Постанова

від 04.07.2022 по справі 560/18808/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18808/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

05 липня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В.,

представника позивача: Прядуна Р.В.,

представника відповідача: Цесліцької Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної митної служби України на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Хмельницький" до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Хмельницький" задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA400000/2021/000034/2 від 26.11.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2021/000420 від 26.11.2021.

21 березня 2022 року позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Хмельницький" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Хмельницький" задоволено частково, а саме: стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Хмельницький" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної митної служби України.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що задоволена сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності понесення таких витрат з урахуванням фактичних обставин даної справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 1, 2 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положення ч. 3, 4 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В силу ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Приписами п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Вимогами ст. 30 Закону № 5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав до суду першої інстанції:

1. Копію договору про надання правової допомоги від 07.12.2021, яким погоджено фіксований гонорар 7000 грн.

2. Копію акта приймання передачі наданих юридичних послуг від 17 березня 2022, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт отримав правову допомогу у справі 560/18808/21, а саме:

1.1. Ознайомлення з матеріалами, наданими Клієнтом, вивчення цих матеріалів - 2 години;

1.2. Дослідження правової проблеми Клієнта, вивчення та аналіз законодавства, яке регулює відповідні правовідносини, огляд судової практики у подібних правовідносинах за схожих обставин справи 3 години;

1.3. Збирання, оформлення та подання доказів - 2 години;

1.4. Складання, підписання та подання позовної заяви - 3 години;

1.5. Складання, підписання та подання відповіді на відзив на позовну заяву - 2 години;

1.6. Складання та подання (пояснень) у справі - 2 години.

Сторони погодили, що загальний розмір фіксованого гонорару за надання професійної правничої допомоги становить 7 000 гривень. Гонорар був отриманий Адвокатом у повному обсязі 09 грудня 2021 року.

3. Копію платіжного доручення про сплату юридичних послуг від 09.12.2021 на суму 7000 грн.

Дослідивши надані позивачем документи, суд першої інстанції врахував, що вивчення документів, наданих клієнтом, відповідних нормативно-правових актів та огляд судової практики не відносяться до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076-VI, а тому не охоплюються витратами, понесеними на складання позову та не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу. Крім того, судом першої інстанції враховано, що до позовної заяви адвокатом додані документи, які фактично позивачем подавались раніше для митного оформлення товару (автомобіля), тому жодних дій щодо збирання та подання додаткових доказів адвокатом не вчинялось.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат позивача на правову допомогу є частково обґрунтованим - у сумі 4500 грн. (відповідно до робіт, зазначених у п.1.3-1.6 акту, та витраченого на них часу).

Отже, зазначені в обґрунтування доводів апеляційної скарги обставини, було враховано судом першої інстанції, внаслідок чого зменшено заявлено позивачем до відшкодування суму витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів вважає, що розмір понесених позивачем витрат в сумі 4500 грн підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також предметом спірних правовідносин та значенням справи для сторони, з метою визначення розміру суми, яка підлягає до відшкодування.

За вказаних обставин, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви представника позивача шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

Відтак, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і не підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 липня 2022 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.