Ухвала

від 06.07.2022 по справі 947/21530/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/21530/21

Провадження № 1-кс/947/5615/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020160000000766 від 02.09.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42020160000000766 від 02.09.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом в.о. начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_8 № 31-к від 26.12.2019 ОСОБА_9 призначено на посаду головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 28.12.2019

ОСОБА_9 постійно обіймаючи посаду головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції згідно ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що на примусовому виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_9 перебувало зведене виконавче провадження № 54939348, про стягнення з Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» коштів на користь фізичних та юридичних осіб, до якого входило 39 виконавчих документів на

загальну суму 37 737 221,10 грн.

18.02.2020 державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі виконавчого листа № 501/3210/19 виданого 16.01.2020 Іллічівським міським судом Одеської області, про стягнення з Державного підприємства «Чорноморсько Азовське виробничо експлуатаційне управління морських шляхів» (ЄДРПОУ 01125637, місцезнаходження: вул. Судноремонтна, буд.35, смт. Олександрівка, м. Чорноморськ, Одеська область) на користь ОСОБА_10 РНОКПП НОМЕР_1 , компенсації завданої позивачу моральної шкоди в розмірі 20000 гривень, та витрати на правову допомогу у розмірі 500 гривень, відкрито виконавче провадження № 61300334, яке в подальшому об`єднано до зведеного виконавчого провадження № 54939348, при цьому постанову про приєднання виконавчого провадження № 61300334 до зведеного виконавчого провадження № 54939348 (в рамках якого проводиться стягнення з ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» на користь інших стягувачів) винесено тільки 05.05.2020, тобто після проведення електронних торгів, які відбулись 24.04.2020.

20.02.2020 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява від в.о. начальника Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо - експлуатаційне управління морських шляхів» ОСОБА_11 про першочергове звернення стягнення виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 3026 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, смт. Олександрівка, вул. Судноремонтна, 35, та не забезпечення ведення його виробничої діяльності для погашення заборгованості із заробітної плати та інших платежів, пов`язаних з трудовими правовідносинами.

Незважаючи на встановлені законами України заборони головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_9 , 28.02.2020, о 14 годині 15 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Розумовська, 37, за місцем розташування адміністративної будівлі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), неналежно виконуючи свої посадові обов`язки, хоча мала реальну можливість виконати їх належним чином, діючи безвідповідально та самовпевнено, розраховуючи, що внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов`язків не буде завдано шкоду державним інтересам, в порушення вимог ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», частини 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», не зважаючи на наявність встановленої законом заборони щодо проведення виконавчих дій відносно об`єкту права державної власності, всупереч вимогам частини 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», своєчасно не перевіривши кошти на рахунках боржника, наявність у боржника рухомого та нерухомого майна, майновий стан боржника, всупереч вимогам ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», не вжила всіх передбаченим Законом заходів для виявлення коштів боржника та іншого майна, що безпосередньо не використовується у виробництві, шляхом визначення першочергового звернення стягнення на зазначене майно, описала та арештувала майно божника - Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ВП № 54939348, а саме: виробничий будинок з

господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Одеська область, місто Чорноморськ, смт. Олександрівка, вулиця Судноремонтна, будинок 35, загальною площею 3026 кв.м., власником якого була Держава Україна в особі Міністерства інфраструктури України, та який був закріплений на праві господарського віддання за Державним підприємством «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», про що винесла відповідну постанову.

Після чого, 24.03.2020, ОСОБА_9 підготовлено та подано заявку

Одеській філії ДП «СЕТАМ», щодо передачі на реалізацію арештованого майна, а

саме: виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3026 кв.м, при примусовому виконані виконавчого провадження № 61300334, яку підписано начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_12 .

Далі, 24.04.2020, ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги з продажу виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3026 кв.м, переможцем яких став ОСОБА_13 , про що було складено протокол № 479412 проведення електронних торгів.

26.06.2020, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування

не встановлено, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Розумовська, 37, продовжуючи неналежно виконуючи свої посадові обов`язки, хоча мала реальну можливість виконати їх належним чином, діючи в порушення вимог частини 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», частини 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», частини 9 статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», частини 2 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», склала акт про проведені електроні торги при примусовому виконані виконавчого провадження № 61300334, який затвердила начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в

Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Одеса) ОСОБА_12 .

В подальшому, 13.07.2020, ОСОБА_13 , на підставі вищезазначеного акту про проведені електроні торги, отримав свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 282 від 13.07.2020, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 , та в той же день зареєстрував за собою право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3026 кв.м, який належав державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України, та був закріплений на праві господарського відання за Державним підприємством «Чорноморсько-Азовське

виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів».

Таким чином, внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов`язків, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_9 , не зважаючи на наявність встановленої законом заборони щодо проведення виконавчих дій відносно об`єкту права державної власності, неправомірно реалізовано в процедурі виконавчого провадження на електронних

торгах належний державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України виробничий будинок з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 3026 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, смт. Олександрівка, вул. Судноремонта, 35, який був закріплений на праві господарського відання за ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-

експлуатаційне управління морських шляхів», що спричинило тяжкі наслідки у вигляді вибуття із власності держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України вищезазначеної будівлі ринковою вартістю 59717 тис. грн (п`ятдесят дев`ять мільйонів сімсот сімнадцять тисяч гривень).

ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

23.06.2022 року на підставі ухвали слідчого судді був проведений обшуку за місцем

мешкання колишнього начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення речового доказу у кримінальному проваджені.

Постановою старшого слідчого 23.06.2022 року вилучені речі визнані речовими доказами.

Враховуючи те, що є достатні підстави вважати що вилучено майно має значення речового доказу у кримінальному провадженні, та могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення досягнення дієвості кримінального провадження, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, долучив супровідний лист, згідно якого по справі призначена почеркознавча експертиза, та зазначив, що вилучені документи необхідні експерту, так як містять вільні зразки почерку ОСОБА_4 .

Представник власника майна адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що його підзахисний не має жодної відносини до вказаного провадження, долучивши письмове заперечення на клопотання про арешт. вилучення його майна є незаконним. Просив відмовити в задоволені клопотання в повному обсязі.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції Українизакріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з Конституцією УкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальнадекларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особамаєправомирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42020160000000766 від 02.09.2020 року здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 367 КК України.

Так, згідно клопотання, в ході проведення обшуку було вилучено речі та документи які визнані постановою слідчого від 23.06.2022 речовими доказами.

Згідно наданого прокурором супровідного листа, вилучені документи направлені експерту для проведення експертного дослідження ( почеркознавчої експертизи).

З урахуванням викладеного, на думку слідчого судді, вилучений мобільний телефон може містити інформацію, яка має значення речового доказу, для підтвердження або спростування цих фактів за телефоном необхідно призначити комп`ютерну експертизу, так як, як повідомив в засіданні прокурор, власник відмовився добровільно надати паролі для доступу до телефону. Вилучені документи, згідно наданого супровідного листа направлені експерту для проведення експертизи. Таким чином на даний час, стороною обвинувачення в рамках даного кримінального провадження доведено існування підстав для дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, таким чином, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання сторони обвинувачення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ

ГУНП в Одеській області капітан ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42020160000000766 відомості про яке 02.09.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України задовольнити.

Накластиарешт наречі тадокументи,які 23.06.2022року буливилучені напідставі ухвалислідчого суддіКиївського районногосуду містаОдеси,в ходіпроведення обшукуза адресою: АДРЕСА_2 ,власником якихє ОСОБА_4 ,а самена:

-лист ОСОБА_15 з підписом до дисциплінарної комісії з розгляду

дисциплінарних справ МЮУ датований 01.09.2020 на 1 арк.;

- пояснення від ОСОБА_15 до дисциплінарної комісії з розгляду

дисциплінарних справ МЮУ з підписом, датоване 01.09.2020 на 3 арк.;

- акт приймання-передачі справ та майна від державного службовця від

16.12.2020 з підписом ОСОБА_4 на одному з аркушів, разом на 14 аркушах;

- лист ОСОБА_15 з підписом до дисциплінарної комісії з розгляду

дисциплінарних справ МЮУ датований 01.09.2020 на 1 арк.;

- пояснення від ОСОБА_15 до дисциплінарної комісії з розгляду

дисциплінарних справ МЮУ з підписом, датоване 01.09.2020 на 1 арк.;

- лист від ОСОБА_15 до дисциплінарної комісії з розгляду

дисциплінарних справ МЮУ з підписом, датований 01.09.2020 на 2 арк.;

- копія посадової інструкції затвердженої ОСОБА_16 від 24.12.2019,

засвідчена печаткою управління персоналу Південного міжрегіонального

управління МЮУ на 3 арк.;

- службова характеристика за підписом ОСОБА_15 на 2 арк.;

- протокол оперативної наради від 15.01.2020 №2 за головуванням

ОСОБА_4 на 2 арк.;

- доповідна записка від ОСОБА_17 на ім`я ОСОБА_15 від

05.05.2020 на 1 арк.;

- копія ухвали Господарського суду Херсонської області від 29.05.2020

справа №923/470/20 на 9 арк.;

- блокнот в обкладинці синього кольору, на декількох сторінках якого наявні

чорнові записи виконані ручкою синього кольору та в якому міститься аркуш

паперу формату А4 із чорновими записами на поверхні;

- мобільний телефон марки «iPhone 12+» в прозорому чохлі.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1