Постанова

від 11.07.2022 по справі 925/44/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2022 р. Справа№ 925/44/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілапобут»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022, (повний текст складено 05.05.2022)

у справі № 925/44/22 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілапобут»

про визнання укладеним договору,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Позивач - Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго», звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілапобут» про визнання укладеним договору купівлі- продажу (поставки) теплової енергії № 102/1.

1.2. Позовні вимоги мотивовані неприйнятними для позивача умовами договору в редакції відповідача та неможливістю сторін самостійно досягти згоди відносно умов оспорюваного договору.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 позов задоволено повністю, визнано укладеним між Комунальним підприємством «Смілакомунтеплоенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смілапобут» договір в редакції згідно позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. 30.05.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілапобут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі № 925/44/22, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі № 925/44/22 та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що до суду для врегулювання розбіжностей по договору позивач не звертався, а своєю мовчазною поведінкою він фактично прийняв пропозиції відповідача. Крім того, позивач здійснював поставку теплової енергії по спірного договору та отримував від відповідача за це кошти, тобто договір вже діяв та визнавати його дійсним в судовому порядку не потрібно.

4.2. Вважає, що позивач обрав помилковий спосіб захисту своїх прав та інтересів, а суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та згідно із описовою частиною судового рішення врегульовував розбіжності по договору, порівнюючи редакції договору позивача та відповідача. При цьому жодного посилання на відповідну норму закону, що уповноважує суд на свій розсуд змінювати позицію позивача (без заявлених на це відповідних клопотань) та іменем України проголошувати текст договору, укладаючи його між позивачем та відповідачем всупереч закону, не зазначає.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. 08.07.2022 та 12.07.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли аналогічні по змісту відзиви позивача на апеляційну скаргу, в яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без здоровлення, а судове рішення - без змін.

5.2. У поданих відзивах позивач, зокрема, вказує про те, що звернення до суду з вимогою про визнання договору укладеним у наданій позивачем редакції перебуває в межах способу захисту «про встановлення господарських правовідносин» відповідно до абзацу 11 ч. 2 ст. 20 та ст. 187 Господарського кодексу України та не вимагає застосування інших способів захисту судом, зокрема, і за ініціативою суду в порядку, визначеному ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України. Укладення договору енергопостачання (незалежно від виду енергії) є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований постачальником договір відповідає вимогам закону. Відмова споживача від укладення договору в такому разі суперечить ч. 3 ст. 6, ст.ст. 627, 630 Цивільного кодексу України та ст. 275 Господарського кодексу України.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2022, матеріали апеляційної скарги ТОВ "Смілапобут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі № 925/44/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 зобов`язано Господарський суд Черкаської області направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 925/44/22. Вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ТОВ "Смілапобут" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, відкладено до надходження матеріали справи № 925/44/22 до Північного апеляційного господарського суду.

6.3. 13.06.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли витребувані матеріали справи № 925/44/22.

6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 925/44/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілапобут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022, повідомлено учасників справи, що розгляд вказаної апеляційної скарги відбудеться 12.07.2022.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. В судове засідання 12.07.2022 уповноважені представники апелянта та позивача не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про що свідчать повідомлення № 04116 3688696 3 та № 04116 3688697 1 про вручення поштових відправлень.

7.2. 12.07.2022 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

7.3. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. Позивач є комунальним підприємством, суб`єктом господарювання, що здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії у місті Сміла згідно рішення Виконавчого комітету Смілянської міської ради від 23.02.2018 за №70 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», що не заперечується сторонами.

8.2. Між сторонами у справі 28.02.2018 було укладено Договір поставки теплової енергії № ПТ-102, за умовами якого позивач здійснює поставку відповідачу теплової енергії шляхом подачі теплоносія до опалювальної системи об`єкта теплопостачання Споживача, а відповідач повинен прийняти та оплатити теплову енергію (а.с. 35).

8.3. Відповідач ТОВ "Смілапобут" є користувачем нежитлового приміщення з підвалом, загальною площею 2129 м2 за адресою: будинок №2, бульвар графа О. Бобринського у м. Сміла Черкаської області на підставі договору оренди від 14.06.2006 та додаткової угоди до говору від 23.07.2013, строк дії договору оренди до 28.03.2037, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.01.2022 (а.с. 28-30).

8.4. 16.12.2021 позивач звернувся до відповідача листом № 2029 щодо зміни договору поставки теплової енергії (а.с. 36) та направив на адресу ТОВ "Смілапобут" два примірники договору купівлі-продажу (поставки) теплової енергії №102/1 у новій редакції з додатками.

8.5. У протоколі розбіжностей від 28.12.2021 до проекту договору купівлі-продажу (поставки) теплової енергії №102/1 Відповідач виклав пункти 3.1., 3.6., 4.2., 4.3., 4.5., 4.9.,4.11., 5.1., 5.3., 6.2.10., 6.3.5., 6.4.5., 7.2., 7.3.1. у власній редакції, та виключив наступні пункти договору: 4.8., 5.2., 6.2.7., 6.2.11., 6.2.15., 7.2.1.-7.2.9., 7.3.3., 7.3.4, які пропонував позивач (а.с. 42-45).

8.6. Пунктом 3.1. Договору в редакції Позивача визначено: Облік поставленої теплової енергії проводиться приладом обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії або відповідно Додатку № 3 до цього Договору. Відповідачем виключено - "відповідно до Додатку №3 до цього Договору".

8.7. Пунктом 3.6. Договору в редакції Позивача визначено: "Облік споживання теплової енергії для споживачів, які мають прилади обліку теплової енергії, здійснюється шляхом суми обсягу спожитої теплової енергії за показниками приладів обліку теплової енергії, та за втратами трубопроводами, які проходять від межі балансової належності, визначеної в Додатку №2 до цього Договору, до місця встановлення приладу обліку теплової енергії." Відповідачем виключено - "та за втрати трубопроводами, які проходять від межі балансової належності, визначеної в Додатку №2 до цього Договору, до місця встановлення приладу обліку теплової енергії."

8.8. Пунктами 4.2., 4.3. Договору в редакції Позивача визначено: 4.2. "Ціна (вартість) теплової енергії визначається з урахуванням розділу V Податкового Кодексу України та законодавства у сфері теплопостачання за тарифами на теплову енергію, які встановлюються органами місцевого самоврядування. У разі зміни тарифів на теплову енергію Сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами з дня їх введення в дію та відповідно чинного законодавства України. Слова "У разі зміни тарифів на теплову енергію Сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами з дня їх введення в дію" Відповідач пропонує виключити з договору. Згідно п. 4.3. "Розрахунки за теплову енергію здійснюються Сторонами виключно у грошовій формі згідно з діючими на момент такої оплати тарифами, затвердженими в установленому порядку. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць." Слова "Згідно з діючими на момент такої оплати тарифами, затвердженими в установленому порядку" - виключено Відповідачем.

8.9. У пункті 4.5. спірного Договору позивач пропонує вказати, що "Моментом передачі теплової енергії у власність Споживача є її поставка Постачальником до меж балансової належності, встановленої в Додатку № 2 до цього Договору. Відповідач же пропонує залишити лише наступну умову цього пункту - "Загальний обсяг поставленої (спожитої) теплової енергії за розрахунковий період визначається сторонами у Акті приймання-передачі теплової енергії та рахунку.

8.10. Пункт 4.8. Договору про порядок розрахунку кількості спожитої теплової енергії за правилами Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби України КТМ 204 України 244-94 Відповідач пропонує виключити.

8.11. Пунктом 4.9. Договору в редакції Позивача визначено: "Оплата вартості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється Споживачем шляхом 100% оплати такої вартості у безготівковому порядку або готівкою до каси Постачальника у строк до 10 (десятого) числа місяця, який слідує за розрахунковим. Теплова енергія вважається оплаченою Споживачем у безготівковому порядку - з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, готівку - з моменту внесення готівкових коштів до каси Постачальника." Відповідач змінив даний пункт: "Оплата вартості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється Споживачем протягом 10 днів з дня отримання від Постачальника рахунку за спожиту теплову енергію".

8.12. Пунктом 4.11. спірного Договору в редакції Позивача визначено: "Під час здійснення оплати Споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата Постачальнику за теплову енергію, сплата пені, штрафів). У разі коли Споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений Споживачем період виникла переплата, Постачальник має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості Споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих Споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів Споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу". Натомість Відповідач змінив друге речення даного пункту щодо черговості зарахування переплати, а саме: "У разі коли Споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений Споживачем період виникла переплата, Постачальник має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) - в рахунок майбутніх платежів Споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу.

8.13. Пунктом 5.1. Договору в редакції Позивача визначено: "Теплова енергія постачається Постачальником в обсягах визначених пунктом 1.4. даного договору, але не в менших ніж необхідно для забезпечення на Об`єкті споживання теплової енергії чинних санітарних температурних норм (санітарний мінімум температури внутрішнього повітря) за умови виконання повного комплексу заходів щодо утеплення Об`єкта теплопостачання, відповідності внутрішньої теплової мережі технічним нормам та правилам, здійсненням заходів щодо підготовки Об`єкта теплоспоживання до опалювального сезону." Відповідач виклав даний пункт в наступній редакції: "Теплова енергія постачається Постачальником відповідно до умов Договору, та стандартів".

8.14. Пунктом 5.3. Договору в редакції Позивача визначено: "Постачальник забезпечує постачання теплової енергій до приладу обліку теплової енергії Споживача або на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності) відповідно до Додатку № 2 до цього Договору". Відповідач змінив даний пункт, а саме: "Місце передачі теплової енергії у власність: Постачальник передає теплову енергію у власність на комерційному приладі обліку Споживача."

8.15. Пунктом 6.2.7. Договору в редакції Позивача визначено: Споживач теплової енергії зобов`язується: "Дотримуватись норм витоку мережної води згідно п. 6.3.76 "Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж", затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 року. У разі невиробничого витоку - втрати мережної води із системи теплопостачання, спричиненого діями Споживача, який визначається шляхом складення у двосторонньому порядку відповідного акту представниками сторін, Споживач зобов`язаний відшкодувати в 100% розмірі його вартість на підставі виставленого рахунку та акту відшкодування витрат складеного Постачальником." Відповідач виключає даний пункт з Договору повністю.

8.16. Положення п. 6.2.10 спірного Договору про те, що Відповідач повинен обслуговувати своє теплове обладнання підготовленим та атестованим персоналом або спеціалізованими організаціями на підставі погодженого із постачальником Договору, які Відповідач повністю виключає у Протоколі розбіжностей.

8.17. Пункт 6.2.11 спірного договору про обов`язок Відповідача, як Споживача, передбачити резервне джерело теплопостачання для об`єктів, які потребують безперервного теплопостачання.

8.18. Позивач пропонує до укладення п. 6.2.15 спірного Договору щодо дій Відповідача на випадок забруднення ним зворотної мережної води та допущення її подачі в мережі Постачальника з показниками якості, які нижчими від показників якості подавальної мережної води.

8.19. Відповідач у Протоколі розбіжностей виключає з пункту 6.3.5. слова "визначених цим Договором".

8.20. Підпунктом 6.4.5. Договору в редакції Позивача визначено: "Постачальник зобов`язується повідомити Споживача про зміну тарифів у будь-який доступний спосіб. У разі зміни тарифів на підставі рішення відповідного органу влади, нові (змінені) тарифи застосовуються до Сторін цього Договору з моменту введення в дію нових тарифів відповідно до такого рішення органу влади." Відповідач виклав даний пункт у власній редакції: Постачальник зобов`язується вносити за погодженням із споживачем в Договір зміни, що впливають на розмір тарифу на теплову енергію відповідно до чинного законодавства. У разі зміни цін/тарифів Постачальник не менше ніж за 15 днів до введення в дію повідомляє про це споживача письмово з посиланням на рішення відповідних органів.."

8.21. Пунктом 7.2. спірного Договору передбачено випадки відповідальності Споживача, однак в Протоколі розбіжностей Відповідач виключив пункти 7.2.1.-7.2.9. з Договору в редакції Позивача повністю.

8.22. Пункт 7.3.1. Договору в редакції Позивача викладено так: Постачальник припиняє постачання теплової енергії Споживачу в разі "Письмового звернення Споживача про припинення постачання теплової енергії. У разі такого припинення постачання теплової енергії Споживач оплачує послуги за таке технічне відключення та наступне підключення згідно з калькуляцією, затвердженою Постачальником. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів за послугу на поточний рахунок Постачальника або внесення готівки в касу Постачальника за три робочих дні до дня відключення (підключення). Даний пункт у Відповідача має наступну редакцію: Письмового звернення Споживача про припинення постачання теплової енергії.

