Рішення

від 12.07.2022 по справі 755/21795/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/21795/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, прибудинкової території та за спожиті комунальні послуги, -

у с т а н о в и в:

24.12.2021 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по оплаті житлово - комунальних послуг в сумі 35139,10 грн., витрати від інфляції в сумі 3228,07 грн., 3 відсотки річних в сумі 1019,04 грн., а всього на загальну суму 39386,21 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що Житлово - будівельний кооператив «Славутич» забезпечує утримання і експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та утримує його прибудинкову територію на підставі відповідних договорів із виконавцями робіт та надавачами послуг. Відповідач є власником кв. №35 вищевказаного будинку та отримує від позивача житлово - комунальні послуги. Позивач зазначає, що відповідач як член кооперативу зобов`язаний кожного місяця сплачувати внески на утримання спільного майна, однак відповідач своїх зобов`язань не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.08.2018 року по 01.08.2021 рік у розмірі 62097,81 грн., крім того в порядку ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 17445,00 грн., та 3% річних в сумі 2704,70 грн., а також відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на послуги з підготовки до розгляду даної справи, що є предметом позовних вимог.

Ухвалою суду від 12.01.2022 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою суду від 21.02.2022 року у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження, разом з доданими документами, адресована відповідачу, повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», станом на 13.07.2022 року, відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про кооперацію» кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно; кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

Відповідно до Розділу 2 Статуту ЖБК «Славутич», затвердженого протоколом № 53 Загальних зборів членів ЖБК «Славутич» від 03.12.2016 року, метою діяльності Кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, а також забезпечення: належного утримання будинку та прибудинкової території; згоди власників квартир та нежитлових приміщень будинку на реалізацію своїх прав на володіння, користування та розпорядження об`єктами будинку, що перебувають у спільній власності членів Кооперативу; належного отримання мешканцями будинку житлово-комунальних послуг; виконання власниками квартир, жилих і нежилих приміщень будинку вимог «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій».

Відповідно до п. 7.2.5 Статуту ЖБК «Славутич», кооператив зобов`язаний: визначати розмір внесків та платежів, що вносяться членами Кооперативу шляхом скликання Загальних зборів членів кооперативу.

Згідно п. 7.2.3 Статуту, ЖБК зобов`язане виступати замовником робіт і послуг та укладати угоди з відповідними підприємствами, що надають ці роботи і послуги, проводити їх оплату.

Згідно п. 8.2 Статуту, платежі на поточні витрати вносяться співвласниками у порядку та в строки, що визначаються загальними зборами (зборами уповноважених) членів Кооперативу. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання , реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Як вбачається з матеріалів справи, Протоколом загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Славутич» від 03 червня 2018 року № 54, прийнято рішення, яким затверджено внески на утримання будинку та прибудинкової території ЖБК «Славутич» з 01 липня 2018 року у розмірі 5,22 грн. кв.м. для першого поверху та 6,49 грн. для 2-9 поверхів.

Протоколом загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Славутич» від 16 серпня 2019 року, прийнято рішення, про затвердження суми, на яку збільшується щомісячні внески членів ЖБК для забезпечення витрат ЖБК, пов`язаних із здійсненням заходів і отриманням та обслуговуванням кредиту (сплати платежів, передбачених договорром щодо його залучення) в розмірі 3,00 грн. за один кв. метр приміщень, що належить члену ЖБК, та у зв`язку з цим яким затверджено внески на утримання будинку та прибудинкової території ЖБК «Славутич» з 01 вересня 2019 року у розмірі 8,22 грн. кв.м. для першого поверху та 9,49 грн. для 2-9 поверхів.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою свідоцтвом про право власності від 13 січня 2006 року (а. с. 38).

Відповідно до положення ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про житлово комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

За нормою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В обгрунтування своїх позовних позивачем надано Договори, зокрема, на послуги водопостачання та водовідведення від 04 вересня 2002 року №00950/4-04 разом з додатковими угодами до Договору, який укладено між позивачем та ПрАТ «Київводоканал», Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладений 30.08.2018 року між позивачем та КП виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», Договір про умови постачання газу Балансоутримувачем, укладеного 01.07.2015 року між позивачем та ДП «КиївгазЕнерджи» та Договір на постачання природного газу від 01.01.2020 року.

Як з`ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, на підтвердження заявлених позовних вимог щодо розміру заборгованості, ЖБК «Славутич» долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості по кв. АДРЕСА_3 , де безпосередньо зазначено - заборгованість з серпня 2018 року по 01 серпня 2021 року у розмірі 65097,81 грн. (а.с.39)

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов`язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору Житлово - будівельним кооперативом «Славутич» правомірно пред`явлено вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 62097 грн. 81 коп., яка нарахована позивачем за період з 01 серпня 2018 року по 01 серпня 2021 року, нарахований індекс інфляції за весь час прострочення у сумі 17445,00 грн., три проценти річних від простроченої суми заборгованості в сумі 2704,70 грн..

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, прибудинкової території та за спожиті комунальні послуги є обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Славутич» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн., які сплачено позивачем за подання даного позову до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Звертаючись даним позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача витрати пов`язані на послуги з підготовки до розгляду та розгляду даної справи у розмірі 6330,00 грн..

Як на доказ вчинення інших процесуальних дій, позивачем надано Договір про надання правової допомоги №Р/12082021/ХВ-36 від 12 серпня 2021 року, який укладено між позивачем та ТОВ «Київський центр права».

Згідно акту приймання - передачі надання послуг №ОУ-326, ТОВ «Київський центр права» було проведено таку роботу: складання розрахунку заборгованості у розмірі 720,00 грн; складання позовної заяви в сумі 2160,00 грн., формування матеріалів справи та подача позову до суду у розмірі 1440,00 грн., вказана сума сплачена позивачем на рахунок ТОВ «Київський міський центр права» відповідно до квитанції №66 від 18 серпня 2021 року.

Разом з тим, аналізуючи надані позивачем документи щодо понесених судових витрат, слід прийти до висновку що понесені позивачем судові витрати у розмірі 4320,00 грн., є не що іншим як витрати на правничу допомогу та не можуть вважатися витратами пов`язаних з з підготовки до розгляду та розгляду даної справи.

Крім того, Договір про надання правової допомоги №Р/12082021/ХВ-36 від 12 серпня 2021 року укладено між позивачем та ТОВ «Київський центр права», інтереси позивача по даній справі представляє Занкович Андрій Іванович відповідно до Довіреності від 27 жовтня 2021 року, доказів перебування вказаної особи у статусі адвоката суду не надано, а тому не можуть бути відшкодовані відповідачем у порядку, визначеному ст. 137 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, ст. 625 Цивільного кодексу України, , ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», , ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У х в а л и в:

Позов Житлово - будівельного кооперативу «Нептун» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, прибудинкової території та за спожиті комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Славутич» заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку, прибудинкової території та за спожиті комунальні послуги за період з серпня 2018 року по серпень 2021 рокув сумі 62097,81 грн., нарахований індекс інфляції за весь час прострочення у сумі 17445,00 грн., три проценти річних від простроченої суми заборгованості в сумі 2704,70 грн., а всього 82247 (вісімдесят дві тисячі двісті сорок сім) грн. 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Славутич» та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн..

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 13.07.2022 року.

Учасники справи:

Позивач - Житлово - будівельний кооператив «Славутич» (02139, м. Київ, вул. Івана Микитенка, буд. 9в, код ЄДРПОУ 22885097);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Суддя -