Постанова

від 25.10.2022 по справі 160/26752/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/26752/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 р. (суддя Юхно І.В.) в адміністративній справі №160/26752/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО МОНТАЖ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО МОНТАЖ» 23 грудня 2021 р. звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби України у Дніпропетровській області:

1) №0011441411 від 13.03.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 603333 грн. за за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 301666,50 грн.;

2) №0087191808 від 14.06.2021, яким застосовано штраф у розмірі 25% у сумі 756294 грн.;

3) №0087371808 від 14.06.2021, яким застосовано штраф у розмірі 5% у сумі 48595,01 грн.

В обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення №0011441411 від 13.03.2020 позивач вказував на помилковість висновків, викладених в Акті податкової перевірки №41994/04-36-11/40001303 від 26.07.2019, про порушення ним податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам (договорам постанови обладнання (устаткування) від 02.04.2018 №02/04-2018 та від 03.12.2018 № 3/12-2018) із ТОВ «УКР ВТОРПРОМ». Позивач стверджував, що господарські договори із зазначеним контрагентом мали реальний характер; їх виконання підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а отримане устаткування використовується у господарській діяльності.

В обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення №0087191808 від 14.06.2021 позивач зазначав, що нарахування штрафу за ставкою 25% здійснено відповідачем за період з березня по липень 2020 року у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкового зобов`язання, визначеного у податкових деклараціях. Проте, позивачем податкові зобов`язання сплачено у повному обсязі у строки, встановлені законодавством, тому підстави для застосування штрафу відсутні.

В обгрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення №0087371808 від 14.06.2021 позивач вказував, що штраф за ставкою 5 % нараховано відповідачем за несвоєчасну сплату суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню №0024911411 від 22.08.2019. Позивач вважає, що оскільки вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось у судовому порядку, визначене ним грошове зобов`язання вважається неузгодженим, тому підстави для нарахування штрафу відсутні.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 р., ухваленим за результатами розгляду справи в порядку загального позовного провадження, адміністративний позов задоволено повністю.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» відмовити повністю.

Скаржник вказує, що судом першої інстанції порушено ч. 2 ст. 122, ч. 3, ч. 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України. Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції не врахував актуальний правовий висновок Верховного Суду щодо застосування спеціальної норми при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду. Податкове повідомлення-рішення №0011441411 від 13.03.2020 отримано позивачем 19.03.2020. Звернення до суду за оскарженням цього податкового повідомлення-рішення відбулось з порушенням строку звернення до суду. Також, відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №1965/04-36-18-08/40001303 від 15.02.2021. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.57.3 ст. 57 ПКУ, оскільки податкові повідомлення-рішення №0014465130 від 18.02.2020 та №0011441411 від 13.03.2020 не оскаржувались позивачем, тому визначені ними грошові зобов`язання підлягали сплаті. Крім того, скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення № 0011441411 від 13.03.2020, оскільки податкова інформація не підтверджує походження товару, який придбано позивачем у ТОВ «УКР ВТОРПРОМ», а також по ланцюгу постачання.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, зазначаючи про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами до зміни судової практики, тому строк звернення до суду має складати 1095 днів з дня отримання ним спірних податкових повідомлень-рішень. Позивач акцентує увагу суду апеляційної інстанції, що за результатами податкової перевірки відповідачем 22.08.2019 були прийняті податкові повідомлення-рішення №0024921411 та №002491141, які оскаржені ним в адміністративному та судовому порядках. За результатами адміністративного оскарження ці податкові повідомлення-рішення були скасовані в частині взаємовідносин з ТОВ «Автобудгруп» та у відповідній частині штрафної санкції і прийняте нове податкове повідомлення рішення №0011441411 від 13.03.2020, яке окремо позивачем не оскаржувалось. Позивач вважає, що спірні правовідносини виникли саме у зв`язку із оскарженням податкових повідомлень-рішень №0024921411 та № 002491141, тобто до зміни судової практики, тому суд першої інстанції обґрунтовано поновив строк звернення до суду. Також, позивач вважає, що суд першої інстанції встановив усі обставини у справі та дійшов законного висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки формування податкового кредиту та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відбувалось за реальними господарськими операціями із ТОВ «УКР ВТОРПРОМ». Штраф, який нараховано відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями №0087191808 та №0087371808 є безпідставним, оскільки, як вказує позивач, ним у повному обсязі та своєчасно сплачені податкові зобов`язання за податковими деклараціями. Оскарження податкового повідомлення-рішення №0011441411 свідчить про наявність неузгодженого податкового зобов`язання, тому штраф також не підлягає застосуванню.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. Представник позивача просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:

У період з 15.07.2019 по 19.07.2019 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» (код за ЄДРПОУ 40001303) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АВТОБУДГРУП» (код ЄДРПОУ 42098661) за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 року, ТОВ «УКР ВТОРПРОМ» (код ЄДРПОУ 40087239) за період з 01.05.2018 по 31.05.2018 року, з 01.08.2018 по 30.09.2018 та з 01.12.2018 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 26.07.2019 №41994/04-36-14-11/40001303. На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом було прийнято: - податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0024911411 від 22.08.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 1 373 289,00 грн., а саме: за податковими зобов`язаннями 915526,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 457763,00 грн.; - податкове повідомлення рішення форми «В4» №002491411 від 22.08.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» за січень 2019 року на суму 271141,00 грн. Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ», оскаржило їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України (скарга вхід. №1183/6 від 06.09.2019). За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України було прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 01.11.2019 №7911/6/99-00-08-05-02, яким скасовано ППР ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.08.2019 №0024911411, №0024921411 у частині взаємовідносин з ТОВ «Автобудгруп» та у відповідній частині штрафну санкцію, а в іншій частині зазначене ППР залишено без змін, а скаргу ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» задоволено частково. На підставі акта №41994/04-36-14-11/40001303 від 26.07.2019 та рішення ДПС України №7911/6/99-00-08-05-02 від 01.11.2019 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято: - податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0011441411від 13.03.2020, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 904999,50 грн., а саме: за податковими зобов`язаннями 603333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 301666,50 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано представником позивача 19.03.2020, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, головним державним ревізором інспектором Соборного відділу камеральних перевірок з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Дніпропетровській області О. Нікищенко, на підставі пп.19-1.1.1 п.19-1 ст.19, пп.20.1.4 п.201. ст.20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, результати якої оформлені актом від 15.02.2021 №1965/04-36-18-08/код 40001303. На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято: - податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0097191808 від 14.06.2021, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 3025179,95 грн. зобов`язано ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» сплати штраф у розмірі 25% у сумі 756294,99 грн.; - податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0087371808 від 14.06.2021, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 971900,10 грн. зобов`язано ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» сплати штраф у розмірі 5% у сумі 48595,01 грн.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 13.03.2020 №0011441411, від 14.06.2021 №0087191808 та від 14.06.2021 №0087371808, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції прийнято та відкрито провадження за позовною заявою, в якій заявлені позовні вимоги, що виникли із різних правовідносин.

Так, частиною першою статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Частиною першою статті 172 цього ж Кодексу визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржено до суду три податкових повідомлення-рішення, які були прийняті на підставі різних актів, складених за результатами різних податкових перевірок, а саме: податкове повідомлення-рішення №0011441411 від 13.03.2020 було прийнято на підставі акту №41994/04-36-14-11/40001303 від 26.07.2019 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АВТОБУДГРУП» та ТОВ «УКР ВТОРПРОМ» (т. 1 а.с.44-74) та Рішення Державної податкової служби України 01.11.2019 №7911/6/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарги (т. 1 а.с.75-80). Натомість, податкові повідомлення-рішення №0087191808 та №0087371808 від 14.06.2021 були прийняті на підставі іншого акту №1965/04-36-18-08/код 40001303 від 15.02.2021, складеного за результатами проведеної камеральної перевірки ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість (т. 1 а.с.227).

На думку колегії суддів, пред`явлені позовні вимоги не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами, тому вони не підлягали розгляду в межах одного провадження. Однак, порушення судом першої інстанції правил об`єднання позовних вимог не включено законодавцем до переліку підстав, наявність яких має наслідком обов`язкове скасування судового рішення (частина 3 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України).

Здійснюючи перевірку доводів скаржника про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів виходить з наступного:

За приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 р. у справі №500/2486/19 відступив від правового висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 р. у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та зазначив, що право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Разом з цим, у постанові від 15 червня 2021 р. у справі № 260/253/20 Верховний Суд вказав на те, що зміна сталої судової практики, яка відбулася після подання позовної заяви до суду, що призвела тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» була подана до суду 23.12.2021 (т. 1 а.с.1), тобто після зміни судової практики, яка відбулась, як зазначено вище, із ухваленням Верховним Судом постанови від 26 листопада 2020 р. у справі №500/2486/19.

Доводи про те, що спірні правовідносини між сторонами виникли у квітні 2020 року, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки 10.04.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду ним була подана позовна заява, в якій оскаржувались інші податкові повідомлення-рішення - №0024911411 та №0024921411 від 22.08.2019 (т. 1 а.с. 223,224). Податкове повідомлення-рішення №0011441411 від 13.03.2020 оскаржено до суду вперше шляхом подачі адміністративного позову 23.12.2021, і ця обставина позивачем не оспорюється.

Зважаючи на те, що це податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 19.03.2020 (як встановлено судом першої інстанції), строк на його оскарження в судовому порядку, з урахуванням наведеної вище практики Верховного Суду, становити шість місяців, і цей строк сплинув 21.09.2020. Подавши до суду позовну заяву 23.12.2021 (через один рік і шість місяці після отримання податкового повідомлення-рішення), позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Слід зазначити, що позивачем разом із позовною заявою до суду першої інстанції була подана заява про поновлення строку звернення до суду, в якій ним наведені обставини, що, на його думку, є підставами для визнання поважними причину пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0011441411 від 13.03.2020 (т. 1 а.с.11,12).

Ухвалою від 28 грудня 2021 р. суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху та зобов`язав позивача надати уточнений адміністративний позов із зазначенням дати, коли він отримав податкове повідомлення-рішення №0011441411 від 13.03.2020 (т. 1 а.с.177, 178).

На виконання вимог зазначеної ухвали позивач направив позовну заяву, в якій повідомив суд, що податкове повідомлення-рішення №0011441411 від 13.03.2020 отримано ним 19.03.2021 (т. 1 а.с.184). Фактично, позивач ввів суд першої інстанції в оману, оскільки відповідачем, в подальшому, були надані докази отримання позивачем зазначеного повідомлення-рішення 19.03.2020, тобто на один рік раніше, ніж повідомлено позивачем.

У зв`язку із цим Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, після відкриття провадження у справі, і було подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду першої інстанції від 01 червня 2022 р. позивачу поновлено строк звернення до суду, а у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено. Підставами для поновлення строку звернення до суду визначено: 1) остаточне формування Верховним Судом правового висновку 27.01.2022 у справі № 160/11673/20; 2) перебування представника позивача на лікарняному з червня 2020 року; 3) дія на території України з 12 березня 2020 р. карантину з метою запобігання респіраторної хвороби COVID-19 (т. 2 а.с.41-46).

Колегія суддів зазначає, що за змістом статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду за захистом, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Колегія суддів вважає, що наведені позивачем та зазначені в ухвалі від 01 червня 2022 р. обставини не можуть вважатись такими, що були об`єктивно непереборними. Як зазначено вище, податкове повідомлення-рішення №0011441411 було отримано позивачем 19.03.2020, строк оскарження до суду до 20.09.2020 включно. Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , термін його лікування з 09.06.2020 по 22.06.2020 (т. 1 а.с.13). В матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження існування між позивачем та ОСОБА_1 правовідносин щодо надання правової допомоги, а також документів на підтвердження ОСОБА_1 статусу адвоката України. В ухвалі від 01 червня 2022 р. судом зазначено, що «матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ» було передано матеріали щодо податкового повідомлення-рішення від 13.03.2020 №0011441411 представнику адвокату Сакалу А.А.», однак якими саме матеріалами не відомо, на якому аркуші справи ці «матеріали» знаходяться не вказано. Надана позивачем копія акту приймання-передачі від 14 грудня 2021 р. від ОСОБА_1 позивачу (т. 1 а.с.196), на думку колегії суддів, не є доказом наявності протягом одного року і шести місяців об`єктивних перешкод для зверненні позивача до суду за оскарженням податкового повідомлення-рішення №0011441411. Позивач, як платник податків, мав право звернутись до контролюючого органу за отриманням копій документів. Можливість отримання доказів, відсутніх у позивача, передбачена і Кодексом адміністративного судочинства України, і полягає у витребуванні відповідних документів судом за клопотанням позивача. Позивач такими можливостями не скористався.

Щодо формування «остаточної» судової практики, то колегія суддів вважає таку підставу, застосовану судом першої інстанції, сумнівною, оскільки, як зазначалось вище, ухваленням Верховним Судом постанови від 26 листопада 2020 р. у справі №500/2486/19 змінена судова практика в частині строку звернення до суду за оскарженням податкових повідомлень-рішень.

Щодо дії на території України з 12 березня 2020 р. карантину з метою запобігання респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів зазначає, що в період дії карантину робота державних установ та організацій (у тому числі судів та контролюючих органів) не припинялась. Позовні заяви направлялись до суду засобами поштового зв`язку, а розгляд справ здійснювався судами із дотриманням карантинних заходів чи в порядку письмового провадження без участі сторін.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, причини, які перешкоджали оскарженню податкового повідомлення-рішення №0011441411 протягом шести місяців з дня його отримання, і які можуть бути визнані поважними відсутні, поновлення позивачем судом першої інстанції строку звернення ухвалою від 01 червня 2022 р. відбулось із порушенням статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції безпідставно поновлено позивачу строк звернення до суду із позовною вимогою про визнання протиправним та скасування податковго повідомлення-рішення №0011441411 від 13.03.2020, у зв`язку із чим оскаржене рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із залишенням позовної вимоги без розгляду.

Скаржник також стверджує, що судом першої інстанції незаконно скасовані спірні податкові повідомлення-рішення від 14.06.2021 №0087191808 та від 14.06.2021 №0087371808.

Як свідчать наявні у справі письмові докази, зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами камеральної перевірки ТОВ «ДНІПРО МОНТАЖ» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість (т. 1 а.с. 227-231). Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 57.1 та 57.3 ст. 57 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по наступним документам: податковому повідомленню-рішенню №14465130 від 18.02.2020, податковому повідомленню-рішенню №0011441411 від 13.03.2020 та по деклараціям з податку на додану вартість за період з березня по липень 2020 (т. 1 а.с.227 звор. бік).

Позивач наполягав на тому, що податковий борг по податковому повідомленню-рішенню №0011441411 від 13.03.2020 не є узгодженим, оскільки ним у судовому порядку оскаржувались податкові повідомлення-рішення №0024911411 та №002492141 від 22.08.2019.

Колегія суддів вважає такий довід неспроможним, оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення були скасовані на підставі Рішення Державної податкової служби України №7911/6/99-00-08-05-02 від 01.11.2019, а податкове повідомлення-рішення №0011441411 від 13.03.2020 оскаржено до суду 23.12.2021. Таким чином, станом на дату прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0087191808 та №0087371808 (14.06.2021) податковий борг, визначений податковим повідомленням-рішенням №№11441411 від 13.03.2020 вважався узгодженим.

Також, колегія суддів звертає увагу, що позивач у позовній заяві жодним чином не заперечував обставину наявності податкового повідомлення-рішення №14465130 від 18.02.2020, не порушував перед контролюючим органом питання виключення з інтегрованої картки платника податків грошового зобов`язання, ним нарахованого, в сумі 66900,6 грн. При розгляді справи суд першої інстанції також не поставив під сумнів достовірність даних, зазначених в акті камеральної перевірки та у відзиві відповідача на позовну заяву. На стадії апеляційного перегляду справи позивачем у відзиві на апеляційну скаргу та його представником у судовому засіданні не заявлено про те, що податкове повідомлення-рішення №14465130 від 18.02.2020 контролюючим органом не приймалось.

Висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем існування податкового повідомлення-рішення №14465130 від 18.02.2020 зроблено з порушенням частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що питання нарахування штрафу у розмірі 5 % за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №14465130 від 18.02.2020 не є спірним за відсутності відповідних доводів позивача у позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу.

Пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідачем до суду першої інстанції надано розрахунок штрафної санкції (5%) до податкового повідомлення-рішення №4487371808 від 14.06.2021 нада (т.1 а.с.229). Правильність визначення контролюючим органом граничного терміну сплати та відповідність його приписам п. 57.1 та п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України колегією суддів не здійснюється у зв`язку із відсутністю таких доводів в обґрунтування позовної вимоги. Натомість, колегія суддів відхиляє доводи позивача про неузгодженість грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0011441411 від 13.03.2020 і визнає, що підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №4487371808 від 14.06.2021 відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0087191808 від 14.06.2021, яким застосовано штраф на підставі п. 124.2 ст. 124 Податкового кодексу України. Цією нормою визначено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Позивач наполягає на тому, що ним вчасно і у повному обсязі сплачено податок на додану вартість за податковими деклараціями з березня по липень 2020 , на підтвердження чого надав копії платіжних доручень (т. 1 а.с. 147-151, 155-158, 162, 163,167, 171).

Колегія суддів звертає увагу, що факт своєчасності сплати податкового зобов`язання не є підставою для звільнення платника податків від відповідальності, визначеної статтею 124 Податкового кодексу України, оскільки у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. (п. 87.9 ст. 87 ПК України). Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. При цьому зміст графи «призначення платежу» у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 19 березня 2021 р. у справі №804/2577/17.

Слід також зазначити, що камеральна перевірка проводилась на підставі інформації, наявної в базах даних ДПС України, наданої платником податків. До 15.03.2021 діяв Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881). Цим порядком визначено ведення контролюючим органом інтегрованої картки платника податків, яка містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Висновки акту камеральної перевірки зроблені відповідачем виключно на підставі інформації, внесеної до інтегрованої картки платника податків за результатами здійснення контрольних заходів та інформації, наданої платником податків.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись статтями 315, 317, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2022 р. в адміністративній справі №160/26752/21 - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО МОНТАЖ" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 13.03.2020, №0011441411 - залишити без розгляду.

У задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 14.06.2021 №0087191808 та №0087371808 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 жовтня 2022 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 01 листопада 2022 р.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяТ.С. Прокопчук

суддяО.О. Круговий