Рішення

від 10.07.2022 по справі 420/27254/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27254/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР "МОСКВА" про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС в Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР "МОСКВА" про стягнення суми податкового боргу у розмірі 220596,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 16.02.2021 року, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу, інтегрованих карток платника, податковий борг ТОВ «КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР «МОСКВА» перед державним бюджетом, що підлягає стягненню становить 224 599,01 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Токмілову Л.М.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Токмілової Л.М. від 10.01.2022 року судом відкрито провадження в адміністративній справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

10.05.2022 року розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду №298 (враховуючи тимчасову непрацездатність головуючого судді Токмілової Л.М.) призначено повторний розподіл справи №420/27367/21.

Разом з тим, 11.05.2022 року згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Одеського окружного адміністративного суду, адміністративну справу №420/27367/21 передано для розгляду судді Іванову Е.А.

Ухвалою суду від 13.05.2022 року справу прийнято до провадження та розпочато її розгляд спочатку.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР «МОСКВА», код ЄДРПОУ 31225626 є платником податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області та зареєстроване за адресою: 65080, Одеська обл., місто Одеса, вул. Варненська, будинок 4 А, основним видом діяльності за КВЕД 59.14 Демонстрація кінофільмів (основний).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу, інтегрованих карток платника, податковий борг ТОВ «КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР «МОСКВА» перед бюджетом по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченої юридичними особами які є власниками нежитлової нерухомості та по земельному податку з юридичних осіб становить 220 596,31 грн.

Заборгованість по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченої юридичними особами які є власниками нежитлової нерухомості в загальній сумі 95 631,69 грн. виникла в результаті самостійного нарахування податкової декларації за №90422894132 від 04.03.2021 року на загальну суму 95 631,69 грн.

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в загальній сумі 124 964,62 грн. виникла в результаті самостійного нарахування податкової декларації за №9019827782 від 10.02.2021 року на загальну суму 124 964,62 грн.

Таким чином, загальний податковий борг по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплаченої юридичними особами які є власниками нежитлової нерухомості та по земельному податку з юридичних осіб становить 220 596,31 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ю» №28566-51 від 08.04.2020 року, яке отримано відповідачем 07.05.2020 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI визначено, що платниками податків є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п. 36.5. ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно із п. п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПКУ, у разі якщо у платника податків якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 08 квітня 2020 року податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ю» за № 28566-51, відповідно до якої ТОВ «КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР «МОСКВА» нарахований податковий борг у розмірі 37 583,23 грн., з якого за кодом класифікації доходів бюджету 14010100 24 315,00 грн. та за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 13 268,23 грн. (а.с.14).

Суд зазначає, що відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 року № 11, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості відповідає код 18010400. Отже податкова вимога щодо податкового боргу по зазначеному коду до відповідача не направлялась.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що податкова вимога форми «Ю» № 28566-51 від 08.04.2020 року винесена Головним управління ДПС в Одеській області не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України та законами України, а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене та те, що податкова вимога форми «Ю» за № 28566-51 від 08.04.2020 року по земельному податку направлялась відповідачу, суд доходить висновку, що стягненню підлягає заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в загальній сумі 124 964,62 грн.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на вищевказане, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки вказаних витрат при розгляді справи не відбулось, підстав для розподілу судових витрат у суду немає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР «МОСКВА» про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР «МОСКВА» суму заборгованості по земельному податку з юридичних осіб на суму 124 964,62 грн. на бюджетний рахунок UA408999980334159811000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів Казначейство України (ел.адс.подат.) 18010500.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР «МОСКВА» (65080, м. Одеса, вул. Варненська, буд.4А, код ЄДРПОУ 31225626).

СуддяІванов Е.А.