Постанова

від 12.07.2022 по справі 911/3001/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2022 р. Справа№ 911/3001/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Цирулевська М.В.,

Навроцький Д.М.,

від відповідача - Мосінзова І.О.,

від третьої особи - Забродський В.В.,

розглянувши апеляційні скарги

Фермерського господарства "Олена К" та ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2022 року (повний текст рішення складено 28.04.2022)

у справі №911/3001/21 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Фермерського господарства "Олена К"

до Березанської міської ради Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1

прo визнання недійсним рішення № 309-24-VIII від 23.09.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

У 2021 році Фермерське господарство "Олена К" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Березанської міської ради Київської області про визнання недійсним рішення № 309-24-VIII від 23.09.2021 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірне рішення про припинення договорів оренди землі та права оренди на землю позивача було прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, умовам договорів оренди землі та без залучення користувача до розгляду даного питання у порядку та спосіб передбачений Законами України "Про місцеве самоврядування" та "Про оренду землі". Позивач вважає дії відповідача протиправними і такими, що порушують право оренди на землю ФГ "ОЛЕНА К", яке підлягає захисту у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.02.2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не обґрунтовано та не доведено факту порушення наявного у нього права, яке підлягає захисту, тому такий позов не підлягає розгляду по суті і відхиляється судом у зв`язку з відсутністю у позивача права на позов.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Фермерське господарство "Олена К" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2022 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема скаржник вважає, що місцевий господарський суд неправильно встановив обставини щодо належного повідомлення позивача у справі про розірвання договорів оренди землі. Також позивач звертає увагу, що висновки місцевого господарського суду про відсутність порушення прав саме ФГ «Олена К» не відповідають дійсним обставинам справи та практиці Великої Палати Верховного Суду. Крім того скаржник зазначає про невірне тлумачення та неправильне застосування відповідачем умов спірних Договорів оренди, які визначають, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Також, разом з апеляційною скаргою Фермерським господарством "Олена К" подано заяву б/н від 12.10.2021 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220283001:09:079:0053, площа земельної ділянки 14,8531 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544616332202); 3220288700:25:064:0001, площа земельної ділянки 11,87 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411858632202); 3220288700:25:062:0613, площа земельної ділянки 21,37 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411890832202); 3220283000:09:078:0001, площа земельної ділянки 5,1615 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544571532202); 3220288700:25:089:0048, площа земельної ділянки 18,2137 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 262372332202); 3220288700:25:062:0612, площа земельної ділянки 24,7668 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 300346732202);

- заборони всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220283001:09:079:0053, площа земельної ділянки 14,8531 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544616332202); 3220288700:25:064:0001, площа земельної ділянки 11,87 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411858632202); 3220288700:25:062:0613, площа земельної ділянки 21,37 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411890832202); 3220283000:09:078:0001, площа земельної ділянки 5,1615 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544571532202); 3220288700:25:089:0048, площа земельної ділянки 18,2137 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 262372332202); 3220288700:25:062:0612, площа земельної ділянки 24,7668 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 300346732202).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Фермерського господарства "Олена К" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2022 року, витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3001/21.

09.06.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №911/3001/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Олена К" на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2022 року у справі №911/3001/21 та призначено розгляд справи на 22.06.2022 року.

Також, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2022 року заяву Фермерського господарства "Олена К" про забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.06.2022 року.

20.06.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Березанської міської ради Київської області, відповідача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

21.06.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Фермерського господарства "Олена К", позивача у справі, надійшли письмові пояснення та письмові пояснення, що підтверджують необхідність забезпечення позову, а також клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 .

22.06.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ОСОБА_1 надійшло клопотання про вступ у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Також, 22.06.2022 року, не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2022 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Вимоги та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, прийнятим із не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема скаржник зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог встановив, що оскаржуване рішення Березанської міської ради Київської області №309-24-VIII від 23.09.2021 року безпосередньо стосується саме прав ОСОБА_1 , з огляду на, що скаржник стверджує, що оскаржуваним рішенням Господарського суду Київської області від 01.02.2022 року у справі №911/3001/21 було вирішено питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки. Скаржник також зазначає, що предметом позовних вимог у даній справі є законність рішення Березанської міської ради Київської області №309-24-VIII від 23.09.2021 року про припинення (розірвання) договорів оренди землі, які були укладені з ОСОБА_1 , як засновником ФГ «Олена К», учасником спірних матеріально-правових відносин є/була ОСОБА_1 . Крім того, скаржник вважає, що з моменту реєстрації ФГ «Олена К» землекористувачем земельних ділянко, наданих ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, стало безпосередньо ФГ «Олена К», таким чином висновки місцевого господарського суду про відсутність порушення прав саме ФГ «Олена К» не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 року залучено до участі у справі на стороні позивача третю особу без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , розгляд справи відкладено на 13.07.2022 року.

