Ухвала

від 11.07.2022 по справі 560/14054/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/14054/21

УХВАЛА

12 липня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Судом отримано заяву ОСОБА_1 від 06.07.2022 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суду, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі №560/14054/21 від 29.11.2021 в частині зобов`язання управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня в сумі 7354,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі № 560/14054/21 залишається не виконаним.

Вирішуючи подану позивачем заяву, суд виходить з наступного.

Рішенням суду від 29.11.2021 у справі № 560/14054/21 визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Судом видано відповідний виконавчий лист по справі.

У листі управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 27.06.2022 (надісланому на адресу заявника) повідомляється про те, що 23.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду №560/14054/21, виданого 11.02.2022 (ВП №68773056).

23.02.2022 за вих. №5763 державний виконавець копію постанови про відкриття виконавчого провадження направив сторонам виконавчого провадження.

13.04.2022 до відділу надійшов лист Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації від 11.04.2022 №11-1442, яким повідомлено, що на виконання вищезазначеного рішення суду управлінням здійснено перерахунок вищезазначеної допомоги та нараховано до виплати ОСОБА_1 7354,00 грн., що свідчить про часткове виконання рішення суду.

Судове рішення в частині виплати недоплаченої грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги буде виконано в порядку черговості відповідно до Порядку використання коштів, передбачених в державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду.

Оскільки зазначене рішення не виконано у зв`язку з недостатністю коштів на рахунках боржника на виконання рішень суду, в діях посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради відсутні ознаки злочину, передбачені статтею 382 Кримінального Кодексу України, тому штрафні санкції до боржника не застосовувались та подання про притягнення посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради до правоохоронних органів не направлялось.

Згідно листа управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної ради від 01.07.2022 №11-2203 повідомлено заявника, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року по справі 560/14054/21 в частині виплати недоплаченої грошової допомоги до 5 травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги буде виконане по мірі надходження коштів в порядку черговості, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених в державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду (далі -Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року №902. Станом на 01.07.2022 порядковий номер у черзі на виплату відповідно до Порядку - 261.

Суд звертає увагу на те, що згідно ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд враховує, що відповідно до абзацу 3 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.

Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.63 Закону).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону).

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч.3 ст.63 Закону).

Отже, нормами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 викладено правову позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Вирішуючи питання стосовно необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд враховує, що виконавче провадження з його примусового виконання відкрите та триває.

При цьому відповідачем не спростовується невиконання судового рішення в повному обсязі, а саме в частині невиплати доплати за судовим рішенням, проте боржник вказує, що виплата суми коштів відбудеться після виділення на це бюджетних призначень.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, виконання обов`язку виплатити нараховані кошти залежить від виділення відповідачу (боржнику) іншим органом бюджетних призначень на такі цілі. Водночас, виділення відповідних коштів не залежить від управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної ради.

За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення. Такий же висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2022 року по справі № 160/13013/19.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте судом не встановлено умислу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної ради, спрямованого на невиконання рішення суду. Верховний Суд також неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

З урахуванням вищевказаних позицій Верховного Суду суд дійшов висновку, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цій справі за відсутності фінансування управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної ради не призведе до відновлення порушених прав позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя Д.А. Божук