Постанова

від 04.07.2022 по справі 560/18808/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18808/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

05 липня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В.,

представника позивача: Прядуна Р.В.,

представника відповідача: Цесліцької Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної митної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Хмельницький" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "АМВ-Хмельницький" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів номер UA400000/2021/000034/2 від 26.11.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA4000040/2021/000420 від 26.11.2021.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, зокрема, про те, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару було виявлено розбіжності в частині вартості даного авто без пошкоджень, зазначеної в висновку експерта та додатку до нього, а саме згідно з додатком до висновку експерта від 25.11.2021, наданого декларантом самостійно, вартість даного транспортного засобу без пошкоджень в Європі становила 59 750 євро, тоді як експертом для розрахунку взято за основу середньоринкову ціну 44600 євро. Документи, подані до митного оформлення, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме завантаження, оскільки товар поставлявся на умовах поставки ЕХW Almelo (ФРАНКО-ЗАВОД) за Правилами Інкотермс 2020. Крім цього, продавець згідно з свідоцтвом про реєстрацію даного автомобіля від 27.05.2021 № 344642052 не є власником транспортного засобу, а власником є компанія CENTRITTO TOIT SRL. У зв`язку з цим відсутня інформація щодо включення чи ні до фактурної вартості витрат на комісійні та брокерську винагороду. У калькуляції транспортних витрат відсутні будь-які відомості стосовно того, поніс чи ні покупець витрати на страхування. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару була інформація щодо вартості даного авто в додатку до висновку експертного дослідження від 25.11.2021 № СЕ-19/123-21/9365-АВ з врахуванням комплектації (59750 євро) та пошкоджень (12679,02 євро) та інформація щодо витрат на транспортування (300 євро - згідно з довідкою про транспортні витрати). З урахуванням зазначених обставин просить задовольнити вимоги апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 жовтня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АМВ- Хмельницький» (покупець), яке є резидентом в Україні, та JTI Autobededrijf VOF (продавець), яке розташоване у Королівстві Нідерланди, з іншого боку, було укладено контракт № 78 (далі - Контракт).

Відповідно до умов контракту продавець поставляє покупцеві автомобілі та запасні частини, іменовані як «Товар» (п. 1.1. Контракту). Товар поставляється на підставі рахунків, у якій вказується назва, кількість і ціна товару на умовах поставки ЕХW (Інкотермс 2020).

Відповідно до умов контракту та на підставі інвойсу № 114115 від 22.10.2021 ТОВ «АМВ-Хмельницький» придбано автомобіль AUDI А5 Sportback 50 TDI 210 kw s, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 32 500 євро.

За придбаний автомобіль ТОВ «АМВ-Хмельницький» банківським переказом 03 листопада 2021 року сплатило грошові кошти в сумі 32 500 євро.

26.11.2021 на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці було подано до митного оформлення митну декларацію №UА400040/2021/018904 на товар позивача: «Легковий автомобіль марки AUDI, модель А5 Sportback; пошкоджено внаслідок ДТП; ідентифікаційний номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_1 ; загальна кількість місць, включаючи місце водія-5; призначення - пасажирський (для перевезення людей); тип двигуна дизельний/електричний, в якості двигунів для пересування, крім тих, які здатні заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електроенергії; робочий об`єм циліндрів 2967 см.куб,, потужність - 210кВт; бувший у використанні; колісна формула 4x4, календарний р.в. 2021, модельний р.в. 2021. Загальна фактурна вартість 32500 євро, що надійшов на адресу позивача на умовах поставки ЕХW Аlmelo, Нідерланди.

Митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості, яка відповідала фактурній вартості з додаванням витрат на транспортування в розмірі 300 євро (разом - 32800 євро).

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано наступні документи: контракт № 78 від 18.10.2021, рахунок-фактуру (інвойс) №114115 від 22.10.2021, платіжне доручення № 19 від 03.11.2021 про сплату 32500 євро, калькуляцію від 26.11.2021 про транспортні витрати, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та сертифікат відповідності товару, копію митної декларації країни відправлення від 16.11.2021, висновок експертного дослідження № СЕ-19/123-21/9365-АВ від 25.11.2021.

За результатами перевірки поданої ТОВ «АМВ-Хмельницький» митної декларації митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА400000/2021/000034/2 від 26.11.2021.

У рішенні зазначено: неподання до митного оформлення документів, які підтверджують складові митної вартості відповідно до вимог ч. 2, 8, 9 ст. 52 МКУ та ч. 2, 3, 4 ст. 53 МКУ. Документи, подані згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності в частині вартості даного авто без пошкоджень, зазначеної в висновку експерта та додатку до нього. Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Консультацію проведено. На вимогу митного органу щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару декларант 26.11.2021 року надіслав електронне повідомлення, в якому зазначив, що не має змоги надати запитуваних документів. Отже, декларантом не подані всі документи для підтвердження митної вартості товару. Згідно з частиною 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачено або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість буде визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Метод 1 не застосовано в зв`язку з неподанням всіх додаткових документів, які б підтверджували заявлену декларантом вартість, а подані документи не місяць всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Метод 2 не застосовано через відсутність інформації в декларанта та митного органу, щодо оформлення ідентичних товарів. Метод 3 не застосовано через відсутність інформації в декларанта та митного органу щодо оформлення подібних товарів. Методи 4-5 не застосовано через відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Застосовано метод 6-резервний: інформація щодо вартості даного авто в додатку до висновку експерта з врахуванням технічного стану, комплектації, витрат на транспортування (згідно довідки про транспортні витрати). Інформація щодо вартості транспортних витрат. Декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженою ним особи з рішенням митного органу про керування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з метою вартістю, визначеної мети орган; У разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X у розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті. Декларант або уповноважена ним особа має право на оскарження рішення про коригування вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду.

26.11.2021 відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2021/000420 з причин неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п.3 ст.53 МКУ. Зазначено про необхідність задекларувати митну вартість, визначену в рішенні про коригування митної вартості від 26.11.2021 (47370,98 євро).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Дослідивши спірні правовідносини, що виникли між сторонами, та оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд враховує наступне.

Відносини, з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).

В свою чергу, відповідно до положень ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Згідно з вимогами ч. ч. 4,5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу вказаних положень Кодексу встановлено, що законодавцем передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення.

В свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім того, відповідно до вимог ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З урахуванням законодавства, яке регулює спірні правовідносини при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження митної вартості та обраного методу її визначення згідно з ч.2 ст. 53 МК України позивач надав відповідачу рахунок-фактуру, згідно з яким ціна автомобіля - 32500 євро, платіжне доручення № 19 від 03.11.2021 про сплату 32500 євро, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та сертифікат відповідності товару, копію митної декларації країни відправлення від 16.11.2021.

На підтвердження транспортних витрат позивач надав калькуляцію транспортних витрат від 26.11.2021 згідно з договором (контрактом) № 78 від 18.10.2021, інвойс №114115 від 22.10.2021 на сплату коштів у розмірі 300 євро.

Згідно з вимогами ч. ч. 4,5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, колегія суддів вважає, що документи, подані позивачем під час митного оформлення імпортованого товару, підтверджують числові значення задекларованої позивачем фактично сплаченої митної вартості. Подані документи містять числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5статті 58 МК України.

Доводи апелянта про те, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару було виявлено розбіжності в частині вартості даного авто без пошкоджень, зазначеної у висновку експерта та додатку до нього, а саме згідно з додатком до висновку експерта від 25.11.2021 вартість даного транспортного засобу без пошкоджень в Європі становила 59 750 євро, тоді як експертом для розрахунку взято за основу середньоринкову ціну 44600 євро, колегія суддів не бере до уваги з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 53 МК України експертний висновок не є основним документом, що підтверджує митну вартість товару, а може бути наданий виключно додатково для усунення обґрунтованих сумнівів митниці.

З урахуванням того, що придбаний позивачем автомобіль мав пошкодження, про що у графі 31 митної декларації зазначено, колегія суддів вважає, що застосування у висновку експерта для розрахунку вартості аналогічного автомобіля без пошкоджень середньоринкової ціни в розмірі 44600 євро не може бути достатньою підставою для висновку про те, що заявлена декларантом митна вартість товару не відповідає ціні товару, сплаченій згідно з умовами контракту. При цьому, відповідачем не надано в ході судового розгляду справи доказів, які б спростовували зміст документів, наданих декларантом для митного оформлення, а також не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Щодо доводів апелянта про те, що позивачем до митного оформлення імпортованого товару не було надано доказів в підтвердження вартості послуг із навантаження даного товару та страхування, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до умов контракту № 78 від 18.10.2021 поставка товару здійснювалась за умовами EXW (за правилами Інкотермс - 2010).

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін умови поставки EXW, англ. Ex Works, або «Франко завод» (…назва місця) - означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Таким чином, у разі поставки товару на умовах EXW витрати з доставки товару до вказаного у контракті місця покладаються на покупця.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано відповідачем, що доставка автомобіля з території країни відправлення на митну територію України здійснювалася покупцем самостійно за допомогою власного спеціалізованого вантажного транспортного засобу з платформою Mercedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що внесено відомості про транспортний засіб, на якому доставляється товар, у графі 18 митної декларації.

При цьому, ТОВ "АМВ-Хмельницький" не несло окремо витрат щодо навантаження товару, тому відсутні документи щодо вартості цих послуг. Позивачем включено до митної вартості витрати на транспортування товару в розмірі 300 євро, що спростовує твердження апелянта про те, що документи, подані до митного оформлення, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, пов`язаних з навантаженням товару.

Водночас, позивач стверджує, що витрат на страхування товару ним не здійснювалось.

При цьому, у п.8 ч.2 ст. 53 МК України передбачено, що для підтвердження митної вартості товару необхідно подати документи про страхування у випадку, якщо таке страхування здійснювалось.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 жовтня 2020 року по справі № 320/2455/19 відсутність страхових документів/документів, що містять відомості про вартість страхування не може слугувати беззаперечним доказом необґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Якщо ж за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Отже, посилання відповідача в доведення правомірності прийнятих ним спірних рішень на відсутність у позивача документів, що підтверджують страхування ним імпортованого товару, є необґрунтованими.

Таким чином, відповідачем не надано в ході судового розгляду справи доказів, які б спростовували зміст документів, долучених декларантом для митного оформлення зазначеного вище транспортного засобу.

Отже, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності коригування митної вартості згідно з оскаржуваним рішенням №UA400000/2021/000034/2 від 26.11.2021

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA400000/2021/000034/2 від 26.11.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2021/000420 від 26.11.2021 прийнято без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому вони є такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 липня 2022 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.