Постанова

від 13.07.2022 по справі 500/374/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2022 року

м. Київ

справа № 500/374/19

адміністративне провадження № К/990/4830/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 500/374/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, прийняту у складі головуючої судді Подлісної І.М., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Мікули О. І., суддів Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просив:

- визнати незаконними дії відповідача щодо невиплати компенсації за роботу в понадурочний час, недоплати компенсації за невикористану відпустку та помилковому наведенні бухгалтерських розрахунків у виданому грошовому атестаті;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Тернопільській області сплатити позивачу компенсацію в розмірі 86400 грн за роботу в понадурочний час за період з травня 2016 року по червень 2018 року; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплатити індексацію компенсації в розмірі 86400 грн за роботу в понадурочний час за період з травня 2016 року по червень 2018 року;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Тернопільській області сплатити середній заробіток за час затримки повного розрахунку в сумі 95000 грн та доплатити компенсацію за невикористану відпустку в сумі 29077 грн;

- зобов`язати відповідача видати позивачу уточнений грошовий атестат із зазначенням розрахунків належного грошового забезпечення, наведених у рішенні суду.

2. 28 жовтня 2019 року у судовому засіданні Тернопільським окружним адміністративним судом замінено відповідача Головне управління ДФС у Тернопільській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року позов задоволено частково: визнано незаконними дії Головного управління ДПС у Тернопільській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за відпрацьовані понадурочні години, як компенсацію за службу в понаднормовий час; зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області виплатити, провівши усі передбачені чинним законодавством відрахування ОСОБА_1 : грошове забезпечення за відпрацьовані понадурочні години, як компенсацію за службу в понаднормовий час, за період з 01.05.2016 по 30.06.2018 в сумі 47876,03 грн; суму компенсації заборгованості у зв`язку із порушенням строків виплати (невиплатою за відпрацьовані понадурочні години) за період з 01.05.2016 по 30.06.2018 в сумі 9115,79 грн; стягнуто з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при звільненні в сумі 394784 грн; зобов`язано Головне управління ДПС у Тернопільській області видати позивачу грошовий атестат з урахуванням вказаних грошових розрахунків сум грошового забезпечення. В задоволені решті позовних вимог відмовлено.

4. 17 січня 2020 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду замінено відповідача Головне управління ДФС у Тернопільській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року залишено без змін рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року.

6. 09 квітня 2020 року Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із заявою про здійснення процесуального правонаступництва та заміну сторони виконавчого провадження Головного управління ДПС у Тернопільській області на Головне управління ДФС у Тернопільській області.

7. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Тернопільській області про здійснення процесуального правонаступництва та заміну сторони виконавчого провадження.

8. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року скасовано ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 травня 2019 року та прийнято постанову, якою заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про здійснення процесуального правонаступництва та заміну сторони виконавчого провадження задоволено: здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 500/374/19 та замінено відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 43142763) на його правонаступника Головне управління ДФС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39403535); замінено сторону виконавчого провадження у справі № 500/374/19 Головне управління ДПС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 43142763) на його правонаступника щодо виконання та здійснення державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства та щодо діяльності підрозділів податкової міліції Головне управління ДФС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39403535).

9. Постановою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління ДФС у Тернопільській області задоволено: постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 500/374/19 скасовано, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного від 19 травня 2020 року у справі № 500/374/19 залишено в силі.

10. 19 листопада 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду повторно надійшла заява Головного управління ДПС в Тернопільській області про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.

11. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року, у задоволенні заяви ГУ ДПС у Тернопільській області про заміну сторони боржника виконавчого провадження у справі № 500/374/19 відмовлено.

12. 25 червня 2021 року на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду втретє надійшла заява Головного управління ДПС в Тернопільській області про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником Головним управлінням ДФС у Тернопільській області.

13. Вказана заява мотивована тим, що позивач проходив службу та звільнений у запас з органів податкової міліції на підставі наказу Головного управління ДФС у Тернопільській області, яке продовжує здійснювати діяльність щодо здійснення державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства та у складі якого перебувають підрозділи податкової міліції. ГУ ДПС у Тернопільській області з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846 втратило правонаступництво щодо ГУ ДФС у Тернопільській області у сфері діяльності податкової міліції та щодо прав та обов`язків, які стосуються працівників податкової міліції, а ГУ ДФС у Тернопільській області набуло правонаступництво у зазначеній сфері. Оскільки цей спір стосується питань публічної служби та не стосується питання публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з питань сплати єдиного внеску, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу України, а тому належним відповідачем є саме ГУ ДФС у Тернопільській області.

14. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, у задоволенні заяви ГУ ДПС у Тернопільській області про заміну сторони боржника виконавчого провадження відмовлено.

15. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактичного (компетенційного) адміністративного правонаступництва не відбулося, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від Головного управління ДПС у Тернопільській області до Головного управління ДФС у Тернопільській області, а тому обставини, з якими Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII і стаття 379 КАС України пов`язує можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні, відповідно органом, який має забезпечити виконання судового рішення та відновити права платника податків, є той, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись із ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, Головне управління ДПС у Тернопільській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

17. Касаційна скарга обґрунтована тим, що ГУ ДПС у Тернопільській області з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846 втратило правонаступництво щодо ГУ ДФС у Тернопільській області у сфері діяльності податкової міліції та щодо прав та обов`язків, які стосуються працівників податкової міліції, а ГУ ДФС у Тернопільській області набуло правонаступництво у зазначеній сфері. Таким чином, вказаною постановою повністю припинено адміністративну компетенцію Державної податкової служби України та її територіальних органів, внаслідок зворотнього передання такої компетенції до Державної фіскальної служби України та її територіальних органів до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

18. Оскільки ОСОБА_1 проходив службу та звільнений у запас з органів податкової міліції на підставі наказу ГУ ДФС у Тернопільській області, яке станом на сьогодні не припинено та продовжує здійснювати діяльність щодо державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства та у складі якого перебувають підрозділи податкової міліції, то належним боржником у справі є ГУ ДФС у Тернопільській області .

19. Також касатор посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 у подібних правовідносинах.

IV. Позиція інших учасників справи

20. Позивач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

21. Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року. Підставою відкриття касаційного провадження є перевірка правильності застосування судами попередніх інстанцій частини першої статті 379 КАС України та частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

22. Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні на 14 липня 2022 року.

VІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.

23. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

24. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

25. Згідно з частинами першою і п`ятою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

26. За приписами статті 52 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

27. Частиною першою статті 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

28. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому, законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, це вибуття сторони виконавчого провадження.

29. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Головне управління ДПС у Тернопільській області не перебуває в процесі припинення або ліквідації, станом на час подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

30. У зв`язку з цим, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження з Головного управління ДПС у Тернопільській області на Головне управління ДФС у Тернопільській області з огляду на те, що Головне управління ДПС у Тернопільській області не вибуло, як сторона виконавчого провадження, як це передбачено приписами статті 15 Закону № 1404-VIII і статті 379 КАС України.

31. Також суди попередній інстанцій дійшли висновку про те, що фактичного (компетенційного) адміністративного правонаступництва також не відбулося, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від Головного управління ДПС у Тернопільській області до Головного управління ДФС у Тернопільській області.

32. Колегія суддів Верховного Суду уважає вказаний висновок судів попередніх інстанцій правильним та звертає увагу на те, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

33. Відповідно до пункту 2 вказаної постанови Державна податкова служба України є правонаступником майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності.

34. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р вирішено погодитися із пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється.

35. Отже, відбулося передання адміністративної компетенції від Державної фіскальної служби України до Державної податкової служби України.

36. У цій справі 28 жовтня 2019 року Тернопільський окружний адміністративний суд у судовому засіданні та 17 січня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою у порядку статті 52 КАС України здійснили процесуальне правонаступництво Головного управління ДФС у Тернопільській області на Головне управління ДПС у Тернопільській області.

37. Приписи КАС України передбачають здійснення процесуального правонаступництва у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження його правонаступником, однак Головне управління ДФС у Тернопільській області не є правонаступником Головного управління ДПС у Тернопільській області.

38. Посилання касатора на постанову Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846 в частині визначення окремих функцій Державної фіскальної служби України, як на підставу здійснення процесуального правонаступництва, є безпідставним, оскільки у вказаній постанові відсутні посилання на те, що Головне управління ДФС у Тернопільській області є правонаступником Головного управління ДПС у Тернопільській області.

39. Отже, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846 фактичного (компетенційного) адміністративного правонаступництва від Головного управління ДПС у Тернопільській області до Головного управління ДФС у Тернопільській області не відбулося.

40. Таким чином, правові підстави для задоволення заяви про заміну сторони в порядку правонаступництва відсутні.

41. Стосовно посилання касатора на те, що судами не враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що у вказаній справі правовідносини не є подібними з тими, що виникли при розгляді цієї касаційної скарги у справі № 500/374/19.

42. Згідно із статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій прийняті законні і обґрунтовані судові рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

VІІ. Судові витрати

44. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі № 500/374/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В.Е. Мацедонська

С.А.Уханенко