Рішення

від 11.07.2022 по справі 904/9563/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2022м. ДніпроСправа № 904/9563/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір

за позовом Приватного підприємства фірми "Бомонд", м. Кам`янське, Дніпропетровської обл.

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро

про відшкодування шкоди у розмірі 150 664,87 грн.

Представники:

від позивача: Крючкова Н.В., ордер АЕ № 1116471 від 14.01.2022, адвокат

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство фірма "Бомонд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення шкоди завданої незаконними діями в розмірі 150 664, 87 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що протиправні дії Держгеокадастру у 2016 році щодо не застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 1210400000:02004:0217, єдиного сукупного (добуток) коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5 відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, призвели до порушення майнових прав ППФ «Бомонд», а саме останньому завдано шкоди на загальну суму 150 664,87 грн.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та зазначає про те, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту своїх прав, з огляду на таке.

Порушення права має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуального вираження прав чи інтересів особи позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідач вказує про те, що позивачем не наданого жодного обґрунтованого доказу на підтвердження порушення його прав останнім, а Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, при наданні витягу, діяло виключно у відповідності до чинного Законодавства України.

У відповіді на відзив позивач з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується та вказує про те, що саме протиправні дії відповідача в 2016 році щодо не застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 1210400000:02004:0217, єдиного сукупного (добуток) коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5 відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, призвели до порушення майнових прав ППФ «Бомонд».

Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем не прийнято до уваги постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 0440/5411/18 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі № 0440/5411/18 скасовано, яка залишена без змін постановою Верховного суду від 20.11.2019 у справі № 0440/5411/18.

Позивач наполягає на тому, що заподіяна шкода останньому у сумі 150 664,87 грн. перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із протиправними діями Відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

В запереченнях на відповідь на позов відповідач вказує про те, що доводи позивача не можуть підтверджувати неправомірність дій відповідача, оскільки предметом судового розгляду у справі № 0440/5411/18 було визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної-грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ, яке на час видачі Відділом Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області витягу про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 10/86-16 від 14.01.2016, було чинним, у зв`язку з чим, відповідач при видачі вказаного витягу діяв в межах чинного Законодавства України.

Крім того, відповідач вказує про те, що останній, в межах наданих йому повноважень, не може на власний розсуд визначати розмір коефіцієнтів, застосованих при нормативно-грошовій оцінці певної земельної ділянки, а лише використовує при видачі витягів про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки встановлені рішенням органу місцевого самоврядування нормативні значення відповідних коефіцієнтів.

Таким чином, дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області при видачі позивачу витягу про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 10/86-16 від 14.01.2016, не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі спричиненням позивачу шкоди.

Ухвалою від 20.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 18.01.2022, з подальшим його відкладенням до 15.02.2022.

Ухвалою від 15.02.2022 господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 21.03.2022, підготовче засідання відкладено до 16.03.2022.

Ухвалою суду від 16.03.2022 визнано поважними причини, що унеможливили проведення підготовчого засідання у справі, яке було призначено на 16.03.2022.

Ухвалою суду від 15.04.2022 призначено підготовче засідання на 10.05.2022.

02.05.2022 від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в підготовче засідання, що відбулося 10.05.2022, не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв`язку з чим господарський суд завершив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 15.06.2022 про що постановив ухвалу від 10.05.2022.

Ухвалою суду від 15.06.2022 розгляд справи відкладався до 04.07.2022.

У судовому засіданні, що відбулося 04.07.2022, господарським судом було заслухано вступне слово представника позивача, після чого розгляд справи відкладався до 12.07.2022, про що поставнолено ухвалу.

У судове засідання, що відбулося 12.07.2022 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

12.07.2022 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є наявність/відсутність підстав щодо стягнення шкоди завданої протиправними діями Відділом Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, що полягають у не застосуванні при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 1210400000:02004:0217, єдиного сукупного (добуток) коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5 відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 № 842-38/ VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області.

Як вбачається з матеріалів справи 11.09.2014 між Дніпродзержинською міською радою, правонаступником якої є Кам`янська міська рада (далі - орендодавець) та Приватним підприємством фірма "Бомонд" (далі - орендар) на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 29.08.2014 1093-54/VІ було укладений договір №12950 оренди земельної ділянки, державна реєстрація № 7111942 від 17.09.2014, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Кам`янське, вул. Українська, 85, кадастровий номер 1210400000:02:004:0217, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,5952га для розміщення майнового комплексу (п.2.1 ).

Згідно пункту 2.2. нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 11.09.14р. становить 4 108 916 ,16 грн.

Договір укладено строком до 29.08.2024 (п. 3.1.).

У п. 4.1. сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 123 267 ,48 грн/рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішення міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VІ Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ, ст.288 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.4.2. обчислення розміру орендної плати та земельного податку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 4.4. договору сторони передбачили випадки перегляду орендної плати, а саме ( у разі ): зміни умов господарювання, передбачених договором (підпункт 4.4.1.); зміни розмірів земельного податку (підпункт.4.4.2); підвищення цін, тарифів у тому числі в наслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (підпункт 4.4.3.); погіршення стану орендної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами (підпункт 4.4.4.); прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства (підпункт 4.4.5); затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 4.4.6.); в інших випадках, передбачених законом (підпункт 4.4.7).

Відповідно до п.9.6.14 договору: у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, розміру ставок (ставки) земельного податку, орендної плати, після офіційного оприлюднення такого рішення орендодавцем або вступу в дію відповідного нормативно - правового акта, орендар повинен отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та надати його орендодавцю для внесення змін щодо розміру орендної плати шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, та подати цю угоду до податкових органів.

Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою був розрахований на підставі чинного на час укладання цього договору рішення Дніпродзержинської міськради від 12.07.13 р. № 842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ.

Вказаним рішенням, окрім іншого, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ із застосуванням базової вартості 1 кв.м в розмірі 199, 64 грн. та введено в дію з 01.01.2014.

Пунктом 3.1. цього рішення передбачена необхідність одержання землекористувачами у відділі Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні (власності) та надання їх до департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради для підготовки документів щодо перегляду річної орендної плати в чинних договорах оренди земельних ділянок.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 08.07.15р. №1339-64/VІ Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.13р. №842-38/VІ Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ були внесені зміни до рішення міської ради від 12.07.13р. №842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпродзержинська, а саме пункт 1.1 рішення викладено у наступній редакції: « 1.1. Для всіх земельних ділянок міста, крім земельних ділянок зазначених у п. 1.3, при розрахунку нормативної грошової оцінки застосовувати єдиний сукупний (добуток) коефіцієнт Км3, який дорівнює 0,5».

Позивач зазначає про те, що на виконання рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.15р. №1339-64/VІ та з метою внесення змін до Договору оренди від 11.09.2014 № 12950 щодо перегляду розміру орендної плати, останній у січні 2016 року звернувся до відділу Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, з метою одержати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, щоб надати його до департаменту комунальної власності та земельних відносин міської ради для підготовки документів щодо перегляду річної орендної плати в чинному договорі оренди земельної ділянки від 11.09.2014 № 12950.

Відділом Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області видано витяг № 10/86-16 від 14.01.2016 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 1210400000:02:004:0217, яка розташована за адресою: вул. Українська, 85, м. Дніпродзержинськ, розраховану із застосуванням єдиного сукупного (добутку) коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,64, у зв`язку з чим нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 7 354 959,93 грн.

З огляду на те, що Відділом Держгеокадастру у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області видано витяг № 10/86-16 від 14.01.2016 без врахування рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.15р. №1339-64/VІ, позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 804/987/16, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018, визнано протиправними дії щодо не застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1210400000:02:004:0217), яка розташована за адресою: вул.Українська, 85, місто Дніпродзержинськ, та знаходиться у користуванні Приватного підприємства фірма "Бомонд" відповідно до договору оренди від 11.09.2014р. №12950, єдиного сукупного (добуток) коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5, відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015р. №1339-64/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ».

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати Приватного підприємству фірма "Бомонд" Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1210400000:02:004:0217), яка розташована за адресою: вул.Українська, 85, місто Дніпродзержинськ, розраховану із застосуванням єдиного сукупного (добуток) коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5, відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015р. №1339-64/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ».

В подальшому, після набрання вказаного рішення законної сили 13.12.2018, відповідач 29.01.2019 видав позивачу витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, розраховану із застосуванням єдиного сукупного (добутку) коефіцієнту Км3, який дорівняю 0,5.

Таким чином, відповідно до вказаного витягу станом на 29.01.2019 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 6 089 625,22 грн., відповідно оренда плата складає 182 688,76 грн. на рік.

30.01.2019 позивач звернувся до Кам`янської міської ради з пропозицією внести зміни до спірного договору оренди земельної ділянки, проте позивачу відмовлено у внесенні змін до договору, у зв`язку з чим останній звернувся з позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.09.2014 № 12950 до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі № 904/2269/19, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 02.06.2021 по справі № 904/2269/19 касаційну скаргу ППФ «Бомонд» задоволено частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі № 904/2269/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2021 по справі № 904/2269/19 у задоволенні позовних вимог ППФ «Бомонд» відмовлено в повному обсязі.

З огляду на викладене, позивач зазначає про те, що за відсутності у нього в 2016 році витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, розраховану із застосуванням єдиного сукупного (добутку) коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5, останній не зміг своєчасно, а саме в 2016 році реалізувати своє право на внесення змін до договору оренди, внаслідок чого на протязі 2016, 2017 та 2018 років сплачував оренду плату в більшому розмірі, тоді як мав з 2016 року законні підстави для внесення змін у договір, щодо перегляду розміру орендної плати в бік її зменшення.

Таким чином, позивач вважає, що саме протиправні дії Держгеокадастру у 2016 році щодо не застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 1210400000:02004:0217, єдиного сукупного (добуток) коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5 відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015 № 1339-64/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, призвели до порушення майнових прав ППФ «Бомонд», а саме останньому завдано шкоди на загальну суму 150 664,87 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має паво зверну тися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання.

Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 56 Конституції України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належ ного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завданням позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майно ва шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадо говірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юри дичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, ці норми не заперечують обов`язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у виді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17 та постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №908/2202/18, від 02.03.2020 у справі №910/434/19 та від 09.04.2020 у справі №908/690/19.

Відповідно до частини другої статті 2, частини першої статті 170 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає про те, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є центральним органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 Цивільного кодексу України.

При цьому, з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами, відшкодовується державою, Автономною республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювана шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини органу державної влади та його посадової або службової особи.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. При цьому, неправомірність рішення, дій або бездіяльність органу державної влади (його посадових чи службових осіб) має підтверджуватися відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення при вирішенні питання про відшкодування шкоди.

Як вже зазначалось вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 804/987/16, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018, визнано протиправними дії щодо не застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 1210400000:02:004:0217), яка розташована за адресою: вул. Українська, 85, місто Дніпродзержинськ, та знаходиться у користуванні Приватного підприємства фірма "Бомонд" відповідно до договору оренди від 11.09.2014р. №12950, єдиного сукупного (добуток) коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5, відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015р. №1339-64/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ».

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати Приватного підприємству фірма "Бомонд" Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1210400000:02:004:0217), яка розташована за адресою: вул. Українська, 85, місто Дніпродзержинськ, розраховану із застосуванням єдиного сукупного (добуток) коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5, відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015р. №1339-64/VI «Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013р. №842-38/VI «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ».

В подальшому, після набрання вказаного рішення законної сили 13.12.2018, відповідач 29.01.2019 видав позивачу витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, розраховану із застосуванням єдиного сукупного (добутку) коефіцієнту Км3, який дорівняю 0,5.

Проте, отримання позивачем витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не є підставою для автоматичного внесення змін до договору оренди земельної ділянки, а є лише підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої в договорі оренди.

Так, згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За змістом частин першої та другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

В такий спосіб саме нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Виходячи зі змісту статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі", за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2019 позивач звернувся до Кам`янської міської ради з пропозицією внести зміни до спірного договору оренди земельної ділянки, проте позивачу відмовлено у внесенні змін до договору, у зв`язку з чим останній звернувся з позовом до суду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.09.2014 № 12950 до Господарського суду Дніпропетровської області.

В прохальній частині позову позивач просив суд:

- внести змін до Договору оренди земельної ділянки від 11.09.2014р. №12950 (площа 1,5952 га, кадастровий номер: 1210400000:02:004:0217, яка розташована за адресою: вул. Українська, 85, м. Кам`янське Дніпропетровської області), шляхом доповнення пункту 2.2. та пункту 4.1. Договору наступним змістом:

"пункт 2.2. Договору: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом 01 січня 2016 року становить 5 746 062 грн. 45 коп.; станом на 01 січня 2017 року становить 6 089 625 грн. 22 коп.; станом на 01 січня 2018 року становить 6 089 625 грн. 22 коп.

- пункт 4.1. Договору: "Орендна плата за земельну ділянку площею 1,5952 га складає з 01.01.2016 по 31.12.2016 з урахуванням коефіцієнта індексації - 172 381 грн. 87 коп.; з 01.01.2017 по 31.12.2017 з урахуванням коефіцієнта індексації складає - 182 688 грн. 76 коп.; з 01.01.2018 по 31.12.2018 з урахуванням коефіцієнта індексації складає - 182 688 грн. 76 коп."

- визначити дату набрання чинності змінами, що мають бути внесені у Договір від 11.09.2014р. №12950 оренди земельної ділянки - з моменту введення в дію рішенням Дніпродзержинської міської ради від 08.07.2015р. №1339-64/VI коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5, - 01.01.2016 рік.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі № 904/2269/19, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 02.06.2021 по справі № 904/2269/19 касаційну скаргу ППФ «Бомонд» задоволено частково, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2020 у справі № 904/2269/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2021 по справі № 904/2269/19 у задоволенні позовних вимог ППФ «Бомонд» відмовлено в повному обсязі.

Тобто, зміни в договір оренди, щодо розміру орендної плати в 2016, 2017 та 2018 р.р., ні за згодою сторін, ні за рішенням суду внесено не було.

Таким чином, посилання позивача на те, що саме діями відповідача позивачу завдано шкоду в сумі 150664,87 грн., що складає різницю між сплаченою орендною платою за 2016, 2017 та 2018 роки та сплатою, яку мав би здійснити позивач, за умови своєчасного отримання витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, розраховану із застосуванням єдиного сукупного (добутку) коефіцієнту Км3, який дорівнює 0,5, та за умови своєчасного, внесення змін до договору оренди, ґрунтуються на припущеннях.

Так, згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Принцип змагальності сторін, закріплений у частині 3 статті 13 та частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 3 статті 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як передбачено частиною 1 статі 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання про їх прийнятність, суд виходить з критеріїв їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду. При цьому, суд повинен оцінити всі докази, що містять інформацію, яка входить в предмет доказування та впливають на правильне вирішення справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці використовує принципи «баланс ймовірностей» або «розумна ступінь достовірності» (balance of probabilities) та «поза розумним сумнівом» (beyondreasonabledoubt) для оцінки обставин справи та доказів. (див. рішення BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007 р.).

Верховний Суд в постанові від 27.11.2018 р. у справі № 914/2505/17 зазначив, що принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Аналізуючи викладене, господарський суд констатує, що доказування не може мати абстрактне значення та ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені належними доказами.

З огляду на те, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами причинно-наслідковий зв`язок щодо неправомірності дій відповідача та відмові у невнесенні змін до спірного договору в частині перегляду розмірі нормативно-грошової оцінки земельної ділянки у 2016, 2017, 2018 роках, у суду відсутні підстави вважати що саме дії відповідача призвели до порушеного права позивача згідно із приписами статей 1173, 1174 ЦК України, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства фірми "Бомонд" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відшкодування шкоди у розмірі 150 664,87 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 15.07.2022

Суддя І.Ф. Мельниченко