8.23. Пункти 7.3.3. та 7.3.4. Договору стосуються права Позивача припинити постачання теплової енергії у разі відсутності протягом 15 днів оплати теплової енергії у встановлені договором терміни або у випадку забруднення зворотної мережної води Споживачем та допущення її подачі в мережі Постачальника. Відповідачем у протоколі розбіжностей виключено цей пункт з Договору.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. Спірні правовідносини між сторонами виникли з підстав виникнення розбіжностей в частині укладення договору купівлі-продажу (поставки) теплової енергії № 102/1.

9.2. З матеріалів справи вбачається, що відповідач на лист позивача про підписання спірного проекту договору надав лист-відповідь вих. № 63 від 28.12.2021, до якого додав протокол розбіжностей від 28.12.2021 до направленого позивачем проекту договору, що свідчить про не досягнення сторонами згоди щодо умов спірного проекту договору (а.с. 37, 42-45).

9.3. Таким чином, між сторонами виник переддоговірний спір в частині укладення договору купівлі-продажу (поставки) теплової енергії.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що запропонований позивачем договір за всіма його положеннями відповідає вимогам чинного законодавства, а позов про визнання укладеним між сторонами спірного договору є належним та ефективним способом захисту порушеного права у позивача за виниклих між сторонами обставин.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів відхиляє аргументи скаржника в частині помилкового способу захисту, а також в частині виходу суду першої інстанції за межі заявлених позовних вимог, з огляду на такі доводи.

11.2. Стаття 187 Господарського кодексу України встановлює, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

11.3. Переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. Водночас, передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

11.4. Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 908/203/19.

11.5. Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

11.6. Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

11.7. Правила користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. (далі - Правила № 1198).

11.8. За змістом п. 3 Правил № 1198 споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

11.9. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

11.10. Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. У разі якщо така організація не є теплотранспортуючою, то теплотранспортуюча організація не має права відмовити теплогенеруючій організації у транспортуванні теплової енергії, якщо це дозволяють технічні можливості системи (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»).

11.11. За таких обставин, саме споживачі та постачальники теплової енергії на підставі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» є суб`єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії. Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання(п. 4 Правил № 1198).

11.12. Отже, укладення договору купівлі-продажу (поставки) теплової енергії є обов`язком споживача, у даному випадку відповідача.

11.13. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник саме переддоговірний спір в частині укладення договору купівлі-продажу (поставки) теплової енергії у зв`язку з чим обраний позивачем спосіб захисту є належним та обґрунтованим.

11.14. Колегія суддів, здійснивши аналіз змісту спірного проекту договору в редакції позивача та аналіз протоколу розбіжностей відповідача доходить до висновку про обґрунтованість проекту спірного договору саме в редакції позивача та погоджується із проведеним аналізом умов проекту договору та протоколу розбіжностей, проведеного судом першої інстанції. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем у протоколі розбіжностей, зокрема, виключено пункти проекту договору щодо встановлення відповідальності останнього за порушення умов договору, тобто застосовано суб`єктивний критерій в частині вказаних умов.

11.15. Щодо посилань апелянта на виконання ще не підписаного спірного договору з боку позивача, то колегія суддів зазначає, що матеріали справи належних доказів на підтвердження таких доводів не містять.

11.16. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:

12.1. Відповідачем, як споживачем порушено права та інтереси позивача в частині укладення договору купівлі-продажу (поставки) теплової енергії.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

13.5. Відповідно до ч. 1. ст. 269 ГПК України: «Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.»

13.6. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

13.7. Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

13.8. Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

13.9. Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

13.10. Правила користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії. (далі - Правила № 1198).

13.11. За змістом п. 3 Правил № 1198 споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

13.12. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

13.13. Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. У разі якщо така організація не є теплотранспортуючою, то теплотранспортуюча організація не має права відмовити теплогенеруючій організації у транспортуванні теплової енергії, якщо це дозволяють технічні можливості системи (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»).

13.14. Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання(п. 4 Правил № 1198).

13.15. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

13.16. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

13.17. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України)

13.18. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі № 925/44/22 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілапобут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі № 925/44/22 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат:

15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілапобут» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі № 925/44/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2022 у справі № 925/44/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілапобут».

4. Справу № 925/44/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.07.2022.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко