Ухвала
від 10.01.2023 по справі 520/2724/22
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2023 року

м. Київ

справа №520/2724/22

адміністративне провадження № К/990/1133/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський молокозавод» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Кегичівський молокозавод» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до ДПС України, ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просило суд:

- визнати противоправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, №78808 від 21.12.2021 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення ГУ ДПС у Харківській області №3765 від 18.01.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, №3660931/399908401 від 17.01.2022 року про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.01.2022 року, зобов`язавши врахувати таблицю даних платника податку днем прийняття рішення №3660931/399908401 від 17.01.2022 року про врахування таблиці ГУ ДПС у Харківській області;

- зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію днем фактичного надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних податкових накладних ТОВ «Кегичівський молокозавод» податкових накладних №13 від 16.12.2021, №14 від 17.12.2021, №15 від 20.12.2021, №16 від 21.12.2021, №17 від 22.12.2021, №18 від 23.12.2021, №19 від 24.12.2021, №20 від 24.12.2021, №21від 24.12.2021, №22 від 28.12.2021, №23 від 28.12.2021, №24 від 28.12.2021, №25 від 29.12.2021, №26 від 29.12.2021, №28 від 30.12.2021.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та встановлено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року позов задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року рішення суду першої інстанції змінено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Харківській області звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 5 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), №40160/12) вказав на обмеженість доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], №36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (див. згадане вище рішення у справі ««Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», п. 45; згадане вище рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», п. 37; та «Козліца проти Хорватії»(Kozlica v. Croatia), № 29182/03, п. 32, від 2 листопада 2006 року; див. також «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia), № 18499/08, п. 29, від 7 липня 2015 року). 83.

Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (див. згадане вище рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», п. 36; згадане вище рішення у справі «Козліца проти Хорватії», п. 33; згадане вище рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії», п. 34, «Добріч проти Сербії» (Dobriж «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA) - РІШЕННЯ 35 v. Serbia), №№ 2611/07 та 15276/07, п. 54, від 21 червня 2011 року; та «Йовановіч проти Сербії» (Jovanoviж v. Serbia), 32299/08, п. 48, від 2 жовтня 2012 року). 84.

При цьому, саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв`язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі «Добріч проти Сербії», п. 54).

Також Європейський суд з прав людини постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви №26293/18 від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine), у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Європейський суд у вказаному рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалось судами нижчих інстанцій.

Отже, за прецедентною практикою Європейського суду з прав людини обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Аналіз доводів касаційної скарги не дає підстав суду касаційної інстанції для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Щодо тверджень позивача про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то суд звертає увагу на те, що об`єктивних доказів та підтвердження зазначеного та у чому саме полягає розгляд даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики, скаржником не наведено.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не встановлено, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кегичівський молокозавод» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення10.01.2023
Оприлюднено12.01.2023
Номер документу108346746
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —520/2724/22

Ухвала від 10.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 10.11.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 10.11.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 03.10.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Рішення від 13.07.2022

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Тітов О.М.

Ухвала від 14.02.2022

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Тітов О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні