Рішення

від 13.07.2022 по справі 520/2724/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2022 р. № 520/2724/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" (майдан Свободи, буд. 7, корп. 1, холл, м. Харків, 61022) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, б.46, м. Харків, код ЄДРПОУ 43143704) в якому просить суд:

- визнати противоправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, №78808 від 21.12.2021 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, Рішення ГУ ДПС у Харківській області №3765 від 18.01.2022 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, №3660931/399908401 від 17.01.2022р. про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.01.2022р., зобов`язавши врахувати таблицю даних платника податку днем прийняття рішення №3660931/399908401 від 17.01.2022р про врахування таблиці ГУДПС України у Харківській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) здійснити реєстрацію днем фактичного надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних податкових накладних ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» податкові накладні № 13 від 16.12.2021р., №14 від 17.12.2021р., №15 від 20.12.2021р., №16 від 21.12.2021р., №17 від 22.12.2021р., №18 від 23.12.2021р., №19 від 24.12.2021р., №20 від 24.12.2021р., №21від 24.12.2021р., №22 від 28.12.2021р., №23 від 28.12.2021р., №24 від 28.12.2021р., №25 від 29.12.2021р., №26 від 29.12.2021р., №28 від 30.12.2021р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачами у порушення норм чинного податкового законодавства України було безпідставно зупинена реєстрація податкових накладних № 13 від 16.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 20.12.2021, № 16 від 21.12.2021, № 17 від 22.12.2021, № 18 від 23.12.2021, № 19 від 24.12.2021, № 20 від 24.12.2021, № 21 від 24.12.2021, № 22 від 28.12.2021, № 23 від 28.12.2021, № 24 від 28.12.2021, № 25 від 29.12.2021, № 26 від 29.12.2021, № 28 від 30.12.2021 та прийнято протиправні рішення № 78808 від 21.12.2021, № 3765 від 18.01.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а також № 3660931/399908401 від 17.01.2022 про неврахування таблиці даних платника податків на додану вартість від 11.01.2022.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в порядку статті 262 КАС України.

Представник відповідачів, через канцелярію суду, подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України прийнято відносно ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" рішення № 78808 від 21.12.2021 та № 3765 від 18.01.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, у зв`язку із відповідністю ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (підприємство та/або контрагент задіяні у проведені ризикових операцій)

Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" 11.01.2022 направлено до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України таблицю даних платника податку на додану вартість з поясненнями.

За результатами розгляду таблиці відповідачем прийнято рішення від 17.01.2022 №3660931/399908401 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" (від 11.01.2022 за №9001041726).

Вказане рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" вмотивовано наявністю в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Також, на підставі того, що позивачу встановлено відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, Державною податковою службою України зупинена реєстрація податкових накладних № 13 від 16.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 20.12.2021, № 16 від 21.12.2021, № 17 від 22.12.2021, № 18 від 23.12.2021, № 19 від 24.12.2021, № 20 від 24.12.2021, № 21 від 24.12.2021, № 22 від 28.12.2021, № 23 від 28.12.2021, № 24 від 28.12.2021, № 25 від 29.12.2021, № 26 від 29.12.2021, № 28 від 30.12.2021 та прийнято протиправні рішення № 78808 від 21.12.2021, № 3765 від 18.01.2022.

Не погодившись з вказаними рішеннями та зупиненням реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів

Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

У рішеннях № 78808 від 21.12.2021 та № 3765 від 18.01.2022 зазначено про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій).

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 року у справі № 640/10988/20 вказав, що невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Вказана правова позиція суду викладена у постанові Верховного Суду у справі №640/11321/20 від 05.01.2021.

Відтак, контролюючим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих рішень.

Таким чином, судом не встановлено наявності у відповідача підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Ознаки фіктивності мають бути доведені належними, допустимими і достовірними доказами, поняття, джерела і характеристики яких наведені у Главі 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України докази оцінюються та мають ґрунтуватися на безпосередньому, повному, всебічному та об`єктивному їх дослідженні.

За Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Отже, в силу прямих приписів підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків, позаяк жодним нормативно-правовим актом юрисдикція адміністративного суду на розгляд спорів між платниками та контролюючими органами щодо оскарження такого роду рішень не виключається.

При цьому, під час судового розгляду справи суд має встановити порушення прав платника внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та перевірити, чи прийняте таке рішення з дотримання критеріїв, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що приписами пункту 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, суд вважає, що встановлення Комісією ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Крім того, суд звертає увагу, що внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

При вирішенні цього спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку №1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Це означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є визнання противоправним та скасування Рішення ГУ ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, №78808 від 21.12.2021 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, Рішення ГУ ДПС у Харківській області №3765 від 18.01.2022 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відносно частини позовних вимог про: визнання протиправним та скасування Рішення ГУ ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, №3660931/399908401 від 17.01.2022р. про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.01.2022р., зобов`язавши врахувати таблицю даних платника податку днем прийняття рішення №3660931/399908401 від 17.01.2022р про врахування таблиці ГУ ДПС України у Харківській області, суд зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у пункті 2 вказаного Порядку, таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктами 12-20, 23 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, відповідно до пункту 17 Порядку №1165, у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Зі змісту оскаржуваного рішення № 3660931/399908401 від 17.01.2022 слідує, що причиною неврахування таблиці даних платника податку стала наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Враховуючи те, що судовим розглядом встановлено протиправність рішень ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №78808 від 21.12.2021 та №3765 від 18.01.2022 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" критеріям ризиковості платника податку, рішення № 3660931/399908401 від 17.01.2022 підлягає скасуванню, а відповідна позовна вимога - задоволенню.

Додатком 6 Порядку №1165 передбачено форму рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, яке містить відмітку про право адміністративного та судового оскарження цього рішення.

Пунктом 22 Порядку №1165 встановлено, що таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Таким чином, відповідно до вимог Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується контролюючим органом у випадку надходження рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Також, враховуючи встановлення протиправності рішень ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №78808 від 21.12.2021 та №3765 від 18.01.2022 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" критеріям ризиковості платника податку, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних № 13 від 16.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 20.12.2021, № 16 від 21.12.2021, № 17 від 22.12.2021, № 18 від 23.12.2021, № 19 від 24.12.2021, № 20 від 24.12.2021, № 21 від 24.12.2021, № 22 від 28.12.2021, № 23 від 28.12.2021, № 24 від 28.12.2021, № 25 від 29.12.2021, № 26 від 29.12.2021, № 28 від 30.12.2021.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" (майдан Свободи, буд. 7, корп. 1, холл, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 39908401) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, б.46, м. Харків, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, №78808 від 21.12.2021 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, Рішення ГУ ДПС у Харківській області №3765 від 18.01.2022 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС у Харківській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, №3660931/399908401 від 17.01.2022р. про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.01.2022р., зобов`язавши врахувати таблицю даних платника податку днем прийняття рішення №3660931/399908401 від 17.01.2022р про врахування таблиці ГУДПС України у Харківській області.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) здійснити реєстрацію днем фактичного надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних податкових накладних ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» податкові накладні № 13 від 16.12.2021р., №14 від 17.12.2021р., №15 від 20.12.2021р., №16 від 21.12.2021р., №17 від 22.12.2021р., №18 від 23.12.2021р., №19 від 24.12.2021р., №20 від 24.12.2021р., №21від 24.12.2021р., №22 від 28.12.2021р., №23 від 28.12.2021р., №24 від 28.12.2021р., №25 від 29.12.2021р., №26 від 29.12.2021р., №28 від 30.12.2021р.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" сплачений судовий збір в сумі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 50 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" сплачений судовий збір в сумі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Тітов