Постанова

від 24.12.2007 по справі 9/149-07-4186

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/149-07-4186

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" грудня 2007 р. Справа № 9/149-07-4186

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

Від прокуратури: Свентицький І.С., по дов.

Від позивача (Міністерства оборони України): Дідух С.П., по дов.

Від позивача (Військової частини А-2171): Дідух С.П., по дов.

Від відповідача: Фішбейн Ю.О., директор

                            Фішбейн О.Я., по дов.,

Від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси: Зарічна Г.Г., по дов.

                                                                           Будеянський М.М., по дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання  Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А-2171

на рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2007 року

по справі № 9/149-07-4186

за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А-2171

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стетсон”, м. Одеса

за участю ДПІ у Малиновському районі м. Одеси

про стягнення 21 257,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Одеського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А-2171 (далі - позивач) звернувся у місцевий господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стетсон” (далі –відповідач) про стягнення з останнього заборгованості з компенсації частини податку на землю на загальну суму 7 357,23 грн. згідно укладеного договору оренди нежитлових приміщень з відповідачем, яким передбачена плата позивачу податку на землю, де розміщені орендовані відповідачем приміщення.

У процесі розгляду справи позивач на підставі ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь військової частини А2171 заборгованість з компенсації частини податку на землю 21 257,02 грн. станом на 01.09.2007 р.

Рішенням місцевого господарського суду від 03.10.2007 р. (суддя Бакланова Н.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що збитки, які сталися внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по договору оренди нерухомого майна, сталися саме з вини військової частини внаслідок невжиття відповідних дій.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, прокурор звернувся з апеляційним поданням, в якому просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що прийняте рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального права.

Представники відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції вважають апеляційне подання необґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційного подання, заслухавши представника прокуратури та представників сторін, перевіривши юридичну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи і судом встановлено, що 04.04.2003 р. військова частина А2171 та ТОВ „Стетсон"   уклали договір оренди №32/с/2003/ГоловКЕУ, згідно умов якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення за генпланом №№ 15,16,58, загальною площею 396, 3 кв.м. та технічний майданчик площею 4630 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 8, військове містечко № 56 для використання під кінноспортивний комплекс, а всього площею 5026,3 кв.м.

Відповідно до  п. 5.11 договору відповідач зобов'язаний щомісячно компенсувати позивачу кошти у розмірі частини податку за землю, пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду майно відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про плату за землю”, якщо підприємства та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими будівлями, переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Статтею 13 цього Закону визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Статтею 14 цього Закону встановлено, що платники земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Позивачем надано копію податкового розрахунку від 31.01.2007 р. земельного податку на 2007 рік на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку, згідно яких розмір земельного податку для ТОВ “Стетсон” становить 4090,15 грн. на місяць. Цю ж суму позивач виставляв в рахунках щомісячно відповідачу, який оплачував рахунки позивача в сумі 1 637,74 грн., тобто по податковим розрахункам позивача на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку, здійснених позивачем на 2006 рік. Такий податковий розрахунок на 2006 рік позивача був наданий відповідачем при розгляді справи судом апеляційної інстанції.  

У вересні 2007 р. в/ч А-2171 було отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки військової частини А 2171 з діяльності у сфері оборони, розташованої за адресою м. Одеса, Овідіопольська дорога, 8, яка складає 206,84 грн. за один кв.м. для розрахунку для плати за землю.

Вказаний розрахунок 17.09.2007 р. військова частина А-2171 (позивач) на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки надала до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси новий податковий розрахунок земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким встановлено грошову оцінку у сфері оборони, але за даними ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, залученої судом апеляційної інстанції для участі у справі, цей розрахунок зроблений позивачем (в/ч А-2171) з діяльності у сфері оборони, а необхідно було отримати грошову оцінку 1 кв.м. землі для комерційної діяльності і зробити розрахунок земельного податку.   

Судова колегія винесла ухвалу про відкладення розгляду справи для розрахунку позивачем (в/ч А-2171) грошової оцінки землі для комерційної діяльності згідно ст. 12 Закону України „Про плату за землю”.                       

Грошова оцінка земель м. Одеси, затверджена рішенням Одеської міської ради від 09.12.1999 р. № 438-ХХШ з введенням в дію з 01.01.2000 року.

Із наданого податкового розрахунку позивачем вбачається, що при грошовій оцінці земель населених пунктів для комерційної діяльності згідно довідки Управління земельних ресурсів станом на 17.12.2007 р. складає 3095,36 грн. земельного податку на місяць. Саме такий розрахунок суми земельного податку згідно ст. 12 Закону України „Про плату за землю” і рішенню Одеської міської ради від 09.12.1999 р. № 438-ХХІІІ, введеного в дію з 01.01.2000 року, яким затверджена грошова оцінка земель у м. Одесі, повинен був надати позивач у податкову інспекцію для оплати земельного податку і відшкодування його відповідачем відповідно до п. 5.11 укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень.

Позивач же, як раніше, так і на 2007 рік здійснив податковий розрахунок земельного податку, виходячи із земельних ділянок населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку, що суперечило Законам України „Про плату за землю”, „Про оцінку земель” і вказаному рішенню Одеської міської ради, яким з 01.01.2000 р. була встановлена грошова оцінка земель м. Одеси.

Згідно Закону України „Про плату за землю” юридична особа сплачує податок на землю  з моменту подання нею податкового розрахунку, у Державну податкову інспекцію, який вона здійснює самостійно, виходячи із норм чинного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неодноразово просив позивача надати податковий розрахунок земельного податку згідно вимог чинного законодавства, але позивач такі прохання відповідача залишав без розгляду.

Військова частина А-2171 (позивач), починаючи з 2000 року повинна була замовити витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для визначення розміру земельного податку із земель населених пунктів, яким встановлена грошова оцінка, і який значно менше ніж для населених пунктів, яким не встановлена грошова оцінка.

Із пояснень представника прокуратури і позивача, останній здійснював податковий розрахунок земельного податку і подавав його до податкової інспекції для сплати, виходячи із земель населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку, оскільки у нього буди відсутні кошти для здійснення Управлінням земельних ресурсів м. Одеси нормативної грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки для податкового розрахунку плати за  землю із земель населених пунктів, яким встановлена грошова оцінка.

Згідно податкового розрахунку земельного податку, здійсненого на підставі нормативної грошової оцінки землі Управлінням земельних ресурсів м. Одеси для використання земельної ділянки у сфері оборони, який був поданий позивачем у податкову інспекцію Малиновського району м. Одеси, земельний податок становив 2167,59 грн. на місяць.

Виходячи з вищевикладеного, а також з грошової оцінки землі Управління земельних ресурсів (206,84 грн.), визначеної для в/ч А-2171 (позивача) на її замовлення у вересні 2007 р. з цільовим призначенням земельної ділянки як діяльність у сфері оборони, і здійсненого на її підставі вказаного вище розрахунку земельного податку, який сплачений позивачу у вересні 2007 р. як заборгованість за січень-серпень 2007 року, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність заборгованості по земельному податку у відповідача перед позивачем за 2007 рік.

Законом України „Про плату за землю” встановлено, що надміру сплачені суми податку за землю підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік.

Таким чином позивач не позбавлений такого права.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційне подання Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі військової частини А-2171 на рішення господарського суду Одеської області від 03 жовтня 2007 року у справі № 9/149-07-4186 залишити без задоволення, а зазначене рішення суду –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                                О.О.Журавльов                                                                                                                                   

                                                                                          М.В. Михайлов