Постанова

від 09.04.2020 по справі 1.380.2019.003150

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003150 пров. № А/857/1710/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Крутько О.В., повний текст рішення суду складено 24.12.2019 року) у справі № 1.380.2019.003150 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БПП ОЙЛ до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, суд-

В С Т А Н О В И В:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Товариство з обмеженою відповідальністю БПП ОЙЛ звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області №3832 від 21.06.2019 Про проведення умовного адміністративного арешту майна ТзОВ БПП ОЙЛ .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення винесено всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Зокрема, підставою для звернення податкового органу із заявою про застосування умовного адміністративного арешту майна був не допуск працівників податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ БПП ОЙЛ . Позивач зазначав, що проведення перевірки є незаконним, наказ №3579 від 11.06.2019 року оскаржено до Львівського окружного адміністративного суду, а відтак проведення умовного адміністративного арешту майна ТзОВ БПП ОЙЛ є протиправним, оскільки суперечить нормам матеріального права.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Львівській області №3832 від 21.06.2019 Про проведення умовного адміністративного арешту майна ТзОВ БПП ОЙЛ .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БПП ОЙЛ (код ЄДРПОУ 42121229) судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що рішення суду першої інстанції прийняте без врахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування апеляційних вимог відповідач вказує, що при розгляді заяви контролюючого органу з приводу підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платника податків, суд зобов`язаний дослідити обставини наявності законних підстав для проведення перевірки. Відповідач не надав суду доказів щодо незаконності проведення перевірки.

Відповідач зазначає, що оскарження наказу на проведення перевірки, дій податкового органу щодо її проведення є по суті запереченням обставин, що зумовили звернення ГУ ДФС у Львівські області з відповідним поданням, але не є спором про право.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.124 КАС України, шляхом надіслання повідомлень засобами поштового зв`язку, що підтверджується зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення та на електронну пошту, зазначену даними учасниками справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли.

З огляду на обставини щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення ст. 311 КАС України колегія суддів, вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято наказ №3579 від 11.06.2019 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ БПП ОЙЛ .

Під час виходу за адресою платника (м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а) 11.06.2019 року перевіряючими не встановлено посадових осіб товариства або його законних (уповноважених представників), про що було складено акт від 11.06.2019 року за №605/14.2/42121229.

Під час виходу за адресою платника (м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а) 12.06.2019 року директором товариства Байко П.П., було відмовлено в допуску до проведення перевірки, про що складено акт відмови у допуску до проведення позапланової виїзної перевірки від 12.06.2019 року за №615/14.2/42121229.

Рішенням від 13.06.2019 року за №29875/10/14.2-15 застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ БПП ОЙЛ .

Для підтвердження обґрунтованості такого арешту контролюючий орган звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою №7237/9/10.3-10 щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ БПП Ойл .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953 заяву Головного управління ДФС у Львівській області задоволено. Суд застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю БПП ОЙЛ , що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а, умовний адміністративний арешт майна.

Наказом від 21.06.2019 №3832 відповідачем згідно рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953, п.5 наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632 Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (затвердженого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816), на підставі п.п.94.14 ст.94 Податкового кодексу України призначено проведення умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю БПП ОЙЛ (код ЄДРПОУ 42121229), що знаходиться за податковою адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а, а також за адресою зберігання запасів: м.Львів, вул.Зубрицького Д, будинок 7 (нафтобаза) з 24.06.2019 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі №857/6762/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БПП ОЙЛ задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953 скасовано. Провадження у справі №1.380.2019.002953 за заявою Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю БПП ОЙЛ про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків закрито.

Не погоджуючись з наказом Головного управління ДФС у Львівській області №3832 від 21.06.2019 Про проведення умовного адміністративного арешту майна ТзОВ БПП ОЙЛ , позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що провадження у справі за заявою Головного управління ДФС у Львівській області щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платників податків - ТзОВ БПП ОЙЛ закрито, спірне рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна позивача є протиправним і підлягає скасуванню.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів встановила таке.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1.2 ст. 75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно п.94.3. ст.94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.94.5 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, наказом від 21.06.2019 №3832 відповідачем згідно рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953, п.5 наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632 Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (затвердженого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816), на підставі п.п.94.14 ст.94 Податкового кодексу України призначено проведення умовного адміністративного арешту майна Товариство з обмеженою відповідальністю БПП ОЙЛ (код ЄДРПОУ 42121229), що знаходиться за податковою адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 93а, а також за адресою зберігання запасів: м.Львів, вул.Зубрицького Д, будинок 7 (нафтобаза) з 24.06.2019 року.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі №857/6762/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БПП ОЙЛ задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків скасовано. Провадження у справі №1.380.2019.002953 за заявою Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю БПП ОЙЛ про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків закрито, з підстав наявності спору про право.

Частиною 2 розділу VIII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816) встановлено, що припинення арешту майна здійснюється у разі:

1) відсутності протягом строку, зазначеного у пункті 2 розділу ІV цього Порядку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;

2) погашення податкового боргу платника податків;

3) усунення платником податків причин застосування арешту майна;

4) ліквідації платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;

5) надання відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів належності арештованого майна до об`єктів права власності цієї третьої особи;

6) скасування судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна;

7) прийняття судом рішення про припинення арешту майна;

8) пред`явлення платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

9) фактичного проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Пунктом 1 розділу Х названого Порядку №632 рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Львівській області посилається на постанову Верховного суду від 28 серпня 2018 року у справі № 804/19780/14. Проте, висловлена правова позиція стосується інших за суттю правовідносин, а саме порядку досудового (адміністративного) оскарження. Саме адміністративне (досудове) оскарження є по суті запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням та не є спором про право, а отже і підставою для закриття провадження. Тому дана правова позиція не може бути застосована до спірних правовідносин.

На момент винесення Наказу №3832 від 21.06.2019 року існували правові підстави для його винесення, оскільки наказ був прийнятий на виконання рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953, п.5 наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632 Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків (затвердженого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816), на підставі п.п.94.14 ст.94 Податкового кодексу України.

Проте, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2019 року у справі №1.380.2019.002953 скасовано, провадження у справі закрито, з підстав наявності спору про право.

Станом на час розгляду даної справи судом, та перегляду рішення в апеляційній інстанції наявні підстави для визнання оскаржуваного наказу протиправним та його скасування, з мотивів викладених вище.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.003150 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 09 квітня 2020 року.