Постанова

від 12.07.2022 по справі 380/22378/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/22378/21 пров. № А/857/6361/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року (головуючий суддя Гулкевич І.З., м. Львів) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-БУД-ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Буд-Плюс» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.08.2021 №2949750/38639978; зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №21 від 09.07.2021 на загальну суму 120000,00 грн, днем її подання.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року у справі №380/22378/21 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області №2949750/38639978 від 05.08.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Арт-Буд-Плюс від 09.07.2021 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Арт-Буд-Плюс від 09.07.2021 №21, датою її подання; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Буд-Плюс» (вул. Персенківка, 10, м. Львів, 79004; РНОКПП: 38639978) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень, 00 копійок); стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Арт-Буд-Плюс (вул. Персенківка, 10, м. Львів, 79004; РНОКПП: 38639978) з Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1135,00 грн (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень, 00 копійок).

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року заяву задоволено частково, стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Буд-Плюс» (вул. Персенківка, 10, м. Львів, 79004; РНОКПП: 38639978) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ ВП 43968090) судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Буд-Плюс» (вул. Персенківка, 10, м. Львів, 79004; РНОКПП: 38639978) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Не погодившись з таким додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати таке та прийняти нове про відмову у задоволенні заяви.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано те, що Позивачем не надано безпосередньо основного договору, що виключає можливість дослідження реальності понесених витрат та їх спів розмірності наданих послуг.

Судом не враховано, що пояснення позивача не містить жодних обґрунтувань щодо належності визначених у описі наданих послуг до видів правової допомоги та співмірності понесених позивачем витрат на оплату кожного із зазначених видів послуг адвоката. Аргументи позивача щодо спростування позиції контролюючого органу викладені в поясненнях позивача та клопотаннях не несуть значного змістовного навантаження а також незначна кількість доданих додаткових доказів свідчить про те, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

Крім того, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Рахунок (квитанція, доручення), як первинний документ, має відповідати вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-14.

Платіжне доручення має містити всі необхідні реквізити, зокрема у ньому має бути конкретизоване призначення платежу з посиланням на відповідний Договір, номер судової справи, наявна відмітка банку про проведення платежу.

Крім того, суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи, що нормативно-правове регулювання спірних відносин не змінювалося, а судом дану справу було віднесено до категорії незначної складності, розгляд здійснювався без виклику сторін у судове засідання, вважає неспівмірними обсяг виконаної роботи та витрачений час.

Крім того, апелянт зазначає, що необхідно враховувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що значно спрощувало роботу адвоката при підготовці до справи.

Враховуючи вищенаведене, позивач належним чином необгрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення без змін.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Щодо стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів вважає, що додаткове рішення в частині суми стягнення слід змінити, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У силу вимог частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що розрахунок правничої допомоги у розмірі 5000 грн завищений у співвідношенні до обсягу наданих позивачу послуг.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат зазначений позивачем не є пропорційний, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо інших сторін спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн, тобто по 500 грн з кожного відповідача, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції слід змінити в частині розміру витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1, 2 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2022 року по справі № 380/22378/21 змінити в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме «стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-БУД-ПЛЮС» (РНОКПП: 38639978) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) гривень. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-БУД-ПЛЮС» (РНОКПП: 38639978) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 (п`ятсот) гривень ».

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін