Рішення

від 11.07.2022 по справі 600/7473/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/7473/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Чернівецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

I. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Чернівецькій області (далі відповідач-1 або Ліквідаційна комісія УМВС в Чернівецькій області), Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач-2 або МВС України), Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі відповідач-3 або ГУНП в Чернівецькій області), Національної поліції України (далі відповідач-4), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області від 22.11.2021 № 4 про звільнення його, полковника міліції ОСОБА_1 , із органів внутрішніх справ у запас збройних сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) з посади заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, з 22 листопада 2021 року;

- поновити його, полковника міліції ОСОБА_1 , на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління з 23 листопада 2021 року;

- зобов`язати УМВС України в Чернівецькій області, в особі ліквідаційної комісії, та МВС України в солідарному порядку виплатити йому, ОСОБА_1 , заробітну плату (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 23.11.2021 року по час поновлення на посаді;

- визнати таким, що пропущений з поважних причин, через незаконне звільнення, передбачений п.9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію України» ним, ОСОБА_1 , тримісячний строк на надання згоди для проходження служби в поліції;

- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області та Національної поліції України, що виразилася у відмові йому працевлаштування в органах поліції, та зобов`язати даних Відповідачів розглянути відповідно до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №5 80-VIII «Про Національну поліцію України» його, полковника міліції ОСОБА_1 , кандидатуру як першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, щодо прийняття його на службу до поліції та видати відповідний наказ про призначення його на посаду заступника начальника ГУ НП в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, якою заміщена посада першого заступника начальника УМВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління.

1.2. Ухвалою суду від 28.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

1.3. Ухвалою суду від 11.01.2022 року відмовлено у задоволенні клопотань представника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про зупинення провадження у справі №600/7473/21-а.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. Наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області від 22.11.2021 року № 4 полковника міліції ОСОБА_1 звільнено із органів внутрішніх справ у запас збройних сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) з посади заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, з 22 листопада 2021 року

2.2. З даним наказом, позивач не згідний, вважає його протиправними, що і обумовило звернення до суду з даним позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

3.1. Згідно поданого до суду позову позиція позивача обґрунтовується наступним.

3.2. Так позивач вказує, що він, як працівник міліції, який був незаконно неодноразово звільнений з правоохоронного органу, а згодом судовим рішенням поновлений на службі на посаді, що формально скорочена, має всі законні права та підстави для отримання від держави роботу за фахом шляхом прийняття роботодавцем (державою) рішення про призначення його на відповідну посаду в поліції, якою заміщена вказана скорочена посада. А протиправна бездіяльність Відповідачів позбавила його такого конституційного права.

Позиція відповідачів

Аргументи відповідача-4

3.3. До суду надійшов відзив Національної поліції України, відповідно до якого представник зазначив, що прийняття на службу в поліцію проводиться за конкурсом. На вакантну посаду поліцейського призначається переможець конкурсу. Прийом на службу в поліцію колишніх працівників органів внутрішніх справ та поліцейських проводиться на загальних підставах.

3.4. Зазначає, що після поновлення на посаді на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року у справі №600/2203/20-а (наказом УМВС України в Чернівецькій області від 03.09.2021 року №2) ОСОБА_1 до Голови НПУ з рапортом про вирішення питання про призначення його для проходження служби в Національній поліції України не звертався.

3.5. Отже рапорт ОСОБА_1 від 01.11.2021 року з порушеного ним питання був адресованій посадовій особі (голові слідчого управління НПУ), до повноважень якої не віднесено видання наказу про призначення осіб на посади в центральному органі управління поліцією. Також позивачем не надано до суду доказів звернення з рапортами у період до 22.11.2021 року (дата звільнення) до начальника ГУНП в Чернівецькій області, до повноваження якого віднесено видання наказів про призначення осіб на посади в ГУНП в Чернівецькій області.

3.6. Наголошує, що позивач не виявив ініціативи та бажання взяти участь у конкурсі на відповідну посаду в органу поліції. Навпаки, позивач категорично виявляє своє небажання взяти участь у конкурсі, оскільки вважає, що має бути прийнятим в поліцію відповідно до пункту 9 розділу XI Закону № 580-VIII виключно за наявності його бажання, без жодних умов, що на думку НПУ вочевидь не відповідає умовам та положенням матеріальної норми права, а саме пункту 9 розділу XI Закону № 580-VIII як в частині не дотримання встановленого трьохмісячного строку, так і в частині обов`язкової умови встановлення відповідності вимогам до поліцейських так і в частині, що на даний час проходження конкурсу є єдиною і виключною процедурою, яка передує прийняттю в поліцію вперше.

3.7. Отже, зважаючи, що у період з липня 2020 року по теперішній час позивачем не подано жодної заяви (рапорту) про участь у конкурсі, що заміщуються поліцейськими у будь-якому органі (закладі, установі) поліції України на будь-яку посаду або декілька посад, у зв`язку з чим неможливо перевірити відповідність його вимогам до поліцейських, вважаємо, що жодних протиправних дій/бездіяльності Національною поліцією України (ГУНП в Чернівецькій області) не допущено, оскільки саме позивач не проявив ініціативу та бажання зі своєї сторони бути прийнятим на службу в поліцію.

3.8. З огляду на викладене є законним і наказ УМВС України в Чернівецькій області від 22.11.2021 року № 4 щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ через скорочення штатів, у зв`язку з неможливістю продовжувати службу в органах внутрішніх справ, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 730-2015 систему органів внутрішніх справ повністю ліквідовано.

Аргументи відповідача-3

3.9. Згідно поданого до суду відзиву представник ГУНП в Чернівецькій області просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що позивачу був запропонований законний спосіб вступу на службу в поліції, шляхом проходження конкурсу на загальних підставах у відповідності до вимог Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, в ГУНП відсутній обов`язок щодо обов`язкового надання позивачу пропозицій щодо заміщення ним посади в поліції рівнозначної до його посади в міліції. Посада може бути нижчою за ту, яку обіймав позивач під час проходження ним служби в поліції. Також звертає увагу на тому, що посада, на яку позивач бажає бути призначеним не є вакантною станом на сьогодні.

3.10. У свою чергу, виклад позовних вимог у тому формулюванні, які зазначені у позові, свідчить про намагання позивача зобов`язати суд розповсюдити на нього положення п. 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», що є прямим порушенням ч. 1 ст. 58 Конституції України.

3.11. Щодо безпідставності позовних вимог позивача відносно ГУНП вказує, що позивачем фактично оскаржується відповідь ГУНП, яка викладена у листі від 19.11.2021 року № 3217/123/05/12-2021. Водночас вказує, що звернення позивача від 01.11.2021 року щодо прийняття останнього на службу в поліцію мотивована обставинами, які стосувалися предмету спору у справі № 600/2203/20-а, яка по суті є аналогічною до даної.

3.12. 09.02.2022 року Сьомим апеляційним адміністративним судом по справі №600/2203/20-а прийнята постанова, якою апеляційні скарги ГУНП та Національної поліції України було задоволено частково, рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року було скасовано в частині задоволених вимог щодо визнання тримісячного строку на надання згоди для проходження служби в поліції, передбаченого п.9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №580-VШ "Про Національну поліцію України", таким, що пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, через незаконне звільнення, та в частині зобов`язання Національну поліцію України та ГУНП в Чернівецькій області запропонувати полковнику міліції ОСОБА_1 вакантні посади в органах Національної поліції України.

3.13. Отже, відповідь ГУНП, яка викладена у листі від 19.11.2021 року № 3217/123/05/12-2021 щодо відмови у задоволені звернення позивача є законною та обґрунтованою.

Аргументи відповідача-1

3.14. До суду надійшов відзив Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області, відповідно до якого його представник зазначив, що звільнення відповідача відбулось в рамках чинного законодавства.

3.15. Вказує, що у зв`язку з ліквідацією, штат УМВС був повністю скорочений, що свідчить про відсутність будь-яких вакантних посад та можливості подальшого використання позивача на службі у УМВС. При звільненні позивача була дотримана процедура попередження про звільнення у відповідності до вимог ст. 49-2 КЗпП України. Крім того, звертає увагу, що в даному випадку має місце ліквідація УМВС України в Чернівецькій області з повним скороченням штатної чисельності працівників, що свідчить про законність звільнення позивача у зв`язку зі скороченням штатів.

3.16. Також зазначає, що враховуючи положення ст. 43 КЗпП України, позивач підлягав звільненню без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (у зв`язку з ліквідацією установи).

3.17. Разом з тим, будь-яких конкретних доводів щодо незаконності видачі наказу УМВС від 22.11.2021 року № 4 в частині звільнення позивача за скороченням штатів, останній у своєму позові не наводить. При цьому незрозумілим є посилання позивача на рішення Конституційного суду України від 21.07.2021 року у справі № 4-р(ІІ)/2021, оскільки в оскаржуваному наказі правовою підставою для його видачі слугував п.п. "г" п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, а не п. 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".

3.18. Враховуючи вищенаведене, вважає що оскаржуваний наказ є законним та обґрунтованим, а позов позивача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

ІV. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

4.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах начальницького складу, зокрема з 23.12.1992 року по 27.10.2014 року в УМВС України в Чернівецькій області.

Зокрема, наказом Міністра внутрішніх справ України від 28.12.2012 року № 1154 о/с призначено підполковника міліції Сухара Валентина Валерійович першим заступником начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальником слідчого управління.

4.2. Наказом Міністра внутрішніх справ України від 27.10.2014 року № 2239 о/с відповідно до п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року № 1682-VII та пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (із поставленням на військовий облік).

4.3. Вважаючи звільнення протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку. В подальшому, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ від 27 жовтня 2014 року № 2239 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальника слідчого управління. Судом поновлено полковника міліції ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальника слідчого управління з 28 жовтня 2014 року та стягнуто з Управління МВС України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.10.2014 року по 01.07.2020 року у сумі 626783,54 грн.

4.4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року залишено без змін.

4.5. 03.07.2020 року позивач звернувся з рапортом до Голови Національної поліції та начальника ГУНП в Чернівецькій області, в якому просив вирішити питання про призначення його для проходження служби в Національній поліції на рівнозначну посаду, яку він обіймав під час проходження служби в міліції до свого звільнення.

4.6. 14.07.2020 року наказом Міністра внутрішніх справ України № 528 о/с на виконання рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 824/3161/14-а полковника міліції ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальника слідчого управління з 28.10.2014 року.

4.7. 21.07.2020 року начальник ГУНП в Чернівецькій області листом № 3103/123/01/12-2020, розглянувши рапорт позивача, повідомив останнього, що органи та підрозділи Національної поліції не є правонаступниками міліції, а добір на вакантні посади в Національній поліції України відбувається шляхом проведення конкурсу.

4.8. 27.07.2020 року заступник начальника Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України листом № с-1115/12/1/1/03-2020 також повідомив позивача про розгляд його рапорту, та відзначив про відсутність правонаступництва між органами та підрозділами Національної поліції. Водночас, позивачу було запропоновано прийняти участь в конкурсі на службу в поліції при оголошенні останнього (т. 1 а. с. 22-23).

4.9. 03.08.2020 року Ліквідаційною комісією УМВС в Чернівецькій області позивача повідомлено, що після спливу 2-х місячного терміну з моменту отримання даного повідомлення, його буде звільнено на підставі пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, у зв`язку з ліквідацією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, як юридичної особи публічного права.

4.10. Листом Ліквідаційної комісії УМВС в Чернівецькій області від 17.08.2020 року №Ст/96 за результатами розгляду рапортів позивача останнього повідомлено про те, що із набранням, чинності Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про міліцію» втратив чинність із 07.11.2015 року, із цієї дати міліція припинила своє існування без правонаступництва. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» територіальні органи Міністерств внутрішніх справ перебувають у стані ліквідації як юридичні особи публічного права. Отже, посад, які б комплектувалися особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, та підрозділів органів внутрішніх справ не існує. Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважають такими, що попередженні у визначеному порядку про можливе майбутнє вивільнення через скорочення штатів. Таким чином допустити позивача до роботи (служби) не вважається за можливе.

4.11. 05.10.2020 року наказом № 6 о/с заступника начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Чернівецькій області ОСОБА_2 звільнено полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальника слідчого управління з 05 жовтня 2020 року, у запас за пунктом 64 «г» (через скорочення) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

4.12. Вважаючи звільнення протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку. В подальшому, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року по справі №600/2203/20-а визнано протиправним та скасовано Наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області від 05.10.2020 № 6 про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас збройних сил за пунктом 64 г (через скорочення штатів) з посади заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, з 05 жовтня 2020 року. Поновлено полковника міліції ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління з 06 жовтня 2020 року. Зобов`язано УМВС України в Чернівецькій області, в особі ліквідаційної комісії, здійснити нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.10.2020 року по 30.08.2021 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100. Визнано таким, що строк пропущений з поважних причин, через незаконне звільнення, передбачений п.9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII Про Національну поліцію України, ОСОБА_1 , тримісячний строк на надання згоди для проходження служби в поліції. Зобов`язано Національну поліцію України та ГУНП в Чернівецькій області запропонувати полковнику міліції ОСОБА_1 вакантні посади в органах Національної поліції України.

4.13. У свою чергу, Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 року по справі №600/2203/20-а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року змінено, виклавши пункт 4 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Зобов`язати УМВС України в Чернівецькій області, в особі ліквідаційної комісії, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.10.2020 року по 30.08.2021 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100, в сумі 67695,04 грн., з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку." Окрім цього, колегією суддів рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року скасовано в частині задоволених вимог щодо визнання тримісячного строку на надання згоди для проходження служби в поліції, передбаченого п.9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII Про Національну поліцію України, таким, що пропущений ОСОБА_1 з поважних причин, через незаконне звільнення, та в частині зобов`язання Національну поліцію України та ГУНП в Чернівецькій області запропонувати полковнику міліції ОСОБА_1 вакантні посади в органах Національної поліції України. В решті рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року залишено без змін.

4.14. 03.09.2021 року наказом Ліквідаційної комісії УМВС в Чернівецькій області № 2 на виконання рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №600/2203/20-а полковника міліції ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальника слідчого управління з 06.10.2020 року.

4.15. 17.09.2021 року Ліквідаційною комісією УМВС в Чернівецькій області позивача повідомлено, що після спливу 2-х місячного терміну з моменту отримання даного повідомлення, його буде звільнено на підставі пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, у зв`язку з ліквідацією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, як юридичної особи публічного права.

4.16. 01.11.2021 року позивач звернувся з рапортом до заступника Голови Національної поліції та начальника ГУНП в Чернівецькій області, в якому просив вирішити питання про призначення його для проходження служби в Національній поліції на рівнозначну посаду, яку він обіймав під час проходження служби в міліції до свого звільнення.

4.17. У відповідь на поданий рапорт листом від 19.11.2021 року №5217/123/05/12-2021 ГУНП в Чернівецькій області позивача повідомлено, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду в справі № 600/2203/20-а, в частині пропозиції вакантних посад в органах Національної поліції України, не підлягає виконанню, оскільки станом на 19.11.2021 року воно не набрало законної сили.

4.18. 12.11.2021 року заступник начальника головного слідчого управління Національної поліції України листом № 24/С-6841 також повідомив позивача про розгляд його рапорту, та відзначив те, що питання щодо поновлення його на посаді в структурі ГУНП в Чернівецькій області не належить до компетенції ГСУ НПУ. Відповідно до частини 2 розділу 4 положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.07.2017 року № 570 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2017 року заступники начальників ГУНП начальники слідчих управлінь призначаються на посади та звільняються з посад начальниками ГУНП в областях, місті Києві, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі за погодженням з начальником ГСУ. Посади першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, не існує в штаті ГУНП в Чернівецькій області. Таким чином, погодження начальника ГСУ НПУ про звільнення з посади першого заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління є недоцільним.

