Ухвала

від 12.07.2022 по справі 640/23006/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 липня 2022 року

м. Київ

справа №640/23006/19

адміністративне провадження № К/990/16466/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Танграм Україна" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 березня 2021 року по справі № 640/23006/19.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, Головне управління ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору у зв`язку з недостатнім фінансуванням податкового органу є поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення та неповинні перешкоджати доступу до правосуддя, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення та є безумовною підставою для поновлення такого процесуального строку, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року вперше подану Головним управлінням ДПС у м. Києві апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку із ненаданням документу про сплату судового збору.

Вдруге апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою 25 листопада 2021 року.

Шостий апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана з пропуском передбаченого процесуальним законом строку, не містить клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, судовий збір так і не сплачено, ухвалою від 24 січня 2022 року, залишив скаргу без руху і запропонував апелянту усунути вказані в ухвалі недоліки вказавши підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та сплатити судовий збір у розмір 2881,50 грн.

На виконання вимог даної ухвали апелянтом до суду було подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому зазначено про те, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою було пропущено, оскільки первинну апеляційну скаргу подано у встановлений приписами КАС України строк, однак, її було повернуто, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Крім того, у зазначеному клопотанні апелянт просив суд продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 28 квітня 2022 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження.

При цьому, суд виходив з того, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення, апелянтом так і не було надано доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об`єктивні причини неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно.

Повторне звернення до суду з апеляційною скаргою здійснено також без сплати судового збору, що, у свою чергу, вказує на те, що незважаючи на пропуск строку на апеляційне оскарження, сторона апелянта звернулась повторно без повного виконання процесуальних обов`язків, що стали передумовою для повернення апеляційної скарги вперше. Всі учасники справи є рівними за своїми процесуальними правами, а технічні/внутрішні процеси виділення коштів на сплату судового збору та поновлення строку на оскарження з цих підстав, ставило б у нерівне становище сторін у справі.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 640/23006/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська