Рішення

від 05.07.2022 по справі 918/1115/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/1115/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Н. Церковної при секретарі судового засідання І.Гусевик, розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортремсервіс" (40022, м. Суми вул. Поліська, 26, код ЄДРПОУ 34592664) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромторг" (35350, Рівненська область, Рівненський район, смт. Квасилів, вул. Молодіжна, буд 36-А, код ЄДРПОУ 41159288) про стягнення в сумі 243 610, 00 грн.

Учасники провадження:

від позивача - Борсук С.В. (ВКЗ)

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфортремсервіс" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромторг" про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 243 610, 00 грн. Ухвалою суду від 04.01.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 01.02.2022року.

Ухвалою суду від 01.02.2022 року розгляд справи відкладено на 21.02. 2022 року.

04 лютого 2022 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив згідно якого останній не визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.02.2022 року справу №918/1115/21 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та підготовче засідання призначено на 15.03.2022 року. Також даною ухвалою відмовлено у задоволені клопотання відповідача про залучення до розгляду даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача МП "Вікфіл".

Разом з тим, 15.03.2022 року судове засідання не відбулося, тому ухвалою суду від 02.05.2022 року призначено розгляд справи у судове засідання на 17.05. 2022 року.

Ухвалою суду від 17.05.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 08 червня 2022 року.

Ухвалою суду від 08.06.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 918/1115/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2022 року.

28 червня 2022року від представника позивача на адресу суду надійшла заява згідно якої представник позивача просить суд продовжити процесуальний строк на подання відповіді на відзив та клопотання про витребування у відповідача додаткових відомостей.

06 липня 2022 року протокольною ухвалою, суд продовжив процесуальний строк до 06.07.2022 року для того щоб прийняти та долучити до матеріалів справи відповідь на відзив та відхилив клопотання про витребування доказів, як таке, що подане без дотримання вимог ГПК України, а саме ст.ст 81, 170 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився про причини своєї неявки суд не повідомив, про час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач у своєму позові зазначає, що на підставі Договору відступлення права вимоги № 3, ТОВ «Комфортремсервіс» перераховано кошти на рахунок ТОВ «Кромторг» в сумі 243 610,00 грн. (платіжні доручення: № 3505 від 12.04.2017 року на суму 43 610,00 грн., № 3513 від 14.04.2017 року на суму 100 000,00 грн., № 3522 від 21.04.2017 року на суму 100 000,00 грн.).

Поряд з цим, позивач зазначає, що у 2018 році Харківським апеляційним адміністративним судом розглянуто адміністративну справу № 818/125/18, рішення по якій набрало законної сили, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортремсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач вказує, що одним з предметів розгляду даної справи були господарські взаємовідносини ТОВ "Комфортремсервіс" з підприємствами МП "Вікфіл", по договору на виконання робіт від 01.07.2016 року № 0107-1 укладеного між ТОВ «Комфортремсервіс» (замовник) та з МП "Вікфіл" (Підрядник).

Також, позивач вважає, що в судовому порядку, судом першої та апеляційної інстанції по справі було встановлено що, ТОВ «Комфортремсервіс» (замовник) було укладено договір на виконання робіт від 01.07.2016 року № 0107-1 із МП "Вікфіл" (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов`язується виконати комплекс робіт з будівництва приміщень трьох пташників, комплекс робіт з будівництва приміщень пташників для вирощування індиків, ремонт ферми, крівлі, розробку котлованів, наданих Замовником. Виконавець для виконання робіт за цим договором має право на залучення субпідрядників (третіх осіб) на умовах, які визначаються Виконавцем самостійно, при цьому відповідальність за дії субпідрядників перед Замовником несе виконавець. Перелік та остаточна вартість робіт визначається згідно актів здачі-прийнятгя виконаних робіт.

В рамках виконання умов договору ТОВ «Комфортремсервіс» отримано від МП «Вікфіл» послуги з ремонту покрівлі, що підтверджується наявними в матеріалах справи (№818/125/18) копіями актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в за квітень 2017 року, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.04.2017 року № 20120, № 20121 № 20122, від 17.04.2017 року № 20124, податкових накладних від 10.04.2017 року № 8, № 9, № 11, від 17.04.2017 року №51.

Проведення розрахунків між сторонами підтверджено наявними в матеріалах справи (920/404/21) копіями договору відступлення права вимоги № 2 від 27.04.2017 року між МП «Вікфіл» (Первісний кредитор) та ТОВ «Ексім-Буд Компані» (Новий кредитор), договором відступлення права вимоги № 3 від 01.04.2017 року між МП «Вікфіл» (Первісний кредитор) та ТОВ «Кромторг» (Новий кредитор), звітами по дебетових та кредитових операціях по рахунку НОМЕР_1 ТОВ «Комфортремсервіс», платіжними дорученнями про перерахування ТОВ «Комфортремсервіс» коштів на адресу ТОВ «Ексім-Буд Компані» та ТОВ «Кромторг».

Також позивач зазначає, що при розгляді в Господарському суді Сумської області судової справи №920/404/21, йому стало відомо що ТОВ «Кромторг» повідомило про відсутність господарських відносин з МП «Вікфіл», а як наслідок і з ТОВ «Комфортремсервіс» за договором відступлення права вимоги № 3 від 01.04.2017 року між МП «Вікфіл» (Первісний кредитор), ТОВ «Кромторг» (Новий кредитор) та ТОВ «Комфортремсервіс», що підтверджується листом ТОВ «Кромторг» від 29.03.2021року на адресу МП «Вікфіл».

Отже, на думку позивача при перерахуванні коштів на рахунок ТОВ «Кромторг» в розмірі 243 610 грн., ТОВ «Комфортремсервіс» (позивач) вчиняв дії у відповідності до вимог договору відступлення права вимоги № 3 від 01.04.2017 року, що в свою чергу є наслідком виконання зобов`язань ТОВ «Комфортремсервіс» по договору на виконання робіт від 01.07.2016 року № 0107-1.

ТОВ «Комфортремсервіс» до ухвалення Господарським судом Сумської області рішення по справі № 920/404/21, а саме до 13.09.2021 року вважав свої зобов`язання перед ТОВ «Вікфіл» за договором на виконання робіт від 01.07.2016 року № 0107-1 виконані шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «Кромторг», в частині суми сплачених коштів.

Отже, на думку позивача не визнання ТОВ «ВІКФІЛ» та ТОВ «Кромторг» наявності договору відступлення права вимоги № 3 від 01.04.2017 року, то таким чином ТОВ «Комфортремсервіс» сплатило кошти на рахунок ТОВ «Кромторг» помилково, так як ці кошти ТОВ «Комфортремсервіс» зобов`язано сплатити ТОВ «Вікфіл». При цьому ТОВ «Кромторг» до цього часу не повернуло кошти які надійшли від ТОВ «Комфортремсервіс» на його рахунок в 2017 році безпідставно.

Таким чином, позивач вважає, що факти щодо перерахування коштів ТОВ «Комфортремсервіс» на рахунок ТОВ «Кромторг» встановлені рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі № 818/125/18 яке набрало законної сили, не мають доказуватись при розгляді даної справи та мають обов`язкову силу для вирішення цієї справи.

При цьому, позивачем у позовній заяві зазначено, що примірник договору відступлсння права вимоги №3 від 01.04.2017 року між МП «Вікфіл», ТОВ «Кромторг» та ТОВ «Комфортремсервіс», який перебував у ТОВ «Комфортремсервіс» був знищений на підставі п. 44.3. Податкового кодексу України (доказів знищення суду не подано).

Керуючись ст. 1212 ЦК України, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву послався на наступне.

11 квітня 2017 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір на виконання робіт № 1, у відповідності до якого Відповідачем був виконаний ремонт покрівлі, на суму 243610,00 грн. Умовами укладеного Договору була передбачена попередня оплата , яку Позивач здійснив 12.04.2017 року платіжне доручення № 3505 на суму 43610,00 грн, 14.04.2017 року платіжне доручення № 3513 на суму 100000,00 грн. та 21.04.2017 року на суму 100000,00 грн. Всього від Позивача на розрахунковий рахунок Відповідача надійшло 243610,00 грн.

28.04.2017 року між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт прийому-передачі робіт(надання послуг) № 0000026, про те що Відповідачем виконаний ремонт покрівлі на суму 243610,00 грн. Ремонт виконаний якісно у строки, передбачені умовами договору. Претензій по якості виконаного ремонту з боку Позивача на адресу Відповідача не надходило.

Позивачем повністю здійснена оплата за ремонт покрівлі, Відповідачем виконаний такий ремонт на суму оплати - 243610,00 грн. Претензій та зауважень сторони одна до одної не мали. На 01.05.2017 року будь яка заборгованість між Позивачем та Відповідачем відсутня.

Також, відповідач зазначив, що 17.03.2021 року останній отримав від ТОВ «Комфортремсервіс» лист б/н від 09.03.2021 року, в якому позивач зазначав, що у зв`язку із втратою оригіналу договору відступлення права вимоги № 3 від 01 квітня 2017 року просив підписати цей договір, засвідчити печаткою та направити на адресу Позивача, а після підписання цього договору відступлення права вимоги всіма сторонами, оригінал буде направлений на адресу Відповідача.

Листом б/н від 17.03.2021 року Відповідач повідомив Позивача, що не має можливості підписати договір відступлення права вимоги, тому що такий договір не укладався між МП «Вікфіл», ТОВ «Кромторг» та ТОВ «Комфортремсервіс» 01.04.2017 року. Відповідачу не відоме МП «Вікфіл» і жодних взаємовідносин з таким підприємством у 2017 році чи інших роках між ТОВ «Кромторг» та МП «Вікфіл» не відбувалось, договори не укладались. Лист ТОВ «Комфортремсервіс» № 1/1 від 21.04.2017 року, засвідчена копія якого надана Позивачем, ТОВ«Кромторг» не отримувалась.

Також 19.03.2021 року ТОВ «Кромторг» отримало лист № 128 від 19.03.2021 року від МП «Вікфіл», у якому останній просив підтвердити чи спростувати укладання між МП «Вікфіл»,ТОВ «Кромторг» та ТОВ «Комфортремсервіс» договору відступлення права вимоги № 3 від 01.04.2017 року.

Листом б/н від 29.03.2021 року Відповідач повідомив МП «Вікфіл» що ТОВ «Кромторг» не мали жодних взаємовідносин з МП «Вікфіл», будь які договори підприємствами не укладались.

На підставі викладеного, Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідач грошові кошти у визначений строк позивачу не повернув.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себеза рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов:

1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;

2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 910/1238/17).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 910/9072/17).

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у Постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 року у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021року у справі № 539/3403/17).

Подібний висновок також сформульовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі № 910/16334/19.

Приписами ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Матеріалами справи доведено, що спірні грошові кошти у сумі 243 610,00 грн. були перераховані позивачем на рахунок відповідача платіжним дорученням із призначенням платежу: «Попередня оплата за ремонт покрівлі зг. договору № 1 від 11.04.17р.» Доказів безпідставності перерахування грошових коштів на суму 243 610,00 грн. позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Також суд критично ставиться до доводів позивача, щодо встановлення фактів у інших судових рішеннях, в межах справи № 818/125/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортремсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та у справі № 920/404/21 за позовом Малого підприємства «Вікфіл» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортремсервіс» про стягнення 343611 грн. 00 коп, які за своїм змістом не спростовують обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортремсервіс» перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кромторг" за договором підряду № 1 від 11.04.17 року.

За таких обставин, враховуючи, що спірні грошові кошти на загальну суму 243 610,00 грн. були перераховані позивачем не безпідставно, а на виконання договору укладеного між сторонами, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland),№49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що його права, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення з відповідача 243 610,00 грн. безпідставно отриманих коштів слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортремсервіс" (40022, м. Суми вул. Поліська, 26, код ЄДРПОУ 34592664) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромторг" (35350, Рівненська область, Рівненський район, смт. Квасилів, вул. Молодіжна, буд 36-А, код ЄДРПОУ 41159288) про стягнення в сумі 243 610, 00 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2022 року.

Суддя Н. Церковна