Також, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 року заяву Фермерського господарства "Олена К" про забезпечення позову у справі №911/3001/21 - задоволено. До набрання законної сили рішенням суду у справі № 911/3001/21:

- накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220283001:09:079:0053, площа земельної ділянки 14,8531 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544616332202); 3220288700:25:064:0001, площа земельної ділянки 11,87 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411858632202); 3220288700:25:062:0613, площа земельної ділянки 21,37 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411890832202); 3220283000:09:078:0001, площа земельної ділянки 5,1615 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544571532202); 3220288700:25:089:0048, площа земельної ділянки 18,2137 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 262372332202); 3220288700:25:062:0612, площа земельної ділянки 24,7668 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 300346732202);.

- заборонено всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220283001:09:079:0053, площа земельної ділянки 14,8531 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544616332202); 3220288700:25:064:0001, площа земельної ділянки 11,87 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411858632202); 3220288700:25:062:0613, площа земельної ділянки 21,37 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411890832202); 3220283000:09:078:0001, площа земельної ділянки 5,1615 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544571532202); 3220288700:25:089:0048, площа земельної ділянки 18,2137 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 262372332202); 3220288700:25:062:0612, площа земельної ділянки 24,7668 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 300346732202).

28.06.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Фермерського господарства "Олена К", позивача у справі, надійшла відповідь на відзив в якій останній просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

04.07.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Фермерського господарства "Олена К", позивача у справі, надійшло клопотання на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 року щодо долучення доказів направлення ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками та копії апеляційної скарги з додатками.

04.07.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ОСОБА_1 , третьої особи у справі, надійшли письмові пояснення в яких остання підтримала позов ФГ «Олена К».

11.07.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Березанської міської ради Київської області, відповідача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу третьої особи, в якому останній просив апеляційну скаргу третьої особи залишити без задоволення, а рішення без змін.

В судовому засіданні 13.07.2022 року представники позивача надали усні пояснення по справ, відповіли на запитання суду, просили задовольнити апеляційні скарги, представник третьої особи надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційні скарги, представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі Наказів ГУ Держземагенства (Держгеокадастру) у Київській області від 14.10.2014 року №10-7508/15-14-сг, від 24.02.2014 року № КИ/3220288700:25:064/00013863, від 24.02.2014 року № КИ/3220288700:25:062/00013862, від 23.10.2014 року №10-8200/15-14-сг, від 01.08.2013 року №КИ/3220288700:02:089/00003900, від 01.08.2013 року №КИ/3220288700:25:062/00003901 між ГУ Держземагенства (Держгеокадастру) у Київській області та ОСОБА_1 було укладено Договори оренди земельних ділянок №31-2014 від 26.12.2014 року, №24-2014 від 29.042014 року, №23-2014 від 29.04.2014 року, №30-2014 від 26.12.2014 року, №18 від 31.10.2013 року, №19 від 31.10.2013 року. (т.1, а.с. 47-48, 53-54, 60-61, 67-68, 74-75, 80-81).

Позивачем також долучено до матеріалів справи докази сплати орендної плати за землю. (т.1, а.с. 87-105).