4.19. 22.11.2021 року наказом № 4 голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області Геннадія Федорюка звільнено полковника міліції ОСОБА_1 , першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальника слідчого управління, з 22 листопада 2021 року, у запас за пунктом 64 «г» (через скорочення) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

4.20. Листом Ліквідаційної комісії УМВС в Чернівецькій області від 22.11.2021 року №Ст/170 позивача повідомлено про винесення наказу від 22.11.2021 року № 4, яким його звільнено та зазначено про необхідність прибути до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області для ознайомлення з вищевказаним наказом та отримання дублікату трудової книжки.

4.21. Копію наказу від 22.11.2021 року № 4 позивачем отримано 24.11.2021 року, про що свідчить проставлена ним відповідна відмітка з особистим підписом на даному наказів.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Предметом цього позову є наказ Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області від 22.11.2021 року № 4, яким звільнено полковника міліції ОСОБА_1 , першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальника слідчого управління, з 22 листопада 2021 року, у запас за пунктом 64 «г» (через скорочення) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваного наказу, оцінивши його через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

5.2. Окрім цього, суд має надати оцінку також бездіяльності Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області та Національної поліції України, яка на думку позивача виразилася у відмові йому працевлаштування в органах поліції відповідно до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №5 80-VIII «Про Національну поліцію України».

5.3. При цьому суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.

5.4. Також суд зазначає, що оскаржуваним наказом здійснено втручання у права позивача, які гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (через призму втручання у приватне життя (право на працю), див. Олександр Волков проти України (Oleksandr Volkov v. Ukraine), рішення у справі від 09.01.2013 року, заява №21722/11) та статтею 43 Конституції України (право на працю), а тому суд вважає за необхідним розглянути та вирішити цю справу по наявним матеріалам, які відповідають критерію достатності та достовірності.

Щодо суті спору

5.5. Частинами 1, 2, 6 статті 43 Конституції України визначено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

5.6. Відповідно до статті 51 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, у тому числі, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

5.7. Згідно зі статтею 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або у разі незаконного переведення на іншу роботу , у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

5.8. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України «Про міліцію».

5.9. Відповідно до статті 18 вказаного Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114).

5.10. Згідно з пунктом 8 Положення № 114, дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема, у зв`язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.

5.11. Пунктом 10 Положення № 114 встановлено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

5.12. Згідно із пунктом 24 Положення № 144, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік.

5.13. Пунктом 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII) передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

5.14. Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII визначено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

5.15. Надаючи оцінку правомірності прийняття головою ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області наказу від 22.11.2021 року № 4, яким звільнено полковника міліції ОСОБА_1 , першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальника слідчого управління, з 22 листопада 2021 року, у запас за пунктом 64 «г» (через скорочення) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, суд зазначає наступне.

5.16. З матеріалів справи встановлено, що 17.09.2021 року Ліквідаційною комісією УМВС в Чернівецькій області позивача повідомлено, що після спливу 2-х місячного терміну з моменту отримання даного повідомлення, його буде звільнено на підставі пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, у зв`язку з ліквідацією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, як юридичної особи публічного права.

5.17. Також, позивача проінформовано, що у зв`язку з набранням законної сили Законом України «Про Національну поліцію України» втратив чинність Закон України «Про міліцію» з 07 листопада 2015 року, внаслідок чого були ліквідовані органи міліції, та в організаційно-штатній структурі МВС України не передбачено посад рядового і начальницького складу ОВС (міліції), оскільки усі відповідні посади було ліквідовано.

5.18. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, ліквідувавши як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.

5.19. Так, Порядок призначення на посади та звільнення з посади керівників та заступників керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, передбачено Положенням про Міністерство внутрішніх справ України затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878 (далі - Положення № 878).

5.20. Пунктом 11 Положення № 878 передбачено, що Міністр, окрім іншого, погоджує призначення на посаду та звільнення з посади керівників та заступників керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, крім заступників керівників територіальних органів Національної поліції.

5.21. Згідно пункту 70 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 114 від 29.07.1991 року (далі Положення № 114) звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться:

- до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ;

- осіб вищого начальницького складу - відповідно до законодавства.

5.21. Як відзначено вище, позивача на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальника слідчого управління, було двічі поновлено, а саме наказом Міністра внутрішніх справ України № 528 о/с від 14.07.2020 року та наказом Ліквідаційної комісії УМВС в Чернівецькій області № 2 від 03.09.2021 року.

5.22. Водночас, колегією суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду при розгляді справи №600/2203/20-а, перевіряючи правомірність наказу № 6 о/с від 05.10.2020 року заступника начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Чернівецькій області Крилюком Т.Т., яким звільнено полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальника слідчого управління з 05 жовтня 2020 року, у запас за пунктом 64 «г» (через скорочення) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, констатовано те, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ мало місце на підставі наказу заступника начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Чернівецькій області Крилюка Т.Т., що на переконання суду апеляційної інстанції, суперечить положенням пунктів 11, 70 Положення № 114 та пункту 11 Положення № 878.

В даному випадку, судова колегія критично оцінила доводи щодо виключного права голови ліквідаційної комісії УМВС видавати накази про звільнення начальників головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх заступників, оскільки процес ліквідації УМВС на час винесення спірного наказу завершений не був. Судова колегія зауважила, що процедура ліквідації органів внутрішніх справ мала місце як на час видання наказу про поновлення на посаді позивача, так і на час видання наказу про його звільнення.

Окрім того, як встановлено судом, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час розгляду справи, Управління Міністерства внутрішніх справ перебуває в стані припинення та не ліквідовано. Таким чином, судова колегія погодилась з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування наказу голови Ліквідаційної комісії УМВС в Чернівецькій області Крилюка Т.Т. від 05.10.2020 № 6 о/с про звільнення полковника міліції ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області начальника слідчого управління, як такого, що не відповідає об`єктивним обставинам справи та є протиправним.

5.23. Однак, суд звертає увагу на підставу звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, яка визначена оскаржуваним у даній справі № 6007473/21-а наказом Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області від 22.11.2021 року № 4, а саме за пунктом 64 «г» (через скорочення) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

5.24. Так, підпунктом «г» пункту 64 Положення № 114 визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

5.25. При цьому, повідомляючи 17.09.2021 року позивача про те, що після спливу 2-х місячного терміну з моменту отримання даного повідомлення, його буде звільнено на підставі пункту 64 «г» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, у зв`язку з ліквідацією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, як юридичної особи публічного права, Ліквідаційною комісією УМВС в Чернівецькій області наголошено також на тому, що у відповідності до наказу МВС України від 06.11.2015 року №1388 «Про організаційно-штатні зміни» в Управлінні МВС України в Чернівецькій області були скасовані всі штати та скорочені всі посади, що робить неможливим запропонувати позивачу жодну штатну посаду внаслідок їх відсутності.

5.26. Враховуючи зазначене, суд констатує, що незалежно від остаточної ліквідації органів МВС шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, подальше працевлаштування позивача на займаній ним посаді є неможливим в силу скороченням штатів в Управлінні МВС України в Чернівецькій області та одночасною відсутністю можливості подальшого використання на службі.

5.27. Суд наголошує, що позивача проінформовано, що у зв`язку з набранням законної сили Законом України «Про Національну поліцію України» втратив чинність Закон України «Про міліцію» з 07 листопада 2015 року, внаслідок чого були ліквідовані органи міліції, та в організаційно-штатній структурі МВС України не передбачено посад рядового і начальницького складу ОВС (міліції), оскільки усі відповідні посади було ліквідовано.

5.28. При цьому, як вказано раніше постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, ліквідувавши як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.

5.29. У зв`язку з ліквідацією органів внутрішніх справ України Міністерство перетворилось на цивільне відомство. Позивача попереджено про наступне звільнення з органів внутрішніх справ, за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів, у зв`язку з відсутністю можливості подальшого використання на службі) Положення №114.

5.30. Таким чином, позивач був повідомлений про те, що у зв`язку з ліквідацією органів внутрішніх справ МВС України перетворилось на цивільне відомство, а згідно МВС України від 06.11.2015 року №1388 «Про організаційно-штатні зміни» в Управлінні МВС України в Чернівецькій області були скасовані всі штати та скорочені всі посади, тобто посади, які заміщувались особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, а прийом на службу в Національну поліцію здійснюється виключно за результатами конкурсу.

5.31. У той же час положенням спеціального законодавства не врегульовано процедуру звільнення в зв`язку зі скороченням штатів, та дотримання трудових гарантій такої особи, тому необхідно застосувати до спірних правовідносин окремі положення Кодексу Законів про працю (субсидіарне законодавство).

5.32. У силу вимог статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

5.33. Таким чином, виходячи із тлумачення вказаних норм, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які цей працівник може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

5.34. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду та які існували на день звільнення.

5.35. Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом України у постанові від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15 та підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 08 травня 2019 року у справі № 806/1175/17 та від 13 лютого 2020 року у справі №810/1564/17.

5.36. Таким чином, законодавство України передбачає певну процедуру звільнення у зв`язку зі скороченням штату. Зокрема, звільнення у зв`язку із скороченням штату можливо, якщо роботодавцем вжито всіх заходів щодо переводу працівника на іншу посаду шляхом запропонування працівнику, що звільняється, всіх вакансій, на які може претендувати особа з урахуванням її фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, а також у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення.

5.37. З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду питання подальших трудових відносин ОСОБА_1 з МВС України, за наслідком поданого 01.11.2021 року позивачем рапорту, позивачу роз`яснено, що в структурних підрозділах Управлінні МВС України в Чернівецькій області відсутні вакантні посади, які заміщуються.

5.38. Суд вважає, що відповідачем обов`язок щодо попередження позивача про майбутнє звільнення через скорочення штатів виконано у повному обсязі, а тому з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо правомірності звільнення позивача на підставі пункту 64 «г» Положення № 114 та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу про звільнення.

5.39. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі №640/11863/19.

5.40. Суд також зазначає наступне щодо позовних вимог в частині визнання таким, що пропущений з поважних причин, через незаконне звільнення, передбачений п.9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію України» ним, ОСОБА_1 , тримісячний строк на надання згоди для проходження служби в поліції, а також визнання протиправною бездіяльність Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області та Національної поліції України, що виразилася у відмові йому працевлаштування в органах поліції, та зобов`язання даних Відповідачів розглянути відповідно до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №5 80-VIII «Про Національну поліцію України» його, полковника міліції ОСОБА_1 , кандидатуру як першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, щодо прийняття його на службу до поліції та видати відповідний наказ про призначення його на посаду заступника начальника ГУ НП в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, якою заміщена посада першого заступника начальника УМВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління.

5.41. Закон України Про міліцію втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Законом України Про Національну поліцію № 580-VIII, який набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п`ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року ( п.1 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію).

5.42. За таких обставин, приписами пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII визначено особливості перехідного періоду реформування органів внутрішніх справ та процедуру звільнення працівників міліції.

5.43. Законом № 580-VIII передбачено тримісячний термін з дня його опублікування для прийняття на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення, за згодою працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в органах поліції, чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

5.44. Вказані приписи чинного законодавства жодним чином не вказують на наявність обов`язку відповідного органу МВС України чи новоствореного органу Національної поліції прийняти на службу до поліції працівника міліції саме шляхом видання наказу про його призначення за згодою такого працівника.

5.45. Аналогічні висновки зазначені Верховним Судом у постанові від 24.11.2021 року у справі №460/9427/20.

5.46. Виходячи з наведених вище норм законодавства, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених Законом № 580-VIII, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

5.47. Проте, такий рапорт упродовж трьох місяців позивач не подав. У подальшому на законодавчому рівні визначено інший порядок прийняття на службу до поліції - виключно на конкурсній основі.

5.48. Виходячи з наведеного, якщо особа не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття певної посади, виникають підстави для застосування пункту 10 Розділу XI Закону № 580-VIII щодо звільнення особи за скороченням штатів.

5.49. Однак документів для участі у конкурсі на службу в поліції, передбачених статтею 54 Закону № 580-VIII, у визначений строк позивачем не подано.

5.50. Слід зауважити, що Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №640/6271/19 сформулював правову позицію, відповідно до якої самого лише бажання працівника міліції продовжити службу в органах поліції, відповідно до приписів чинного законодавства України не достатньо, оскільки питання реалізації одного з двох способів (видання наказу за згодою чи шляхом проведення конкурсу) прийняття працівника міліції на службу до органів поліції належало до виключної дискреції керівництва такого працівника міліції.

5.51. У доводах позовної заяви, позивач відзначив, що подання ним згоди на продовження служби в органах поліції не могло мати місце до винесення наказу про його поновлення на посаді, яку він займав в органах внутрішніх справ до звільнення, а тому тримісячний строк, передбачений п.9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII Про Національну поліцію України, на надання згоди для проходження служби в поліції пропущено останнім з поважних причин. Вказана позиція підтримана і судом першої інстанції, однак повністю заперечується судом апеляційної інстанції.

5.52. Закон № 580-VIII опублікований 06.08.2015 року в газеті "Голос України" та відповідно до його Прикінцевих та перехідних положень набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто 07.11.2015, крім, зокрема, п. п. 8, 11 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону, тобто 07.08.2015.

5.53. Таким чином, враховуючи дату набрання чинності вказаним Законом, тримісячний строк, протягом якого працівники міліції, що виявили бажання проходити службу в поліції, за умови їх відповідності вимогам до поліцейських, передбаченим Законом № 580-VIII, могли бути прийняті на службу в поліцію, закінчився 06.11.2015, яке є останнім днем вказаного строку.

5.54. При цьому, будь-яких підстав для поновлення вказаного строку нормами Закону №580-VIII не передбачено.

5.55. Відтак, в силу прямої вказівки Закону № 580-VIII після поновлення позивача на посаді на підставі судового рішення, відповідач був позбавлений можливості залишити позивача працювати на відповідній посаді в апараті Управління МВС в Чернівецькій області або органах Національної поліції (без конкурсного відбору).

5.56. Оскільки позивач не скористався правом бути прийнятим на службу в поліцію у встановленому Законом № 580-VIII порядку - шляхом проходження конкурсу, суд вважає, що жодної бездіяльності з боку Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області та Національної поліції України по відношенню до позивача не допущено.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

6.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.3. Відповідачами доведено суду правомірність звільнення позивача із займаної посади згідно наказу голови ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області від 22.11.2021 № 4 за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 114 від 29.07.1991 року, натомість позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідачів.

6.4. Більше того, позивач не скористався правом бути прийнятим на службу в поліцію у встановленому Законом України «Про Національну поліцію» № 580-VIII порядку - шляхом проходження конкурсу, оскільки будь-яких доказів виявлення ним наміру прийняти участь у конкурсі на прийняття на службу в поліцію суду не надано, що виключає можливість його працевлаштування в органах Національної поліції.

6.5. Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

6.6. Суд також зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.

6.7. При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

6.8. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

6.9. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року, №3674-VI. При цьому, з огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Чернівецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити у повному обсязі.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач-1 Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Головна, буд. 24, код ЄДРПОУ 08592371).

Відповідач-2 Міністерство внутрішніх справ України (м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 0032684).

Відповідач-3 Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Головна, буд. 24, код ЄДРПОУ 40109079).

Відповідач-4 Національна поліція України (м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40108578).

Суддя О.В. Анісімов