Ухвала

від 04.09.2007 по справі 8/343пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/343пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

УХВАЛА

04.09.07                                                                                 Справа № 8/343пд.

          Суддя  господарського суду Луганської області  Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Старобільського району Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції, місто Старобільськ,

до Відкритого акціонерного товариства «Старобільський елеватор», місто Старобільськ Луганської області, -

про визнання угоди недійсною,

при секретарі судових засідань Бахарєвій І.Є.,

за участю прокурора (заявника) –Кадацький М.В. - прокурор, - посвідчення №295 від 14.06.07 року;

в присутності представників сторін:

від позивача – Войтенко Н.Г. –начальник юридичного відділу, - довіреність №391/8/10 від 24.01.07 року;

від  відповідача –Кобиляцький В.А. –юрисконсульт, - довіреність №7 від  12.01.06 року,

                                                                  встановив:

           суть спору: прокурором  в інтересах держави в особі Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області (далі – МДПІ, - позивач) заявлено вимогу про:

           визнання угоди з приводу купівлі-продажу брезенту за договором №108 від 01.03.2005 року на загальну суму 10000 грн., укладену між Відкритим акціонерним товариством «Старобільський елеватор»та Приватним підприємством «Сізіф-Буд-Луг»недійсною, оскільки вона скоєна з метою, протиправною інтересам держави та суспільства;

           стягнення з відповідача в доход державного бюджету вартості брезенту по оспорюваній угоді у розмірі 10000 грн.;

стягнення з відповідача судових витрат.

          Розпорядженням заступника голови - в.о. голови господарського суду Луганської області Воронька В.Д. від 07.08.07 року розгляд справи доручено судді цього суду Середі А.П.

          У судовому засіданні, яке відбулося 07.08.07 року, прокурор звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог (вих. №33/1292вих.-07 від 06,08.07 року), в якій поставив суд до відома про виправлення помилки, припущеної у тексті первісної позовної заяви (вих. №33/1069вих.-07 від 25.06.07 року); він стверджує, що вчинення спірного «правочину порушує публічний порядок, а наслідки вчинення таких правочинів є серйозним порушенням законодавства, мають антисоціальний характер і посягають на істотні громадські та державні (публічні) інтереси, що передбачено ст. 228 Цивільного кодексу України».

          Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні було оголошено перерву з 07 серпня до 28 серпня 2007 року та з 28 серпня до 04 вересня 2007 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

          Прокурор та представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст. 4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Прокурор та  представник  позивача  у судовому засіданні позов підтримали.

Представник відповідача позов не визнав; про це також зазначено у першому відзиві на нього (вих. №447 від19.07.07 року), з посиланням на те, що прокурор у своєму позові посилається на Цивільний кодекс Української РСР, який станом на день укладення спірної угоди -  01.03.2005 року –уже втратив чинність.

У своєму другому відзиві на позов (від 21.08.07 року, вих. №476)  відповідач вказує на те, що прокурор, будучи суб'єктом владних повноважень, звернувся до суду за правилами господарського судочинства з позовом в інтересах держави в особі позивача по цій справі, який також є суб'єктом владних повноважень,  а тому цей спір належить вирішувати за правилами адміністративного судочинства.

Представник відповідача проти розгляду цього спору у рамках справи  №8/343пд за правилами адміністративного судочинства категорично заперечує.

          Заслухавши прокурора та представників сторін,  дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          1.  11.12.1998 року Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області  Відкрите акціонерне товариство «Старобільський елеватор»(далі –Елеватор, - відповідач), ідентифікаційний номер 00952798, зареєстроване в якості юридичної особи, про що того ж дня до ЄДРПОУ внесено реєстраційний запис №13771200000000015.

          12.04.1994 року Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області  підприємство взято на облік в якості платника податків, у т.ч. -  платника податку на додану вартість.

          25.01.2005 року виконавчим комітетом Луганської міської ради Приватне підприємство «Сізіф-Буд-Луг»(далі –ПП «СБЛ»), ідентифікаційний код 33351670, зареєстроване в якості юридичної особи, про що того ж дня до ЄДР внесено реєстраційний запис №13821020000002593.

          01.02.05 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську підприємство взято на податковий облік, а 03.02.05 року –також в якості платника податку на додану вартість (далі –ПДВ).

          2. 01.03.2005 року між Елеватором (Покупець), - з одного боку, - та  ПП «СБЛ», (Продавець), - з іншого боку, - укладено договір купівлі-продажу №108, згідно якому Продавець продав, а Покупець –купив брезент у кількості 10 штук по ціні 1000 грн. за 1 шт. на загальну суму 10000грн. (п. 1 договору).

          На виконання договору Продавець відпустив Покупцеві вищезгаданий товар, що підтверджується накладною №18 від 22.03.05 року та податковою накладною №18 від 22.03.05 року, виданими ПП «СБЛ».

Покупець сплатив Продавцеві повну вартість отриманого товару, що підтверджується платіжним дорученням  №674 від 17.03.05 року.

          По справі не оспорюється факт повного виконання договору.

          3.Господарський суд Луганської області за результатами розгляду позову Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до  ПП «СБЛ»- про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи (справа №9/758пн-ад) -  31.01.06 року виніс постанову, якою задовольнив позов, -  визнав недійсним  з 25.01.05 року запис до ЄДР №13821020000002593 про державну реєстрацію  ПП «СБЛ»та припинив цю юридичну особу.

          Згідно довідці Головного управління статистики у Луганській області №13-48/3485 від 30.07.07 року з 12.12.06 року ПП «СБЛ»вилучено з ЄДР.

          4. 20.03.07 року Жовтневий районний суд міста Луганська за результатами розгляду справи №1-22/2007 за обвинуваченням  Полякова Євгена Віталійовича (засновника ПП «СБЛ») та інших у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 ст. 28, частиною 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, -  виніс обвинувальний вирок, яким визнав Полякова Є.В. винним у скоєнні інкримінованого йому злочину шляхом створення фіктивного підприємства - ПП «СБЛ»з метою прикриття незаконних фінансових операцій, здійснення незаконної підприємницької діяльності та ухилення від сплати податків.

Всі вищенаведені порушення чинного законодавства стали підставою для звернення прокурора Старобільського району з цим позовом до суду, який керувався при цьому статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час з наявних у справі доказів видно, що ані прокурор, ані позивач не є стороною у спірному договорі; цей спір за позовом прокурора не є спором про право, - а є публічно-правовим спором, чого не заперечує і сам прокурор, посилаючись на це у своїй заяві про уточнення позовних вимог на ст. 228 Цивільного кодексу України та стверджуючи, що спірний правочин порушує публічний порядок, - тобто є публічно-правовим спором, оскільки спірний договір спрямований на порушення конституційних прав  та свобод людини та громадянина…, держави.

          Як сказано у частині 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами (ч. 1 ст. 4 КАСУ).

          Компетенція адміністративних судів поширюється  на спори за зверненнями суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом (п. 4 ч. 1 ст. 17 КАСУ).

          Адміністративні справи вирішуються адміністративними судами за місцем знаходження відповідача (ч. 1 ст. 19).

          Таким чином, спір, з приводу якого прокурор звернувся з вищезгаданим позовом до суду, підлягає розгляду за правилами адміністративного, а не господарського судочинства.

          За таких обставин провадження по цій справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Суд, керуючись ст. 49 ГПК України,  не стягує з відповідача судові витрати.  

          На підставі викладеного,  керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

           провадження по справі припинити.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду.          

Суддя                                                                                                  А.П.Середа