Ухвала

від 06.07.2022 по справі 925/1248/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07 липня 2022 року Справа № 925/1248/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Пріхно Л.А.,

за участі представників:

від акціонерного товариства Міжнародний резервний банк Тищук М.А. - представник за довіреністю,

від Головного управління ДПС у Черкаській області Недоступ О.О. - представник за довіреністю,

від товариства з обмеженою Фінансова компанія Лабораторія Фінансів Сиротін Д.В. - адвокат,

від товариства з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю Лезниківський кар`єр представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю Червоногранітний кар`єр представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод - представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю ЄПК Україна представник не з`явився,

від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТРАНСДЕТАЛЬ представник не з`явився,

від боржника представник не з`явився,

розпорядника майна Демчана Олександра Івановича,

розглянувши у попередньому засіданні справу

за заявою акціонерного товариства Міжнародний резервний банк, м. Київ

до акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство

Смілянський електромеханічний завод, м. Сміла,

Черкаської області

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном. Призначено розпорядником майна акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича. Призначено попереднє судове засідання на 11 год. 00 хв. 12 січня 2022 року.

Проте, судове засідання призначене на 12 січня 2022 року не відбулося, оскільки 16 листопада 2021 року на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09 листопада 2021 року справу №925/1248/21 було направлено на адресу Північного апеляційного господарського суду.

22 жовтня 2021 року за №67454 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод.

Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року призначено розгляд заяв кредиторів у попередньому засіданні суду. Повідомлено кредиторів даною ухвалою суду, що попереднє засідання суду відбудеться о 10 год. 30 хв. 23 березня 2022 року в приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, другий поверх, зал судових засідань №1, тел. канцелярії суду (0472) 31-21-49.

Ухвалою суду від 23 березня 2022 року відкладено розгляд справи в попередньому засіданні до стабілізації ситуації в регіоні, з урахуванням місцезнаходження учасників судового провадження та їх представників

Ухвалою суду від 22 квітня 2022 року призначено попереднє засідання на 11 год. 00 хв. 25 травня 2022 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 25 травня 2022 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 15 червня 2022 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 15 червня 2022 року суд оголосив перерву до 10 год. 00 хв. 07 липня 2022 року.

Від представників товариства з обмеженою відповідальністю Лезниківський кар`єр та товариства з обмеженою відповідальністю Червоногранітний кар`єр надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 липня 2022 року згідно ч. 6 ст. 233, ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали зі справи №925/1248/21.

Розглянувши у попередньому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового провадження судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі Кодекс) кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 45 Кодексу встановлено що, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство закінчився 22 листопада (понеділок).

Частиною 2 ст. 47 Кодексу встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Згідно ч. 3 ст. 44 Кодексу розпорядник майна зобов`язаний розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог.

Частиною 5 ст. 45 Кодексу визначено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Черговість задоволення вимог кредиторів зазначена у ст. 64 Кодексу.

15 листопада 2021 року до суду надійшла заява від Головного управління ДПС у Черкаській області з грошовими вимогами до боржника на суму 1 763 846 грн. 01 коп., в якій кредитор просить суд включити: до 1 черги задоволення вимог кредиторів сплачений судовий збір в сумі - 4 540,00 грн., до 3 черги задоволення вимог кредиторів заборгованість по податкам в сумі 1 759 306, 01 грн.

29 листопада 2021 року до суду надійшло повідомлення від розпорядника майна про повне визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Черкаській області.

Судом встановлено, що акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Сміланський електромеханічний завод перебуває на обліку як платник податків та має непогашений податковий борг перед бюджетом на загальну суму 1 759 306,01 грн., що виник з наступних по датків:

Заборгованість по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 156 085,97 грн.

Із земельного податку з юридичних осіб на суму 1 035 985,24 грн.

З орендної плати з юридичних осіб в сумі 8 949,01 грн.

З податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 556 638,75 грн.

З екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин в сумі 1 219,58 грн.

З надходжень від скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти в сумі 427,46 грн.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Всі заявлені Головним управлінням ДПС у Черкаській області вимоги виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод, отже є конкурсними.

Заявлені вимоги документально підтверджені.

Заперечень щодо заявлених вимог від боржника та інших кредиторів до суду не надходило.

Враховуючи зазначене вище, заявлені кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області судом визнаються повністю в загальному розмірі 1 763 846,01 грн. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку:

-4 540,00 грн., перша черга погашення (сплата судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог);

-156 085,97 грн., друга черга погашення (борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 17 вересня 2020 року по 08 липня 2021 року );

-1 603 220,04 гри., третя черга погашення (вимоги щодо сплати податків і зборів), а саме:

із земельного податку з юридичних осіб на суму 1 035 985, 24 гри.;

з орендної плати з юридичних осіб в сумі 8 949,01 грн.;

з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 556 638,75 грн.;

з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин в сумі 1 219,58 грн.;

з надходжень від скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти в сумі 427,46 грн..

17 листопада 2021 року до суду надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів з грошовими вимогами до боржника на суму 7 022 000 грн. 00 коп. в якій кредитор просить суд включити вказані вимоги до четвертої черги вимог кредиторів (з урахуванням уточнень заяви від 08 червня 2022 року (а.с. 55-56, т. 15)).

23 травня 2022 року до суду надійшло повідомлення від розпорядника майна про повне визнання вимог товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю Росбан (продавець) та акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ546-20.

За умовами цього договору продавець зобов`язувався передати цінні папери у власність покупця, а покупець - прийняти та їх оплатити (п.1.1 договору).

В п.3.4 договору визначено, що право власності на цінні папери переходить від продавця до покупця в момент зарахування на рахунок у цінних паперах покупця у його депозитарній установі.

Відповідно до п.1.2 договору покупець став власником акцій простих іменних бездокументарних, емітованих приватним акціонерним товариством Страхова компанія ВЕЛС, код ЄДРПОУ 19022263, номінальною вартістю 0,25 грн. у кількості 1 294 100 штук.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що загальна вартість цього договору становить 9 000 000,00 грн.

За умовами п.2.1 цього договору покупець зобов`язувався в день підписання цього договору сплатити продавцю суму, вказану в п.1.3 цього договору у безготівковому порядку.

Відповідно до акту прийому - передачі цінних паперів від 01 жовтня 2021 року продавець передав, а покупець прийняв вказані акції у кількості 1 294 100 штук.

З виписки про операції з цінними паперами від 01 жовтня 2020 року, виданої товариством з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал, вбачається, що акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод стало власником акцій у кількості 1 294 100 штук.

У подальшому 16 жовтня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю Росбан (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів (фактор) було укладено договір надання послуги факторингу №Ф161020, відповідно до умов якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розмірі 6 982 000,00 грн. у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язався відступити факторові своє право грошової вимоги за договором №БВ546-20 купівлі-продажу цінних паперів від 01 жовтня 2020 року до акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод в розмірі 7 022 000,00 грн.

За цим договором відступалось право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, та складається з основного боргу у розмірі 7 022 000,00 грн.

Відповідно до Додатку № 2 до цього договору вимоги, строк платежу за якою настав, передаються у дату укладення договору.

Кредитор у своїй заяві стверджував, що 02 жовтня 2020 року направив акціонерному товариству Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та запропонував у 5-денний строк з дати отримання вказаного повідомлення сплатити 7 022 000,00 грн.

Факт отримання повідомлення підтверджується особистим підписом голови правління Дригою М.Д.

