Рішення
від 03.07.2022 по справі 927/9/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2022 року м. Чернігів справа № 927/9/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32 (Lkg2017@meta.ua)Відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙДГРУП ЛТД» 15662, с. Семенівка Менського району Чернігівської області, вул. Перемоги, 9-а (Agro1920@ukr.net) 2. ОСОБА_1 АДРЕСА_1 Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» 15662, с. Семенівка Менського району Чернігівської області, вул. Перемоги, 9-апро звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження

за участі представників учасників справи:

від позивача: Левченко Ю.В. - адвокат, дов. від 22.12.2021 № 215

від відповідача-1: Кульгейко Л.Ю. - адвокат (ордер серії ЧН № 108231 від 22.02.2022)

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 02.06.2022 по 23.06.2022 та з 23.06.2022 по 04.07.2022, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.07.2022, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдгруп ЛТД» та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження згідно якої позивач просить:

1) в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 в розмірі 851 751,43 грн. звернути стягнення на предмет застави: зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_4 , який на даний час зареєстрований за новим власником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротрейдгруп ЛТД»;

2) визначити спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів;

3) встановити початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження в розмірі 458 898,00 грн;

4) вжити заходів щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження на період до його реалізації шляхом передачі на зберігання стягувачу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ТОВ «БІМЕКС-АГРО» взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами. Оскільки виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором забезпечені заставою рухомого майна відповідача № 2 згідно договору застави від 14.12.2018 № 141218-ЗАВ, позивач просить звернути стягнення на один із предметів застави.

Також, позивач вказує, що під час здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду про стягнення з ТОВ «БІМЕКС-АГРО» заборгованості, приватним виконавцем було встановлено факт відчуження ОСОБА_1 предмета застави.

На адвокатський запит представника позивача Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області надало інформацію стосовно одного комбайна відповідно до якої 12 серпня 2020 року між ОСОБА_1 (Продавцем) та ТОВ «Агротрейдгруп ЛТД» (Покупцем) було укладено договір № 21-518 купівлі - продажу транспортного засобу згідно умов якого було реалізовано зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , документ, що підтверджує право власності - свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_5 . На момент укладання цього правочину діяла заборона на відчуження комбайну в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

На даний час в уніфікованій автоматичній електронно - обліковій системі зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 зареєстрований за новим власником - ТОВ «Агротрейдгруп ЛТД». Також, у зв`язку з реєстрацією комбайна за новим власником, змінено реєстраційний номер машини на НОМЕР_3 та видане нове свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_4 .

Оскільки відповідно до умов договору застави відповідач-2 мав право відчужувати комбайн тільки за письмовою згодою заставодержателя, а банк такої згоди не надавав і згідно відомостей, наявних в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, на момент укладання договору купівлі-продажу комбайну діяла заборона на його відчуження, то обтяження рухомого майна зберігає силу і для нового власника.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022:

заяву Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про забезпечення позову від 20.12.2021 № 17-10099 задоволено;

заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротрейдгруп ЛТД» відчужувати зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, 2013 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_6 ;

заборонено Головному управлінню Держпродспоживслужби у Чернігівській області знімати з обліку зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, 2013 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер машини НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію машини - НОМЕР_6 , власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейдгруп ЛТД».

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022, в порядку ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, постановлено Управлінню надання адміністративних послуг Чернігівської міської ради протягом п`яти днів з моменту отримання відповідного звернення надати суду інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Вищевказана ухвала суду від 12.01.2022 отримана Управлінням надання адміністративних послуг Чернігівської міської ради 13.01.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400053817140.

18.01.2022, у встановлений законом процесуальний строк, Управлінням надання адміністративних послуг Чернігівської міської ради до Господарського суду Чернігівської області подана інформація (від 17.01.2022 № 09-05/117) щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , згідно якої за даними, які містяться в реєстрі територіальної громади міста Чернігова, місце проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано у місті Чернігові за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.01.2022:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 22 лютого 2022 року;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

викликано для участі в судовому засіданні, зокрема ОСОБА_1 (або його повноважного представника) в якості відповідача з одночасним повідомленням останнього про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 22.02.2022 підготовчого засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400054010216, однак не скористався своїм процесуальним правом на участь у ньому.

14.02.2022, у встановлений судом процесуальний строк (зданий для відправки до відділення поштового зв`язку 10.02.2022), до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 09.02.2022 № 14 на позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач-1 не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважаючи їх необґрунтованими, оскільки, на його думку, наданий позивачем договір застави від 14.12.2018 № 141218-ЗАВ не може обумовлювати виникнення, зміну чи припинення зазначених у ньому прав і обов`язків, оскільки нотаріально він не посвідчений, а тому є неукладеним.

В обґрунтування своєї думки відповідач-1 зазначає, що він є добросовісним набувачем рухомого майна (зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, 2013 року випуску) і на момент його придбання (придбаний 12.08.2020 у ТОВ «Десна-Транс») було з`ясовано, що даний транспортний засіб знятий з обліку до 14.12.2018; інформація про те, що даний транспортний засіб має обтяження товариство дізналось лише при отриманні позовної заяви від позивача.

При цьому, доданий до позовної заяви примірник договору застави рухомого майна від 14.12.2018 № 141218-ЗАВ не посвідчений нотаріусом.

Разом з тим, відповідно до ст. 577 Цивільного кодексу України, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

За змістом ст. 13 Закону України «Про заставу» (в редакції чинній станом на 14.12.2018) договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

Згідно з ч. 4 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» посвідчення правочинів щодо застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Проте, в порушення приписів ст. 13 Закону України «Про заставу» вищезгаданий договір застави підписано з недодержанням визначеної законодавством форми, а саме за відсутності його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про заставу» недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Статтею 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ст. 16 Закону України «Про заставу» коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, то право застави виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Не впливає на чинність договору застави реєстрація застави, так як ця реєстрація не пов`язується з моментом виникнення права застави.

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу» та ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяження, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, тобто на предмет застави може бути звернено стягнення відповідно до ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

У ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

В даній ситуації, коли договір застави є неукладеним - то і взаємні права та обов`язки між обтяжувачем і боржником не виникли, а тому обтяження, що безпідставно зареєстровано позивачем в реєстрі обтяжень - є нечинним і для третіх осіб.

Крім того, нормативно-правовим обґрунтуванням доводів відповідача-1 є наступне:

згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України).

Тобто, правовим наслідком недотримання сторонами домовленості стосовно нотаріальної форми правочину є визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся).

Враховуючи наведені вище обставини та відповідні положення законодавства України, відповідач-1 вважає, що договір застави рухомого майна від 14.12.2018 № 141218-ЗАВ є недійсним в силу закону у зв`язку з недотриманням сторонами вимог щодо нотаріального посвідчення такого правочину, що виключає право вимоги за вказаним правочином.

Таким чином, на думку відповідача-1, вищенаведене є підставою вважати позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також 14.02.2022, у встановлений судом процесуальний строк (зданий для відправки до відділення поштового зв`язку 10.02.2022), до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 07.02.2022 на позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач-2 не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважаючи їх необґрунтованими та недоведеними.

В обґрунтування своєї думки відповідач-2 зазначає, що доданий до позову договір застави від 14.12.2018 № 141218-ЗАВ оформлений без дотримання встановленої чинним законодавством України форми, а саме: відсутнє його нотаріальне посвідчення. При цьому, відповідач-2 вказує, що він не мав наміру укладати такий договір, до нотаріуса його не запрошували, згода його дружини на передачу в заставу спільного майна також відсутня; такий договір відповідач-2 вважає таким, що можливо мав би бути укладеним у випадку позитивного вирішення кредитним комітетом питання надання кредиту.

Крім того, відповідач-2 вказує, що позивач був повідомлений про факт зняття з обліку комбайнів, він робив копії техпаспортів (свідоцтв) на ці комбайни і на них була відмітка про зняття такого рухомого майна з обліку «Знято з обліку для реалізації» відповідно до Порядку відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів. Про зняття з обліку машин у книзі реєстрації та в уніфікованій автоматизованій електронно-обліковій системі було зроблено відповідний запис.

На думку Сусленка В.О., якщо би позивач дійсно мав намір взяти комбайни в заставу, то спочатку звернувся би до нього з проханням їх зареєструвати (поставити їх на облік), а потім запропонував би укласти договір застави у нотаріуса; однак з даного приводу позивач до відповідача-2 не звертався, а при укладенні договору застави потрібно було би надавати нотаріусу техпаспорти без відмітки про зняття з обліку; як наслідок - відповідач-2 вважав, що таке рухоме майно (комбайни) кредитний відділ не зацікавило і договір застави укладатися не буде.

В якості нормативно-правового обґрунтування своєї позиції відповідач-2 зазначає, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в ст. 180 Господарського кодексу України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Статтею 14 Закону України «Про заставу» передбачено, що недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Також згідно з ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонам вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

21.02.2022, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла відповідь від 21.02.2022 на відзив відповідача-1, зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з позицією товариства, вважаючи її безпідставною, виходячи з наступного:

щодо твердження відповідача-1 про те, що він є добросовісним набувачем комбайна:

для забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором 14 грудня 2018 року між позивачем та ОСОБА_1 (відповідач-2) був укладений Договір застави рухомого майна № 141218-ЗАЕ (Договір застави), відповідно до умов якого відповідач-2 передав в заставу 4 зернозбиральних комбайни «ЛИДА-1300» загальною вартістю 2 008 671,00 грн.

14.12.2018 року обтяження зернозбиральних комбайнів заставою було зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 17216505.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення не предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має праве задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше но: встановлено договором.

Відповідно до умов Договору застави (п. 5.3.9) ОСОБА_1 без попередньої письмової згоди позивача був не вправі будь-яким способом здійснювати відчуження предмету застави (продавати, дарувати, міняти тощо). АТ «Банк Кредит Дніпро» не надавав згоди на відчуження предмету застави, проте відповідач-2 здійснив відчуження предмету застави.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону, якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:

обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Оскільки, відповідно до умов Договору застави, відповідач-2 мав право відчужувати комбайни тільки за письмовою згодою заставодержателя, АТ «Банк Кредит Дніпро» такої згоди не надавало і на момент укладання договору купівлі-продажу комбайна діяла заборона на відчуження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, то обтяження комбайна заставою зберігає силу для нового власника і ТОВ «Агротрейдгруп ЛТД» не с добросовісним набувачем майна.

щодо дотримання сторонами форми договору застави:

Договір застави рухомого майна № 141218-ЗАЕ від 14.12.2018 був укладений між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 в простій письмовій формі.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про заставу» договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об`єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідна правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об`єктів - за місцем реєстрації цих об`єктів.

Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріальною посвідчення договору застави.

Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов`язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

При укладанні договору сторони не наполягали не обов`язковому нотаріальному посвідченні договору застави.

Норма ст. 13 Закону України «Про заставу» до 03.07.2018 року мала іншу редакцію: дійсно передбачалась обов`язковість нотаріального посвідчення договору застави транспортних засобів, які підлягають державній реєстрації.

03.07.2018 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким було внесене зміни до ст. 13 Закону України «Про заставу», відповідно до яких у ч. 2 ст. 13 слова «транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації» та слово «транспортних засобів» виключено. Даний Закон набрав чинності 04.11.2018 року.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних Положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 № 2478-YІІІ, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Таким чином сторони цілком правомірно уклали договір застави у простій письмовій формі і між сторонами виникли і продовжують існувати правовідносини застави.

Також, позивач вважає, що зернозбиральний комбайн не відноситься до транспортних засобів, а є сільськогосподарською технікою, яка не реєструється в органах МВС і на комбайни не розповсюджуються норми постанови Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

Реєстрація комбайнів здійснюється на підставі Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08.07.2009, відповідно до якого реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Також 21.02.2022, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла аналогічна за змістом (в частині щодо дотримання сторонами форми договору застави) відповідь від 21.02.2022 позивача на відзив відповідача-2.

Додатково позивач зазначає, що йому не було відомо про те, що ОСОБА_1 , шляхом вчинення протиправних дій зняв комбайн з реєстрації. У відзиві на позовну заяву відповідач-2 вказує, що не мав наміру укладати договір застави, проте підписав такий договір та передав майно у заставу. АТ «Банк Кредит Дніпро» вважає, що ОСОБА_1 після отримання від банку згоди на надання кредиту, перед підписанням договору застави, таємно, з метою подальшого незаконного відчуження заставного майна, зняв комбайни з реєстрації і в подальшому здійснив їх відчуження.

За вчинення вказаних дій АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулося з заявою про вчинення кримінального правопорушення до органів поліції; на даний час досудове слідство у справі триває.

Проте, навіть після зняття комбайна з реєстрації, ОСОБА_1 залишався його законним власником до 12 серпня 2020 року і тому факт таємного зняття комбайна з реєстрації жодним чином не впливає на дійсність договору застави.

22 лютого 2022 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15 березня 2022 року; одночасно:

залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів;

повідомлено відповідача-2 про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви;

повідомлено третю особу про призначення судового засідання, а також про те, що її неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачами заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив;

встановлено процесуальний строк для подання третьою особою письмових пояснень щодо позову - протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Вказана вище ухвала суду від 22.02.2022 отримана відповідачем-1 04.05.2022, а третьою особою - 09.05.2022 (засвідчені судом витяги з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень), відповідачем-2 - 19.05.2022 (повідомлення про вручення поштового відправлення № 1400054423073).

Процесуальним правом на подання письмових пояснень щодо позову третя особа не скористалась.

Разом з тим, Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, в останнє - Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

За наявною на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області інформацією, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Черкаської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей» відновлено територіальну підсудність судових справ, зокрема Господарського суду Чернігівської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 25 квітня 2022 року.

Враховуючи наведене вище, призначене на 15.03.2022 підготовче засідання не відбулось з незалежних від суду обставин.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2022:

постановлено призначити підготовче засідання на 19 травня 2022 року;

повідомлено відповідачів про призначення судового засідання, а також про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви;

повідомлено третю особу про призначення судового засідання, а також про те, що її неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Відповідач-1 та третя особа належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 19.05.2022 підготовчого засідання, що підтверджується засвідченими судом витягами з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, однак не скористались своїм процесуальним правом на участь у ньому.

Вказана вище ухвала суду від 04.05.2022, що направлялась відповідачу-2 на адресу, вказану в позовній заяві і яка відповідає адресі, повідомленій Управлінням надання адміністративних послуг Чернігівської міської ради, була повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, вищезгадана ухвала суду від 04.05.2022, є такою, що отримана відповідачем-2 12.05.2022, а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 19.05.2022 підготовчого засідання; при цьому, процесуальним правом на участь у ньому не скористався.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2022:

закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 02 червня 2022 року;

викликано для участі в судовому засіданні ОСОБА_1 (або його повноважного представника) в якості відповідача з одночасним повідомленням останнього про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи;

викликано для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів з одночасним повідомленням останньої про те, що її неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Згідно засвідчених судом витягів з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, ухвала суду від 19.05.2022, адресована відповідачу-2, не була вручена під час доставки: інші причини, а третій особі - отримана товариством 25.05.2022.

До початку судового засідання 02.06.2022 до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення від 01.06.2022 № 16 відповідача-1, зі змісту яких вбачається, що товариство вважає, що наведені ним у відзиві на позов обставини та факти позивач у відповіді на відзив не спростував, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування своєї думки відповідач-1 зазначає:

по-перше: в позовній заяві позивач просить звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а саме на зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300, 2013 року випуску відповідно до свідоцтва НОМЕР_4 , який не зареєстрований за ТОВ «Агротрейдгруп ЛТД», однак за товариством зареєстрований комбайн за свідоцтвом НОМЕР_6 .

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 21-518 від 12.08.2020 року ТОВ «Агротрейдгруп ЛТД» придбало комбайн зареєстрований за свідоцтвом НОМЕР_5 .

Як доказ отримання ТОВ «Агротрейдгруп ЛТД» комбайну у власність позивач надає також фотокопію комбайну з номерним знаком НОМЕР_7 і копію свідоцтва НОМЕР_8 , однак товариство комбайну зареєстрованого за свідоцтвом НОМЕР_8 з номерним знаком НОМЕР_7 у власності не має.

по-друге: п. 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» не має зворотної дії у часі, так як це заборонено Конституцією України (ст. 58), і не надає нікчемному договору статусу укладеного.

Станом на 14.12.2018 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про заставу» мала редакцію: «У випадках, коли предметом застави є нерухоме, майно, космічні об`єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення, договору .застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об`єктів - за місцем реєстрації-цих об`єктів.»

Законом «Про внесення змін до, деяких законодавчих, актів України щодо відновлення кредитування» (що введений в дію 04.02.2019) внесено зміни до Закону України «Про заставу: у ч. 2 ст. 13 слова «транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації» та слова «транспортних засобів» виключено.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» передбачено, що цей закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», яка застосовується виключно до договорів, угод, що укладені після введення в дію цього Закону».

Станом на 14.12.2018 закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» ще не був введений в дію - його норми ще не діяли. Діяла редакція закону, яка вказувала на необхідність нотаріального посвідчення договору застави транспортних засобів № 141218-ЗАВ від 14.12.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі не додержання сторонам вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Договір (правочин), при укладені якого сторони не дотримали форму договору, є нікчемним з моменту його вчинення. Нікчемний правочин не породжує правовідносини між сторонами.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір (ст. 11 Цивільного кодексу України). Підставою виникнення застави є договір ст. 574 Цивільного кодексу України). По нікчемному договору правовідносини не виникли.

Відповідач-1 вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження ухилення товариства від нотаріального посвідчення спірного договору застави, а відтак, останній є недійсним в силу закону, у зв`язку з недотриманням сторонами вимог щодо нотаріального посвідчення такого правочину.

04.02.2019 введена в дію норма Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (п. 2 Перехідних положень), про те що цей закон застосовується до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію.

Так як договір застави №141218-ЗАВ від 14.12.2018 є нікчемним, і правовідносини по цьому договору застави не виникли, то і Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» не може регулювати такий, оскільки правовідносини по ньому не виникли.

Так як статус «нікчемного» в договору застави № 141218-ЗАВ виник в момент його вчинення (14.12.2018 відповідно до діючих на той час правових норм), то введення в дію 04.02.2019 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким передбачено, що «...цей закон застосовується до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію...», - не надає нікчемному договору застави № 141218-ЗAB, який є нікчемним з моменту вчинення, - статусу «укладеного» договору.

Введенням в дію 04.02.2019 норми Закону, якою передбачено, що у ч. 2 ст. 13 Закону України «Про заставу» слова «транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації» та слова «транспортних засобів» виключити, - не спростовано обов`язок укладати 14.12.2018 договір застави транспортного засобу в нотаріальній формі.

Отже п. 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» не порушує норми Конституції України тому що не має зворотної дії у часі, так як ця норма закону регулює лише ті відносини, які виникли та продовжують існувати - і відповідно не може врегульовувати правовідносини, які не виникли.

по-третє: відповідач-1 вважає, що комбайн все ж таки є транспортним засобом.

Так, у п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зазначається, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що рухається за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Державна реєстрація комбайну є обов`язковою та повинна проводитись на підставі Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694.

На підтвердження набуття ТОВ «Агротрейдгруп ЛТД» комбайну у власність позивач надає договір купівлі-продажу транспортного засобі № 21-518 від 12.08.2020, що вказує на те, що він обізнаний стосовно того, що товариство придбало саме транспортний засіб.

За таких підстав, комбайн є транспортним засобом, який підлягає обов`язковій державній реєстрації, а доводи позивача, викладені з цього питання у відповіді на відзив, не спростовують той факт, що комбайн є транспортним засобом.

Також 02.06.2022 до Господарського суду Чернігівської області надійшли заперечення від 01.06.2022 відповідача-2, зі змісту яких вбачається, що останній не погоджується з позовними вимогами та заперечує проти них, вважаючи, що позивач у відповіді на відзив не спростував заперечення, а тому вони є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, відповідач-2 зазначає, що, на його думку:

комбайн є транспортним засобом, так як купівля-продаж комбайна відбувається як транспортного засобу (договір купівлі-продажу транспортного засобу № 21-58 від 12.08.2020);

договір застави не був ним укладений, оскільки його не викликали до нотаріуса, а його дружина не давала нотаріальної згоди на передачу в заставу спільного майна;

кредитний договір був забезпечений порукою.

Згаданою вище ухвалою суду від 22.02.2022, серед іншого, встановлено процесуальний строк для подання відповідачами заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Як вбачається з матеріалів справи (засвідчений судом витяг з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень), відповідь на відзив отримана відповідачем-1 04.05.2022; як наслідок - останнім днем строку на подання заперечень є 09.05.2022, а тому заперечення товариства є такими, що подані з пропуском встановленого судом процесуального строку.

Відомості щодо отримання відповідачем-2 відповіді на відзив в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, подаючи заперечення, відповідачі просять поновити процесуальний строк на їх подання.

В обґрунтування даного клопотання відповідач-1 зазначає, що товариство почало працювати лише з 01.06.2022, тобто після закінчення військових дій на території Чернігівської області та повернення працівників до роботи, а тому була відсутня можливість ознайомитись з документами, що були направлені на адресу юридичної особи до 01.06.2022.

Відповідач-2 в обґрунтування заявленого ним клопотання посилається на військові дії на території м. Чернігова у зв`язку з чим він був змушений виїхати з міста, а тому поштова кореспонденція ним не отримувалась, зберігалась у поштовій скринці та не була вчасно оброблена.

Присутній в судовому засіданні повноважний представник позивача не заперечив проти даних клопотань відповідачів.

За змістом ст. 118, 119 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Розглянувши дані клопотання, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та можливість задоволення про що в судовому засіданні 02.06.2022 постановив протокольну ухвалу.

В судовому засіданні 02.06.2022 та 23.06.2022, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 23.06.2022 та до 04.07.2022 відповідно; одночасно:

повідомлено відповідача-2 про призначення судового засідання, а також про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви;

повідомлено третю особу про призначення судового засідання, а також про те, що її неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

Відповідач-2 та третя особа належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначених на 23.06.2022 та на 04.07.2022 судових засідань, однак не скористались своїм процесуальним правом на участь у них.

За заявами позивача, задоволеними відповідними ухвалами Господарського суду Чернігівської області, судові засіданні, що призначались під час розгляду даної справи, були проведені в режимі відеоконференції.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача-1, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 07.07.1993, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 224 120 0000 010394.

Згідно Статуту Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (нова редакція), затвердженого рішенням акціонера БРЕНКРОФТ ЕНТЕРПРАЙЗЕЗ ЛІМІТЕД від 27.09.2019 та погодженого Департаментом ліцензування Національного банку України 20.11.2019, Банк створений за рішенням Установчих зборів акціонерів (Протокол № 1 від 13.01.1993, 09.06.1993) під назвою Акціонерний банк «Муніципальний банк», зареєстрований Національним банком України 07 липня 1993 року, реєстраційний № 180, та перереєстрований Національним банком України згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів (Протокол № 7 від 11.08.1994) у зв`язку із зміною найменування на Акціонерний банк «Кредит-Дніпро» 13 грудня 1994 року, реєстраційний № 180, перереєстрований Національним банком України за рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол від 25.09.2002) у зв`язку зі зміною найменування на Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Кредит-Дніпро» 10 грудня 2002 року.

Рішенням Загальних зборів акціонерів від 28 травня 2009 року (протокол Загальних зборів від 28.05.2009) тип Банку із Закритого акціонерного товариства змінено на Публічне акціонерне товариство. У зв`язку із зміною типу акціонерного товариства, Банком змінено найменування із Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Кредит-Дніпро» на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Кредит-Дніпро».

Рішенням акціонера Банку від 27 квітня 2018 року тип акціонерного товариства змінено із публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, а також змінено найменування Банку з Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» на Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» є правонаступником всього майна, прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», яке в свою чергу є правонаступником всього майна, прав та зобов`язань Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Кредит-Дніпро», яке в свою чергу є правонаступником всього майна, прав та зобов`язань Акціонерного банку «Кредит-Дніпро», який в свою чергу є правонаступником всього майна, прав та зобов`язань Акціонерного банку «Муніципальний банк».

Банк, як юридична особа, відповідно до законодавства України, має право від свого імені укладати договори та контракти, набувати майнові і особисті немайнові права, вступати в зобов`язання, бути позивачем, відповідачем, третьою особою у судах.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙДГРУП ЛТД» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 01.03.2019, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 10641020000014313.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 21.05.2012, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 10501020000000585.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 по справі № 927/508/20 позов Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 про стягнення 1 563 729,46 грн. задоволено частково; ухвалено, зокрема стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018: 740 793,07 грн. заборгованості по кредиту та 40 223,26 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів.

Вирішуючи вказаний вище спір, в межах справи № 927/508/20 судом були встановлені наступні обставини:

«між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» (позичальник, відповідач-1) було укладено, зокрема кредитний договір № 141218-А від 14.12.2018 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1., 1.2. кредитного договору, на умовах цього договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 1 000 000,00 грн. на строк до 25.03.2020 включно, в межах якої зобов`язується надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується отримати кредит, використати кредит за цільовим призначенням, сплатити плату за користування кредитом, повернути кредит у повному обсязі у строки та в порядку, передбаченому договором, а також належно та у повному обсязі виконати всі інші умови, передбачені цим договором.

Кредити за цим договором надаються позичальнику з урахуванням умов цього договору та в межах днів, з яких діють нові ліміти та лімітів кредитування встановлених графіком погашення кредиту та зниження ліміту кредитування (додаток №1 до договору - «Графік погашення та зниження ліміту»).

Зазначений кредитний договір передбачає укладення між банком та громадянином ОСОБА_1 (п. 2.1.2., 2.1.2.2. кредитного договору):

- укладення між банком та позичальником/майновим поручителем/заставодавцем угод про забезпечення про передачу в заставу банку майна в забезпечення виконання боргових зобов`язань за цим договором, ринковою вартістю (без ПДВ), визначеною банком згідно чинного законодавства або визначеною суб`єктом оціночної діяльності, акредитованим банком та підтвердженою банком, з дотриманням коефіцієнту покриття заборгованості за цим договором ринковою вартістю забезпечення не менше ніж 2,0. При цьому угоди про забезпечення мають задовольняти усі без виключення вимоги банку та бути чинними як на дату укладення цього договору, так і на кожну дату отримання позичальником кредитів в межах кредитної лінії згідно цього договору.

Кредит, згідно з п. 2.1.5.-2.1.6., 2.2.-2.3. кредитного договору, надається на підставі заяви-зобов`язання (надалі - заявка) позичальника про надання кредиту, складеної за формою банку, підписаною уповноваженою особою позичальника, скріпленої печаткою позичальника (за наявності) та поданої не пізніше, ніж за 1 банківський день до запропонованої дати надання кредиту.

До заявки має бути додано реєстр розрахункових документів позичальника, виконання яких буде здійснюватися за рахунок кредиту і призначення платежу за такими документами.

Згідно з п. 3.1., 3.2. кредитного договору, сторони погодились із тим, що банк надає позичальнику кредит у межах кредитної лінії строком до 25.03.2020 включно.

Кредит, наданий позичальнику, має бути повернений позичальником у терміни і у порядку, передбаченими в Графіку погашення та зниження ліміту та іншими положеннями цього договору.

Кредит за цим кредитним договором надається позичальнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів, у тому числі придбання насіння засобів захисту рослин, добрив, паливно-мастильних матеріалів, запчастин для ремонту сільськогосподарської техніки, виплата заробітної плати, сплата податків і зборів, сплата транспортних послуг, тощо. Позичальник не має права використовувати кредит на цілі, що не передбачені цим договором та/або на цілі, фінансування яких за рахунок кредитних коштів заборонене чинним законодавством України (п. 4.1, 4.2. кредитного договору).

За приписами п. 8.1.1., 8.3.1.1. кредитного договору, банк зобов`язаний за умови належного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за цим договором надати позичальнику кредит в порядку і на умовах, обумовлених цим договором.

Позичальник зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі повернути суму отриманого кредиту, сплатити проценти, комісію, штрафні санкції та інші платежі банку, які випливають з цього договору.

Згідно з п. 11.15. кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії цього договору не звільняє позичальника від зобов`язання виконати усі боргові зобов`язання за цим договором та/або погасити всю заборгованість за сумою всіх кредиту, процентами, комісіями та іншими платежами за цим договором, а також від відповідальності, передбаченої чинним законодавством України.

З матеріалів справи слідує, що банк перерахував позичальнику (відповідачу-1) на поточний рахунок № НОМЕР_9 в АТ «Банк Кредит Дніпро», код ЄДРПОУ 38166599 990 793,07 грн., що підтверджується меморіальними ордерами, призначення платежу: надання кредитних коштів згідно кредитного договору № 141218-А від 14.12.2018, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.106-111).

Факт отримання позичальником (відповідачем-1) кредитних коштів в сумі 990 793,07 грн. по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 підтверджується також випискою по особовому рахунку за період з 14.12.2018 по 22.05.2020 (а.с.146-150).

Заперечень щодо факту отримання позичальником кредитних коштів в сумі 990 793,07 грн. по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 відповідачем-1 не надано.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 в частині надання кредитних коштів.

Як було встановлено судом, кредит, наданий позичальнику (відповідачу-1), згідно з кредитним договором №141218-А від 14.12.2018, має бути повернений позичальником у терміни, передбачені в Графіку погашення кредиту та зниження ліміту кредитування, але не пізніше 25.03.2020 включно, в порядку, передбаченому п. 7.1.-7.2., 7.7., 7.9. кредитного договору.

Позивач надав до матеріалів справи докази здійснення оплати по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 на суму 200 000,00 грн., а саме: 09.01.2020 - на суму 18 710,83 грн. та 13.01.2020 - на суму 181 289,17 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 14.12.2018 по 22.05.2020 (а.с. 144).

Відповідач-1 у поданому відзиві на позовну заяву зазначив, що по ним по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 було сплачено 268 710,83 грн., а саме: 09.01.2020 - на суму 18 710,83 грн.; 13.01.2020 - 200 000,00 грн. та 27.05.2020 - 50 000,00 грн., що підтверджується звітом по рахунку НОМЕР_10 / UAH ТОВ «Бімекс-Агро» за період 01.01.2020 по 27.02.2020 та банківською випискою по рахунку за період з 11.05.2020 по 27.05.2020 (а.с.254, 255).

Представник позивача у судовому засіданні 02.12.2020 пояснив, що із суми 200 000,00 грн., сплачених відповідачем-1 13.01.2020, в рахунок погашення основної заборгованості по кредиту за кредитним договором №141218-А від 14.12.2018 було зараховано 181 289,17 грн., а різницю сплаченої суми - 18 710,83 грн. було зараховано банком в рахунок прострочених процентів за користування кредитом, відповідно до п. 7.12. кредитного договору.

Щодо сплачених відповідачем-1 коштів 27.05.2020 - 50 000,00 грн., саме в рахунок погашення строкової заборгованості по кредиту за кредитним договором №141218-А від 14.12.2018, представник позивача заперечень не надав.

Проаналізувавши надані до матеріалів справи документи та враховуючи пояснення позивача, суд доходить висновку, що відповідачем-1 по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 було сплачено 250 000,00 грн. (18 710,83 грн. + 181 289,17 грн. + 50 000,00 грн.).

Оскільки, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 10.06.2020, що підтверджується відбитком штемпелю на конверті, а 50 000,00 грн. було сплачено відповідачем-1 в рахунок погашення заборгованості по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018, до звернення до суду з позовом - 27.05.2020, що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 11.05.2020 по 27.05.2020, призначення платежу: погашення кредиту згідно кредитного договору №141218-А від 14.12.2018 (а.с. 255), суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 50 000,00 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, заборгованість по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 становить 740 793,07 грн.

Доказів решти погашення заборгованості по кредиту за спірними кредитними договорами позичальником (відповідачем-1) суду не надано.

Таким чином, прострочена заборгованість по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 становить 740 793,06 грн., яка підлягає стягненню з позичальника на користь банку.

Позивачем, відповідно до поданого розрахунку заборгованості заявлено до стягнення заборгованість за простроченими відсотками по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 - 68 491,48 грн.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 68 491,48 грн. заборгованості по відсотках по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 суд залишає без розгляду.

Позивачем заявлено до стягнення по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 - 40 227,15 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 26.12.2019 по 21.05.2020 та 2239,74 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 11.01.2020 по 21.05.2020.

Пунктом 10.2. кредитного договору сторони погодили, що за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом, банк має право стягнути, а позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом, за кожен день прострочення та за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків.

Відповідачами не подано контррозрахунку пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасне погашення відсотків за спірним кредитним договором.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018, суд доходить висновку, що пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 26.12.2019 по 21.05.2020 по зазначеному кредитному договору підлягає частковому задоволенню у розмірі 40 223,26 грн., у зв`язку з допущеною арифметичною помилкою.

