Постанова

від 12.07.2022 по справі 1.380.2019.003150

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.003150

адміністративне провадження № К/9901/19095/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Шишова О.О.,

суддів -Дашутіна І.В., Яковенка М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БПП Ойл» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (прийняте в складі: головуючого судді Кутько О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук С.М., суддів Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В.),

У С Т А Н О В И В:

РУХ СПРАВИ

І. Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «БПП ОЙЛ» (далі по тексту - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі по тексту -відповідач, податковий орган), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області №3832 від 21.06.2019 «Про проведення умовного адміністративного арешту майна ТзОВ «БПП ОЙЛ».

2. Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що оскаржуване рішення винесено всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Зокрема, підставою для звернення податкового органу з заявою про застосування умовного адміністративного арешту майна був недопуск працівників податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «БПП ОЙЛ». Вважає, що проведення перевірки є незаконним, наказ №3579 від 11.06.2019 року оскаржено до Львівського окружного адміністративного суду, а відтак проведення умовного адміністративного арешту майна ТзОВ «БПП ОЙЛ» є протиправним, оскільки суперечить нормам матеріального права.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. У цій справі (справа №826/9493/17) рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року позов задоволено.

3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області №3832 від 21.06.2019 «Про проведення умовного адміністративного арешту майна ТзОВ «БПП ОЙЛ». Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

4. Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що провадження у справі за заявою Головного управління ДФС у Львівській області щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платників податків - ТзОВ БПП ОЙЛ закрито, спірне рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна позивача є протиправним і підлягає скасуванню.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Податковий орган указує, що процесуальним законодавством визначено категорії справ, рішення в яких допускаються до негайного виконання або підлягають такому виконанню до набрання ними законної сили, тобто відразу після їх ухвалення, не очікуючи апеляційного перегляду справи. Статтею 283, 371, КАС України встановлено, що в тому числі, негайно виконуються рішення суду у справах щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Так, відповідно до частини 8 статті 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (частина друга статті 372 КАС України). Основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення (ст.129), суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (ст. 129-1).

Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України. Так, статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Також варто звернути увагу суду на те, що доведення правомірності наказу №3579 від 11.06.2019 року, за яким було здійснено вихід на перевірку ТОВ «БПП Ойл», та обґрунтованість адміністративного арешту майна позивача у зв`язку з не допуском до перевірки на підставі вищезазначеного наказу є об`єктами доказування в інших судових справах за позовами ТОВ «БПП Ойл» та Головного управління ДФС у Львівській області.

6.2. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №1.380.2019.003150 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

6.3. Відсутній висновок Верховного Суду, щодо застосування частиною 8 статті 283 КАС України відповідно до якого рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду 1-4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

7. Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

8. Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу відповідача не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

9. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято наказ №3579 від 11.06.2019 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «БПП ОЙЛ».

10. Під час виходу за адресою платника (м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а) 11.06.2019 року перевіряючими не встановлено посадових осіб товариства або його законних (уповноважених представників), про що було складено акт від 11.06.2019 року за №605/14.2/42121229.

11. Під час виходу за адресою платника (м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а) 12.06.2019 року директором товариства Байко П.П., було відмовлено в допуску до проведення перевірки, про що складено акт відмови у допуску до проведення позапланової виїзної перевірки від 12.06.2019 року за №615/14.2/42121229.

12. Рішенням від 13.06.2019 року за №29875/10/14.2-15 застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ «БПП ОЙЛ».

13. Для підтвердження обґрунтованості такого арешту контролюючий орган звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою №7237/9/10.3-10 щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «БПП Ойл».

14. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953 заяву Головного управління ДФС у Львівській області задоволено. Суд застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю «БПП ОЙЛ», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а, умовний адміністративний арешт майна.

15. Наказом від 21.06.2019 №3832 відповідачем згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953, п.5 наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків» (затвердженого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816), на підставі п.п.94.14 ст.94 Податкового кодексу України призначено проведення умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «БПП ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 42121229), що знаходиться за податковою адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а, а також за адресою зберігання запасів: м.Львів, вул.Зубрицького Д, будинок 7 (нафтобаза) з 24.06.2019 року.

16. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі №857/6762/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БПП ОЙЛ» задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953 скасовано. Провадження у справі №1.380.2019.002953 за заявою Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БПП ОЙЛ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків закрито.

17. Не погоджуючись з наказом Головного управління ДФС у Львівській області №3832 від 21.06.2019 «Про проведення умовного адміністративного арешту майна ТзОВ «БПП ОЙЛ», позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

V. Позиція Верховного Суду

19. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.

20. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) у редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

21. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Згідно п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

23. Пунктом 78.4 ст. 78 ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

24. Відповідно до п.п.94.2.3 п.94.2 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

25. Згідно п.94.3. ст.94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

26. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України).

27. Відповідно до п.94.5 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

28. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

29. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

30. Згідно п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

- платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

- іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

31. Пунктом 94.10. статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

32. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом від 21.06.2019 №3832 відповідачем згідно з рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953, п.5 наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків» (затвердженого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816), на підставі п.п.94.14 ст.94 Податкового кодексу України призначено проведення умовного адміністративного арешту майна Товариство з обмеженою відповідальністю «БПП ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 42121229), що знаходиться за податковою адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а, а також за адресою зберігання запасів: м.Львів, вул.Зубрицького Д, будинок 7 (нафтобаза) з 24.06.2019 року.

33. Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

34. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі №857/6762/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БПП ОЙЛ» задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків скасовано. Провадження у справі №1.380.2019.002953 за заявою Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БПП ОЙЛ» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків закрито з підстав наявності спору про право.

35. Частиною 2 розділу VIII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків» (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816) встановлено, що припинення арешту майна здійснюється у разі:

1) відсутності протягом строку, зазначеного у пункті 2 розділу ІV цього Порядку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;

2) погашення податкового боргу платника податків;

3) усунення платником податків причин застосування арешту майна;

4) ліквідації платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;

5) надання відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів належності арештованого майна до об`єктів права власності цієї третьої особи;

6) скасування судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна;

7) прийняття судом рішення про припинення арешту майна;

8) пред`явлення платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

9) фактичного проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

36. Пунктом 1 розділу Х названого Порядку №632 рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

37. На момент винесення Наказу №3832 від 21.06.2019 року існували правові підстави для його винесення, оскільки наказ був прийнятий на виконання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953, п.5 наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків» (затвердженого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816), на підставі п.п.94.14 статті 94 Податкового кодексу України.

38. Проте, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953 скасовано, що підтверджує відсутність факту судової перевірки обґрунтованості арешту майна та скасування підстав для прийняття податковим органом наказу.

39. Суд також не приймає до уваги посилання податкового органу, на те, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953 було звернуто до негайного виконання, оскільки скасування судом апеляційної інстанції цього рішення, фактично унеможливило застосування такого арешту.

40. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

41. Таким чином, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права до встановлених у справі обставин, у задоволенні касаційної скарги позивача слід відмовити, а судові рішення - залишити без змін.

VІІ. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

43. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі №1.380.2019.002150 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко