Рішення

від 13.07.2022 по справі 287/2014/21

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/2014/21

2/287/34/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2022 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Опорного навчального закладу біотехнологічний ліцей «Радовель» Олевської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Опорного навчального закладу біотехнологічний ліцей «Радовель» Олевської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Винару Л.В.

23.11.2021 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України та позивачу надано строк для усунення недоліків.

03.12.2021 року на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява. У вказаній редакції позовної заяви позивач просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Опорного навчального закладу біотехнологічний ліцей «Радовель» Олевської міської ради про відсторонення ОСОБА_1 від роботи та поновити його на роботі. Також, позивач просить судові витрати по справі покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначає, що позивач по справі ОСОБА_1 працює вчителем англійської мови в Опорному навчальному закладі біотехнологічний ліцей «Радовель» Олевської міської ради. У листопаді 2021 року позивач стикнувся з грубим порушенням його конституційного права на працю з боку відповідача, яке полягало в тому, що від позивача незаконно вимагали медичну інформацію щодо наявності вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 без збереження заробітної плати. Проте, ні в трудовому контракті, ні в посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, які підписані між позивачем та відповідачем такого зобов`язання з боку позивача немає, так само, як і не передбачено повноважень відповідача на відсторонення позивача від роботи з підстав відсутності вищезгаданого щеплення. ОСОБА_1 вважає даний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Зокрема, у поданому позові ОСОБА_1 звертає увагу суду, що виключно Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлює перелік обов`язкових щеплень і відповідним законом щеплення від COVID-19 не встановлено, як обов`язкове, а тому відсторонення працівника за підставою ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» є незаконним та безпідставним. Також, позивач зазначив, що на даний час законом не встановлено окремого порядку відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплення COVID-19. На думку позивача, чинним законодавством не передбачено правових підстав у роботодавця примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусної хвороби COVID-19 та/або притягати їх до дисциплінарної відповідальності за відмову вакцинуватися від цієї хвороби.

Ухвалою суду від 09.12.2021 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

11.01.2022 року засобами електронного зв`язку та 13.01.2022 року засобами поштового зв`язку від директора Опорного навчального закладу біотехнологічний ліцей «Радовель» Олевської міської ради Грек В.П. до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача проти позовної заяви ОСОБА_1 заперечує та викладені в ньому вимоги не визнає повністю, оскільки наказ про відсторонення від роботи позивача був виданий відповідно до ст. 10 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» та ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Позивач не надав довідки про протипоказання до проведення профілактичних щеплень, перелік яких встановлено Наказом МОЗ № 595 від 16.09.2011 року. Відповідно до наказу відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради від 29.10.2021 року № 250 «Про роботу закладів та установ у «червоному» рівні епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території Олевської ТГ» позивачу 04.11.2021 року було вручено повідомлення про можливе відсторонення та роз`яснено умови, за яких відсторонення не відбудеться, про що свідчить його підпис. Також, позивачу роз`яснено, що за ним зберігається його робоче місце, але не зберігається заробітна плата. 15.11.2021 року позивача було ознайомлено з наказом про відсторонення під підпис. Враховуючи зазначене, представник відповідача просить відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

31.01.2022 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив. ОСОБА_1 зазначає, що у своєму відзиві відповідач наводить цитати з підзаконних актів та вочевидь не звертає увагу на те, що відповідно до ст. 8 Конституції України Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, а норми на які посилається відповідач не відповідають ані нормам Конституції, ані нормам здорового глузду. Норми права містять вичерпний перелік обов`язкових захворювань, які на підставі цих норм включені до календаря профілактичних щеплень в Україні, а щеплення проти COVID-19 не відносяться до переліку профілактичних та обов`язкових щеплень визначених Законом і не може бути підставою для відсторонення від роботи особи в разі її обґрунтованої відмови від участі в експериментальному щепленні проти COVID-19. При цьому, закон не містить поняття «необґрунтована відмова від щеплення», як і не містить вказівок, у якому вигляді подається зазначена відмова і в який орган. Відтак, особа на свій розсуд обирає форму відмови та орган для її подання, і жодна посадова особа, у зв`язку з відсутністю в законі поняття необґрунтованої відмови не має права надавати їй будь-яку кваліфікацію, так як сама відмова в межах права повинна містити лише ознаки письмового чи усного обґрунтування. Також, позивач вказав, що на його переконання діюча постанова КМУ від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» про введення карантину є незаконною і не підлягає виконанню.