Сплачені відповідачем-1 в рахунок погашення заборгованості по кредиту за кредитним договором № 141218-А від 14.12.2018 - 50 000,00 грн. не вплинули на розрахунок пені по кредиту за спірним договором, оскільки зазначена сума була сплачена 27.05.2020, а розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту здійснено позивачем за період з 26.12.2019 по 21.05.2020, тобто до здійснення зазначеної оплати.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 2239,74 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 11.01.2020 по 21.05.2020 по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 суд залишає без розгляду.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів підлягають частковому задоволенню в частині стягнення по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018: 740 793,07 грн. заборгованості по кредиту та 40 223,26 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів.

У решті позовних вимог по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 (стягнення 50 000,00 грн. заборгованості по кредиту та 3,89 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів), слід відмовити.

Позовні вимоги в частині солідарного стягнення 68 491,48 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 2239,74 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, по кредитному договору №141218-А від 14.12.2018 суд залишає без розгляду.»

Таким чином, під час вирішення спору в межах справи № 927/508/20 був встановлений факт укладення 14.12.2018 між позивачем та третьою особою кредитного договору № 141218-А, належного виконання його умов Банком шляхом надання кредитних коштів та неналежного його виконання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» внаслідок чого останнє на день вирішення спору мало заборгованість по кредиту в сумі 740 793,07 грн.

Переглядаючи рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2020 у справі № 927/508/20 (постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2021), суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» умов кредитного договору № 141218-А від 14.12.2018 щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.

Однак, при цьому, Північний апеляційний господарський суд не погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення, зокрема заборгованості по відсотках по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 в сумі 68 491,48 грн та відмови в задоволенні позову щодо стягнення 3,89 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредитних коштів за відповідним договором, та постановив стягнути відповідні суми на користь банківської установи.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» та ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» по кредитному договору № 141218-А від 14.12.2018 становить: 740 793,06 грн за простроченим кредитом, 68 491,48 грн за простроченими відсотками, 40 227,15 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 2 239,74 грн пені за несвоєчасне погашення відсотків, усього - 851 751,43 грн.

За змістом ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 5023/4999/12.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2018 між Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Заставодержателем) та ОСОБА_1 (Заставодавцем) був підписаний текст договору застави рухомого майна № 141218-ЗАВ (надалі - Договір № 141218-ЗАВ), за умовами якого (п. 1.1-1.6, 2.1-2.3, 2.6, 3.3, 4.1, 5.1, 6.1, 6.2, 9.7, 9.8, 9.12, 9.13) останній в забезпечення повного і належного виконання зобов`язань за Кредитним договором № 141218-А від 14 грудня 2018 року, а також додатковими угодами до нього, які є або будуть його невід`ємною частиною (надалі - Кредитний договір), який укладено між Заставодержателем як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІМЕКС-АГРО» (код 38166599) як позичальником (надалі - Позичальник), передає Заставодержателю в заставу рухоме майно, зазначене в п. 2.1 цього Договору (надалі - Предмет застави), а Заставодержатель приймає його в заставу та набуває право одержати задоволення всіх своїх вимог за рахунок Предмета застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Згідно з цим Договором заставою забезпечується виконання Позичальником зобов`язання, що виникло на підставі Кредитного договору або може виникнути на підставі нього у майбутньому (надалі - Зобов`язання за Кредитним договором), відповідно до якого Заставодержатель має право вимагати, а Позичальник повинен:

повернути Заставодержателю кредитні кошти (Кредит), надані в межах невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування, що дорівнює 1 000 000,00 грн. (один мільйон гривень 00 коп.) на строк до 25 березня 2020 року включно;

сплатити проценти за користування Кредитом за ставкою 22% (двадцять два процента) річних в строк та в порядку відповідно до умов Кредитного договору, в т.ч. у разі будь-якого збільшення процентів за користування Кредитом, що передбачено умовами Кредитного договору;

сплатити комісії, пені та штрафи, будь-які інші платежі (відшкодування), які мають бути сплачені (здійснені) Позичальником на користь Заставодержателя у розмірі, випадках та порядку, передбачених умовами Кредитного договору та/або цього Договору та/або чинного законодавства України.

Погашення заборгованості за Кредитним договором проводиться у строки та в порядку, передбаченими Кредитним договором.

За рахунок Предмету застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати витрати в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, а саме: вимоги за Кредитним договором, що визначені на час виконання цих вимог (в т.ч. вимоги щодо дострокового виконання Зобов`язань за Кредитним договором), включаючи сплату процентів. Комісій, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цих сум, прямо передбаченого Кредитним договором, інші платежі (відшкодування), які мають бути сплачені (здійснені) Позичальником на користь Заставодержателя, відповідно до умов Кредитного договору та/або цього Договору та/або чинного законодавства України, нараховані та невиконані Позичальником на момент фактичного задоволення вимог.

За рахунок Предмета застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному обсязі або в частині вартості, отриманої від реалізації Предмету застави, визначеної на час виконання цієї вимоги на підставі оцінки Предмета застави проведеної суб`єктом оціночної діяльності, визначеним Заставодержателем, у т.ч. витрати визначені п. 1.4.2 та 1.4.3 цього Договору.

Сторони підтвердили, що вони вичерпно ознайомлені із змістом Кредитного договору та/або змістом Зобов`язання за Кредитним договором, всі умови яких їм зрозумілі, та будь-яке посилання в тексті цього Договору на окремі положення Кредитного договору та на нього в цілому є достатнім для включення відповідних положень Кредитного договору в цей Договір шляхом посилання.

Предметом застави за цим Договором є рухоме майно, зокрема комбайн зернозбиральний марки ЛИДА-1300 2013 р.в., заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_11 , фактичне місцезнаходження: Чернігівська обл., Менський р-н, с. Семенівка, вул. Перемоги, 9А.

Право власності Заставодавця на Предмет застави підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 , виданим 13.11.2018 ГУ ДПСС в Чернігівській обл.

Предмет застави залишається у володінні та користуванні Заставодавця.

Невід`ємною частиною Предмету застави, на яку поширюється застава за цим Договором, вважаються всі наступні поліпшення Предмету застави. Предмет застави передається в заставу з усіма його приналежностями, поліпшеннями, складовими частинами, що існують на момент укладання цього Договору та виникнуть у майбутньому.

Застава поширюється на вищезазначене майно та всі права Заставодавця щодо цього майна.

Вартість Предмету застави вказана в цьому Договорі на дату його підписання за домовленістю Сторін та Сторони підтверджують, що така вартість є адекватною, справедливою та ринковою вартістю Предмету застави (без ПДВ).

Сторони погодились, що ринкова вартість Предмету застави, яка встановлюється Звітом про оцінку ринкової вартості Предмету застави на момент звернення стягнення згідно п. 5.1.13 цього Договору, є новою ринковою вартістю Предмету застави.

Право застави на Предмет застави виникає у Заставодержателя з моменту набуття чинності цим Договором та припиняється виконанням Кредитного договору проведеним належним чином та у повному обсязі, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Максимальний розмір вимог, що забезпечується заставою за цим Договором дорівнює розміру суми Кредиту згідно Кредитного договору, збільшеного на розміри процентів та пені, розрахованих за строк, що дорівнює усьому строку Кредиту, та будь-які інші платежі (відшкодування), які мають бути сплачені (здійснені) Позичальником на користь Заставодержателя відповідно до Кредитного договору, цього Договору та/або чинного законодавства, включаючи вимоги Заставодержателя, зазначені п.п. 1.4 та 1.5 цього Договору. Якщо на момент звернення стягнення на Предмет застави сума вимог Заставодержателя перевищуватиме вказаний максимальний розмір, то цей розмір підлягає збільшенню на суму вимог, які відповідно до законодавства можуть бути задоволені за рахунок Предмета застави. В заставу за цим Договором передаються також і права вимоги стосовно Предмету застави.

З моменту передачі Предмету застави у заставу Заставодержателю у відповідності з цим Договором, Заставодавець не має права будь-яким чином відчужувати чи передавати у користування іншим особам Предмет застави, у т.ч., але не виключно: продавати, дарувати, обмінювати, передавати в заставу, в спільну діяльність, користування третім особам протягом всього строку дії цього Договору, а також вчиняти по відношенню до Предмету застави інші юридично значимі дії, що мають чи можуть мати наслідком припинення та/або обмеження права Заставодавця щодо володіння чи користування Предметом застави, без письмової згоди Заставодержателя.

Цим Заставодавець підтверджує, що на час підписання цього Договору та кожен момент дії цього Договору:

Предмет застави належить Заставодавцю на праві власності і може бути переданий ним у заставу за цим Договором без будь-яких обмежень;

Предмет застави нікому не відчужений, не обтяжений заставою на користь третіх осіб (крім випадків, визначених в цьому Договорі), не знаходиться в спільній власності, не знаходиться в податковій заставі і не перебуває під арештом, не існує ніяких довіреностей чи доручень, за якими треті особи наділені повноваженнями від імені Заставодавця розпоряджатись тим чи іншим чином Предметом застави в цілому чи окремо будь-якою його частиною, що входить до його складу або вчиняти інші дії відносно Предмету застави. Предмет застави у спорі чи під арештом не перебуває, відносно Предмету застави не існує ніяких зареєстрованих чи незареєстрованих обтяжень на користь третіх осіб (приватних та публічних). Не існує жодного чинного або такого, що не набрало чинності, рішення суду, іншого органу щодо арешту, конфіскації, примусового стягнення активів Заставодавця, не існує жодної судової справи, яка може мати негативні для Заставодавця чи його посадових осіб наслідки та/або привести до арешту, конфіскації, примусового стягнення активів Заставодавця. Відносно Предмету застави в цілому чи окремих частин, шо входять до складу Предмету застави, не укладено жодних правочинів.

На Предмет застави може бути звернено стягнення і Предмет застави може бути реалізовано для задоволення вимог Заставодержателя.

Заставодержатель має право, зокрема:

у випадках та в порядку, передбачених цим Договором та чинним законодавством України, одержати задоволення своїх вимог за рахунок вартості Предмету застави, переважно перед іншими кредиторами;

у разі порушення Заставодавцем будь-яких умов цього Договору та/або обов`язків встановлених цим Договором та/або Позичальником будь-яких обов`язків, визначених Кредитним договором, Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання Зобов`язань за Кредитним договором, а в разі невиконання - звернути стягнення на Предмет застави;

звернути стягнення на Предмет застави згідно з цим Договором та Законодавством України;

за рахунок Предмета застави Заставодержатель має право, на власний одноосібний вибір, задовольнити свої вимоги за Кредитним договором у повному обсязі, або в частині, що дорівнює вартості Предмету застави, визначеної на час виконання цієї вимоги на підставі оцінки Предмета застави, проведеної Заставодержателем або суб`єктом оціночної діяльності, визначеним 3аставрдержателем.

Заставодержатель вправі звернути стягнення на Предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця у разі, якщо в момент настання терміну виконання будь-яких Зобов`язань за Кредитним договором вони не будуть виконані у повному обсязі.

Звернення стягнення на Предмет застави здійснюється на вибір Заставодержателя за рішенням суду.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту повного і належного виконання Зобов`язань за Кредитним договором або припиняє свою дію з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Цей Договір складений в 2-х оригінальних примірниках (один - для Заставодержателя, один - для Заставодавця) українською мовою, що мають однакову юридичну силу.

Застава за цим Договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Договір застави складений при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у двох примірниках, які зберігаються у Сторін і мають рівну юридичну силу.

14.12.2018 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_12 ), перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_1 надала йому свою згоду на укладення Договору № 141218-ЗАВ, підтвердивши, при цьому, що з його умовами ознайомлена, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень немає; умови Договору № 141218-ЗАВ погодила.

Доказів нотаріального посвідчення Договору № 141218-ЗАВ матеріали справи не містять і сторонами дана обставина повністю визнається.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, 14.12.2018 15:22:51 за № 17216502 реєстратором Кондратюк Наталією Сергіївною, Філія міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи», Київська обл. зареєстровано обтяження, наступного змісту:

Стан реєстрації: Зареєстроване

Вид обтяження: приватне обтяження

Тип реєстрації: Поточна

Тип обтяження: застава рухомого майна

Документ-підстава: договір застави, серія та номер: 141218-ЗАВ, виданий: 14.12.2018, видавник: ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО»

Об`єкт обтяження: інший транспортний засіб, Комбайн, Номер об`єкта: 3023, Номер державної реєстрації: НОМЕР_11 , Комбайн зернозбиральний ЛИДА-1300 Рік випуску 2013 двигун № НОМЕР_2 Свідоцтво про реєстрацію машини Серія НОМЕР_5 Дата видачі документу 13.11.2018 Орган, що видав документ ГУ ДПСС в Чернігівській обл.

Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати

Боржник: ОСОБА_1 , код НОМЕР_13 , АДРЕСА_1

Обтяжувач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», код: 14352406, 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, тел. 593-83-62 593-85-55

Розмір основного зобов`язання: 1000000 гривень

Строк виконання зобов`язання: 25.03.2020

Термін дії: 14.12.2023

Звернення стягнення: Не зареєстровано

Додаткові відомості: Позичальник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІМЕКС-АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 38166599).

Згідно Інформації про виконавче провадження 22.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем отриманий виконавчий документ - наказ, виданий 23.06.2021 Господарським судом Чернігівської області на примусове виконання вказаної вище постанови Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2021 року по справі № 927/508/20 та відкрито виконавче провадження (ВП № 66188725).

Як зазначає в позовній заяві позивач, саме на стадії виконавчого провадження йому стало відомо про факт відчуження відповідачем-2 Предмету застави.

Згідно пояснень від 30.07.2021 ОСОБА_1 з приводу виконання вищезгаданого наказу Господарського суду Чернігівської області, зокрема зернозбиральний комбайн ЛИДА-1300 заводський № 3023 вибув з його володіння.

20.09.2021 позивач отримав лист від 10.09.2021 № 01-13-29/5126 Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області з повідомленням про те, що згідно даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи (УАЕС) власником спірного Предмету застави значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейдгруп ЛТД».

Супровідним листом від 09.12.2021 № 01-13-29/7028, на відповідний запит позивача, Головне управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області надало банку копії документів, на підставі яких була здійснена державна реєстрація комбайну зернозбирального ЛИДА-1300, 2013 року випуску, за ТОВ «Агротрейдгруп ЛТД» (код 42853913).

Так, 12.08.2020 між ТОВ «Десна-Транс» (Комісіонером) та ОСОБА_1 (Комітентом) був укладений договір комісії, за умовами якого товариство зобов`язалось за дорученням Комітента за винагороду здійснити одну або кілька угод з продажу спірного Предмету застави.

12.08.2020 між ТОВ «Десна-Транс» (Комісіонером) та ТОВ «Агротрейдгруп ЛТД» (Покупцем) був укладений договір № 21-518 купівлі-продажу транспортного засобу/складової частини що має ідентифікаційний номер, предметом якого спірне рухоме майно.

Також, матеріалами справи підтверджується, що в лютому 2022 року відповідач-2 звертався до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області із запитом (від 07.02.2022 № 1) щодо отримання інформації про зняття ОСОБА_1 з обліку у т.ч. і спірного рухомого майна.

За інформацією (лист від 09.02.2022 № 01-13-24/733) Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області спірний Предмет застави знятий з обліку ОСОБА_1 05.12.2018, тобто до підписання договору застави № 141218-ЗАВ.

Згідно ст. 548, 572, 574, 577, 578, 585 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 14.12.2018), виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом.

У відповідності з ст. 13 - 16 Закону України «Про заставу» (в редакції станом на 14.12.2018), договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об`єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об`єктів - за місцем реєстрації цих об`єктів.

Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави.

Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Вирішуючи питання чи підлягав Договір № 141218-ЗАВ нотаріальному посвідченню (чи є зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300 транспортним засобом, що підлягає державній реєстрації), суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції станом на 14.12.2018), державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Органи, які здійснюють відомчу реєстрацію транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування, після реєстрації (внесення змін у відомості про реєстрацію) транспортного засобу невідкладно подають відомості про нього до Міністерства внутрішніх справ України для внесення їх до Єдиного державного реєстру.

Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, житлово-комунального господарства, а також тих, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, здійснюють:

тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

В п. 1.10 Правил вказано, що механічним транспортним засобом являється транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Згідно ст. 1 Закону України «Про систему інженерно - технічного забезпечення агропромислового комплексу України» (в редакції станом на 14.12.2018), технічні засоби для агропромислового комплексу це машини, механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси і лінії з них, які використовуються в сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості для вирощування, збирання, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, а також для надання послуг з технічного сервісу. До машин відносяться трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо - будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми відповідно до Закону України «Про дорожній рух», що беруть участь у русі на вулично-дорожній мережі загального користування під час переїзду до/з місця виконання робіт у встановленому законодавством порядку, перелік видів яких ведеться і постійно оновлюється в електронному вигляді центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 21 цього Закону визначено, що одним із основних завдань центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу є здійснення відомчої реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачі на них номерних знаків та відповідних реєстраційних документів, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизація відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру, держателем якого він є.

Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року № 694.

В п. 2, 5 цього Порядку (в редакції станом на 14.12.2018) вказано, що реєстрація та зняття з обліку машин проводяться державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (далі - інспекції).

На кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини (далі - реєстраційний документ), зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 47, та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами.

Враховуючи положення вищевказаних нормативно - правових актів, суд дійшов висновку, що зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300 є транспортним засобом, що підлягає державній реєстрації, а тому станом на 14.12.2018 договір застави такого транспортного засобу згідно ст. 13 Закону України «Про заставу» підлягав нотаріальному посвідченню.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що Договір № 141218-ЗАВ не підлягав нотаріальному посвідченню, з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 № 2478-VIII, виходячи з наступного:

Даним Законом, який набрав чинності 04 листопада 2018 року та введений в дію 04 лютого 2019 року, були внесені зміни до Закону України «Про заставу», зокрема, у частині другій статті 13 слова «транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації» та слова «транспортних засобів» виключено.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2478-VIII, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Приписом ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Так, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Враховуючи те, що сторони Договору № 141218-ЗАВ не додержали вимоги закону про його нотаріальне посвідчення, суд дійшов висновку, що у позивача право застави на зернозбиральний комбайн марки ЛИДА-1300 не виникло і, відповідно, таке право не продовжувало існувати після введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 № 2478-VIII (04.02.2019).

При цьому, як було вказано вище, згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про заставу», реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що Договір № 141218-ЗАВ є неукладеним, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Усталена практика Європейського суду з прав людини відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишаються поза увагою як такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви та заяви про забезпечення позову позивачем було сплачено 8 018,47 грн. судового збору, який за результатами вирішення даного спору в повному обсязі покладається на позивача.

За змістом ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Як вже було вказано вище, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 за заявою Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» вжито заходи забезпечення позову, які, враховуючи відмову в задоволенні даного позову, підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 123, 129, 145, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдгруп ЛТД» та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2022 по справі № 927/9/22.

Роз`яснити учасникам справи, що заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням Господарського суду Чернігівської області 04.07.2022 по справі № 927/9/22.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2022.

Суддя А.С.Сидоренко

СудГосподарський суд Чернігівської області
Дата ухвалення рішення03.07.2022
Оприлюднено19.07.2022
Номер документу105233870
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування

Судовий реєстр по справі —927/9/22

Постанова від 17.08.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 11.07.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 20.06.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 13.06.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 25.05.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 24.05.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Постанова від 09.02.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Станік С.Р.

Ухвала від 09.02.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Станік С.Р.

Ухвала від 13.12.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Станік С.Р.

Постанова від 06.12.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коробенко Г.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні