Постанова

від 11.07.2022 по справі 911/2684/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2022 р. Справа№ 911/2684/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Демидової А.М.

Попікової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: Шепелєв О.А.,

від відповідача: Сергєєв П.О.,

розглянувши апеляційну скаргу

Громадської організації «Садове товариство «Оленівка-2»

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2021 (повний текст складено 30.12.2021)

за заявою представника Громадської організації «Садове товариство «Масив Оленівка»

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 911/2684/21 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом Громадської організації «Садове товариство «Оленівка-2»

до Громадської організації «Садове товариство «Масив Оленівка»

про ліквідацію юридичної особи, скасування державної реєстрації, вилучення з державного реєстру, визнання не чинними дій голови правління, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

15.12.2021 до Господарського суду Київської області від представника Громадської організації «Садове товариство «Масив Оленівка» (далв - ГО «СТ «Масив Оленівка») надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2684/21, в якій заявник просить прийняти додаткове рішення про стягнення з Громадської організації «Садове товариство «Оленівка-2» понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 50000,00 гривень.

До вказаної заяви ГО «СТ «Масив Оленівка» долучило докази на підтвердження об`єму наданих послуг та розмір витрат, які понесені ним на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом цієї справи.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 22.12.2021 заяву представника ГО «СТ «Масив Оленівка» задоволено частково. Стягнуто з ГО «СТ «Оленівка-2» на користь ГО «СТ «Масив Оленівка» 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Здійснивши аналіз доказів, поданих відповідачем в обґрунтування витрат на правову допомогу, та враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов висновку, що заява представника ГО «СТ «Масив Оленівка» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню та, відповідно, стягненню з позивача на користь відповідача в рахунок відшкодування витрат на правничу допомоги підлягає сума у розмірі 7000,00 гривень.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 22.12.2021, ГО «СТ «Оленівка-2» звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати.

У поданій апеляційні скарзі ГО «СТ «Оленівка-2» вважає оскаржуване додаткове рішення незаконним та небгрунтованим.

На думку скаржника, Верховний Суд виходить з того, що правові підстави для стягнення винагороди адвоката за надані послуги (гонорар) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме договором про надання правової допомоги, письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору, які є фактичними підтвердженнями відповідності вимогам законності й обґрунтованості судового рішення. У цій справі такі докази адвокат суду не надав.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (кладу суду) від 14.01.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Демидова А.М., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2684/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ГО «СТ «Оленівка-2» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2021 до надходження матеріалів справи №911/2684/21.

24.01.2022 матеріали справи №911/2684/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГО «СТ «Оленівка-2» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2021 у справі № 911/2684/21; розгляд справи призначено на 21.02.2022.

У судовому засіданні 21.02.2022 колегією суддів оголошено перерву до 14.03.2022 на підставі ст. 216 ГПК України.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 (Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) судове засідання у цій справі, призначене на 14.03.2022, не відбулось.

Наказом голови суду від 03.03.2022 №10 зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, затверджений Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, №259/2022 від 18.04.2022, затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX продовжено строку дії воєнного стану.

Наказом голови суду від 31.03.2022 №11 відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2022, після виходу судді Євсікова О.О. з лікарняного (з 04.04.2022 по 22.04.2022 включно), призначено судове засідання на 06.06.2022.

У судовому засіданні 06.06.2022 колегією суддів оголошено перерву до 27.06.2022 на підставі ст. 216 ГПК України.

Судове засідання 27.06.2022 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Євсікова О.О. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 призначено судове засідання на 12.07.2022.

Позиції учасників справи.

ГО «СТ «Масив Оленівка» надало відзив на апеляційні скарги ГО «СТ «Оленівка-2» на рішення Господарського суду Київської області від 08.12.2021 та додаткове рішення від 22.12.2021, у якому щодо доводів скаржника про неможливість покладання витрат на правову допомогу на позивача зазначає, що, здійснивши аналіз поданих відповідачем доказів в обґрунтування витрат на правову допомогу та враховуючи принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та фактично виконаними адвокатом роботами, суд дійшов висновку, що заява ГО «СТ «Масив Оленівка» про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню та, відповідно, стягненню з ГО «СТ «Оленівка-2» на користь ГО «СТ «Масив Оленівка» в рахунок відшкодування витрат на правничу допомоги підлягає сума у розмірі 7000,00 гривень, а у відшкодуванні решти витрат на правничу допомогу суд відмовив. Хоч ГО «СТ «Масив Оленівка» і не погоджується з останнім твердженням суду, але приймає його як стале та не оскаржує.

ГО «СТ «Масив Оленівка» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення - без змін.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

До суду 15.12.2021 від представника ГО «СТ «Масив Оленівка» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2684/21, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ГО «СТ «Оленівка-2» понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 50000,00 гривень.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу ГО «СТ «Масив Оленівка» долучило договір про надання правової допомоги від 21.09.2021 №21/09/2021 (далі - договір), укладений між Адвокатським об`єднанням «Ювіто» (далі - АО «Ювіто») та ГО «СТ «Масив Оленівка»; акт надання послуг від 09.12.2021 №131 (далі - акт) на загальну суму 50000 гривень, звіт від 13.12.2021 до договору (далі - звіт).

З доданих до заяви документів встановлено таке.

21.09.2021 ГО «СТ «Масив Оленівка» (замовник) уклало з АО «Ювіто» договір, за умовами п. 1.1 якого АО «Ювіто» (об`єднання) бере на себе зобов`язання надавати замовнику комплексну правову допомогу щодо супроводження в Господарському суді Київської області справи №911/2684/21, що включає в себе аналіз поданої позовної заяви з додатками, формування правової позиції у справі для Замовника, підготовка всіх необхідних процесуальних документів у справі та їх подання до суду, представництво інтересів Замовника у всіх судових засідання у справі та надання інших супутніх послуг у супроводженні такої справи (ведення перемовин, консультування, проведення зустрічей та ін.) а Замовник бере на себе зобов`язання приймати та оплачувати вартість такої правової допомоги.

За договором замовник доручає, а об`єднання виконує захист, представництво та інші види правової допомоги на умовах і в порядку, визначених даним договором, а замовник зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 1.2).

Умовами п. 5.1 договору сторони погодили вартість правової допомоги (гонорару) Об`єднання за цим договором - 50 000,00 грн за надання комплексної правової допомоги зі супроводження справи за №911/2684/21 в Господарському суді Київської області.

Вартість правової допомоги щодо супроводження справи в суді апеляційної та/або касаційної інстанції буде погоджуватися сторонами окремо.

Факт надання послуг фіксується сторонами у Актах приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг/правової допомоги. Замовник має право вимагати від об`єднання звіту про надану правову допомогу.

Згідно з п. 5.2 договору не пізніше 5 робочого дня місяця, наступного за днем надання послуг, сторони зобов`язуються підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг/правової допомоги (надалі також - «Акт»), сформований Об`єднанням. Замовник зобов`язаний або підписати Акт, або направити Об`єднанню протягом 5 днів з моменту отримання проекту Акта свої мотивовані письмові заперечення. Одностороння невмотивована відмова від підписання Акта не допускається. Неотримання заперечень замовника протягом вказаного терміну вважатиметься прийняттям наданих послуг.

Правова допомога об`єднання оплачується замовником протягом 5-ти днів з моменту виставлення рахунку. Замовник має право здійснити попередню оплату правової допомоги в будь-якому обсязі (п. п. 5.3, 5.5 договору).

09.12.2021 сторони підписала Акт надання послуг №131, згідно з яким виконавець надав правову допомогу згідно з договором про надання правової допомоги № 21/09/2021 від 21.09.2021 на суму 50 000,00 грн.

Замовник претензій щодо об`єму, якості та строків виконання робіт (надання послуг) не має.

Згідно зі Звітом від 13.12.2021 до договору, складеним на підтвердження надання виконавцем правової допомоги, виконавець надав таку допомогу:

08.12.2021: Підготовка до судового засідання у справі. Участь в судовому засіданні у справі. Надання консультування та пояснень Клієнту щодо результатів засідання - 2,5 год;

24.11.2021: Підготовка до судового засідання у справі. Участь в судовому засіданні у справі. Надання консультування та пояснень Клієнту щодо результатів засідання - 2,5 год;

03.11.2021: Підготовка до судового засідання у справі. Участь в судовому засіданні у справі. Надання консультування та пояснень Клієнту щодо результатів засідання - 2,5 год;

01.11.2021: Написання Додаткових пояснень у справі, їх направлення сторонам та подання до суду нарочним - 6,5 год;

15.10.2021: Обговорення з довірителем позиції у справі з урахуванням результату засідання та наданих Позивачем додаткових доказів та пояснень, формування додаткової правової позиції у справі, формування доказової бази та збирання доказів - 3,5 год;

13.10.2021: Підготовка до судового засідання у справі. Участь в судовому засіданні у справі. Надання консультування та пояснень Клієнту щодо результатів засідання - 2,5 год;

12.10.2021: Написання відзиву на позовну заяву, формування додатків, направлення відзиву на адресу позивача поштою. Направлення Е-мейлом до суду - 9,5 год;

01.10.2021: Ознайомлення з матеріалами справи, їх аналіз та формування правової позиції у справі - 4,5 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021 заяву ГО «СТ «Масив Оленівка» про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2684/21 призначено до розгляду на 22.12.2021.

22.12.2021 до Господарського суду Київської області від ГО «СТ «Оленівка-2» надійшла відповідь, у якій заявник заперечує проти задоволення поданої ГО «СТ «Масив Оленівка» заяви та, серед іншого, вказує, що ГО «СТ «Масив Оленівка» не надало доказів на підтвердження оплати наданих адвокатом послуг.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п. п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Колегія суддів також бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Вирішуючи питання, чи є розмір витрат сторони на правничу допомогу співмірним, суд повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо. Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20.

Дослідивши подану ГО «СТ «Масив Оленівка» заяву та додані до неї документи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 50 000,00 грн хоч і підтверджений заявником, проте не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції апеляційний суд враховує висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Щодо доводів ГО «СТ «Оленівка-2» про те, що ГО «СТ «Масив Оленівка» не надало доказів на підтвердження оплати наданих йому послуг правничої допомоги колегія суддів звертається до висновку, зазначеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19. В абз. 2 та 3 п. 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 керувався також і господарський суд першої інстанції.

Перевіривши за апеляційною скаргою інші доводи апелянта, зокрема, щодо нелегітимності укладеного договору на правову допомогу, відсутність у сторін договору відповідних повноважень тощо, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки їх оцінку і відповідні висновки суди двох інстанцій здійснили під час прийняття та перегляду основного рішення у справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що додаткове рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з тим, що за подання апеляційної скарги на додаткове рішення судовий збір не сплачується, питання розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги не розглядається.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації «Садове товариство «Оленівка-2» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2021 у справі №911/2684/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 22.12.2021 у справі №911/2684/21 залишити без змін.

3. Справу №911/2684/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.07.2022.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді А.М. Демидова

О.В. Попікова