На підставі наведених Договорів оренди землі громадянкою ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень було проведено державну реєстрацію права оренди, а саме 30.12.2014 року (договір оренди землі №31-2014 від 26.12.2014 року), 18.07.2014 року (договір оренди землі №24-2014 від 29.04.2014 року), 18.07.20.14 року (договір оренди землі №23-2014), 29.12.2014 року (договір оренди землі №30-2014 від 26.12.2014 року), 17.12.2013 року (договір оренди землі №18 від 31.10.2013 року), 17.12.2013 року (договір №19 від 31.10.2013 року) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220283001:09:079:0053, площа земельної ділянки 14,8531 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544616332202); 3220288700:25:064:0001, площа земельної ділянки 11,87 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411858632202); 3220288700:25:062:0613, площа земельної ділянки 21,37 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411890832202); 3220283000:09:078:0001, площа земельної ділянки 5,1615 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544571532202); 3220288700:25:089:0048, площа земельної ділянки 18,2137 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 262372332202); 3220288700:25:062:0612, площа земельної ділянки 24,7668 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 300346732202), що вбачається з долучених до матеріалів справи витягів з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію обтяжень. (т.1, а.с. 52, 59, 66, 73, 79, 86).

16.12.2014 року на підставі положень Закону України "Про фермерське господарство" ОСОБА_1 було створено та зареєстровано Фермерське господарство "ОЛЕНА К", до якого як до юридичної особи на підставі ст.ст. 8, 12, 14 Закону України "Про фермерське господарство" перейшло відповідне право користування земельними ділянками. Наведених висновків притримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 31.10.2018 року у справі №677/1865/16-ц, від 01.04.2020 року у справі №320/5724/17.

Також позивачем надано суду Рішення засновника ОСОБА_1 №1 від 20.11.2014 року протокол № 1/14 про створення Фермерського господарства "Олена К". (т.1, а.с. 35).

Як вбачається зі Статуту Фермерського господарства "Олена К", затвердженого Рішенням засновника ОСОБА_1 №1 від 20.11.2014 року, засновник створює статутний капітал у розмірі 20 000,00 грн. Згідно зі ст.5 Статуту права володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у власності фермерського господарства здійснює Господарство. Землі Господарства складаються з: земельних ділянок, які належать Господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать Засновнику та членам Господарства і використовуються згідно Закону України "Про фермерське господарство"; земельних ділянок інших осіб, які використовуються Господарством на підставі відповідних договорів. (т.1, а.с. 39-45)

Також ст.5 Статуту передбачено, що Господарство здійснює права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства.

На підставі Наказів ГУ Держгеокадастру у Київській області про передачу земельних ділянок державної форми власності у комунальну власність №10-3674/15-19-сг від 18.06.2019 року (т.1, а.с. 232), №1-ОТГ від 07.12.2020 року (т.1, а.с. 235), земельні ділянки, які перебували в оренді, перейшли до комунальної власності Територіальної громади м. Березань в особі Березанської міської ради Київської області.

Листом від 09.12.2020 року за № 9-26-83 Березанська міська рада повідомила ОСОБА_1 про наміри Березанської міської ради внести зміни в договори оренди у зв`язку із зміною власника земельної ділянки. (т.1, а.с. 211-212). Доказів надсилання даного листа матеріали справи не містять.

Окрім того, в громадсько-політичні газеті "Березанська громада" № 51 (256) від 18.12.2020 року на сторонці 6 надруковане повідомлення про те, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 1-ОТГ від 07.12.2020 року до комунальної власності Березанської міської ради Броварського району Київської області в межах Березанської міської територіальної громади передані земельні ділянки. (т.1, а.с. 213-214).

Листом виконавчого комітету від 03.02.2021 року №9-28-205 відповідач запросив СФПГ «ДОБРОБУТ» ОСОБА_1 на нараду щодо переговорної процедури до переукладання (розірвання) договорів оренди. (т.1, а.с. 215).

23.09.2021 року Березанською міською радою Київської області було прийнято рішення № 309-24-VIII від 23.09.2021 року про припинення (розірвання) договорів оренди землі, які перебувають у користуванні ФГ "ОЛЕНА К". Підставою для розірвання договорів є зміна власника земельної ділянки. (т.1, а.с. 29-32).

