Ухвала

від 14.03.2023 по справі 600/7473/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 березня 2023 року

м. Київ

справа № 600/7473/21-а

адміністративне провадження № К/990/6621/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі №600/7473/21-а за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області від 22.11.2021 № 4 про звільнення його, полковника міліції ОСОБА_1 , із органів внутрішніх справ у запас збройних сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) з посади заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, з 22 листопада 2021 року;

- поновити його, полковника міліції ОСОБА_1 , на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління з 23 листопада 2021 року;

- зобов`язати УМВС України в Чернівецькій області, в особі ліквідаційної комісії, та МВС України в солідарному порядку виплатити йому, ОСОБА_1 , заробітну плату (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 23.11.2021 року по час поновлення на посаді;

- визнати таким, що пропущений з поважних причин, через незаконне звільнення, передбачений п.9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію України» ним, ОСОБА_1 , тримісячний строк на надання згоди для проходження служби в поліції;

- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області та Національної поліції України, що виразилася у відмові йому працевлаштування в органах поліції, та зобов`язати даних Відповідачів розглянути відповідно до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 липня 2015 року №5 80-VIII «Про Національну поліцію України» його, полковника міліції ОСОБА_1 , кандидатуру як першого заступника начальника Управління МВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, щодо прийняття його на службу до поліції та видати відповідний наказ про призначення його на посаду заступника начальника ГУ НП в Чернівецькій області - начальника слідчого управління, якою заміщена посада першого заступника начальника УМВС України в Чернівецькій області - начальника слідчого управління.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 17 лютого 2023 року засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Підставою для перегляду оскаржуваного судового рішення, скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року №4-р(11)/2021 (Справа №3-107/2020(221/20).

Пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення конкретної норми права щодо застосування якої відсутній такий висновок. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Втім, подаючи касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не вказав яку саме норму права (пункт, частину, статтю) закону або іншого нормативно-правового акта судами попередніх інстанцій неправильно застосовано, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не обґрунтував у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та, як на думку заявника, відповідна норма повинна застосовуватися.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути скаржнику, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі №600/7473/21-а повернути скаржнику.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяО.А. Губська