Ухвала

від 27.06.2022 по справі 925/683/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28 червня 2022 року Черкаси справа №925/683/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., з секретарем судового засідання Бузун Л.В., за участю прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Цибаня В.І. та за участю представників: від позивача Милокостенко К.В., за довіреністю, від відповідача: Архипенко О.В., за посадою, Яременко В.А., адвокат, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» про розстрочення виконання судового рішення у справі №925/683/21 за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» про стягнення 222 051,05 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 02.12.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.05.2022 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021, рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2021 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2021 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» на користь Черкаської міської ради 195000,00 (сто дев`яносто п`ять тисяч 00 коп.) грн заборгованості зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, 8511,46 (вісім тисяч п`ятсот одинадцять грн 46 коп.) грн три відсотки річних, 18539,59 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять грн 59 коп.) грн інфляційних втрат. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» на користь Черкаської окружної прокуратури 3330,77 (три тисячі триста тридцять грн 77 коп.) грн за подання позову. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» на користь Черкаської обласної прокуратури 4996,16 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість грн 16 коп.) грн за подання апеляційної скарги та 6661,54 (шість тисяч шістсот шістдесят одна грн 54 коп.) грн за подання касаційної скарги.

19.05.2022 до суду надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення, у якій відповідач просить суд розстрочити виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2022 у справі №925/683/21 та затвердити наступний графік виконання судового рішення:

1) стягнення заборгованості на користь Черкаської міської ради грошових коштів у сумі 222 051,05 грн: до 30.06.2022 - 20186,00 грн; до 31.07.2022 - 20186,00 грн; до 31.08.2022 - 20186,00 грн; до 30.09.2022 - 20186,00 грн; до 31.10.2022 - 20186,00 грн; до 30.11.2022 - 20186,00 грн; до 31.12.2022 - 20186,00 грн; до 31.01.2023 - 20186,00 грн; до 28.02.2023 - 20186,00 грн; до 31.03.2023 - 20186,00 грн; до 30.04.2023 - 20191,05 грн.

2) стягнення судових витрат на користь Черкаської окружної прокуратури грошових коштів 3330,77 грн: до 30.06.2022 - 1665,00 грн; до 30.07.2022 - 1665,77 грн.

3) стягнення судових витрат на користь Черкаської обласної прокуратури грошових коштів у розмірі 11657,70 грн: до 30.06.2022 - 4000,00 грн, до 31.07.2022 - 4000,00 грн, до 31.08.2022 - 3657,70 грн.

Заява мотивована тим, що на даний час, на банківських рахунках боржника недостатньо грошових коштів та відсутнє майно для виконання рішення суду, що підтверджується банківськими виписками по розрахунковим рахункам за період з 01.05.2022 до 18.05.2022, у яких вбачається лише видаткові операцію підприємства. Крім того, боржник зазначив, що скрутна фінансова ситуація на підприємстві склалася внаслідок воєнного стану, який введено Указом Президента України №64/2022, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. Обсяг наданих послуг порівняно з таким же періодом минулого року впав на 41%.

14.06.2022 справа №925/683/21 повернулася до Господарського суду Черкаської області.

14.06.2022 на виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.05.2022 видано накази.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.06.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» про розстрочення виконання судового рішення у справі №925/683/21 призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.06.2022.

27.06.2022 від заступника керівника Черкаської обласної прокуратури до суду надійшов відзив на заяву про розстрочення виконання судового рішення, у якій просив суд відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду. Заява мотивована тим, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі та не підтверджують наявність у відповідача обставин, що ускладнюють виконання наказу або роблять його неможливим. Крім того, доказів на підтвердження скрутного матеріального становища боржника матеріали справи не містять, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість виконання судового рішення. За доводами заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для відповідача у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище боржника є результатом його власної підприємницької діяльності, у ході якої Товариство мало планувати свої видатки, оскільки було обізнано про наявність заборгованості, яка виникла у зв`язку з несплатою до місцевого бюджету пайової участі.

Суд, розглянувши заяву про розстрочення рішення суду, врахувавши доводи та пояснення боржника, прокуратора та представника позивача зазначає, що частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Судом повідомлено учасників справи про час та місце розгляду заяви, тобто виконані вказівки наведеної вище правової норми, заявник навів обставини з яким він пов`язує неможливість виконання рішення у цій справі.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який розглядав справу як суд першої інстанції за заявою сторони, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Звертаючись із клопотанням, відповідач посилався на обставини, які, на його думку, істотно ускладнять виконання оскаржуваного рішення. Зокрема відповідач зазначив, що 24.02.2022 на всій території України був введений воєнний стан, у результаті чого наразі відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, оскільки є неприбутковою організацією і існує лише завдяки пасивним доходам від оренди приміщень, а сума, яку необхідно сплатити є досить великою і фактично відсутня на рахунках відповідача. При цьому, виконання рішення призведе до зупинки господарської діяльності та неплатоспроможності товариства.

Проте, посилання відповідача у клопотанні про розстрочення рішення суду на відсутність доходів та наявності реальної загрози неплатоспроможності, не підтверджені жодними доказами, зокрема суду не надано довідок про рух коштів з банківських установ, в яких відкриті рахунки боржника, а також підтверджуючих документів щодо відсутності коштів на усіх банківських рахунках; не надано суду доказів відсутності майна, на яке можливо було б звернути стягнення; не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості виконання судового рішення у справі з умовою розстрочення його виконання на один рік, а тому, вказані обставини в сукупності свідчать про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення на один рік з дня набрання рішенням суду законної сили.

Водночас, суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме, введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-IX. Отже, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 23.08.2022.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Також, слід зазначити, що відповідно до листа Торгово-промислової палати України (далі -ТПП) від 28.02.2022, вих.№2024/02.0-7.1 визнано військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022. За даним листом ТПП засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, ТПП України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).

Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.

Суд вважає, що введений в Україні внаслідок військової агресії Російської Федерації воєнний стан та зниження наданих послуг відповідачем є обставинами, які суттєво ускладнюють виконання судового рішення по даній справі.

Варто зазначити, що передбачені у статті 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

При цьому, суд звертає увагу, що розстрочення виконання рішення суду це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а навпаки організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.

У даному випадку судом враховуються інтереси усіх сторін, адже розстрочення виконання рішення надає відповідачу можливість без суттєвого погіршення майнового стану належним чином виконати рішення суду на користь позивача.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Відповідно до частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи наявність воєнного стану в Україні та обмеження діяльності відповідача по даній справі, з урахуванням балансу майнових інтересів усіх сторін, виходячи із загальних засад, встановлених нормою статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданої заяви та розстрочення виконання рішення суду у частині сплати відповідачем заборгованості строком на 4 місяці рівними частинами, починаючи з 30.07.2022.

Щодо розстрочення стягнення судового збору на користь Черкаської окружної прокуратури у сумі 3330,77 грн та судового збору на користь Черкаської обласної прокуратури у сумі 11657,70, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору урегульовані Законом України «Про судовий збір». Зокрема, у статті 8 цього Закону передбачено підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Так, суд має право, врахувавши майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов. Отже, можливість розстрочення сплати судового збору визначено законодавцем виключно до настання обставин, які визначені у наведеній статті, а саме до ухвалення рішення судом.

Враховуючи, що сума сплаченого прокуратурою судового збору не входить до суми основного боргу а є судовими витратами у розумінні частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що у суду відсутні підстави для задоволення заяви відповідача у частині розстрочення виконання судового рішення щодо стягнення судового збору.

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ» про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Розстрочити виконання Постанови Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №925/683/21 у частині стягнення основної заборгованості у сумі 222051,05 грн на чотири місяці зі сплатою щомісячного платежу 55512,76 грн, починаючи з 30.07.2022.

В іншій частині заяви про розстрочення виконання судового рішення про стягнення судового збору - відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.

Повна ухвала складена 13.07.2022.

Суддя О.І.Кучеренко