Рішення

від 06.07.2022 по справі 545/2083/21

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2083/21

Провадження № 2/545/124/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2022 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря: Артеменко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщеннісуду вм.Полтавівпорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Позивач у липні 2021 року звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя, обґрунтовуючи тим, що під час шлюбу за спільні кошти набуто нерухоме майно, яке зареєстроване за відповідачем. Посилаючись на те, що це майно є спільною сумісною власністю подружжя, просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями загальною площею 50,4 кв.м., на 1/2 частину земельної ділянки за кадастровим номером 5324083904:04:001:0003, площею 0,1620 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, попередньо представник надала клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідач відзив на позов не надав; будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Встановлено, що 29.01.2016 року сторони зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області за актовим записом №02, від вказаного шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8,9).

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 10.08.2021 року шлюб між сторонами розірваний.

Згідно з договором купівлі-продажу від 27.01.2017 року, зареєстрованого в реєстру за №1-162, ОСОБА_2 купив у ОСОБА_4 приватизовану земельну ділянку, площею 0,1620 га (експлікація земельних угідь: рілля 0,0690; багаторічні насадження 0,0067; малоповерхова забудова 0,0026; малоповерхова забудова 0,0047; землі під житловою забудовою 0,0299), передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5324083904:04:001:0003 (а.с.16-17).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 27.01.2017 року, ОСОБА_2 купив у ОСОБА_4 житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що знаходиться на приватизованій земельній ділянці, площею 0,1620 га, кадастровий номер: 5324083904:04:001:0003, та складається в цілому з: житлового будинку А-1, загальною площею 50,4 кв.м., житловою площею 26,7 кв.м., сарай Б. сарай В, сарай Г, погріб г, вбиральня Д, ворота №1, огорожа №2,4, колодязь №3, хвіртка №5 (а.с.18).

Право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.06.2021 року (а.с.22-26).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пп. 23, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Під час подання позову про поділ спільного майна подружжя пред`явлення окремо вимоги про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя не вимагається. Суд в силу встановлених під час розгляду справи обставин має встановити, чи набуте спірне майно сторонами під час перебування у шлюбі та чи поширюється на нього статус спільного сумісного майна, що матиме наслідком певні висновки про поділ такого майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі №307/3360/15-ц.

Відповідно до вимог ст. 70 СК України в разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Судом встановлено, що спірне нерухоме майно придбане під час шлюбу, отже, є спільною сумісною власністю подружжя, тому підлягає поділу у рівних частинах.

Будь-яких обставин, які б свідчили про належність усього майна чи його частини на праві особистої приватної власності одному з подружжя під час судового розгляду не встановлено, як не встановлено підстав для відступу від презумпції рівності їх часток.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 05.06.2021 року між адвокатом Бурбак О.В. та Красняк О.С. укладений договір про надання правових послуг №05/06.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку від 16.06.2021 року розмір витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, які понесла ОСОБА_1 складають 3200 грн(а.с.27)

ОСОБА_1 сплачений гонорар адвокату за подання заяви про поділ майна та участь у судових засіданнях у розмірі 3200 грн, що підтверджується квитанцією від 16.06.2021 року (а.с.31).

Згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6 ст.137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Враховуючи, що відповідач у судові засідання не з`являвся та не надавав будь-яких заперечень по справі, тому суд не вбачає підстав для зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та вважає за необхідне стягнути їх у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судового збору суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 280-282 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,4 кв.м у порядку поділу спільного майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,4 кв.м у порядку поділу спільного майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5324083904:04:001:0003, площею 0,1620 га, з адресою: АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного майна подружжя.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,4 кв.м у порядку поділу спільного майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збіру розмірі908,00грн та витратина професійну правничу допомогуу розмірі 3200,00грн., всього 4108,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк