Ухвала

від 12.07.2022 по справі 640/24664/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24664/20

УХВАЛА

13 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2021 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Соларбуд» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2021 позов задоволено.

07.06.2021 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) вперше зверталось до суду першої інстанції з апеляційною скаргою на вказане рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 зазначену апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) повторно звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2021 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направлення такої заяви на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків.

На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2021 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт вказує на те, що повторно апеляційну скаргу подано Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2021 в межах річного строку, таким чином підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку у розумінні ст. 299 КАС України немає.

Перевіривши клопотання скаржника, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Статтею 119 КАС України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 апеляційну скаргу подану Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) 07.06.2021 було повернуто судом апеляційної інстанції у зв`язку із несплатою судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2021.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Головне управлінням Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) є державним органом.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків».

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Та обставина, що Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) зверталось вперше з апеляційною скаргою, яку було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору, у строк, встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також, статтею 44 КАС України встановлено права та обов`язки учасників справи.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві), маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Так, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15.05.2018, №822/276/17 від 07.06.2018 та ухвалі Верховного Суду від 03.02.2020.

Так, саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку. Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили повернення апеляційної скарги. Відповідно, у разі, якщо скаржник невідкладно після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги повторно звертається до суду із належним чином оформленою апеляційною скаргою, він має право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Вперше апеляційну скаргу було повернуто Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленому підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що повторно з апеляційною скаргою вказана особа звернулась лише 04.02.2022 (відповідно до поштового штампу на конверті). Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, апеляційна скарга повторно була подана апелянтом ще до спливу вказаного ч. 2 ст. 299 КАС України терміну, проте з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, відповідачем не надано жодних інших пояснень, не повідомлено про існування інших обставин, не наведено жодних істотних причин, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надано правову оцінку судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні, а інших доказів поважності пропуску даних процесуальних строків не зазначено і не надано до суду апеляційної інстанції, то в даному випадку слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325, 328 КАС України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2021 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог Соларбуд» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Василенко Я.М.

Судді Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.