20.06.2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав з підстав, наведених у ній та просить суд її задоволити. При цьому, зазначив, що на даний час його поновлено на роботі та він продовжує працювати вчителем англійської мови в Опорному навчальному закладі біотехнологічний ліцей «Радовель» Олевської міської ради.

Представник відповідача Грек В.П. проти вимог позовної заяви заперечила. Вважає, що наказ про відсторонення позивача прийнято відповідно до норм чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також, підтвердила той факт, що на даний час ОСОБА_1 поновлений на роботі.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 1 ЦК Україницивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені устатті 3 ЦК України. Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.1 ч.1ст. 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України.

Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу № 8-К від 22.01.2021 року ОСОБА_1 прийнято на посаду вчителя англійської мови (копія трудової книжки ОСОБА_1 , а.с. 13).

Відповідно до наказу відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради від 29.10.2021 року № 250 «Про роботу закладів та установ у «червоному» рівні епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території Олевської ТГ» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 керівникам закладів освіти слід:

- забезпечити контроль щодо проходження обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та щодо наявності сертифікату про проходження в повному обсязі щеплення чи медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я;

- повідомити працівників про можливе відсторонення від роботи без збереження заробітної плати у разі відсутності на 08 листопада 2021 року сертифікату про повну вакцинацію або довідки із закладу охорони здоров`я про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19;

- спланувати можливу потребу у заміні педагогічних працівників з 08 листопада 2021 року;

- до 08 листопада 2021 року видати наказ про відсторонення від роботи до усунення причин, що зумовили відсторонення працівників, які не надали сертифікати про щеплення проти COVID-19 чи медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації;

- ознайомити з наказом про відсторонення працівників, що фігурують у ньому, під підпис;

- до 05.11.2021 року подати відділу освіти, молоді та спорту копії COVID-сертифікатів про повну вакцинацію директора школи (а.с. 96).

04.11.2021 року директор Опорного навчального закладу біотехнологічний ліцей «Радовель» Олевської міської ради ОСОБА_2 під підпис ознайомила ОСОБА_1 зі змістом повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 02.11.2021 року. Зі змісту вказаного повідомлення вбачається, що якщо до 08.11.2021 року ОСОБА_1 не надасть документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого МОЗ від 16.09.2011 року № 595 то 08.11.2021 року ОСОБА_1 буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст. 46 КЗпП України та ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (а.с. 97).

Відповідно до наказу № 111-К від 15.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_3 » ОСОБА_1 , вчителя англійської мови, відсторонено від роботи з 15 листопада 2021 року у зв`язку з ухиленням від обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, але не більше ніж до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (а.с.98).

З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 15.11.2021 року.

Статтею46 КЗпП Українивизначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Так, відповідно до ст.10 Закону України «Про Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, серед яких зокрема передбачено: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Крім того, згідно з ч. ч. 1, 2ст.12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, відповідно до статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я",статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267(в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, затверджено «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Згідно Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням до вказаного переліку увійшли працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Самнаказ МОЗ України від 04.10.2021 №2153не містить положень про обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а лише затверджує «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.

Обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначено відповідним Переліком, який підписаний Генеральним директором Директорату громадського здоров`я та профілактики захворюваності і який відповідно не уповноважений визначати окремі професії, виробництва та організації, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб.

Тобто фактично обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153для певних професій, виробництв та організацій не визначена, а затверджено лише «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Відповідно ч.1ст.12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"визначено, що лише профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Тобто фактично з прийняттям відповідного наказу правове регулювання та визначення тих профілактичних щеплень, які є обов`язковими не змінилось, а відтак відсторонення працівника, який і входить до переліку затвердженогонаказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153є незаконним, оскільки саме до компетенції МОЗ України входить повноваження визначати Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, що відповідно і зобов`язує МОЗ самостійно визначати відповідні хвороби та інфекції.

В будь-якому випадку, відповідно до п.4 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, яке затвердженеНаказом Міністерства охорони здоров`я України 16.09.2011 № 595(у редакціїнаказу Міністерства охорони здоров`я України 11.08.2014 № 551) щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 року № 595(у редакціїнаказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.08.2014 № 551), та інструкціями із застосування вакцини або анатоксину, затвердженими в установленому порядку. Профілактичні щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до вказаного Календаря профілактичних щеплень в Україні не включені, а відтак посилання та обґрунтування відповідачем необхідності наявності доказів щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з якимись датами, як то 08.11.2021 є незаконним.

Сама по собі вимога відповідача надати позивачу докази проведення відносно нього, якихось медичних маніпуляцій, тобто проведення щеплень, є незаконною.

Вказаний висновок суду ґрунтується на тому, що згідност.3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ч.1ст.19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.32 Конституції Україниніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідност.286 ЦК Українифізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.

Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.

Фізична особа зобов`язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел.

Фізична особа може бути зобов`язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством.

Тобто вимога відповідача до позивача, щодо надання конфіденційної інформації була незаконною, а відтак правомірно відхилена позивачем.

В будь якому випадку відповідач здійснюючи відсторонення позивача мав би діяти відповідно до закону.

Зокремаст.46 КЗпП Українидопускає відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Застосовуючи способи граматичного, логічного та системного тлумачення вказаної норми права суд виходить з того, що законодавець використовуючи розділовий знак «;» після слів «протипожежної охорони», розділюючи частини речення далекі за змістом, визначив випадки, коли працівник може відсторонюватись з ініціативи від роботи власником або уповноваженим ним органом, тобто поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмова або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони та окремо визначив випадки передбачені законодавством, що обумовлює відсутність ініціативи власника або уповноваженого ним органу за відсутності окремої вказівки на це у відповідному законі.

Положення п.5 ч.1ст.7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»зобов`язують, а не надають право підприємствам, установам і організаціям усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Враховуючи відсутність в оспорюваному наказі посилання, як на підставу його винесення, подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби про відсторонення позивача від роботи, він однозначно є безпідставним та підлягає скасуванню. Крім того вказана норма права передбачає таку можливість щодо осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. В той же час МОЗ України не затверджувало на даний час переліку інфекцій, ухилення щеплення від яких може бути підставою для відсторонення від роботи.

Посилання в обґрунтування своєї позиції відповідача на п.41-6постанови КМ України від 09.12.2020 №1236, зі змісту якого, серед іншого, вбачається, що керівникам слід забезпечити відсторонення від роботи працівників, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком занаказом МОЗ України від 04.10.2021 №2153та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно дост.46 КЗпП України, ч.2ст.12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я, не може будь яким чином змінити процедуру відсторонення визначену п.5 ч.1ст.7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», оскільки дана Постанова КМУ є підзаконним нормативним актом, тобто має нижчу силу і не може змінювати правове регулювання визначене законом.

Згідно ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно ч.2ст.113 Конституції УкраїниКабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цієюКонституцієюта законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституціїта законів України, а відтак п.41-6 Постанови КМ України від 09.12.2020 №1236слід розуміти не як надання повноважень для відсторонення працівників, а як наголошення необхідності дотримання закону, зокрема п.5 ч.1ст.7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», яка і регулює процедуру такого відсторонення. В іншому випадку з метою правової визначеності та враховуючи принцип належного урядування КМУ в даній постанові мав би зазначити про це.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання незаконним і скасування наказу № 111-К від 15.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_3 » є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про поновлення позивача на роботі, суд дійшов висновку про її відмову, так, як зазначив сам позивач та не заперечується представником відповідача, позивача поновлено на роботі за ініціативою відповідача, де він станом на час розгляду даної справи в суді, продовжує отримувати заробітну плату.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн.

Частиною 1ст. 133 ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судовий збір, сплачений позивачем у мінімальному передбаченому законом розмірі, він підлягає стягненню на його користь з відповідача.

З огляду на наведене, керуючись статтями 43, 64, 92 Конституції України, статтями 46, 94, 235 КЗпП, статтями 2, 10, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259,263-265,268,273,274,277-279,280,281,352,354 ЦПК України, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», суд -

ВИРІШИВ:

ПозовОСОБА_1 доОпорного навчальногозакладу біотехнологічнийліцей «Радовель»Олевської міськоїради провизнання незаконнимта скасуваннянаказу провідсторонення відроботи тапоновлення нароботі задоволити частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ Опорного навчальногозакладу біотехнологічнийліцей «Радовель»Олевської міськоїради № 111-К від 15.11.2021 року «Про відсторонення від роботи ОСОБА_3 ».

Стягнути з Опорного навчальногозакладу біотехнологічнийліцей «Радовель» Олевської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ID-картка№ НОМЕР_1 , видана 31.07.2019 року, органом видачі № 6819, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Опорний навчальний заклад біотехнологічний ліцей «Радовель» Олевської міської ради, код ЄДРПОУ 22054924, юридична адреса: 11025, с. Радовель, вул. Київська, 5, Коростенського району, Житомирської області.

Повний текст рішення суду складено і оголошено 15.07.2022 року.

Суддя: Л.В.Винар