Ухвала

від 31.05.2022 по справі 160/26752/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 червня 2022 року Справа 160/26752/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі за участю представників: позивача відповідача Юхно І.В. Кручині Ю.Д. Ясира С.А. Колодки Б.О.розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині позовних вимог та клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, поданий адвокатом Ясиром С.А., у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 13.03.2020 року №0011441411;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 14.06.2021 №0087191808;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 14.06.2021 №0087371808.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

Копію зазначеної ухвали 17.01.2022 отримано представником позивача особисто, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.

21.01.2022 на виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої були додані платіжне доручення від 19.01.2022 №5129, заява про поновлення строку звернення до суду та уточнений адміністративний позов з аналогічними позовними вимогами.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду було зазначено, що ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» просить суд про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом у зв`язку з запровадженими карантинними заходами на всій території України, з тривалою неможливістю виконання Позивачем приписів ч. 4, 7 ст. 161 КАС України, пов`язану з перебуванням колишнього представника ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» адвоката Сакало Андрія Анатолійовича на стаціонарному лікуванні тривалий час та передачу від нього документів (в тому числі і оскаржуваного ППР) Позивачу лише 14 грудня 2021 року, а також на підставі висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 15 червня 2021 року по справі № 260/253/20.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 23.02.2022 о 14:00 год.; встановлено відповідачу 15-денний строк на подання відзиву на позовну заяву; витребувано від відповідача додаткові докази та встановлено строк для їх подання. В ухвалі судом також було зазначено, що до матеріалів адміністративного позову позивачем додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка підлягає вирішенню в підготовчому судовому засіданні.

Копію ухвали про відкриття провадження отримано представником позивача 10.02.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно з розпискою, яка міститься в матеріалах справи, копію ухвали від 26.01.2022 разом з копією адміністративного позову отримано представником відповідача у паперовому вигляді 03.02.2022. Тобто, строк на подання відзиву до 18.02.2022.

10.02.2022 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 01.11.2019 року №7911/6-99-00-08-05-02 скасовано ППР ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.08.2019 року №0024911411, №0024921411 у частині взаємовідносин з ТОВ «Автобудгруп» та у відповідній частині штрафну санкцію, а в іншій частині зазначене ППР залишено без змін, тому контролюючим органом здійснено новий розрахунок сум грошові зобов`язань з урахуванням рішення ДПС щодо скасування ППР від 22.08.2019 №0024911411, №0024921411 у частині взаємовідносин з ТОВ «Автобудгруп» та винесено нове податкове повідомлення - рішення від 13.03.2020 №0011441411, яке було отримано позивачем 19.03.2020 року. Проте, позивач від 10.04.2020 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.08.2019 року №0024911411 та яке були скасоване, з огляду на часткове задоволення скарги до ДПС України. Тобто, позивач просив скасувати неіснуючі податкові повідомлення оскільки було здійснено новий розрахунок грошових зобов`язань з урахуванням рішення ДПС України від 01.11.2019 року №794/6/99-00-08-05 та винесено податкове повідомлення - рішення від 13.03.2020 року №0011441411.

Відповідачем зазначено, що стосовно посилань на оголошення на сайті Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо утримання від відвідувань суду, наголошуємо, що дане оголошення мало рекомендаційний характер, та жодним чином не позбавляло представника позивача від відвідування приміщення суду. Крім того, на думку відповідача, посилання на фізичний стан попереднього представника TОB «Дніпро Монтаж» є безпідставними, оскільки представником позивача, ані його колегами, ані співробітниками ТОВ «Дніпро Монтаж» не подавалось жодних заяв або клопотань на адресу суду, в яких, у свою чергу мали можливість просити у суду про відкладення розгляду позовної заяви у зв`язку із фізичним станом представника.

Крім того, 10.02.2022 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у їх задоволенні.

У підготовчому судовому засіданні 23.02.2022 за участю представників позивача та відповідача судом оголошено перерву до 21.03.2022 о 13:15 год. з метою забезпечення права позивача ознайомитись з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду та відзиву на позов.

02.03.2022 засобами електронного зв`язку до суду надійшла заява представника позивача адвоката Ясира С.А. про ознайомлення з матеріалами справи (представник позивача ознайомився з матеріалами справи 14.03.2022).

18.03.2022 від представника позивача адвоката Ясира С.А. надійшла відповідь на відзив та заперечення проти клопотання про залишення позову без розгляду, в якому позивач просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача з огляду на те, що податкові повідомлення рішення від 22.08.2019 року №0024921411 та №0024911411 (якими охоплювались і грошові вимоги нараховані Відповідачем Позивач , в ППР), були оскаржені в судовому порядку, ППР від 13.03.2020 саме по собі, окремо, не оскаржувалось ні в адміністративному ні в судовому порядку, оскільки нараховані в ньому грошові (податкові) зобов`язання входять до складу зобов`язань встановлених податковими повідомленнями рішеннями від 22.08.2019 року №0024921411 та №0024911411, оскільки всі вони винесені за результатами проведення однієї і тієї ж перевірки, що свідчить про виникнення та спірність характеру цих правовідносин, вже у квітні 2020 року, тоді як зміна судової практики, щодо застосування більш короткого строку на оскарження податкових повідомлень - рішень відбулася 26.11.2020 р. Відтак, не є спроможним висновок Відповідача про неможливість поновлення строку на оскарження ППР, враховуючи зазначене вище та позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 15 червня 2021 року по справі № 260/253/20, де зазначено наступне: «застосування коротших строків звернення до суду може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних, до зміни такої судової практики».

Представником позивача також зазначено щодо обізнаності Позивача про винесене оскаржуване ППР, що ухвалу суду від 16.06.2020 року якою позовну заяву щодо скасування податковими повідомленнями-рішеннями від 22.08.2019 року №0024921411 та №0024911411 не оскаржувалась, а 05.07.2021 року Позивач знову звертався з позовом про оскарження цих податкових повідомлень рішень, зазначене пояснюється тим, що протягом 2018-2020 років представником ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ», в тому числі і по справі №160/3949/20, був адвокат Сакало Андрій Анатолійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.09.2019 №4478, видане радою адвокатів Дніпропетровської області. Представництво інтересів ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» адвокатом Сакало Андрієм Анатолійовичем підтверджується матеріалами адміністративних справ: №№ 0440/6879/18, 160/8629/19, 160/3949/20 та інших. ОСОБА_1 представляв інтереси Позивача у судових процесах та особисто опрацьовував усі необхідні документи не залучаючи до цього інших працівників підприємства. Так, коли йому було передано в оригінали ППР від 13.03.2020 № 0011441411, він просто не встиг його проаналізувати, опрацювати та оскаржити, оскільки в період з 09.06.2020 року по 22.06.2020 року потрапив в лікарню з діагнозом: гострий Q-інфаркт міокарда, після якого ще довго відновлювався. Саме цією хворобою і обумовлюється відсутність своєчасного оскарження ППР від 13.03.2020 № 0011441411, і відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, і відсутність оскаржень ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також і подання позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.08.2019 року №0024921411 та №0024911411 в липні 2021 року. Представники Позивача на той час керувались наявною інформацією та копіями документів наявних на підприємстві, тоді як оригінал оскаржуваного ППР від 13.03.2020 №0011441411 перебував у адвоката Сакало А.А. і був переданий (повернений) за актом приймання Позивачу передачі лише 14.12.2021 року.

Враховуючи отримання Позивачем оскаржуваного індивідуального акта та інших доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, лише 14.12.2021 року, судове оскарження ППР до вказаної вище дати з дотриманням норм ч. 4, 7 ст. 161 КАС України - не було можливим. Так, Позивач 16.12.2021 року передав цей документ новому представнику і вже 23.12.2021 року позовну заяву було подано до суду.

21.03.2022 через систему «Електронний суд» від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із введенням воєнного стану на території України.

21.03.2022 сторони у підготовче судове засідання не з`явились, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлені належним чином. Судом у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб на підставі указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», який було продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з метою збереження життя та здоров`я учасників судового процесу та забезпечення процесуальних прав сторін, оголошено перерву в підготовчому судовому засідання до 27.04.2022 о 13:15 год.

27.04.2022 у зв`язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. у період з 25.04.2022 по 27.05.2022 адміністративну справу знято з розгляду та призначено підготовче судове засідання у справі на 01.06.2022 о 09:30 год.

01.06.2022 у підготовчому судовому засідання представник позивача підтримав заяву про поновлення строку звернення до суду та заперечив проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду, представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду та заперечив проти задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.

Вирішуючи вищевказані клопотання сторін, суд виходить із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 15.07.2019 по 19.07.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» (код за ЄДРПОУ 40001303) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АВТОБУДГРУП» (код ЄДРПОУ 42098661) за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 року, ТОВ «УКР ВТОРПРОМ» (код ЄДРПОУ 40087239) за період з 01.05.2018 по 31.05.2018 року, з 01.08.2018 по 30.09.2018 та з 01.12.2018 по 31.12.2018 року, за результатами якої складено акт від 26.07.2019 №41994/04-36-14-11/40001303.

У висновках означеного акту перевірки вказано, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ»:

-п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1 186 667 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2018 р. на суму 120 008 грн.. серпень 2018 р. на суму 116 667 грн., вересень 2018 р. на суму 149 992 грн., грудень 2018 р. на суму 408 333 грн., січень 2019 р. на суму 120 526 грн. (ряд.18 Декларації), та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації) всього у сумі 271 141 грн. за січень 2019 року та як наслідок встановлено неправомірне завищення суми від`ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) в сумі 271 141 грн. за січень 2019 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0024911411 від 22.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 1 373 289,00 грн., а саме: за податковими зобов`язаннями 915526,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 457763,00 грн.;

- податкове повідомлення рішення форми «В4» №002491411 від 22.08.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» за січень 2019 року на суму 271141,00 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ», оскаржило їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (скарга вхід. №1183/6 від 06.09.2019). За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України було прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 01.11.2019 №7911/6/99-00-08-05-02, яким скасовано ППР ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.08.2019 №0024911411, №0024921411 у частині взаємовідносин з ТОВ «Автобудгруп» та у відповідній частині штрафну санкцію, а в іншій частині зазначене ППР залишено без змін, а скаргу ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» задоволено частково.

На підставі акта №41994/04-36-14-11/40001303 від 26.07.2019 та рішення ДПС України №7911/6/99-00-08-05-02 від 01.11.2019 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0011441411від 13.03.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 904999,50 грн., а саме: за податковими зобов`язаннями 603333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 301666,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано представником позивача 19.03.2020, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, судом встановлено, що 10.04.2020 ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області, в якій просило: - визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 22.08.2019 № 0024911411; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області від 22.08.2019 № 0024921411.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) учасників справи а адміністративній справі №160/3949/20.

В подальшому, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 у зв`язку з неявкою представника позивача у судові засідання позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» до Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду.

У вказаній справі представництво інтересів ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» здійснювалось адвокатом ОСОБА_1 , який згідно наданої до матеріалів справи виписки із медичної карти стаціонарного хворого №02037 у період з 09.06.2020 по 22.06.2020 перебував на лікуванні у відділенні інтервенційної кардіології та ІТ з діагнозом: гострий Q-інфаркт міокарда, стенозуючий коронаросклероз.

Відповідно до акту приймання-передавання документів від 14.12.2021 адвокатом Сакало А.А. було повернуто ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ», зокрема, такі документи: акт від 26.07.2019 №41994/04-36-14-11/40001303; рішення ДПС України від 01.11.2019 №7911/16/99-00-08-05-02; податкові повідомлення-рішення від 22.08.2019 №0024921411 та №0024911411, від 13.03.2020 №0011441411. Вказані документи було передано позивачем адвокату Ясиру С.А. 16.12.2021, про що свідчить наявна у матеріалах справи копію акту приймання-передачі документів від 16.12.2021 №б/н.

Так, частиною 1 статті 240 КАС України встановлений вичерпний перелік підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, пунктом 8 якої встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Положеннями частин 3 та 4 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

При цьому, частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено строк давності 1095 днів для нарахування грошових зобов`язань платнику податків.

Суд зазначає, що тривалий час існував підхід правозастосування тривалості строку звернення у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень, який відображено у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а, що зводився до наявності у платника податків права на звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

В подальшому, Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 було сформовано правовий підхід з даного питання, відповідно до якого із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) впливає та зумовлює різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду (щодо оскарження рішення контролюючих органів, які стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а саме: податкового повідомлення-рішення) становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Поряд із цим, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулював новий правовий висновок, відповідно до якого: «Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».

Водночас, 28.09.2021 Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, справу № 160/11673/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів прийнято постанову від 27.01.2022 у справі №160/11673/20, у якій наведено наступні висновки щодо застосування норм права стосовно питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору:

-процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

-Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності;

-зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи судами попередніх інстанцій;

-також судова палата акцентувала увагу на тому, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики;

-Судова палата повторно наголошує на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, про те, що після ухвалення цієї постанови суди повинні уникати формального підходу при застосуванні її висновків, зокрема не допускати випадків скасування судових рішень з мотивів пропуску строку звернення до суду, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час ухвалення судового рішення змінилось тлумачення Верховним Судом відповідної норми права з цього питання;

-Судова палата вважає за необхідне наголосити, що при обчисленні шестимісячного строку звернення до суду у подібних до цієї справах, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність/відсутність підстав вважати його пропущеним, а так само наявність/відсутність підстав вважати такий строк пропущеним з поважних причин;

-усталеною є практика Верховного Суду про те, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності;

-зокрема, питання наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які пов`язані зі зміною правової позиції Верховного Суду з цього питання було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено постанову від 23 вересня 2021 року. У цій постанові суд касаційної інстанції зазначив, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто, новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 (провадження №14-435цс18), незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням постанови Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №160/11673/20, суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.03.2020 №0011441411 прийнято в період судової практики з питання строку для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду (щодо оскарження рішення контролюючих органів, які стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків), відповідно до якої такий строк становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено (постанова Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18).

Так, в подальшому відбулось формування Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду новий правовий висновок, відповідно до якого строк для оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

При цьому, суд враховує, що до прийняття Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів постанови від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 правового висновку стосовно питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору фактично не існувало, що і стало підставою для передачі вказаної справи на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Так, суд вважає зазначити, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що з аналізу норм КАС України вбачається, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» було передано матеріали щодо податкового повідомлення рішення від 13.03.2020 №0011441411 представнику адвокату Сакалу А.А., який переніс тяжку хворобу серця, з якою в червні 2020 року був госпіталізований. Документи та оригінал вказаного рішення були повернуті адвокатом клієнту ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» лише 14.12.2021 року, що унеможливлювало/ускладнювало звернення юридичної особи до суду щодо оскарження такого податкового повідомлення-рішення в межах 6-місячного строку, встановлено ч.2 ст.122 КАС України.

Крім того, суд враховує, що остаточне формування Верховним Судом правового висновку з питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору відбулось лише 27.01.2022 (постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів прийнято постанову у справі №160/11673/20).

В той же час, суд враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на ефективний засіб юридичного захисту закріплене у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд зауважує, що на необхідності дотримання принципу «правової визначеності» як складової верховенства права неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини.

У остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема, у зв`язку з тим, що національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Крім цього, Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 04.04.2011 № 512/2009 зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.

Наведені вище догми Європейського правозастосування були імплементовані в податкове законодавство України.

Так, положеннями податкового законодавства закріплено правило вирішення сумнівів на користь платника податків (тобто принцип in dubio pro tributario), яке покликано забезпечувати реалізацію однієї з ознак верховенства права - правової визначеності, а саме: можливість платника податків чітко розуміти та передбачати правові наслідки вчинюваних дій має фундаментальне значення для правильності його застосування.

Також, Європейським Судом з прав людини у п.61 рішення «Брумареску проти Румунії» від 28.11.1999 (заява № 28342/95) сформував правовий висновок, відповідно до якого право на справедливий розгляд в суді, ґарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Тобто, можна дійти висновку, що для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.

Водночас, у рішенні «Волков проти України» від 09.01.2013 (Заява № 21722/11) ЄСПЛ підтримав принцип «передбачуваності». Так, у 169 рішення зазначено, що вислів «згідно із законом» вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права (див., серед інших джерел, рішення від 25 березня 1998 року у справі «Копп проти Швейцарії» (Корр v. Switzerland), п. 55, Reports of Judgments and Decisions 1998-II).

Окрім того, суд враховує, що пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із наступними змінами) установлено карантин з 12 березня 2020 року на усій території України.

В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з відповідними змінами, внесеними постанова КМУ) з 19 грудня 2020 року на території України встановлений карантин.

З наведеного вбачається, що з 19.03.2020 (день отримання позивачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) по день звернення до суду в Україні діяли карантинні обмеження, які могли впливати на реалізацію позивачем права зміни судового представника через хворобу та на подачу позовної заяви, яка має розглядатись судом за правилами загального провадження з викликом сторін в підготовчі судові засідання.

З огляду на вищенаведене, з метою додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 13.03.2020 року №0011441411 та поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом в цій частині.

Крім того, суд акцентує увагу, що відповідачем заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду в цілому, проте не було наведено жодних обґрунтувань про порушення позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 14.06.2021 №0087191808 та №0087371808, що додатково свідчить про безпідставність вказаного клопотання відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 121-123, 240, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом в адміністративній справі №160/26752/21 в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 13.03.2020 року №0011441411.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду в адміністративній справі №160/26752/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до положень статті 256 КАС України та в самостійному порядку не оскаржується.

Повний текст ухвали згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 06 червня 2022 року.

Суддя І.В. Юхно