Як вбачається з оскаржуваного рішення Березанської міської ради Київської області № 309-24-VIII від 23.09.2021 року, відповідним рішенням припинено з громадянкою ОСОБА_1 у зв`язку з переходом права власності на орендовані земельні ділянки із державної власності в комунальну власність територіальної громади м. Березані в особі Березанської міської ради права оренди земельних ділянок комунальної власності, які виникли у громадянки ОСОБА_1 підставі Договорів земельних ділянок №31-2014 від 26.12.2014 року, №24-2014 від 29.04.2014 року, №23-2014 від 29.04.2014 року, №30-2014 від 26.12.2014 року, №18 від 31.10.2013 року, №19 від 31.10.2013 року щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220283001:09:079:0053, площа земельної ділянки 14,8531 га; 3220288700:25:064:0001, площа земельної ділянки 11,87 га; 3220288700:25:062:0613, площа земельної ділянки 21,37 га; 3220283000:09:078:0001, площа земельної ділянки 5,1615 га; 3220288700:25:089:0048, площа земельної ділянки 18,2137 га; 3220288700:25:062:0612, площа земельної ділянки 24,7668 га - для ведення фермерського господарства.

Отже, спір у даній справі виник на думку позивача у зв`язку з тим, що спірне рішення про припинення договорів оренди землі та права оренди на землю позивача було прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, умовам договорів оренди землі та без залучення користувача до розгляду даного питання у порядку та спосіб передбачений Законами України "Про місцеве самоврядування" та "Про оренду землі".

Місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що спірне рішення Березанської міської ради Київської області № 309-24-VIII від 23.09.2021 року про припинення (розірвання) договорів оренди землі, які перебувають у користуванні громадянки ОСОБА_1 , не порушує прав позивача - Фермерського господарства "Олена К", оскільки такі права є похідними і залежать від наявності відповідних прав на землю у громадянки ОСОБА_1 , і у разі втрати яких наведеною особою, позивач не набуває статусу самостійного суб`єкта відповідних орендних відносин щодо спірних земельних ділянок.

Втім, колегія суддів дослідивши матеріали справи не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року по справі № 927/79/19 викладено такий правовий висновок:

1) Після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу норм Закону № 973-IV "Про фермерське господарство" прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

2) При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Норми чинного законодавства України чітко не врегульовують процедуру оформлення переходу прав та обов`язків орендаря від фізичної особи до створеного нею фермерського господарства, що негативно відбивається на єдності правозастосовної практики в цих відносинах. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право. В силу наведених вище норм права після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.

Вирішення спору між сторонами відноситься до юрисдикції господарських судів.

Отже, колегія суддів виходить із складу сторін спору у даній справі, та враховує той факт, що спірну земельну ділянку передано в оренду засновнику фермерського господарства ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства. Після укладення та державної реєстрації договорв оренди, фізичною особою ОСОБА_1 засновано фермерське господарство "Олена К", яке зареєстроване як юридична особа 16.12.2014 року.

Тобто, у правовідносинах користування спірними земельними ділянками відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації (16.12.2014 року), а тому сторонами у спірних правовідносинах є виключно юридичні особи. З дати реєстрації фермерського господарства "Олена К" обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася.

Аналогічні висновки в інших справах зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 03 квітня 2019 року у справі № 628/776/18 та від 29 травня 2019 року у справі № 628/774/18, від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 12 грудня 2018 року № 388/1103/16-ц, від 20.03.2019 року по справі № 615/2197/15-ц.

Отже, колегія суддів зазначає, що у даній справі суб`єктами правовідносин та зобов`язаною особою по виконанню вимог земельного законодавства та застосування його наслідків, є виключно юридичні особи.

Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1, ч.4, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.1, ч. 2, ст. 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» саме Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, тоді як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Вінчіч та інші проти Сербії», заява № 44698/06).Право на справедливий суд, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), також пов`язане з вимогами єдиного застосування закону. Розбіжності в тлумаченні правових норм можуть сприйматися як невід`ємна риса судової системи, що складається з певної мережі судів. Тобто різні суди можуть дійти неоднакових, але водночас раціональних та обґрунтованих висновків стосовно подібного юридичного питання, з подібними фактичними обставинами. Однак за певних обставин суперечливі рішення національних судів, особливо найвищих інстанцій, можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому контексті треба проаналізувати: чи глибинні та довготривалі розбіжності в судовій практиці національних судів, чи національне право пропонує засоби для подолання таких розбіжностей, чи ці засоби застосовуються, і якщо застосовуються, то якими є наслідки (рішення ЄСПЛ у справі «Томіч та інші проти Чорногорії», заява № 18650/09, у справі «Шахін і Шахін проти Туреччини», заява № 13279/05).

На підстав вищенаведеного, з метою дотримання принципу юридичної визначеності та забезпечення єдності судової практики, колегія суддів при вирішенні даної справи виходить саме з вищевказаних висновків Великої Палати Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд не обґрунтовано дійшов висновку, що спірне рішення Березанської міської ради Київської області № 309-24-VIII від 23.09.2021 року про припинення (розірвання) договорів оренди землі, які перебувають у користуванні громадянки ОСОБА_1 , не порушує прав позивача - Фермерського господарства "Олена К".

Щодо суті спору, колегія суддів зазначає наступне.

У ч. ч. 1, 4 ст. 11 Цивільного Кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного Кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного Кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2019 у справі № 911/714/18.

Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 914/73/18.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До господарського суду вправі звернутись кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, тобто має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Зважаючи на викладене, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/1283/17, від 05.11.2019 у справі № 926/746/19).

У частині першій статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вже було вище зазначено на підставі Наказів ГУ Держземагенства (Держгеокадастру) у Київській області від 14.10.2014 року №10-7508/15-14-сг, від 24.02.2014 року № КИ/3220288700:25:064/00013863, від 24.02.2014 року № КИ/3220288700:25:062/00013862, від 23.10.2014 року №10-8200/15-14-сг, від 01.08.2013 року №КИ/3220288700:02:089/00003900, від 01.08.2013 року №КИ/3220288700:25:062/00003901 між ГУ Держземагенства (Держгеокадастру) у Київській області та ОСОБА_1 було укладено Договори оренди земельних ділянок №31-2014 від 26.12.2014 року, №24-2014 від 29.042014 року, №23-2014 від 29.04.2014 року, №30-2014 від 26.12.2014 року, №18 від 31.10.2013 року, №19 від 31.10.2013 року. (т.1, а.с. 47-48, 53-54, 60-61, 67-68, 74-75, 80-81).

На підставі наведених Договорів оренди землі громадянкою ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень було проведено державну реєстрацію права оренди, а саме 30.12.2014 року (договір оренди землі №31-2014 від 26.12.2014 року), 18.07.2014 року (договір оренди землі №24-2014 від 29.04.2014 року), 18.07.20.14 року (договір оренди землі №23-2014), 29.12.2014 року (договір оренди землі №30-2014 від 26.12.2014 року), 17.12.2013 року (договір оренди землі №18 від 31.10.2013 року), 17.12.2013 року (договір №19 від 31.10.2013 року) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220283001:09:079:0053, площа земельної ділянки 14,8531 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544616332202); 3220288700:25:064:0001, площа земельної ділянки 11,87 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411858632202); 3220288700:25:062:0613, площа земельної ділянки 21,37 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 411890832202); 3220283000:09:078:0001, площа земельної ділянки 5,1615 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544571532202); 3220288700:25:089:0048, площа земельної ділянки 18,2137 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 262372332202); 3220288700:25:062:0612, площа земельної ділянки 24,7668 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 300346732202), що вбачається з долучених до матеріалів справи витягів з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію обтяжень. (т.1, а.с. 52, 59, 66, 73, 79, 86).

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України)

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №753/11000/14-ц від 18 квітня 2018 року застосував принцип Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, має нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки у випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін,якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає визначеним статтею 16 Цивільного кодексу України способам захисту і не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони щодо внесення змін або розірвання такого договору.

Аналіз статей 525, 651 Цивільного кодексу України та статті 31 Закону України "Про оренду землі" свідчить про те, що законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (частина четверта статті 32 Закону України "Про оренду землі").

З аналізу положень договорів оренди землі слідує:

Договір оренди землі №18 від 31.10.2013 року (т.1, а.с. 47-48) у пункті 36 передбачає дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.

Інших підстав для припинення договору не передбачено.

Пунктом 37 вказаного договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї з сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 38 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі: несплати розміру орендної плати більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передачу в суборенду земельної ділянки третім особам.

Пунктом 39 договору встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Договір оренди землі №31-2014 від 26.12.2014 року (т.1, а.с. 53-54) у пункті 34 передбачав дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи- орендаря». Інших підстав для припинення договору не передбачено.

