Ухвала

від 26.07.2022 по справі 947/21530/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/964/22

Справа № 947/21530/21 1-кс/947/5615/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06 липня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42020160000000766 від 02 вересня 2020 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 367; ч. 5 ст. 191 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06 липня 2022 року було задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 та накладено арешт на речі та документи, вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- лист ОСОБА_10 з підписом до дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ МЮУ датований 01.09.2020 на 1 арк.;

- пояснення від ОСОБА_10 до дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ МЮУ з підписом, датоване 01.09.2020 на 3 арк.;

- акт приймання-передачі справ та майна від державного службовця від 16.12.2020 з підписом ОСОБА_8 на одному з аркушів, разом на 14 аркушах;

- лист ОСОБА_10 з підписом до дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ МЮУ датований 01.09.2020 на 1 арк.;

- пояснення від ОСОБА_10 до дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ МЮУ з підписом, датоване 01.09.2020 на 1 арк.;

- лист від ОСОБА_10 до дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ МЮУ з підписом, датований 01.09.2020 на 2 арк.;

- копія посадової інструкції затвердженої ОСОБА_11 від 24.12.2019, засвідчена печаткою управління персоналу Південного міжрегіонального управління МЮУ на 3 арк.;

- службова характеристика за підписом ОСОБА_10 на 2 арк.;

- протокол оперативної наради від 15.01.2020 №2 за головуванням ОСОБА_8 на 2 арк.;

- доповідна записка від ОСОБА_12 на ім`я ОСОБА_10 від 05.05.2020 на 1 арк.;

- копія ухвали Господарського суду Херсонської області від 29.05.2020 справа №923/470/20 на 9 арк.;

- блокнот в обкладинці синього кольору, на декількох сторінках якого наявні чорнові записи виконані ручкою синього кольору та в якому міститься аркуш паперу формату А4 із чорновими записами на поверхні;

- мобільний телефон марки «iPhone 12+» в прозорому чохлі.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалена з істотнім порушення вимог кримінального процесуального закону.

Слідчим суддею було безпідставно та протиправно накладено арешт на речі та документи власником яких є ОСОБА_8 .

Висновок суду про необхідність накладання арешту на вказане майно не відповідає фактичним обставинам справи.

Позиції учасників апеляційного провадження

Представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 , підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржену ухвалу слідчого судді без змін.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, на теперішній час Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42020160000000766 від 02 вересня 2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.367, ч.5 ст.191 КК України.

З клопотання слідчого про арешт майна убачається, що наказом в.о. начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_13 № 31-к від 26.12.2019 ОСОБА_14 призначено на посаду головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 28.12.2019

ОСОБА_14 постійно обіймаючи посаду головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції згідно ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що на примусовому виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_14 перебувало зведене виконавче провадження № 54939348, про стягнення з Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» коштів на користь фізичних та юридичних осіб, до якого входило 39 виконавчих документів на загальну суму 37 737 221,10 грн.

18.02.2020 державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі виконавчого листа № 501/3210/19 виданого 16.01.2020 Іллічівським міським судом Одеської області, про стягнення з Державного підприємства «Чорноморсько Азовське виробничо експлуатаційне управління морських шляхів» (ЄДРПОУ 01125637, місцезнаходження: вул. Судноремонтна, буд.35, смт. Олександрівка, м. Чорноморськ, Одеська область) на користь ОСОБА_15 РНОКПП НОМЕР_1 , компенсації завданої позивачу моральної шкоди в розмірі 20000 гривень, та витрати на правову допомогу у розмірі 500 гривень, відкрито виконавче провадження № 61300334, яке в подальшому об`єднано до зведеного виконавчого провадження № 54939348, при цьому постанову про приєднання виконавчого провадження № 61300334 до зведеного виконавчого провадження № 54939348 (в рамках якого проводиться стягнення з ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» на користь інших стягувачів) винесено тільки 05.05.2020, тобто після проведення електронних торгів, які відбулись 24.04.2020.

20.02.2020 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява від в.о. начальника Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо - експлуатаційне управління морських шляхів» ОСОБА_16 про першочергове звернення стягнення виробничого будинку з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 3026 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , та не забезпечення ведення його виробничої діяльності для погашення заборгованості із заробітної плати та інших платежів, пов`язаних з трудовими правовідносинами.

Незважаючи на встановлені законами України заборони головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_14 , 28.02.2020, о 14 годині 15 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Розумовська, 37, за місцем розташування адміністративної будівлі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), неналежно виконуючи свої посадові обов`язки, хоча мала реальну можливість виконати їх належним чином, діючи безвідповідально та самовпевнено, розраховуючи, що внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов`язків не буде завдано шкоду державним інтересам, в порушення вимог ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», частини 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», не зважаючи на наявність встановленої законом заборони щодо проведення виконавчих дій відносно об`єкту права державної власності, всупереч вимогам частини 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», своєчасно не перевіривши кошти на рахунках боржника, наявність у боржника рухомого та нерухомого майна, майновий стан боржника, всупереч вимогам ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», не вжила всіх передбаченим Законом заходів для виявлення коштів боржника та іншого майна, що безпосередньо не використовується у виробництві, шляхом визначення першочергового звернення стягнення на зазначене майно, описала та арештувала майно божника - Державного підприємства «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ВП № 54939348, а саме: виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 3026 кв.м., власником якого була Держава Україна в особі Міністерства інфраструктури України, та який був закріплений на праві господарського віддання за Державним підприємством «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», про що винесла відповідну постанову.

Після чого, 24.03.2020, ОСОБА_14 підготовлено та подано заявку Одеській філії ДП «СЕТАМ», щодо передачі на реалізацію арештованого майна, а саме: виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 3026 кв.м, при примусовому виконані виконавчого провадження № 61300334, яку підписано начальником відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_17 .

Далі, 24.04.2020, ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги з продажу виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 3026 кв.м, переможцем яких став ОСОБА_18 , про що було складено протокол № 479412 проведення електронних торгів.

26.06.2020, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_14 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Розумовська, 37, продовжуючи неналежно виконуючи свої посадові обов`язки, хоча мала реальну можливість виконати їх належним чином, діючи в порушення вимог частини 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», частини 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», частини 9 статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», частини 2 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», склала акт про проведені електроні торги при примусовому виконані виконавчого провадження № 61300334, який затвердила начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_17 .

В подальшому, 13.07.2020, ОСОБА_18 , на підставі вищезазначеного акту про проведені електроні торги, отримав свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 282 від 13.07.2020, видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_19 , та в той же день зареєстрував за собою право власності на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 3026 кв.м, який належав державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України, та був закріплений на праві господарського відання за Державним підприємством «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів».

Таким чином, внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов`язків, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_14 , не зважаючи на наявність встановленої законом заборони щодо проведення виконавчих дій відносно об`єкту права державної власності, неправомірно реалізовано в процедурі виконавчого провадження на електронних торгах належний державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України виробничий будинок з господарськими будівлями і спорудами, загальною площею 3026 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , який був закріплений на праві господарського відання за ДП «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів», що спричинило тяжкі наслідки у вигляді вибуття із власності держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України вищезазначеної будівлі ринковою вартістю 59 717 тис. грн (п`ятдесят дев`ять мільйонів сімсот сімнадцять тисяч гривень).

ОСОБА_14 обґрунтовано підозрюється у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

23.06.2022 року на підставі ухвали слідчого судді був проведений обшуку за місцеммешкання колишнього начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення речового доказу у кримінальному проваджені.

Постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_9 від 23.06.2022 року вилучені речі визнані речовими доказами.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна: речей та документів, вилучених під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів.

Доводи апеляційної скарги про те, що накладення арешту на вилучене майно не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, погоджується з тим, що речі та документи, вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ,

відповідають критеріям майна, визначеним статтею 98 КПК України, на яке у відповідності до положень ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений арешт, оскільки вказані речі та документи могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим мають значення речових доказів у кримінальному провадженню, а також мають безпосереднє та вирішальне значення для виявлення ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.367; ч.5 ст.191 КК України, в діях відповідних осіб.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що, на теперішній час вилучені документи направлені експерту для проведення експертного дослідження ( почеркознавчої експертизи).

Також апеляційний суд погоджується з думкою слідчого судді про те, вилучений мобільний телефон може містити інформацію, яка має значення речового доказу, для підтвердження або спростування цих фактів за телефоном необхідно призначити комп`ютерну експертизу, так як, відповідно до пояснень прокурора, власник відмовився добровільно надати паролі для доступу до телефону.

На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя врахувавши всі обставини кримінального провадження, обґрунтовано наклав арешт на вищезазначене майно.

Аналізуючи викладені обставини апеляційний суд вважає, що при здійсненні досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою всесторонього, об`єктивного та неупередженого встановлення всіх обставин кримінального провадження, а тому вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси ОСОБА_8 , з метою забезпечення збереження речових доказів, виключення можливості вчинення будь-яких дій щодо зазначеного майна, в тому числі направлених на приховування слідів злочинів, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Також апеляційний суд звертає увагу на усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно з якою, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а доводи апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 06 липня 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42020160000000766 від 02 вересня 2020 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 367; ч. 5 ст. 191 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3