Рішення

від 28.06.2022 по справі 144/868/21

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/868/21

Провадження № 2/144/147/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2022 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Довгалюк Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Грушовенко О.В., Ковтун Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Клінчикова С.О.,

представника відповідача ПП «ЗІС» - адвоката Притули В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представником якого є адвокат Клінчиков Сергій Олександрович, до приватного підприємства «ЗІС» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

01 червня 2021 ОСОБА_2 , який є представником ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до приватного підприємства «ЗІС» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначено що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1814 га, з кадастровим номером 0523785000:02:002:0031, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказану земельну ділянку ним передано в оренду ПП «ЗІС» на підставі договору оренди землі № 441 від 19.04.2006, зареєстрованого 09.08.2006 за № 040685000455, строком на 10 років. У подальшому 04.05.2010 між сторонами укладено додаткову угоду, згідно якої строк дії договору продовжено до 2025 року.

Із 2016 та по даний час ОСОБА_1 жодного разу орендної плати від ПП «ЗІС» не отримував. Зазначає, що ПП «ЗІС» не належним чином виконує умови договору, зокрема, щодо сплати орендної плати, що є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, та надає право орендодавцю вимагати дострокового розірвання такого договору.

06 липня 2021 судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до свого провадження та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали.

Копію ухвали про прийняття справи до свого провадження відповідач отримав 16.07.2021 та 29.07.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову представника ОСОБА_1 адвоката Клінчикова С.О., у зв`язку з безпідставністю та необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

У відзиві зазначено, що ПП «ЗІС» доклало усіх можливих зусиль та вчинило усі залежні від них дії для виплати ОСОБА_1 орендної плати. Протягом 2006-2014 років позивач постійно отримував орендну плату в розмірах, визначених договором та змінами до нього. У подальшому щороку перед виплатою орендної плати відповідальні працівники ПП «ЗІС» повідомляли ОСОБА_1 усно та у телефонному режимі про місце, час та порядок отримання орендної плати, направляли йому запрошення рекомендованими листами, проте позивач навмисно відмовлявся від отримання коштів у ПП «ЗІС», оскільки вже у січні 2014 уклав договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ТОВ «Теплик-Агро», а у подальшому з ФГ «Ташлик+», який у судовому порядку визнаний недійсним.

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання спірного договору оренди землі № 441, укладеного між ОСОБА_1 та ПП «ЗІС», недійсним із підстав непідписання його позивачем. Проте, провадження у справі закрито Теплицьким районним судом у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від позову (справа № 144/1304/15-ц). Також 03.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання вказаного вище договору із підстав систематичної невиплати орендної плати орендарем ПП «ЗІС». Однак, ухвалою Теплицького районного суду від 12.05.2021 на підставі клопотання позивача - адвоката Клінчикова С.О. вказану позовну заяву залишено без розгляду.

Незважаючи на наведені вище рішення судів, 02 серпня 2019 ОСОБА_1 знову уклав договір оренди на вказану спірну земельну ділянку з ТОВ «Теплик - Агро». Вказане свідчить про те, що дії позивача спрямовані не на отримання позивачем орендної плати у ПП «ЗІС» за договором оренди землі № 441, а на навмисне ухилення від отримання такої та створення штучних перешкод у її отриманні з метою у подальшому звернутися з даним позовом до суду та передати належну йому земельну ділянки іншому орендарю, зокрема, ТОВ «Теплик - Агро».

З аналогічними позовними вимогами до Теплицького районного суду зверталась ОСОБА_3 (дружина позивача), якій рішенням Теплицького районного суду від 05.07.2017, з яким 29.08.2017 погодився апеляційний суд Вінницької області, відмовлено в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі між нею та ПП «ЗІС» у зв`язку з систематичною невиплатою орендної плати так, як ОСОБА_3 своєю поведінкою фактично в односторонньому порядку відмовилась отримувати від орендаря орендну плату. Постановою КЦС ВС від 18.03.2020 вказані рішення суду першої і апеляційної інстанції залишено без змін.

Представник відповідача наголосив, що ПП «ЗІС» готове виплатити ОСОБА_1 орендну плату у повному обсязі у будь-який зручний для нього час.

Ухвалою суду від 16 вересня 2021 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 20 жовтня 2021.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Представник позивача адвокат Клінчиков С.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві. Вказав, що його довіритель жодним чином не ухилявся від отримання орендної плати та не створював ПП «ЗІС» перешкоди для її виплати. Усіх належних дій щодо проведення нарахування орендної плати та її виплати позивачеві, з боку орендаря не вчинено, у тому числі і внесення коштів на депозитний рахунок нотаріуса чи нотаріальної контори, як це передбачено положенням ст. 537 ЦК України. Таким чином, ПП «ЗІС», систематично не сплачуючи ОСОБА_1 орендної плати, грубо порушило умови договору. Тому з посиланням на порушення вимог ст. ст. 532, 537, 611, 614 ЦК України, просив достроково розірвати даний договір.

Представник відповідача адвокат Притула В.Л. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у його задоволенні.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що тривалий час працює бухгалтером - обліковцем у ПП «ЗІС». Вона особисто та її колега ОСОБА_5 щороку повідомляють орендодавців про дату, час та місце виплати орендної плати. До 2014 року орендодавець ОСОБА_1 отримував орендну плату завжди у натуральному виразі, жодних нарікань з приводу неналежного виконання умов договору від позивача не було. А після 2014 року він перейшов до ТОВ «Теплик-Агро», відтоді відмовлявся отримувати кореспонденцію ПП «ЗІС» та орендну плату. Вона з ОСОБА_5 ходили до ОСОБА_1 , неодноразово зустрічалися з ним, запрошували отримати орендну плату, але він відмовлявся від спілкування, мотивуючи свою відмову тим, що ОСОБА_6 , яка організовувала перехід орендодавців до ТОВ «Теплик-Агро», налаштовувала останніх не отримувати орендну плату від ПП «ЗІС», оскільки за цю ж земельну ділянку сплачувались кошти від ТОВ «Теплик-Агро». Місце видачі орендної плати, яку в натуральній формі видавали на току, не змінювалось із 2006 року. Випадків відмови ОСОБА_1 у виплаті орендної плати не було ніколи.

Свідок ОСОБА_5 показала суду, що працює завідуючою складом у ПП «ЗІС». До 2015 року орендодавець ОСОБА_7 отримував орендну плату зерном, жодних нарікань з його сторони з приводу неналежного виконання умов договору підприємством не було. Потім ОСОБА_6 стала агітувати мешканців с. Петрашівка передати свої земельні ділянки в оренду ТОВ «Теплик-Агро» і відповідач пообіцяв, що перейде, але зробити це побоявся. Місце виплати орендної плати не змінювалося, зерно завжди видають на току. Про місце та час виплати орендної плати ПП «ЗІС» повідомляють ОСОБА_7 регулярно, але він відмовляється її отримувати.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що працює оператором АТ «Укрпошта» та особисто у період 2017-2018, як і в подальшому, вона носила додому ОСОБА_1 рекомендовані листи та грошові перекази від ПП «ЗІС», однак він відмовлявся від їх отримання, мотивуючи свою відмову тим, що ОСОБА_6 заборонила йому отримувати будь-яку кореспонденцію та перекази від ПП «ЗІС» та розписуватися за них.

Свідок ОСОБА_9 показав суду, що особисто знає ОСОБА_10 та працівників ПП «ЗІС». Підприємство з 2006 року орендує належну йому на праві приватної власності земельну ділянку. Щороку восени він вчасно отримує від орендаря орендну плату на току зерном. Із 2006 року місце видачі орендної плати не змінювалось. У 2014-2015 роках ОСОБА_6 агітувала його надати свою земельну ділянку в оренду ТОВ «Теплик-Агро» та забороняла отримувати орендну плату у ПП «ЗІС», просила не розкривати поштову кореспонденцію від ПП «ЗІС», що ним і було зроблено. Однак, з 2017 року він дотримується умов договору оренди, укладеного з ПП «ЗІС». ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щороку повідомляють його, як і інших орендодавців, про час і місце отримання орендної плати зерном, а у випадку незгоди в грошовій формі. Позиція ОСОБА_1 щодо отримання орендної плати від ПП «ЗІС» йому невідома.

Судом встановлено, що 19 квітня 2006 між ОСОБА_1 та ПП «ЗІС» в особі директора Зублевича Івана Станіславовича укладено договір оренди землі № 441, за умовами якого ОСОБА_1 передав в оренду ПП «ЗІС» належну йому згідно Державного акту серії ЯА № 104675 від 17 березня 2005 земельну ділянку площею 2,1814 га, розташовану на території Петрашівської сільської ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років. Договір зареєстрований у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.08.2006 № 040685000455 (а.с. 10-12).

09 серпня 2006 між ПП «ЗІС» та ОСОБА_1 підписано зміни (доповнення) до договору оренди землі, зареєстрованого у Теплицькому районному відділі ДП «Центр ДЗК» за № 041005900208 від 12.05.2010, відповідно до яких термін дії договору було продовжено до 2025 року (а.с. 13).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 266522534 від 20.07.2021 вбачається, що 09.01.2020 зареєстровано право оренди земельної ділянки ОСОБА_1 із ТОВ «Теплик агро» на підставі договору оренди б/н, виданий 02.08.2019 строком на 15 років (а.с. 63-64).

Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків вбачається, що за 2018 - 2020 роки ОСОБА_1 нарахована ПП «ЗІС» орендна плата, з якої сплачено податок, однак, виплачена не була. Також вбачається, що за вказаний період ОСОБА_1 одночасно отримував за вказаний період додаткове благо від ТОВ «Теплик-Агро» (а.с. 15-16).

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідачем докладено усіх можливих зусиль щодо виплати орендної плати ОСОБА_1 про що, крім показів свідків, наданих у судовому засіданні свідчать: фіскальний чек від 18.11.2015 про переказ орендної плати ОСОБА_1 в сумі 1909 грн. (а.с. 72), довідка начальника поштового відділення ОСОБА_11 від 04.12.2015 про те, що ОСОБА_1 відмовився отримувати переказ в сумі 1909 грн. (а.с. 73), повідомлення про переказ від 09.12.2015 (а.с.74), рекомендований лист ПП «ЗІС» із повідомленням про дату час та місце виплати орендної плати за 2016, адресований ОСОБА_1 , 21.12.2016 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 2146100016194, які повернулися до ПП «ЗІС» із відміткою про відмову ОСОБА_1 отримувати вказаний лист (довідка ф.20) (а.с.75-76), копією вкладення рекомендованого листа ОСОБА_1 про можливість отримання орендної плати за 2016 рік (а.с. 77), описом вкаладення до рекомендованого листа ПП «ЗІС» із повідомленням про дату, час та місце виплати орендної плати за 2015-2017 роки, адресований ОСОБА_1 , 13.09.2017 (а.с. 78), квитанція про оплату рекомендованого листа ОСОБА_12 від 15.12.2018 (а.с. 83) та опис вкладення до вказаного рекомендованого листа від 14.12.2018, в якому вказано, що направляється запрошення на отримання орендної плати за 2015-2018 роки (а.с. 79).

Крім того 15 грудня 2017 ПП «ЗІС» направляло орендну плату ОСОБА_1 за 2017 рік у сумі 2245, 52 гривень, шляхом поштового переказу, що підтверджується списком № 4 «згруповані поштові перекази електронні», проте, отримувати вказані кошти ОСОБА_1 відмовився і вони повернулися до ПП «ЗІС», що підтверджується звітом про дебетові і кредитові операції по рахунку НОМЕР_1 «ЗІС ПП» з 25.01.2018 по 26.01.2018 (а.с. 84-85).

Оригінали зазначених документів судом оглянуто під час дослідження доказів.

Разом з тим, суд приймає до уваги показання свідків, надані у судовому засіданні, які підтвердили факт односторонньої відмови позивача від отримання орендної плати від ПП «ЗІС», при тому, що місце її виплати не змінювалося.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Свобода договору включає, серед іншого, право сторін змінювати, розривати або продовжувати чинність укладеного ними договору.

За змістом ч. ч. 1, 2ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно дост.792 ЦК Україниза договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, єЗакон України«Про орендуземлі» від 06.10.1998 № 161-ХІV.

За змістомст. 1 ЗУ «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 24даного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 3 ст.31 договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі»врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Відповідно до п. 36 спірного договору оренди землі № 441 від 19.04.2006, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Як свідчить п. 37 договору оренди землі, його розірвання в односторонньому порядку не допускається.

Устатті 141 ЗК Українисеред підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другоюстатті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у вищевказаних постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй Постанові від 29.07.2020 у справі № 277/526/18 виклав свою позицію, а саме : «Загальні положення щодо наслідків порушення зобов`язань визначеністаттями 610-611 ЦК України. Зокремастаття 610 ЦК Українизазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (статті 611 ЦК України). Отже, невиконання зобов`язань однією зі сторін договору має наслідком розірвання договору за ініціативою сторони, яка втратила інтерес до виконання та продовження правовідносин за договором. Згідно зістаттею 759 ЦК Україниза договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. У пункті "д" частини першоїстатті 141 ЗК Українипередбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Згідно зі статтями13,15,21 Закону України «Про оренду землі»одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановлених договором розмірі, строку та порядку. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, вказує на систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки і може бути підставою для його розірвання. За своєю правовою природою поняття «несвоєчасна сплата» означає несплату певної суми грошових коштів у певний строк, зокрема, у строк, передбачений договором оренди землі.».

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Верховний Суд у своїй Постанові від 22.09.2020 у справі № 327/163/17 Верховний суд дійшов висновку, що «згідно із частиною другоюстатті 651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Крім цього, в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 27 листопада 2018 у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18), вказано, що при розірванні договору оренди землі з підстав невиплати орендної плати позивачу доведенню підлягає наявність в сукупності двох умов: істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням.

Суд вважає, що позивачем не зазначено у позові та не доведено під час судового розгляду заподіяння шкоди, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі, а також жодних інших обставин, які могли б бути підставою для його розірвання.

Пунктом 9 договорів оренди землі № 441 від 19 квітня 2006 сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем грошовою формою у розмірі 1,5% нормативної грошової оцінки (у подальшому змінено на 3%) нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або продукцією на дану суму, якщо зерном, то не менше п`яти центнерів.

Тобто умовами договору встановлена альтернатива за бажанням орендодавця отримати орендну плату за землю або в грошовій формі, або продукцією.

Як встановлено у судовому засіданні, що ОСОБА_1 завжди отримував орендну плату не у грошовій формі, а продукцією. Натомість, стороною позивача не доведено, що орендодавець звертався до ПП «ЗІС» із пропозицією щодо зміни умов договору або із заявою про те, що бажає у подальшому отримувати орендну плату грошима, а також повідомляв відповідача про свої банківські реквізити тощо, як і не доведено факту відмови орендаря у виплаті орендної плати у грошовій формі.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що ПП «ЗІС» не могло самостійно, без врахування позиції орендодавця, вирішувати питання про зарахування орендної плати саме у такій формі, оскільки договір передбачає альтернативні варіанти сплатиорендної плати без зазначення переважного права орендодавця обирати форму виплати орендної плати.

Також суд звертає увагу на те, що з позовною вимогою про стягнення орендної плати стороною позивача не заявлено, тоді як представник відповідача наголосив на тому, що підприємство готове виплатити ОСОБА_1 орендну плату за весь період у любий зручний для нього час.

З огляду на вище викладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своєю поведінкою фактично в односторонньому порядку відмовився виконувати умови договору оренди, а саме, отримувати від ПП «ЗІС» орендну плату в розмірі, визначеному договором оренди землі та змінами до нього.

Щодо посилання представника позивача на положенняст. 537 ЦК Українипро те, що ПП «ЗІС» не вжило усіх можливих заходів для виплати орендної плати ОСОБА_1 зокрема, шляхом внесення боргу на депозит нотаріуса, нотаріальної контори, варто зазначити, що аналіз даної норми дає підстави вважати, що виконання зобов`язання внесенням боргу в депозит нотаріуса, нотаріальної контори - є правом боржника, а не прямим його обов`язком.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно ч. ч. 1, 8 ст. 83 ЦПУ України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на наведене, суд не бере до уваги докази, подані представником позивача під час розгляду справи по суті, що надійшли на адресу суду 11.11.2021, оскільки дані документи (звіт про виконання довіреності, довіреність, заява) подані суду з порушенням вимог ст. 83 ЦПК України. При тому, позивач також мав можливість скористатись своїм правом відповіді на відзив у передбачений ст. 179 ЦПК строк.

Позаяк, суд зазначає, що подані з порушенням строку документи не містять ні кадастрового номеру земельної ділянки, ні місця її розташування, що позбавляє суд можливості встановити належність даних доказів до спірних у даній справі правовідносин (а.с. 121-122).

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних, допустимих та достатніх беззаперечних доказів на їх підтвердження, тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позову, судові витрати підлягають залишенню за позивачем у відповідності до положення ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76,78, 81, 95, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , представником якого є адвокат Клінчиков Сергій Олександрович, до приватного підприємства «ЗІС» про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Клінчиков Сергій Олександрович, адреса: вул. Д. Галицького, 27 а, оф. 203 м. Вінниця,21036, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 364 від 19.12.2003 року.

Відповідач: Приватне підприємство «ЗІС», адреса: вул. Затишна, 6, кв. 4, с. Війтівка Бершадського (Гайсинського) району Вінницької області, код ЄДРПОУ 13319364.

Представник відповідача: адвокат Притула Василь Леонідович, адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 820 від 25.03.2013 року.

Повне судове рішення складено та підписано 14.07.2022.

Суддя