Пунктом 35 вказаного договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї з сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 36 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі: несплати розміру орендної плати більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передачу в суборенду земельної ділянки третім особам без погодження з орендодавцем.

Відповідно до пункту 37 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Договір оренди землі №30-2014 від 26.12.2014 року (т.1, а.с. 74-75) у пункті 34 передбачає, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи- орендаря.

Інших підстав для припинення договору не передбачено.

Пунктом 35 вказаного договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї з сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 36 договору визначено, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі: несплати розміру орендної плати більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передачу в суборенду земельної ділянки третім особам без погодження з орендодавцем.

Відповідно до пункту 37 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Договір оренди землі №24-2014 від 29.04.2014 року (т.1, а.с. 80-81) у пункті 34 передбачає, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.

Інших підстав для припинення договору не передбачено.

Пунктом 35 вказаного договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї з сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 36 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі: несплати розміру орендної плати більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передачу в суборенду земельної ділянки третім особам без погодження з орендодавцем.

Відповідно до пункту 37 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Договір оренди землі №23-2014 від 29.04.2014 року (т.1, а.с. 67-68) у пункті 34 передбачає, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи- орендаря.

Інших підстав для припинення договору не передбачено.

Пунктом 35 вказаного договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї з сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 36 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі: несплати розміру орендної плати більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передачу в суборенду земельної ділянки третім особам без погодження з орендодавцем.

Відповідно до пункту 37 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Договір оренди землі №19 від 31.10.2013 року (т.1, а.с. 60-61) у пункті 37 передбачає, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи- орендаря». Інших підстав для припинення договору не передбачено.

Пунктом 38 вказаного договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї з сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 39 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі: несплати розміру орендної плати більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передачу в суборенду земельної ділянки третім особам без погодження з орендодавцем.

Відповідно до пункту 40 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Отже, системний аналіз умов договорів оренди землі свідчить, що сторонами у договорі оренди чітко визначили підстави за якими договір оренди може бути припинений шляхом розірвання та підстави для одностороннього розірвання договору. Це дві різні процедури, які відрізняються одна від одної.

Підстави для одностороннього розірвання договорів оренди є чітко визначеними і «зміна власника земельної ділянки» до такої не відноситься. Відтак, у разі настання такої обставини, власник земельної ділянки (Відповідач) повинен реалізовувати свої повноваження на розірвання договору лише за згодою сторін, або у судовому порядку. Інших підстав для припинення договору шляхом його розірвання умови договорів оренди не містять.

Тобто, умовами вказаних вище договорів оренди не передбачено сторонами одностороннього розірвання договору в разі зміни власника землі, а лише надано право на внесення змін чи розірвання договору.

Отже, враховуючи зміну власника земельних ділянок відповідач набув право ініціювати розірвання договорів відповідно до вимог чинного законодавства.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв рішення про припинення права оренди земельних ділянок та розірвання договорів оренди земельних ділянок в односторонньому порядку.

При цьому, висновок суду першої інстанції, що позивача було повідомлено про наміри відповідача щодо зміни/розірвання договорів оренди колегія суддів вважає необґрунтованим виходячи з наступного.

Так, в матеріалах справи наявний лист Березанської міської ради від 09.12.2020 року за № 9-26-83 яким ОСОБА_1 була повідомлена про наміри Березанської міської ради внести зміни в договори оренди у зв`язку із зміною власника земельної ділянки. (т.1, а.с. 211-212).

Також в матеріалах справи наявний лист виконавчого комітету від 03.02.2021 року №9-28-205, яким відповідач запросив СФПГ «ДОБРОБУТ» ОСОБА_1 на нараду щодо переговорної процедури до переукладання (розірвання) договорів оренди. (т.1, а.с. 215).

При цьому доказів надсилання вказаних листів матеріали справи не містять.

Відповідачем долучено до матеріалів справи фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. (т.1, а.с. 200).

Колегія суддів звертає увагу, що з фіскального чеку вбачається лише те, що відповідач направив поштове відправлення на адресу СФПГ «ДОБРОБУТ», в той час, як позивачем у даній справі є ФГ «Олена К».

Також з повідомлення про вручення поштового відправлення не вбачається, що дане поштове відправлення було вручене.

Отже, відповідачем не надано доказів надсилання пропозиції позивачу щодо внесення змін або про розірвання договорів оренди землі, зокрема опису вкладення з якого можливо встановити направлення таких пропозицій.

Крім того, положеннями Закону України "Про оренду землі" (частина 4 статті 32) передбачена можливість збереження орендних відносин як при зміні власника земельної ділянки, так і при зміні розпорядника земельних ділянок, які є представниками держави - власника земельної ділянки за договором оренди, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Також, колегія суддів зазначає, що прийняття оскаржуваного рішення відбулось відповідачем у справі без урахування пункту 24 Розділу X Земельного кодексу України, у якому законодавець передбачив, що перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Тобто, законодавець у пункті 24 Розділу X Земельного кодексу України імперативною нормою чітко визначив дві обставини: 1) це перехід прав на земельні ділянки державної форми власності до комунальної власності; 2) перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами пункту 24 Розділу X ЗК України не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.

З аналізу зазначених норм вбачається, що необхідність виходу із договірних зобов`язань попереднього орендодавця і вступ у договірні відносини нового, до якого перейшли повноваження у зв`язку зі зміною законодавства, може виникнути у разі продовження терміну дії договору оренди, а відтак, за умови чинного договору оренди землі, укладеного органом державної влади у межах компетенції, встановленої законом, зміна розпорядника земельної ділянки державної форми власності не є підставою для припинення прав та обов`язків відповідача як орендодавця за цим договором.

З огляду на викладене вище, відповідач не мав підстав та прав (повноважень) для припинення договорів оренди землі укладених із ОСОБА_1 та які використовуються ФГ «ОЛЕНА К» у зв`язку із передачею таких земельних ділянок із державної у комунальну власність.

Отже, враховуючи те, що рішення Березанської міської ради Київської області № 309-24-VIII від 23.09.2021 року було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, що виключає наявність законних підстав для одностороннього припинення (розірвання) договорів оренди землі, які перебувають у користуванні ФГ "ОЛЕНА К" у зв`язку з зміною власника земельних ділянок, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення № 309-24-VIII від 23.09.2021 року.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Київської області від 01.02.2022 року у справі №911/3001/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, скарга Фермерського господарства "Олена К" підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Крім того, відповідно до п. 4, ч. 3, ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Як вже було вище встановлено, оскаржуваним рішенням Березанської міської ради Київської області № 309-24-VIII від 23.09.2021 року було припинено з громадянкою ОСОБА_1 права оренди земельних ділянок комунальної власності, які виникли у громадянки ОСОБА_1 на підставі Договорів земельних ділянок №31-2014 від 26.12.2014 року, №24-2014 від 29.04.2014 року, №23-2014 від 29.04.2014 року, №30-2014 від 26.12.2014 року, №18 від 31.10.2013 року, №19 від 31.10.2013 року.

Тобто, предметом спору у даній справі є рішення Березанської міської ради Київської області № 309-24-VIII від 23.09.2021 року, яке безпосередньо стосується прав ОСОБА_1 .

Втім, як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом під час розгляду справи не було залучено до участі в справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відтак, оскільки матеріали справи містять відомості, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку належать права орендаря земельних ділянок, а місцевий господарський суд не залучив її до участі у справі в якості третьої особи, тобто прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі, рішення господарського суду Київської області від 01.02.2022 року у справі №911/3001/21 підлягає обов`язковому скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фермерського господарства "Олена К" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2022 року у справі №911/3001/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2022 року у справі №911/3001/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

« 1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним Рішення Березанської міської ради Київської області № 309-24-VIII від 23.09.2021 року.

3. Стягнути з Березанської міської ради Київської області (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 38065504) на користь Фермерського господарства "Олена К" (07534, Київська обл., Баришівський район, с. Садове, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 39550126) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп.»

3. Стягнути з Березанської міської ради Київської області (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 38065504) на користь Фермерського господарства "Олена К" (07534, Київська обл., Баришівський район, с. Садове, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 39550126) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п`ять гривень) 00 коп.

4. Стягнути з Березанської міської ради Київської області (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 38065504) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п`ять гривень) 00 коп.

5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.

6. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3001/21.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.07.2022 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко