Ухвала

від 11.07.2022 по справі 198/331/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 липня 2022 року

м. Київ

справа № 198/331/21

провадження № 61-6256ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» на рішення Юр`ївського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» про усунення перешкод в користуванні власністю та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним,

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан» (далі - ТОВ «Лан») із застосування засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційного скаргою на зазначені судові рішення.

Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки на порушення пункту 5 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заявник у касаційній скарзі не вказав підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі заявник зазначає окремі постанови Верховного Суду, посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, про недослідження зібраних у справі доказів.

Проте, посилаючись на неврахування висновків, зазначених у відповідних постановах Верховного Суду, заявник не зазначив яких саме висновків це стосується і яку норму права застосував суд без урахування цих висновків, а також, не конкретизував підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також, посилаючись на недослідження судом доказів, заявник не зазначив, яких доказів це стосується, не обґрунтував цю заявлену у касаційній скарзі підставу касаційного оскарження підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Указані недоліки змісту касаційної скарги унеможливлюють вирішення питання відкриття касаційного провадження.

Тому заявнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга також не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За нормою частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Заявник оскаржує рішення Юр`ївського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2021 року, залишене постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2022 року без змін, яке ухвалено за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 3674-VI за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Отже, за змістом норм Закону № 3674-VI у разі, якщо в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб встановлений 2 270,00 грн.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 6 356,00 грн ((2 270,00 грн х 0,4 + 2 270,00 грн) х 200/100).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» на рішення Юр`ївського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2022 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначеного вище недоліку десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Яремко