить до сфери управління Міністерства оборони України. Військове майно - це державне майно закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України на праві оперативного управління.

Згідно ст. 8 Закону України „Про господарську діяльність у Збройних Силах України" кошти, одержані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

Невиконання або неналежне виконання суб'єктами підприємницької діяльності умов договорів, укладених з військовими частинами Міністерства оборони України, завдає шкоди економічним інтересам держави.

Проведеною прокурорською перевіркою встановлені обставини, які є підставою для представництва військовим прокурором Одеського гарнізону в господарському суді Одеської області інтересів держави в особі військової частини А2171.

Необхідність представництва викликана наступними обставинами:

04.04.2003 р. між військовою частиною А2171 та ТОВ „Стетсон"   укладений договір оренди № 32/с/2003/ГоловКЕУ, згідно умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення за генпланом №№ 15,16,58, загальною площею 396, 3 кв.м. та технічний майданчик площею 4630 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 8, військове містечко №56 для використання під кінноспортивний комплекс.

Відповідно до  п. 5.11 договору відповідач зобов'язаний щомісячно компенсувати позивачу кошти у розмірі частини податку за землю, пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду майно.

Військовою частиною А2171 свої податкові зобов'язання в частині сплати податку на землю, що використовується не за цільовим призначенням, а саме перебуває під майном, що передане в оренду ТОВ „Стетсон" виконані в повному обсязі та перераховано до Державного бюджету України кошти в сумі 12 270,45 грн.

Водночас із цим, на порушення вимог ч.1 ст. 530 ЦК України та п.5.11 Договору відповідач податок за землю, яку він орендує позивачу компенсував не в повному обсязі - 4 913, 22 грн., у зв'язку з чим державі в особі військової частини А2171 спричинені збитки на загальну суму 7 357, 23 грн.

В заяві про уточнення позовних вимог від 07.09.2007 р. прокурор збільшив суму позову та  просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 21 257,02 грн.

Відповідач позов не визнає, оскільки, вважає, що згідно нормативної грошової оцінки землі розмір податку на землю для нього складає 2167,59 грн., а не 4090,15 грн., як виставляла рахунки військова частина.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, мотивуючи наступним.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання зобов'язані  виконувати господарські зобов'язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Виконання зобов'язання має свої принципи, зокрема, принцип ділової співпраці та взаємодопомоги учасників, згідно якого кожна із сторін повинна всіляко сприяти іншій стороні у виконанні нею обов'язків. На підставі цього принципу боржник вправі розраховувати на таке сприяння з боку кредитора, яке прямо не встановлено законом (актом цивільного законодавства) чи договором, однак без нього не можливо належне виконання зобов'язання боржником.

П.5.11.Договору оренди нерухомого військового майна, укладеного між військовою частиною та ТОВ “Стетсон”, передбачено обов'язок  орендаря щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно.

Відповідно до Закону України “Про плату за землю”, якщо підприємства та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими будівлями, переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Ст.13 цього Закону визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Ст.14 цього Закону встановлено, що платники земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Позивачем надано копію податкового розрахунку від 31.01.2007 р. земельного податку на 2007 рік з додатком розрахунком суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку, згідно яких розмір земельного податку для ТОВ “Стетсон” становить 4090,15 грн. на місяць.    

Отримавши рахунок від 27.02.2007 р. про компенсацію земельного податку за січень2007 р. в сумі 4090,15 грн., відповідач звернувся до військової частини з листом про надання розрахунку та пояснень щодо збільшення компенсації податку за землю з посиланням на законодавчі документи. В подальшому відповідач ще неодноразово звертався з такими листами до військової частини та тільки 23.07.2007 р. отримав відповідь.

Крім того, відповідач неодноразово звертався до військової частини з вимогою надати рахунок для сплати організації, яка проводить грошову оцінку землі, з метою встановлення реального податку на землю згідно законодавчих актів.

Тільки в вересні 2007 р. було отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки військової частини А 2171, розташованої за адресою м.Одеса, Овідіопольська дорога, 8.

17.09.2007 р. військова частина надала до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси новий податковий розрахунок земельного податку з додатком розрахунком земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким встановлено грошову оцінку, згідно яких розмір податку для ТОВ “Стетсон” становить 2167,59 грн. на місяць.                          

Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання. Ч.2 ст.616 ЦК України встановлено, що суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Грошова оцінка земель м.Одеси, затверджена рішенням Одеської міської ради № 438-ХХШ від 09.12.1999 р.

Таким чином, військова частині А 2171 починаючи з 1999 року мала право замовити витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для визначення  розміру земельного податку, який значно менше ніж для населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку.

Ст.20 Господарського кодексу України встановлено, що Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Суд приходить до висновку, що збитки, які сталися в наслідок невиконання відповідачем зобов'язань по договору оренди нерухомого майна, сталися саме з вини військової частини внаслідок не вжиття відповідних дій.

Законом України “Про плату за землю” встановлено, що надміру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік, таким чином військова частина має можливість вирішити це питання у встановленому законом порядку.

Ст.614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини ( умислу або необережності). Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.   

Відповідач  надав суду належні докази щодо виконання умов договору та вжиття ним всіх передбачених законодавством заходів щодо належного виконання зобов'язання, тому позовні вимоги необґрунтовані та не  підлягають задоволенню.

Згідно бухгалтерської довідки ТОВ “Стетсон” з січня  по вересень 2007 р. він повинен був сплатити 17340,72 грн., фактично ним сплачено 13101,92 грн., заборгованість складала 4238,80 грн.

У судовому засіданні відповідачем надано платіжне доручення № 165 від 26.09.2007 р., згідно якого заборгованість компенсації частини податку на землю за січень-серпень 2007 р. в сумі 4238,80 сплачено.

Таким чином, виходячи з розрахунку земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким встановлено грошову оцінку, заборгованість відповідача по сплаті земельного податку відсутня.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок позивача.

           Керуючись ст.ст. 44, 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          В задоволені позову відмовити.

2.          Стягнути з  військової частини А2171 (м. Одеса вул. Овідіопольска дорога, 8, код 23213460, р/р 392161532201 в УДК в Одеській області МФО 828011)

-   до державного бюджету України, одержувач ГУДКУ у Одеській області МФО 828011, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, ЄДРПОУ 23213460 -  держмито в сумі  212 /двісті дванадцять/ грн. 27 коп.

- на користь державного бюджету, одержувач ГУДКУ у Одеській області р/р  31217259700008, МФО 828011, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області ЄДРПОУ 23213460 –витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

           Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Бакланова Н.В.