Постанова

від 12.07.2022 по справі 705/2515/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Черкаси

Справа № 705/2515/21Провадження № 22-ц/821/864/22Категорія: 302020100

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Зінченко Ю.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: ОСОБА_2

відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Черповоди»

розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Стамбули Віталія Михайловича на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року (ухваленого у приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області під головуванням судді Годік Л.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

10червня 2021року ОСОБА_1 через свогопредставника адвоката СтамбулуВ.М.звернулася доУманськогоміськрайонного судуЧеркаської області із позовом до СВК «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.01.2016 року між позивачкою та СВК «Черповоди» було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,08 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:0227, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району.

Вказаним договором встановлено, що СВК «Черповоди» сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кожен рік користування земельною ділянкою.

Незважаючи на досягнуті домовленості, вказує позивачка, СВК «Черповоди» систематично не виконує свій обов`язок орендаря земельної ділянки, а саме не сплачує орендну плату в передбаченому договором розмірі за період з 2018 по 2020 роки.

Відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила: у 2018 році 125484,46 грн.; у 2019 році 111928,86 грн.; у 2020 році 111928,86 грн., у зв`язку з чим позивачка вважає, що відповідач повинен був сплатити орендну плату: за 2018 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 125 484,46 грн. 12 548,44 грн.; за 2019 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 111 928,86 грн. 11 192,89 грн.; за 2020 рік з урахуванням вартості земельної ділянки 111 92,89 грн. 11 192,89 грн., в загальній сумі 34 934,22 грн.

Крім того, позивач вважає, що у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, відповідач повинен сплатити 3% річних від невиконаного зобов`язання за період з 01 січня 2019 р. по 05 травня 2021 року, що становить 1 447,61 грн., а також відшкодувати інфляційні збитки за період з 01 січня 2019 р. по 05 травня 2021 року в розмірі 3 133,86 грн.

Зметою захисту своїх порушених прав позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Стамбулу В.М. звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із даним позовом та просила постановити судове рішення, яким розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,08 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:0227, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району, укладений 01 січня 2016 року між нею та СВК «Черповоди»; стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2018 рік у розмірі 12 548,45 грн., за 2019 рік у розмірі 11 192,89 грн., за 2020 рік у розмірі 11 192,89 грн., 3 % річних у розмірі 1 447,61 грн., інфляційні нарахування у розмірі 3 133,86 грн., а всього 39 515,68 грн.; стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року у задоволенні позову - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що із наданих відповідачем документів вбачається, що позивачка отримувала орендну плату та станом на день звернення з даним позовом до суду у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем по орендній платі за землю за вказаний у позові період, при цьому систематичного порушення Договору оренди земельної ділянки не встановлено, а тому підстав для його дострокового розірвання суд не вбачає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 30 травня 2022 року, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Стамбула В.М.,вважаючи,що оскаржуванесудове рішенняприйнято внаслідок неповногоз`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи,при невідповідностівисновків,викладених урішенні,обставинам справи,просив рішенняУманського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від26квітня 2022року скасуватита ухвалитинове,яким:розірвати договіроренди земельноїділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,08 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:0227, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району, укладений 01 січня 2016 року між ОСОБА_1 та СВК «Черповоди»; стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати за період 2018-2020 роки у розмірі 13432,56 грн.; стягнути з СВК «Черповоди» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що заборгованість відповідача по оплаті орендної плати за 2018-2020 роки становить 13432,56 грн. (25795,56 грн. нарахованої до виплати орендної плати за 2018-2020 роки 12363,00 грн. виплаченої орендної плати за 2018-2020 роки).

Крім того, позивач не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що станом на 01 січня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черноводи» становила 18729,00 грн., посилаючись на те, що така заборгованість встановлена бухгалтерською довідкою СВК «Черповоди», яка не є первинним бухгалтерським документом. СВК «Черповоди» не надано будь яких доказів (фіскальні чеки, платіжні доручення, касові ордери, тощо) на підтвердження заборгованості позивача перед відповідачем в зазначеному вище розмірі, а відтак суд першої інстанції не мав брати до уваги при встановленні факту належного виконання відповідачем своїх обов`язків за спірним договором оренди дані цієї довідки.

Також, представник позивача зазначає, що систематичне порушення умов договору оренди, наявність заборгованості перед позивачем по сплаті орендної плати в розмірі 13432,56 грн. підтверджується доказами та відзивом самого відповідача, а тому договір оренди підлягає розірванню.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧР № 048299 від 05.02.2003 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 7124389200:02:000:0227, площею 3,08 га, з цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яка знаходиться на території Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області (а.с.16-17).

01 січня 2016 року між ОСОБА_1 як орендодавцем, та СВК «Черповоди», як орендарем, було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 10 років.

При укладені вказаного Договору сторони погодили та прийняли його умови, у тому числі п.2 Договору оренди землі, з якого вбачається, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,08 га.

Згідно з пунктом 3 вказаного Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 106 813,92 грн.

Відповідно до п. 7 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10 681,39 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексації інфляції (п. 8 вказаного Договору).

Згідно з п. 9 вказаного Договору, орендна плата вноситься в кінці с/г року.

На підставі п. 11 договору, розмір орендної платипереглядається 1раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 01 січня 2016 року, ОСОБА_1 передала земельну ділянку в натурі орендарю СВК «Черповоди» в особі керівника господарства ОСОБА_3 в розмірі 3,08 га, згідно доданого до договору оренди акта про право приватної власності (а. с. 48).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 03 січня 2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,0751 га з кадастровим номером 7124389200:02:000:0227, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області становить 111928,75 грн. (а. с. 33).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 03 січня 2020 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,0751 га з кадастровим номером 7124389200:02:000:0227, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області становить 111928,75 грн. (а.с. 34).

Згідно до видаткового касового ордеру від 20 грудня 2018 року та платіжної відомості ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 1 997,00 грн., що підтверджується її підписом (а.с. 52).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 10 січня 2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 1142,00 грн., що підтверджується її підписом (а.с. 52 звор.).

Згідно до видаткового касового ордеру від 01 березня 2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується її підписом (а.с. 52 звор).

Згідно до видаткового касового ордеру від 03 грудня 2020 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується її підписом (а.с. 53).

Згідно до видаткового касового ордеру від 05 листопада 2020 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 224,00 грн., що підтверджується її підписом (а.с. 52).

Крім того, за змістом довідки про видачу орендної плати за 2018-2020 роки станом на 01 січня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черповоди» складала 18729,00 грн. Сума нарахованого доходу (без врахування податків) становить 25795,56 грн., а сума виплаченого доходу становить 12363,00 грн., тобто станом на 31 травня 2021 заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черповоди» складає 5296, 44 грн. (а. с. 54).

Згідно листа ГУ ДПС в Черкаській області відповідно до інформації з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про нарахування та сплату податковим агентом СВК «Черповоди» податку на доходи фізичних осіб по громадянці ОСОБА_1 за 2018-2020 роки сума нарахованого та виплаченого доходу ОСОБА_1 складає: за 2018 рік 2472, 00 грн., з них сума утриманого та перерахованого податку 444,96 грн.; за 2019 рік 1 642,00 грн., з них сума утриманого та перерахованого податку 295,56 грн.; за 2020 рік 4 660,00 грн., з них сума утриманого та перерахованого податку 838,8 грн. (а.с. 72).

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст.129Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст.368ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно зі ст.8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є розірвання договору оренди земельної ділянки з посиланням на систематичне порушення умов договору, що полягає в невиплаті орендної плати, розмір якої витікає з нормативної грошової оцінки, яка за переконанням позивача має змінюватися щорічно. Також в предмет договору входять вимоги, щодо стягнення 3 % річних за невиконані зобов`язання та інфляційних витрат.

Підстава відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 полягала в тому, що систематичних порушень умов договору оренди судом не встановлено, а тому вимоги, які витікають з первісної вимоги і позову в цілому задоволенню не підлягають.

Мотиви апеляційного оскарження в цілому побудовані на наявності заборгованості по орендній платі в розмірі 13432,56 грн. про стягнення якої ставиться питання скаржником та розірвання договору оренди з посиланням на наявність систематичного невиконання його умов, та необґрунтованого, на думку скаржника, взяття до уваги довідки про видачу орендної плати за 2018 2020 роки, яка не підтверджена первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно із ст.2Закону України«Про орендуземлі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої ст. 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У пункті «б» ч. 1 ст.90ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

Відповідно до ст.13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 525ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст.651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1-4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у ст. 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Водночас у пункті д) ч. 1 ст.141ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст.407ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

У ст.21Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями ст.24Закону України«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст.651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

При цьому, неналежне виконання умов договору, а саме виконання обов`язків по сплаті орендної плати з порушенням стоків сплати також є порушення умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, а відтак при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст.3ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» ч. 1 ст.141ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту д) ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст.651ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначив, що у ст.629ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 25/306/20.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що п. 7 спірного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 10681,39 грн.

Сума орендної плати, яка підлягає до сплати за умовами договору без урахування податків та зборів, становить 8598,52 грн. в рік, оскільки відраховується 18 % від розміру орендної плати встановленої договором податок на доходи фізичних осіб та 1,5% - військовий збір, а за період 2018-2020 роки становить 25795,56 грн.

Так, згідно довідки про видачу орендної плати за 2018-2020 роки (а.с. 54) станом на 01 січня 2018 року заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черповоди» складала 18729,00 грн. Сума нарахованого доходу (без врахування податків) становила 25795,56 грн., а сума виплаченого доходу становила 12363.00 грн. Крім того, в довідці зазначено, що станом на 31 травня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 на користь СВК «Черповоди» складала 5296,44 грн.

Відповідно до видаткових касових ордерів від: 20 грудня 2018 року, 10 січня 2019 року, 01 березня 2019 року, 03 серпня 2020 року та 05 листопада 2020 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в розмірі 1 997, 00 грн., 1142,00 грн., 5000,00 грн., 4000, 00 грн. та 224, 00 грн., відповідно.

В той же час наявність заборгованості ОСОБА_1 перед СВК «Черповоди» станом на 01 січня 2018 року, як зазначено у вище приведеній довідці, не підтверджено позивачем первинними бухгалтерськими документами (фіскальними чеками касовими ордерами), на що слушно наголошує скаржник в апеляційній скарзі і з його аргументами погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того, умови спірного договору вказують на те, що орендна плата сплачується один раз на рік, зокрема в кінці сільськогосподарського року. Будь-яких заяв ОСОБА_1 про виплату коштів за умовами спірного договору наперед, з зазначенням сум виплати та періоду за який вони виплачуються, матеріали справи не містять. На підставі викладеного, апеляційний суд інформацію, зазначену у наведеній довідці про наявність заборгованості ОСОБА_1 , як неналежний доказ не приймає та не бере її до уваги.

У відповідності до норм ст. 12 ЦПК України, на позивача як сторону у справі, покладено обов`язок довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Отже, з наявних у матеріалах справи доказів, зокрема первинних бухгалтерських документів, договору оренди земельної ділянки, що є предметом даного спору, вбачається, що СВК «Черповоди» систематично порушував свої зобов`язання щодо сплати орендної плати позивачеві.

Так, зокрема за 2018 рік СВК «Черповоди» сплатив орендну плату ОСОБА_1 в сумі 1997,00 грн., тобто виплатив орендну плату не в повному обсязі, недоплата складала 6 601,52 грн. (8598,52 грн. 1 997, 00 грн.); за 2019 рік СВК «Черповоди» сплатив орендну плату в розмірі 6142,00 грн., тобто виплатив орендну плату не в повному обсязі недоплата складала 2456,52 грн. (8598,52 грн. 6142, 00 грн.); за 2020 рік СВК «Черповоди» сплатив орендну плату в розмірі 4224, 00 грн., тобто виплатив оренду плату не в повному обсязі, а саме не доплатив 4374,52 грн. (8598,52 грн. 4224,00 грн.).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що СВК «Черповоди» на час звернення позивача до суду не здійснив повну виплату орендної плати у зазначений в позовній заяві період, і СВК мало заборгованість перед ОСОБА_1 в розмірі 13432, 56 грн., а тому рішення суду в частині відмови в стягненні на користь позивачки заборгованості за орендну плату підлягає до скасування.

Згідно зі статтями 13,15, 21 Закону України«Про орендуземлі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Встановивши, що СВК «Черповоди» не виконував істотної умови укладеного між сторонами договору оренди та систематично не сплачував в повному обсязі орендодавцю передбачену договором суму орендної плати; за період 2018, 2019 та 2020 роки існувала недоплата по орендній платі, розмір якої суд зазначав вище, отже відповідно до положень ст. 651 ЦК України, ст.141ЦК України та ст.32Закону України«Про орендуземлі» колегія суддів прийшла до висновку, що наведене є підставою для його розірвання, оскільки порушення носять систематичний характер та наявні істотні порушення умов договору.

Щодо посилання представника ОСОБА_1 адвоката Стамбули В. М. в апеляційній скарзі на стягнення судових витрат, які поніс та очікує понести позивач у зв`язку із складанням та поданням апеляційної скарги у розмірі 22724,00 грн., з яких: 20000,00 грн. витрати на правничу допомогу та 2724,00 грн. витрати на судовий збір, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору і витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 та 2 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн., а саме відсутній договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт, квитанції або платіжні доручення, тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги в цій частині.

Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення, то з відповідача на її користь підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 041,57 грн., сплачений за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в тій частині вимог, які були задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та з порушенням норм процесуального права при вирішенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення суду в цій частині до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, розірвання спірного договору оренди землі, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі за період з 2018 по 2020 роки в розмірі 13432, 56 грн. та судових витрат у розмірі 3 041,57 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаСтамбули ВіталіяМихайловича - задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати скасувати в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення недоплаченої орендної плати - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,08 га, кадастровий номер 7124389200:02:000:0227, яка розташована в адміністративних межах Черповодівської сільської ради Уманського району Черкаської області, укладений 01 січня 2016 року між ОСОБА_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Черповоди».

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати за період з 2018 по 2020 роки в розмірі 13432,56грн.

В іншій частині рішення суду не переглядалося.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Черповоди» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 041,57 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах, передбачених ЦПК України.

Головуюча О. В. Карпенко

Судді В. Г. Бородійчук

Л. І. Василенко

/повний текст постанови суду виготовлений 14 липня 2022 року/