Рішення

від 05.07.2022 по справі 144/467/16-ц

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/467/16-ц

Провадження № 2/144/40/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2022 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

секретаря Пігулі А.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клінчикова С.О.,

представника відповідача - ПП «ЗІС» - Притули В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП "ЗІС", третя особа на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Теплицькому районі про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПП «ЗІС», третя особа на стороні відповідача відділ Держгеокадастру у Теплицькому районі Вінницької області про визнання договору оренди землі недійсним.

В подальшому 09.03.2021 ОСОБА_1 було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить усунути перешкоди, які чиняться ПП «ЗІС», шляхом зобов`язання, останнього повернути їй земельні ділянки з кадастровими номерами 0523785000:02:002:0173 та 0523785000:02:002:0174, які розташовані на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та заборонити ПП «ЗІС» проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаних земельних ділянках.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 0523785000:02:002:0173 та 0523785000:02:002:0174. Вказані земельні ділянки вона успадкувала після смерті ОСОБА_2 . Позивачу стало відомо, що існують договори оренди землі укладені нібито між ОСОБА_2 та ПП «ЗІС», відповідно до яких відповідач має право користуватися належними позивачу земельними ділянками. Вказує, що ОСОБА_2 вказаних договорів оренди землі не підписував та нікого не уповноважував на їх підписання, а тому ПП «ЗІС» на даний час користується, належними їй земельними ділянками, на підставі неукладених договорів оренди землі. Просить усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, що чиняться відповідачем та повернути їй вказані земельні ділянки. Також просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Клінчиков С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Вказав, що ОСОБА_2 договорів оренди землі не підписував, на даний час позивач бажає самостійно обробляти свої земельні ділянки та просить повернути належні їй земельні ділянки.

Представник відповідача ПП «ЗІС» адвокат Притула В.Л. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 з 2010 року і до смерті знав про те, що ПП «ЗІС» обробляє його земельні ділянки, за що завжди отримував орендну плату. Також після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в 2014 році отримувала орендну плату. Вказує, що договори оренди землі підписувалися ОСОБА_2 , при підписанні останнім було надано правовстановлюючі документи на земельні ділянки, а також паспорт та ідентифікаційний код. В 2010 році ОСОБА_2 за підписання двох договорів оренди землі було надано премію в розмірі 1000 грн. Також просить зменшити розмір витрат на правову допомогу заявлених позивачем до 3000 грн., оскільки вважає їх недоведеними та неспівмірними із складністю справи.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , яка працює бухгалтером ПП «ЗІС», вказала, що в 2010 році між ОСОБА_2 та ПП «ЗІС» було укладено договори оренди землі. Вказані договори було підписано особисто ОСОБА_2 , також ним було надано всі необхідні документи для укладення вказаних договорів оренди землі. За укладення двох договорів оренди землі ОСОБА_2 було надано премію в розмірі 1000 грн. З 2010 року орендну плату отримував вчасно, жодних нарікань та претензій, щодо отримання орендної плати не мав.

Свідок ОСОБА_4 , яка працює завідувачем складських приміщень ПП «ЗІС» вказала, що ОСОБА_2 особисто підписував договори оренди землі, жодних нарікань та скарг щодо оплати орендної плати він нього не надходило.

Від третьої особи на стороні відповідача відділу Держгеокадастру у Теплицькому районі Вінницької області (відділ № 5 Управління у Гайсинському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області) надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, рішення просять прийняти на розсуд суду.

Заслухавши учасників справи, свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, відзив на позов, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши за сукупністю докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за № 31110246, 31169490, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1828 га та земельної ділянки площею 2,284 га, які розташовані на території Петрашівської сільської ради Теплицького району Вінницької області та мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з договорами оренди землі № 513 та № 514 від 25.06.2010, про визнання недійсними яких пред`явлено позов, земельні ділянки площею 2,1828 га та 2,284 га, що належить позивачу, строком до 2025 року передані в оренду ПП «ЗІС»». Пунктом 9 вказаних договорів установлено розмір орендної плати 1059,86 грн., яка вноситься орендарем грошовою формою у розмірі 3,0% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вказані договори зареєстровані Теплицьким районним відділом Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 01 липня 2010 року за № 041005900475 та № 041005900476.

Подаючи позовну заяву, позивач стверджувала, що оспорювані договори ОСОБА_2 не підписував, підпис у них вчинено іншою особою.

Відповідно до висновку експерта № 10301/10302/16-32 від 26.08.2016 підписи від імені ОСОБА_2 у графі «Орендодавець» у Договорі оренди землі № 514 від 25.06.2010 (підшито до реєстраційної справи, кадастровий номер земельної ділянки - 0523785000:02:002:0173), Договорі оренди землі № 513 від 25.06.2010 (підшито до реєстраційної справи, кадастровий номер земельної ділянки - 0523785000:02:002:0174) , виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою.

За змістом статті 11 ЦК України - цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України - правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України - передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України - встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» - визначено істотні умови договору оренди землі, відсутність хоча б однієї з них, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони не досягли згоди щодо встановлення істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 18.12.2013 у справі № 6-127цс13, вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судому у постанові від 11.06.2018 у справі № 151/117/17.

Крім того, у іншій постанові Верховного Суду України у справі № 6-162цс13 від 19.02.2014, вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків тощо.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, де позивач наполягає на поверненні їй земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Позивач звернулась до суду з вимогою про визнання недійсними договорів оренди землі, посилаючись на те, що померлий ОСОБА_2 дані договори не підписував, а умови не погоджував, в подальшому, шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог, змінила предмет позову, просила усунути перешкоди у користуванні належними їй земельними ділянками, шляхом зобов`язання відповідача повернути їх власнику з тих же підстав, що ОСОБА_2 не підписував договори оренди землі та не погоджував їх умов.

Судом встановлено, що договори оренди землі № 513 та № 514 від 25.06.2010, зареєстровані в Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 01 липня 2010 року за № 041005900475 та № 041005900476 є неукладеним, оскільки не підписані ОСОБА_2 , а тому земельні ділянки, з кадастровими номерами 0523785000:02:002:0173 та 0523785000:02:002:0174, площею 2,1828 га та 2,284 га, що належать позивачу, знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав.

Згідно ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності з ч. 2 ст. 152 ЗК України - власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 16.06.2020 № 145/2047/16-ц, так як позивач є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 0523785000:02:002:0173 та 0523785000:02:002:0174, площею 2,1828 га та 2,284 га, а відповідач у фактичному користуванні якого без установлених законом підстав знаходяться вказані земельні ділянка, своїми діями, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушує права позивача, як власника земельних ділянок та створює перешкоди у користуванні позивачем своїм майном, тому порушене право позивача підлягає захисту, що полягає в усуненні перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов`язання відповідача повернути їх власнику та забороні проведення будь-яких робіт на вказаних земельних ділянках.

Витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1102,40 грн. та витрати на проведення судово-почеркознавчої експерти в розмірі 3082,80 грн., відповідно до ч. ч. 3-7 ст. 139, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, розмір яких підтверджується угодою про надання правової допомоги та опис-розрахунком судових витрат у цивільній справі № 144/467/16-ц та складає: вивчення документів - 1000,00 грн.; складання заяви про зміну предмету позову 5000,00 грн.; витрати на приїзд в Теплицький районний суд (мінімум 3 рази) 1000,00 грн.; ведення справи в суді 8000,00 грн. та в загальній сумі складає 15000,00 грн., суд враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вважає, що дана сума є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди, ОСОБА_1 - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 0523785000:02:002:0173, які чиняться ПП «ЗІС», шляхом зобов`язання його повернути їй дану земельну ділянку, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та заборонити ПП «ЗІС» проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці.

Усунути перешкоди, ОСОБА_1 - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 0523785000:02:002:0174, які чиняться ПП «ЗІС», шляхом зобов`язання його повернути їй дану земельну ділянку, яка розташована на території Петрашівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та заборонити ПП «ЗІС» проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на вказаній земельній ділянці.

Стягнути з приватного підприємства «ЗІС» на користь ОСОБА_1 , понесені нею судові витрати в сумі 13185 (тринадцять тисяч сто вісімдесят п`ять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 15.07.2022.

Суддя