Водночас у своїй заяві (уточненні) від 08 червня 2022 року кредитор вказав, що відповідне повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові було надіслано боржнику 02 листопада 2020 року.

Тобто, в письмовій заяві було допущено описку щодо дати складання документу.

Акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод не виконало своє грошове зобов`язання перед товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів, строк виконання якого настав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Заявлені товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів вимоги виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод, отже є конкурсними.

Боржник заявлені кредиторські вимоги визнав.

Водночас, ініціюючий кредитор заперечував проти заявлених кредиторських вимог та вказував, що оскільки договір купівлі - продажу цінних паперів від 01 жовтня 2020 року №БВ546-20 оскаржується в судовому порядку, то розгляд грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів є передчасним.

Крім того представник банку вказував, що повідомлення про відступлення права грошової вимоги від 02 жовтня 2020 року було направлено боржнику раніше, ніж укладено сам договір про надання послуги факторингу №Ф161020 від 16 жовтня 2020 року, що свідчить про фіктивність даної господарської операції.

Також представник банку вказував, що договір купівлі-продажу цінних паперів має ознаки фраудаторного правочину.

Судом враховано, що у межах провадження у справі №925/1248/21 про визнання банкрутом акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод розглядається спір про визнання недійсним договору №БВ546-20 купівлі - продажу цінних паперів від 01 жовтня 2020 року, укладеного між акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод та товариством з обмеженою відповідальністю РОСБАН.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час розгляду кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів оспорюваний правочин купівлі-продажу є чинним.

Договір про надання послуги факторингу №Ф161020 від 16 жовтня 2020 року в судовому порядку не оскаржується.

Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає можливість зупинення судом провадження у справі про банкрутство до розгляду іншої справи.

Те, що грошові вимоги кредитора виникли на підставі правочину, який у подальшому може бути визнаний недійсним, не є підставою для відмови у визнанні цих вимог судом у попередньому судовому засіданні.

Доводи кредитора, які викладені ним у своїй заяві від 08 червня 2022 року стосовно того, що повідомлення про відступлення права грошової вимоги фактично було надіслано боржнику 02 листопада 2020 року суд відхиляє, оскільки в заяві (повідомленні) від 02 жовтня 2020 року зазначається, що повідомлення отримано головою правління Дригою М.Д. 05 жовтня 2020 року, а не 05 листопада 2020 року.

Тобто, в даному випадку новий кредитор у даті складання письмового документа описки не допускав.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Разом з тим судом враховано, що боржник заперечень проти нового кредитора не висуває, а навпаки визнає свою заборгованість перед новим кредитором.

Фіктивний правочин, на відміну від фраудаторного, виключає наявність наміру створити юридичні наслідки в момент його вчинення, що, в свою чергу, унеможливлює виникнення будь-яких майнових наслідків, оскільки такий правочин їх не породжує. Оскільки на підставі фіктивного правочину відсутня можливість передачі майна, restitutio in integrum виключається юридичною конструкцією фіктивного правочину. Якщо ж буде встановлено, що така передача de facto відбулася, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, і тому норма статті 234 ЦК України не підлягає застосуванню.

В даному випадку передача майна відбулася.

Водночас, у разі визнання судом недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів та договору факторингу заінтересовані особи, зокрема визнані судом кредитори, не позбавлені права на звернення до суду із заявою про перегляд ухвали суду в частині розгляду судом кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів за нововиявленими обставинами.

Враховуючи вищевикладене, заявлені грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів визнаються судом в загальному розмірі 7 026 540,00 гри. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку:

- 4 540, 00 грн., перша черга погашення (сплата судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог);

- 7 022 000,00 грн., четверта черга погашення.

18 листопада 2021 року до суду надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал з грошовими вимогами до боржника на суму 31 516 грн. 88 коп., яка складається з 30 000 грн. 00 коп. основного боргу та 1 516 грн. 88 коп. 3% річних.

07 грудня 2021 року до суду надійшло повідомлення від розпорядника майна про часткове визнання кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал.

Судом встановлено, що боржник має заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал у зв`язку з невиконанням умов договору про інформаційне та організаційне забезпечення проведення загальних зборів акціонерного товариства, укладеного 27 лютого 2020 року між депозитарною установою товариством з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал та акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод.

Відповідно до п. 1.1. договору депозитарна установа зобов`язалася надати акціонерному товариству визначені цим договором послуги щодо інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерного товариства, що проводитимуться 16 квітня 2020 року (далі - загальні збори), а акціонерне товариство зобов`язалося оплатити такі послуги.

За умовами п. 2.1.2. договору депозитарна установа зобов`язана забезпечити направлення акціонерам акціонерного товариства письмових повідомлень про проведення загальних зборів та їх порядку денного у строк, встановлений законом України Про акціонерні товариства.

Для чого акціонерне товариство згідно з п 3.1.2. договору надало депозитарній установі реєстр власників іменних цінних паперів/перелік акціонерів, а також текст повідомлення, що підтверджується актом приймання-передачі документів від 10 березня 2020 року.

Згідно з п. 4.1. договору загальна вартість послуг депозитарної установи складає 80 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата послуг здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок депозитарної установи до 06 березня 2020 року.

За результатами наданих послуг сторони до 30 квітня 2020 року підписують акт наданих послуг (п.4.3. договору).

На виконання умов договору депозитарна установа - товариство з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал надала акціонерному товариству - акціонерному товариству Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод послуги з інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерів, призначених на 16 квітня 2020 року, що підтверджується актом приймання-передачі послуг від 30 березня 2020 року, актом надання послуг №172 від 30 березня 2020 року, відомостями згрупованих поштових відправлень акціонерам повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод.

10 березня 2020 року боржником було сплачено на користь товариства з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал 50 000,00 грн., що підтверджується копією рахунку №9 від 04 березня 2020 року та копією виписки з банківського рахунку товариства з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал.

Боржник не виконав своє грошове зобов`язання перед товариством з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал у розмірі 30 000,00 грн., строк виконання якого настав 05 березня 2020 року, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків за договором між акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод та товариством з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал станом на 30 вересня 2021 року.

Водночас борг на даний час не сплачено.

Згідно зі ст. 525 та ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитором також нараховано 1 516 грн. 88 коп. 3% річних за період з 06 березня 2020 року по 11 листопада 2021 року.

Водночас, при нарахуванні 3% річних кредитором не було враховано вимоги ст. 41 Кодексу.

Так, згідно ч. ч. 2, 3 вищевказаної статті Кодексу мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Оскільки провадження у справі відкрито 22 жовтня 2021 року, то нарахування 3% річних після вказаної дати є безпідставним.

Таким чином, розмір 3% річних нарахованих за період з 06 березня 2020 року по 21 жовтня 2021 року на суму боргу 30 000 грн. 00 коп. складає 1 465 грн. 10 коп.

Від боржника та решти кредиторів заперечень щодо цих вимог до суду не надходило.

Враховуючи зазначене вище, заявлені грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал визнаються частково в загальному розмірі 31 465,10 грн. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку:

-4 532,28 грн., перша черга погашення (сплата судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог);

-31 465,10 гри., четверта черга погашення.

Решта кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал в розмірі 51 грн. 78 коп. 3% річних судом відхиляються.

18 листопада 2021 року до суду надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТРАНСДЕТАЛЬ з грошовими вимогами до боржника на суму 1 560 397 грн. 67 коп., яка складається з 920 400 грн. 00 коп. боргу, 12 007 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 97 146 грн. 34 коп. пені, 17 432 грн. 65 коп. 3% річних, 483 210 грн. 00 коп. 30% штрафу та 30 201 грн. 10 коп. судового збору.

21 грудня 2021 року до суду надійшло повідомлення від розпорядника майна про повне визнання грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТРАНСДЕТАЛЬ .

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 02 лютого 2021 року зі справи №925/1209/20 позов задоволено частково.

Стягнуто з акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод на користь товариства з обмеженою відповідальністю Промтрансдеталь 920 400 грн. боргу, 12 007 грн. 58 коп. інфляційних втрат, 97 146 грн. 34 коп. пені, 17 432 грн. 65 коп. 3% річних, 483 210 грн. 30% штрафу, 30 201 грн. 10 коп. судового збору.

В решті позову відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення 08 квітня 2021 року судом було видано наказ.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Промтрансдеталь по суті є безспірними.

Всі заявлені товариством з обмеженою відповідальністю Промтрансдеталь вимоги виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод, отже є конкурсними.

Від боржника та решти кредиторів заперечень щодо цих вимог до суду не надходило.

Водночас, з прийняттям судом рішення по справі №925/1209/20 правова природа неустойки (пені та штрафу) не змінилася.

Враховуючи зазначене вище, заявлені грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Промтрансдеталь судом визнаються в загальному розмірі 1 564 937,67 грн. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку:

-4 540,00 грн., перша черга погашення (сплата судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог);

-980 041,33 грн., четверта черга погашення;

-580 356,34 грн., шоста черга погашення (97 146, 34 грн. пені та 483 210, 00 грн. 30% штрафу).

22 листопада 2021 року до суду надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю Лезниківський кар`єр з грошовими вимогами до боржника на суму 76 000 грн. 00 коп.

20 грудня 2021 року до суду надійшло повідомлення від розпорядника майна про повне визнання грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю Лезниківський кар`єр.

Судом встановлено, що 19 серпня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю Лезниківський кар`єр (орендодавець) та акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод (орендар) було укладено договір оренди майна №1, за умовами якого орендар користувався автомобілем марки INFINITI QX50 кузов № НОМЕР_1 (п.1.1 договору)

Відповідно до п.3.1 розмір орендної плати за цим договором становить 19 000,00 грн. з урахуванням ПДВ за календарний місяць.

Відповідно до п.3.2 договору орендар зобов`язаний був вносити орендну плату до 10 числа наступного за звітним місяцем.

Згідно з актом приймання - передачі майна від 19 серпня 2019 року орендодавець передав, а орендар прийняв вказаний автомобіль, зимову гуму, систему супутникового моніторингу та GPS.

Відповідно до п.7.1 договору цей договір набував чинності з моменту його підписання та діяв до 31 грудня 2019 року з правом пролонгації.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків за договором №1 від 19 серпня 2019 року за період з 30 вересня 2019 року по 31 березня 2020 року утворилась заборгованість на загальну суму 140 967,74 грн. за користування автомобілем, яка була погашена відповідно до платіжного доручення №1408 від 08 квітня 2020 року на суму 74 967,74 грн. та №1423 від 09 квітня 2020 року на суму 66 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками АТ Сбербанк за 08 та 09 квітня 2020 року. Станом на 30 квітня 2020 року сальдо дорівнювало 0,00 грн.

У подальшому за користування автомобілем було складено акти надання послуг № 5445 від 30 квітня 2020 року, №5617 від 31 травня 2020 року, №5707 від 30 червня 2020 року та №5804 від 31 липня 2020 року, які підписані сторонами.

Водночас, оренду за період квітень - липень 2020 року боржником оплачено не було, що підтверджується актом звірки за цим договором.

Загальна сума кредиторської заборгованості за договором №1 від 19 серпня 2019 року складає 76 000,00 грн.

Таким чином, боржник не виконав своє грошове зобов`язання перед товариством з обмеженою відповідальністю Лезниківський кар`єр, строк виконання якого настав у розмірі 76 000,00 грн.

З 01 вересня 2020 року за взаємною згодою сторін договір було розірвано.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За змістом ст. 525 та ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи зазначене вище, заявлені грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Лезниківський кар`єр судом визнаються повністю та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку:

-4 540 грн. 00 коп., перша черга погашення (сплата судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог);

-76 000 гри. 00 коп., четверта черга погашення.

22 листопада 2021 року до суду надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю Червоногранітний кар`єр з грошовими вимогами до боржника на суму 38 098 грн. 06 коп.

20 грудня 2021 року до суду надійшло повідомлення від розпорядника майна про повне визнання грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю Червоногранітний кар`єр.

Судом встановлено, що 20 червня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Червоногранітний кар`єр (орендодавець) та акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод (орендар) було укладено договір найму (оренди) транспортного засобу №20/06-2018, за умовами якого орендар користувався автомобілем марки Skoda Octavia А7, тип - загальний легковий седан В, 2018 року випуску, колір чорний, реєстрційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 12 червня 2018 року (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору автомобіль передавався в оренду для використання у господарській діяльності.

Згідно з актом приймання - передачі транспортного засобу (автомобіля) від 20 червня 2018 року орендодавець передав, а орендар прийняв вказаний автомобіль, два комплекти ключів та оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

За п. 6.1 договору орендна плата за один місяць оренди автомобіля становила 6 550,00 грн., ПДВ - 1 330,00 грн., а всього 7 980,00 грн.

Відповідно до п.6.2 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно до 30 числа поточного місяця оренди.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків за договором №20/06-2018 року за період з 30 червня 2018 року по 31 березня 2020 року за користування цим автомобілем було виставлено акти про надані послуги на суму 170 500,68 грн.

Відповідно до платіжного доручення №1426 від 10 квітня 2020 року боржником було оплачено 100 000,00 грн. та №1431 від 13 квітня 2020 року 70 500,68 грн.

Станом на 31 березня 2020 року сальдо дорівнювало 0,00 грн.

У подальшому за користування автомобілем було складено акти надання послуг № 423 від 30 квітня 2020 року, №1347 від 31 травня 2020 року, №2005 від 30 квітня 2020 року, №2345 від 31 липня 2020 року та №2706 від 24 серпня 2020 року, які підписані сторонами.

Водночас, оренду за період квітень серпень 2020 року боржником оплачено не було, що підтверджується актом звірки за цим договором.

Загальна сума кредиторської заборгованості за договором №20/06- 2018 від 20 червня 2018 року складає 38 098,06 грн.

Таким чином, на даний час боржник не виконав свого грошового зобов`язання перед товариством з обмеженою відповідальністю Червоногранітний кар`єр, строк виконання якого настав у розмірі 38 098,06 грн.

З 01 вересня 2020 року за взаємною згодою сторін договір було розірвано.

Оскільки дані правовідносини, які виникли між боржником та товариством з обмеженою відповідальністю Червоногранітний кар`єр є аналогічними правовідносинам, що виникли між боржником та товариством з обмеженою відповідальністю Лезниківський кар`єр, а тому суд не вбачає необхідності повторно посилатися на норми права, що їх регулюють.

Враховуючи зазначене вище, заявлені грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Червоногранітний кар`єр судом визнаються повністю в загальному розмірі 42 638 грн. 06 коп. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку:

-4 540 грн. 00 коп., перша черга погашення (сплата судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог);

-38 098 гри. 06 коп., четверта черга погашення.

23 листопада 2021 року до суду надійшла заява від акціонерного товариства Сбербанк (нова назва - акціонерне товариство Міжнародний резервний банк) з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 73 561 588 грн. 15 коп.

Згідно ч. 2 ст. 45 Кодексу кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Банк вказав, що заявлені грошові вимоги не були предметом розгляду судом вимог банку в підготовчому засіданні, оскільки боржником вони в цій частині не визнавалися, а тому були спірними.

Також у вказаній заяві акціонерне товариство Міжнародний резервний банк просило суд прийняти відмову банку від частини забезпечення, а саме від застави за договором застави №4, укладеним 29 квітня 2013 року між акціонерним товариством Сбербанк та акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод за яким предметом застави є право вимоги на отримання грошової виручки за поставлені товари, заставною вартістю в розмірі 50 000 000,00 грн.

Змінити черговість вже визнаних ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22 жовтня 2021 року у справі №925/1248/21 вимог акціонерного товариства Сбербанк та віднести вимоги в розмірі 50 000 000,00 грн., що складаються з частини простроченої заборгованості за тілом (сумою) кредиту за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ в розмірі 42 878 468,45 грн. та інфляційних втрат за невиконання боржником зобов`язання з повернення тіла (суми) кредиту за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ в розмірі 7 121 531,55 грн., із забезпечених заставою вимог до конкурсних кредиторських вимог з четвертою чергою погашення.

Заяву подано банком своєчасно з дотримання строку встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу.

Розпорядник майна заявлені додаткові кредиторські вимоги банку визнав повністю в загальному розмірі 73 561 588,15 грн.

Також розпорядник майна не заперечує проти відмови банку від частини забезпечення, а саме від застави за договором застави №4 від 29 квітня 2013 року за яким предметом застави є право вимоги на отримання грошової виручки за поставлені товари, заставною вартістю в розмірі 50 000 000,00 грн.

Боржник проти заяви банку заперечував та зазначав, що акціонерне товариство Міжнародний резервний банк (нова назва банку), як кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство, звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі вже визначився із розміром своїх кредиторських вимог, які є незабезпеченими та відповідно забезпеченими, а суд їх визнав.

Зокрема, суд визнав кредиторські вимоги АТ Сбербанк до акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод в розмірі 219 328 988 грн. 65 коп., як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Вимоги у сумі 50 000 000,00 грн. - це вимоги, які увійшли в загальну суму вимог заставного кредитора в розмірі 219 328 988 грн. 65 коп., та є такими, що забезпечені заставою майна боржника.

Отже, акціонерне товариство Міжнародний резервний банк в порушення приписів абз.1 ч.2 ст. 45 Кодексу фактично просить суд повторно розглянути вимоги, які вже були предметом судового розгляду та визнати їх незабезпеченими, незважаючи на те, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 22 жовтня 2021 року зі справи №925/1248/21 набрала законної сили, не є скасованою та/або зміненою.

Тому, боржник вважає, що заява акціонерного товариства Міжнародний резервний банк від 19 листопада 2021 року № 688/06-2 не підлягає задоволенню з підстав порушення забезпеченим кредитором положень закону, які визначають коли саме забезпечений кредитор вправі визначитись і обрати свій процесуальний статус: забезпеченого чи конкурсного кредитора у справі.

Щодо додаткових вимог банку на суму 73 561 588,15 грн. боржник вказував наступне:

За змістом заяви, банк просить визнати додаткові вимоги у розмірі 73 561 588,15 грн., які є різницею від заявлених акціонерним товариством Міжнародний резервний банк вимог в заяві про відкриття провадження у справі та визнаних судом у підготовчому засіданні.

У підготовчому засіданні суд визнав частину заявлених грошових вимог банку в розмірі 346 489 795,74 грн.

Також боржник не погоджується з розрахунком додаткових кредиторських вимог банку з аналогічних підстав, що наведені у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи вищевикладене, боржник просить суд відмовити у задоволенні заяви банку від 19 листопада 2021 року б/н.

Судом встановлено, що 09 грудня 2021 року проведено державну реєстрацію змін до Статуту акціонерного банку Сбербанк, які були 22 листопада 2021 року погоджені Національним банком України.

Так, відповідно до п. 1.4. Статуту банку в новій редакції, повне офіційне найменування банку українською мовою - акціонерне товариство Міжнародний резервний банк, скорочене офіційне найменування банку - АТ МР БАНК.

Також, відповідно до рішення Правління Національного банку України №91-рш/БТ від 25 лютого 2022 року Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію акціонерноо товариства Міжнародний резервний банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №131 від 25 лютого 2022 року Про початок процедури ліквідації АТ МР БАНК та делегування повноважень ліквідатора банку.

Отже, 25 лютого 2022 року було розпочато процедуру ліквідації АТ МР БАНК строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно.

Зазначена інформація є публічною та розміщена на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Статтею 1 Закону України Про затвердження Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 травня 2022 року Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів від 12 травня 2022 року за №2249-ІХ затверджено Указ Президента України від 11 травня 2022 року №326 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 травня 2022 року Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів.

Так, рішенням Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) від 11 травня 2022 року, встановлено:

-примусово вилучити корпоративні права у розмірі 100 відсотків майна акціонерного товариства Міжнародний резервний банк (код згідно з ЄДРПОУ - 25959784, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська. 46), що належать публічному акціонерному товариству Сбєрбанк росїї (місцезнаходження; російська федерація, 117997, м. Москва, вул. Вавілова, 19, реєстраційний номер - 1027700132195).

Кабінету Міністрів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за участю Національного банку України забезпечити проведення примусового вилучення зазначених у цьому рішенні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів у десятиденний строк із дня опублікування Указу Президента України про введення в дію цього рішення

Тобто, на даний час прийнято рішення про примусове вилучення 100 відсотків корпоративних прав банку в попередніх власників на користь держави Україна.

У зв`язку з невиконанням боржником кредитних зобов`язань перед акціонерним товариством Сбербанк (акціонерне товариство Міжнародний резервний банк) за договором про відкриття кредитної лінії №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року з наступними змінами та доповненнями (далі - кредитний договір 1), договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року з наступними змінами та доповненнями (далі - кредитний договір 2), банк звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод - справа №925/1248/21.

За результатними розгляду заяви банку, а також з урахуванням змісту відзиву боржника, ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року у справі №925/1248/21 відкрито провадження у справі про банкрутство боржника, та визнано кредиторські вимоги акціонерного товариства Сбербанк до акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод у розмірі:

-219 328 988 грн. 65 коп. - як такі, що забезпечені заставою майна боржника,

- 76 700 грн. 00 коп. - перша черга задоволення,

-8 782 892 грн. 53 коп. - четверта черга задоволення,

-118 301 214 грн. 56 коп. - шоста черга задоволення.

Під час проведення підготовчого засідання суд встановив, що дані вимоги складаються з наступного:

219 328 988 грн. 65 коп., як такі, що забезпечені заставою майна боржника та складаються з вимог щодо сплати:

процентів за правомірне користування кредитом за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ - 333 199,65 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (1 долар США станом на 16 вересня 2021 року складає 26,645 грн.) становить 8 878 104 грн. 67 коп. та 36 638 807,54 грн.;

інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за правомірне користування кредитом за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ - 5 495 821,13 грн.;

процентів за правомірне користування кредитом за договором №76- В/13/35/ЮО/КЛ - 88 670,77 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (1 долар США станом на 16 вересня 2021 року складає 26,645 грн.) становить 2 362 632 грн. 67 коп. та 27 716 780.30 грн.;

інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за правомірне користування кредитом за договором №76- В/13/35/ЮО/КЛ - 4 157 517,05 грн.;

комісія за управління кредитом за договором №75-В/13/35/ЮО/КЛ - 2 587 500,00 грн.;

комісія за управління кредитом за договором №76-В/13/35/ЮО/КЛ - 2 587 500,00 грн.;

частини простроченої заборгованості за тілом кредиту за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ 67 859 692 грн. 35 коп.;

частини простроченої заборгованості за тілом кредиту за договором №76- В/13/35/ЮО/КЛ - 43 085 430 грн. 57 коп.;

інфляційних втрат за невиконання боржником зобов`язання з повернення тіла кредиту за договором №75-В/13/35/ЮО/КЛ - 10 837 670, 82 грн.;

інфляційних втрат за невиконання боржником зобов`язання з повернення тіла кредиту за договором №76-В/13/35/ЮО/КЛ - 7 121 531, 55 грн.

Конкурсні кредиторські вимоги в розмірі 127 160 807, 39 грн., що погашаються відповідно до встановленої Кодексом черговості та складаються:

-76 700 грн. 00 коп. - перша черга задоволення (витрати по сплаті судового збору за подання заяви 22 700 грн. 00 коп. та авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень 54 000 грн. 00 коп.):

-8 782 892 грн. 83 коп. - четверта черга задоволення, а саме: залишок заборгованості за тілом кредиту за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ 4 391 446 грн. 42 коп.; залишок заборгованості за тілом кредиту за договором №76- В/13/35/Ю0/КЛ 4 391 446 грн. 41 коп.:

-118 301 214 грн. 56 коп. - шоста черга задоволення, а саме: пеня за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ - 41 164 150 грн. 15 коп.: пеня за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту за договором №76- В/13/35/ЮЩ/КЛ - 27 053 086 грн. 24 коп.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ - 29 108 534 грн. 19 коп.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом за договором №76- В/13/35/ЮО/КЛ - 18 055 162 грн. 42 коп.; пеня за прострочення сплати комісії по кредиту за договором №75- В/13/35/ЮО/КЛ - 1 460 140 грн. 78 коп.; пеня за прострочення сплати комісії по кредиту за договором №76- В/13/35/ЮО/КЛ -1 460 140 грн. 78 коп.

При цьому судом було враховано відзив боржника та факт визнання останнім в ньому вимог банку в цій частині.

Ухвала Господарського суду Черкаської області від 22 жовтня 2021 року у справі №925/1248/21 в установленому законом порядку набрала законної сили.

Щодо решти заявлених банком вимог у заяві про відкриття провадження у справі суд погодився з доводами боржника стосовно наявності спору про право, зокрема, щодо зобов`язань зі сплати заборгованості по процентах за користування кредитними коштами на суму 62 746 907,83 грн., щодо зобов`язань зі сплати пені за прострочення сплати процентів нарахованих у національній валюті на загальну суму 10 488 495, 16 грн., а також щодо зобов`язань зі сплати інфляційних втрат в розмірі 306 720, 58 грн. нарахованих на проценти.

При цьому суд вказав, що відповідно до ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Тривалість проведення підготовчого засідання врегульовано ч. 2 ст. 35 Кодексу.

Вимоги кредитора, щодо якого є заперечення боржника (є спірними) на даному етапі провадження (проведення підготовчого засідання) суд не розглядає та зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті, а також суд може розглянути вимоги щодо яких є заперечення у попередньому судовому засіданні.

Отже, суд відхиляє доводи боржника стосовно того, що заявлені додаткові кредиторські вимоги банку вже були предметом розгляду судом в підготовчому засіданні.

Рішення про відхилення вимог банку на суму 73 561 588,15 грн. за наслідками підготовчого засідання суд не приймав.

Щодо відмови банку від забезпечення на суму 50 000 000, 00 грн. судом враховано, що з уведенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, які виникли за зобов`язаннями, що повністю (частково) забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника, включаються до реєстру вимог кредиторів окремо, зважаючи на обсяг забезпечення таких вимог, що визначається на підставі тих доказів, які досліджуються у справі, та волевиявлення заставного кредитора щодо повної або часткової відмови від забезпечення. Якщо конкурсний кредитор надає докази того, що його забезпечені вимоги охоплюються вартістю заставного майна, визначеною на момент укладення договору застави, а боржник не надає інших доказів щодо ринкової вартості такого майна на час включення предмета забезпечення до реєстру вимог кредиторів, то вимоги такого кредитора можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів як забезпечені відповідно до вартості майна при укладенні договору застави. Зазначеним волевиявленням забезпечений кредитор обмежив своє право на забезпечення за рахунок предмета застави інших своїх вимог. Вимоги конкурсного кредитора, які не охоплюються вартістю заставного майна за волевиявленням кредитора, включаються до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості в порядку ч. 1 ст. 64 Кодексу залежно від правової природи таких кредиторських вимог (вимоги за основним боргом, штрафними санкціями, судові витрати тощо).

Така процедура включення вимог забезпеченого кредитора не заперечує застосування положень цивільного законодавства щодо визначення загального розміру вимог заставного кредитора, зважаючи на розмір його зобов`язань за укладеним договором застави та розмір заборгованості за кредитним договором.

Однак вона надає заставному кредитору альтернативу вибору щодо внесення його вимог до вимог четвертої черги чи до позачергових на підставі наданих ним на момент формування реєстру вимог кредиторів доказів щодо вартості предмета застави та з урахуванням волевиявлення цього кредитора щодо відмови (повної або часткової) від забезпечення.

При цьому судом було враховано відповідний висновок, що наведений у постанові КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі №905/2852/16.

Судом в підготовчому засіданні було встановлено, що вимоги банку забезпечені заставою, в тому числі, і згідно договору застави №4 укладеного 29 квітня 2013 року між банком та акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод.

Відповідно до умов п.3.1. договору застави, в заставу банку було передано предмет застави - право вимоги на отримання грошової виручки за поставлені товари, яке існує та/або виникає в майбутньому у заставодавця за договором №50/120 від 30 листопада 2012 року в сумі 104 400 000,00 російських рублів 00 коп., за договором №50/128 від 10 грудня 2012 року в сумі 48 532 764,00 російських рублів 00 коп., за договором №50/121 від 20 березня 2013 року в сумі 130 500 00,00 російських рублів 00 коп., укладених між заставодавцем та ТОВ Представництво НПП Смілянський електромеханічний завод, м. Москва, російська федерація (код 50877746028662).

Боржником заставодавця в цій частині вимог є ТОВ Представництво НПП Смілянський електромеханічний завод, м. Москва, російська федерація (код 50877746028662).

Згідно п. 3.2. договору застави №4 на дату укладання цього договору вартість предмету застави складає 50 000 000,00 грн.

В даному випадку до формування реєстру вимог кредиторів банк визначився із своїм вибором та частково відмовився від забезпечення, а тому суд відхиляє заперечення боржника з цього приводу, що викладені ним у своїх запереченнях.

Отже, оскільки судом вже було визнано вимоги банку на суму 219 328 988 грн. 65 коп., як такі, що забезпечені заставою майна боржника, проте до формування реєстру вимог кредиторів банк частково відмовився від забезпечення, а саме від застави за договором застави №4, укладеним 29 квітня 2013 року між акціонерним товариством Сбербанк та АТ НВП Смілянський електромеханічний завод за яким предметом застави є право вимоги на отримання грошової виручки за поставлені товари, заставною вартістю в розмірі 50 000 000,00 грн., то залишок вимог банку, які є забезпеченими майном боржника становить 169 328 988 грн. 65 коп. (219 328 988 грн. 65 коп. 50 000 000, 00 грн.).

Водночас, грошові вимоги банку на суму 50 000 000, 00 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів та погашаються у четверту чергу.

Стосовно додаткових вимог банку на суму 1 817 241, 66 грн. (1 096 633,72 грн. + 720 607,94 грн.) нарахованих на підставі п. 6.6 кредитних договорів суд зазначає наступне:

При розгляді заяви ініціюючого кредитора (банку) про відкриття провадження у справі судом не розглядалося питання правомірності односторонньої зміни банком відсоткової ставки за кредитними договорами з 17,5% до 19,5%, оскільки боржник заперечував в цій частині вимоги банку.

У відповідності до п. 1.4. кредитних договорів - 31 січня 2019 року визначено як останній день дії кредитної лінії.

Розділом 6 кредитних договорів сторони досягли згоди щодо порядку нарахування та сплати процентів за користування кредитом.

Даний розділ договорів було викладено в новій редакції згідно договору про внесення змін №16 від 12 квітня 2018 року до кредитного договору 1 та договору про внесення змін №17 від 12 квітня 2018 року до кредитного договору 2.

Зміст цих розділів обох договорів є ідентичний один одному.

Згідно п. 6.1. кредитних договорів позичальник зобов`язується сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому кредитним договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.

Пунктом 6.4. кредитних договорів зазначено, що проценти нараховані за період, в якому відповідно до п. 1.4. кредитних договорів позичальник зобов`язаний повністю повернути кредит банку, повинні бути сплачені не пізніше дня, передбаченого для повернення кредиту.

Також було змінено п.1.3.1 кредитних договорів.

Відповідно п. 1.3.1 кредитних договорів розмір процентної ставки за користування кредитом складає 17.5% річних.

Тобто, процентна ставка за кредитом після внесення змін до договорів є фіксованою.

Водночас, пунктом 6.6. кредитних договорів сторони погодили, що у випадку порушення позичальником будь-якого із своїх зобов`язань, передбачених пунктом 2.5., 7.3., 7.9., 7.10 кредитних договорів та/або підпунктів 2.4., 2.5., 2.6., 2.10., Додатку №1 до кредитних договорів за кожен випадок такого порушення розмір діючої фіксованої процентної ставки, починаючи з 20-го календарного дня від дня настання такого випадку встановлюється в новому розмірі, а саме в розмірі збільшеному на 2 (два) процентних пункти.

Позичальник погоджує зазначену в цьому пункті кредитних договорів зміну розміру процентної ставки, що не потребує укладення сторонами додаткової угоди до договорів. Про встановлення процентної ставки в новому розмірі банк повідомляє позичальника письмово.

Отже, банк має право на підвищення фіксованої процентної ставки на 2 пункти лише у разі порушення позичальником визначених умов договору (договорів).

Матеріалами справи підтверджується, що 16 квітня 2018 року банк з посиланням на порушення позичальником підпунктів 2.4. Додатку №1 до кредитних договорів, звернувся до боржника з письмовим повідомленням про те, що починаючи з 30 квітня 2018 року розмір процентної ставки за користування кредитом становитиме 17,5% + 2%, тобто 19,5% річних.

А тому, на думку банку, починаючи з 30 квітня 2018 року діяла процентна ставка в розмірі 19,5% річних (17.5% +2%).

Відтак, банк заявляє вимоги щодо процентів за правомірне користування кредитом, нарахованих за період з 30 квітня 2018 року по 31 січня 2019 року за процентною ставкою в розмірі 2% річних (тобто та різниця котра судом не була розглянута) в розмірі:

1)за договором про відкриття кредитної лінії №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року додаткові проценти за правомірне користування кредитом в гривні, нарахованих за період з 30 квітня 2018 року по 31 січня 2019 року включно в розмірі - 1 096 633,72 грн.

2)за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року додаткові проценти за правомірне користування кредитом в гривні, нарахованих за період з 30 квітня 2018 року по 31 січня 2019 року включно в розмірі - 720 607,94 грн.

Боржник, як вже зазначалося вище, у відзиві на заяву банку про відкриття провадження у справі про банкрутство (а.с. 53-62 т.6), а також під час попереднього судового засідання не погоджувався з підвищенням банком процентної ставки на 2% за користування кредитом з наступних підстав:

Відповідно до п.2.4. додатку № 1 кредитних договорів позичальник приймає на себе зобов`язання з дати укладення кредитних договорів забезпечити відкриття в банку поточних (карткових) рахунків працівникам позичальника, в зв`язку з чим:

а)протягом 3 місяців з дати укладання договору укласти з банком договір про відкриття карткових рахунків на користь фізичних осіб, на умовах, погоджених з банком, з відкриттям поточних (карткових) рахунків не менше, ніж 90% працівникам позичальника. При цьому оформити на зарплатно-картковий проект 100% всіх нових прийнятих працівників позичальника з першого місяця кредитування;

б)забезпечити співробітникам банку доступ в приміщення підприємства для проведення роботи відносно переходу на картки ПАТ Сбербанк робочих цехів, та оформлення карток бажаючим перейти на зарплатний проект ПАТ Сбербанк.

На виконання зазначених умов п. 2.4. Додатку №1 до кредитних договорів між позичальником та банком в дату укладення кредитних договорів, тобто 29 квітня 2013 року, був укладений договір №12/3П/Ч1/65 та в подальшому відкрито поточні (карткові) рахунки всім працівникам акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод.

Таким чином, позичальником було виконано умови п. 2.4. Додатку №1 до кредитних договорів.

Боржник також зазначав, що з моменту укладення кредитних договорів та до 30 квітня 2018 року банк не підвищував проценту ставку з підстав порушення акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод п. 2.4. Додатку №1 кредитних договорів.

У 2017 році ряд працівників акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод з власної ініціативи закрили карткові рахунки в АТ Сбербанк та перейшли на отримання зарплати в АТ Райффайзен банк Аваль, у зв`язку з чим АТ Сбербанк мав намір збільшити процентну ставку.

Проте, після звернення позичальника (лист від 03 жовтня 2017 року № 37/167), який пояснив, що змушування працівників до обслуговування у конкретному банку суперечить законодавству, АТ Сбербанк ухвалив рішення не підвищувати ставку (лист банку від 30 жовтня 2017 року № 470/3/5/60-1).

У 2018 році у відповідь на лист АТ Сбербанк від 16 квітня 2018 року № 183/5/60-1 щодо нової процентної ставки акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод (лист від 16 квітня 2018 року №37/50) відповіло банку про те, що ним не порушено умови кредитних договорів в частині зарплатно-карткового проекту, позаяк підприємство не відповідає за вибір банку фізичними особами - працівниками.

Незважаючи на вказані обставини, банк все ж вирішив замість ставки 17,5% нараховувати проценти за користування кредитом за ставкою 19,5% (лист АТ Сбербанк від 26 квітня 2018 року №225/5/60-1).

Не погодившись з рішенням банку, боржник у 2019 році відмовився підписувати акти звірки з новою процентною ставкою (лист від 25 січня 2019 року № 37/8).

Також на протиправність дій банку, який фактично чинив вплив на позичальника з метою примушування працівників до обслуговування саме в АТ Сбербанк, підприємство наголошувало у своєму листі від 07 лютого 2019 року № 37/10.

Судом враховано, що за загальним правилом, викладеним у частині першій ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Ні в добровільному, ні в судовому порядку відповідних змін до кредитних договорів щодо підвищення процентної ставки на 2% внесено не було.

Разом з тим, відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс повинен ґрунтуватися на об`єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Проте, як вже було зазначено вище в даному випадку процентна ставка в розмірі 17,5 відсотків була фіксованою, а тому в силу закону банк не мав права в односторонньому порядку її змінювати.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Банк не надав суду належних та допустимих доказів того, що позичальник порушив умови п. 2.4. Додатку №1 до кредитних договорів, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що протягом 3 місяців з дати укладання договору менше ніж 90% працівникам позичальника було відкрито карткові рахунки, а також в подальшому всім новим прийнятим на роботу працівникам не було відкрито відповідних рахунків.

Отже, банк починаючи з 30 квітня 2018 року безпідставно в односторонньому порядку застосував проценту ставку у розмірі 19,5%, тобто підвищену на 2% порівняно із фіксованою встановленою договорами кредитування.

Враховуючи вищенаведене, підстав для визнання заявлених банком додаткових вимог щодо сплати процентів за правомірне користування кредитом, нарахованих за період з 30 квітня 2018 року по 31 січня 2019 року за процентною ставкою в розмірі 2% річних за договором про відкриття кредитної лінії №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року в розмірі - 1 096 633,72 грн. та за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року включно в розмірі - 720 607,94 грн. немає.

Як наслідок суд відхиляє додаткові грошові вимоги банку щодо нарахованої пені в загальному розмірі 10 488 495 грн. 16 коп. (6 410 093,90 грн. + 4 078 401,26 грн.) та інфляційних втрат в загальному розмірі 306 720 грн. 58 коп. за несвоєчасну сплату наведених вище збільшених на 2 пункти відсотків у вказаний банком період.

Щодо додаткових вимог банку на суму 60 702 103, 95 (36 631 327,30 грн. + 24 070 776,65 грн.) нарахованих на підставі п. 6.2 кредитних договорів та ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне:

Пунктом 6.2. кредитних договорів встановлено, що нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. Після спливу останнього дня дії кредитної лінії, зазначеного в п, 1.4. цього договорів, розмір процентної ставки за користування кредитом залишається в розмірі, що діяв станом на останній день дії кредитної лінії, та перераховується в подальшому (починаючи з дня спливу останнього дня дії кредитної лінії й до дня фактичного повернення кредиту в повному обсязі) в розмірі та порядку, передбаченому цим договором.

Проценти, нараховані відповідно до п.п. 6.1-6.2 цього договору позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3-х робочих днів, наступних за днем закінчення періоду (п. 6.3 договорів).

При цьому під періодом сторони в цій ст. 6 договору розуміють кожний з періодів, перший з яких починається з того числа місяця, в якому був укладений кредитний договір, і закінчується в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця. Останній період закінчується в день, коли кредит був повністю повернутий в повному обсязі.

Також, пунктом 11.3. кредитних договорів встановлено, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за кредитними договорами.

В зв`язку з чим банк вказував, що сторони в кредитних договорах на власний розсуд погодили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів.

Банк з наведених вище підстав стверджував, що станом на останній день дії кредитної лінії за кредитними договорами 31 січня 2019 року розмір процентів за користування кредитом становив 19,5% річних.

Отже, банк стверджував, що в силу положень ст. 1056-1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, пунктом 6.2. кредитних договорів сторони погодили, що (1) нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно), (2) нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі, що відповідає положенням ст. 1056-1 ЦК України.

Банк з посиланням на ст. 625 ЦК України стверджував, що пунктом 6.2. кредитних договорів встановлено інший розмір процентів (19.5%).

Боржник не погоджується з процентами нарахованими банком за користування кредитом після закінчення дії кредитних лінії за договорами, посилаючись на положення ст. ст. 625 та 1048 ЦК України.

Судом враховано, що згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Також, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ч. 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до ч. 4. ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом неодноразово висловлювався наступний правовий висновок:

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки щодо застосування частини 1 статті 1050 та статі 625 ЦК України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018у справі №310/11534/13- ц, від 31.10.2018у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020у справі № 912/1120/16.

Банк вказував, що наведені висновки Верховного Суду щодо нарахування процентів стосуються застосування лише положень ст. 1048 ЦК України, а не 1056-1 ЦК України.

Таким чином банк зазначав, що оскільки сторони погодили порядок нарахування та сплати процентів у кредитних договорах (п. 6.2), а тому дані умови договору узгоджуються з положеннями і ст. 1056-1 ЦК України, ст. 1048 ЦК України та ст. 625 ЦК України та відповідає волевиявленню сторін, які в даному випадку відступили від загальних правил в частині щомісячної виплати процентів у межах погодженого сторонами строку кредитування - до 31 січня 2019 року (останній день кредитної лінії), та погодили нарахування процентів за користування кредитними коштами і після цього строку до повернення кредиту в повному обсязі.

Так, у своїй заяві банк вказував, що заборгованість по процентам за неправомірне користування кредитом становить:

-за договором про відкриття кредитної лінії №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року нарахованих за період з 01 лютого 2019 року по 08 вересня 2021 року включно - 36 631 327,30 грн.

-за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року нарахованих за період з 01 лютого 2019 року по 08 вересня 2021 року включно - 24 070 776,65 грн.

Проте, суд не погоджується з доводами банку, оскільки розділ 6 договорів не передбачає зміну 3% річних встановлених ст. 625 ЦК України за неправомірне користування коштами на будь-які інші відсотки.

Даний розділ встановлює порядок нарахування та сплати позичальником процентів за користування кредитом, тобто за правомірне користування коштами.

Крім того, з наведених вище підстав суд встановив, що станом на 31 січня 2019 року процентна ставка по договорам за користування кредитом була фіксованою та становила 17,5%.

Отже, за неправомірне користування кредитними коштами боржник повинен сплати 3% річних від простроченої суми.

Розмір 3% річних за договором про відкриття кредитної лінії №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року нарахованих за період з 01 лютого 2019 року по 08 вересня 2021 року на борг 72 251 138 грн. 77 коп. складає 5 635 588 грн. 82 коп.

Розмір 3% річних за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року нарахованих за період з 01 лютого 2019 року по 08 вересня 2021 року на борг в розмірі 47 476 876 грн. 98 коп. складає 3 703 196 грн. 40 коп.

Таким чином судом визнаються додаткові вимоги банку в розмірі 9 338 785 грн. 22 коп. 3% річних (четверта черга погашення).

В решті суд відхиляє визнання 51 363 318 грн. 73 коп. відсотків річних за неправомірне користування кредитом.

Щодо додаткових вимог банку на суму 242 486 грн. 80 коп. зі сплати процентів за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії №75- В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року за період з 30 квітня 2018 року по 28 травня 2018 року судом враховано наступне:

За наслідками підготовчого засідання суд з урахуванням відзиву боржника (т. 6, а.с.65) визнав як безспірні вимоги банку зі сплати відсотків (в розмірі 17,5%) за період з 30 квітня по 28 травня 2018 року по договору №75- В/13/35/ЮО/КЛ в розмірі 94 028 грн. 71 коп.

Саме ця сума увійшла в загальний розмір визнаних судом в підготовчому засіданні вимог банку в цій частині.

Разом з тим, за вказаний період банк нарахував боржнику 1 004 587 грн. 75 коп. відсотків.

У своїй заяві про визнання додаткових грошових вимог банк стверджує, що за вказаний період боржник фактично мав борг в розмірі 336 515 грн. 51 коп. зі сплати відсотків, а не 94 028 грн. 71 коп., які визнав боржник.

Проте, оскільки це питання було спірним, то в підготовчому засіданні воно судом не вирішувалося.

Оскільки банк нарахував боржнику 1 004 587 грн. 75 коп. відсотків по договору №75-В/13/35/ЮО/КЛ, і в той же час стверджує, що дійсний борг станом на момент звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі становив 336 515 грн. 51 коп., то слід дійти висновку, що фактично банк визнає, що боржник сплатив банку 668 072 грн. 24 коп. (1 004 587 грн. 75 коп. - 336 515 грн. 51 коп.) відсотків за спірний період по даному договору.

Разом з тим судом враховано, що вірний розмір відсотків за користування кредитом нарахованих за період з 30 квітня по 28 травня 2018 року зі ставкою 17,5% річних на борг 72 251 138 грн. 77 коп. складає 969 946 грн. 79 коп., а не 1 004 587 грн. 75 коп., як вказує банк.

В той же час доказів повного та належного виконання боржником своїх зобов`язань зі сплати нарахованих відсотків за спірний період в розмірі 969 946 грн. 79 коп. матеріали справи не містять.

Отже, борг становить 301 874 грн. 55 коп. (969 946 грн. 79 коп. - 668 072 грн. 24 коп. (сплату яких фактично визнано банком)).

З них не розглядалося в підготовчому засіданні та не було визнано судом вимог на суму 207 845 грн. 84 коп. (301 874 грн. 55 коп. 94 028 грн. 71 коп.).

Таким чином частина процентів за правомірне користування кредитом в гривні за договором про відкриття кредитної лінії №75-В/13/35/ЮО/КЛ від 29 квітня 2013 року, нарахованих за період з 30 квітня 2018 року по 28 травня 2018 року включно підлягає визнанню в розмірі - 207 845 грн. 84 коп. (четверта черга погашення).

В решті заяву про визнання додаткових грошових вимог зі сплати відсотків в розмірі 34 640 грн. 96 коп. суд залишає без задоволення.

23 листопада 2021 року до суду надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод, м. Москва з грошовими вимогами до боржника на суму 18 147 851 грн. 79 коп.

В обґрунтування своїх вимог кредитор посилається на неналежне виконання боржником своїх грошових зобов`язань за договором №50/129 від 01 квітня 2013 року; контрактом №55/201 від 11 лютого 2019 року; контрактом №57-10.1/16 від 08 травня 2019 року.

Розпорядник майна частково визнав дані кредиторські вимоги.

Акціонерне товариство Міжнародний резервний банк у своїй письмовій заяві від 24 травня 2011 року зазначає, що згідно п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації від 03 березня 2022 року за №187 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором) - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації.

Відтак, вимоги ТОВ Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод, юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства російської федерації, не можуть бути виконанні та визнанні, оскільки:

в силу законодавчої заборони закріпленої постановою Кабінету Міністрів України та законодавством України спрямованим на захист України від російської агресії;

законодавчо встановлена заборона на виконання таких вимог, то фактично свідчить про відсутність обов`язку з виконання, чи вимагати виконання даних вимог;

визнання таких вимог буде порушувати не лише таку заборону, а і публічний порядок в Україні, бо війна російської федерації за участі, підтримки чи згоди з її резидентами ставить під загрозу існування держави України та посягає на її суверенітет;

дані економічні ресурси можуть бути використані російською федерацією для підтримання ведення війни;

є недопустимим щоб вимоги таких кредиторів, входили до представницьких органів кредиторів, вирішували долю суб`єктів господарювання України;

відсутність обов`язку виконання даних вимог, свідчить про те, що дані зобов`язання не є вимогами, що можуть бути включені до реєстру вимог в розумінні КУзПБ.

Отже, такі вимоги можуть бути заявлені та розглянуті судом лише після скасування мораторію (заборони) на їх виконання.

Боржник у своєму поясненні від 06 червня 2022 року вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод визнав в повному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод адвокат Франчук Андрій Васильович в попереднє судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Положеннями ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Частиною 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

У вказаному висновку суд звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яку було викладено у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі №910/8816/19, а також враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені в постанові від 25 листопада 2020 року зі справи №910/15226/19.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно ч. 7 ст. 242 ГПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Судом у даній справі встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод було належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду кредиторських вимог в попередньому судовому засіданні, оскільки ухвалу суду від 15 червня 2022 року було отримано адвокатом Франчуком А.В. 21 червня 2022 року, що підтверджується витягом з сайту Укрпошти.

Також ухвалу суду від 25 травня 2022 року було отримано адвокатом Франчуком А.В. 01 червня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте, представник товариства з обмеженою відповідальністю Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод вдруге у судове засідання не з`явився, заяви про розгляд кредиторських вимог товариства за відсутності представника суду не подавав.

На відміну від ст. 39 Кодексу, ст. 45, 47 вказаного закону не встановлюють правило за яким неявка у попереднє засідання представників сторін не є перешкодою для його проведенню.

Справа про банкрутство не є справою позовного провадження, разом з тим, суд під час розгляду спірних грошових вимог у попередньому судовому засіданні застосовує загальні положення ГПК України щодо прав та обов`язків сторін, а також відповідні наслідки неявки представників сторін в судове засідання.

За висновком Верховного Суду, викладеному в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13 вересня 2019 року у справі №916/3616/15, положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19 зазначила, що приписи частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням його явки обов`язковою та викликом до суду.

Крім того, норми статті 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду.

При цьому судом враховано висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені в постанові від 22 грудня 2020 року зі справи №925/337/19.

Також судом враховано заперечення ініціюючого кредитора стосовно того, що постановою Кабінету Міністрів України Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації від 03 березня 2022 року за №187 установлено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації.

Визнання судом кредиторських вимог у попередньому судовому засіданні по своїй суті ще не є виконанням грошових зобов`язань боржника, зокрема у ліквідаційній процедурі, разом з тим, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство, суд погоджується з доводами ініціюючого кредитора стосовно недопустимості навіть можливості участі російської федерації або юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства російської федерації у представницьких органах кредиторів, та подальшого впливу на процедуру відновлення платоспроможності суб`єкта господарювання України.

Вказані обставини, на думку суду, є самостійною підставою для залишення заяви такого кредитора без розгляду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне заяву товариства з обмеженою відповідальністю Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод, м. Москва залишити без розгляду.

23 листопада 2021 року до суду надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод з грошовими вимогами до боржника на суму 786 230 грн. 26 коп.

Судом встановлено, що між акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Укрпромвпровадження (постачальник) було укладено договір поставки №57-10.6/35 від 02 березня 2020 року.

На виконання вищевказаного договору поставки постачальник - ТОВ НВК Укрпромвпровадження поставив покупцеві - АТ НВП СЕМЗ товар на загальну суму 2 234 016,19 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних.

Договором поставки №57-10.6/35 від 02 березня 2020 року (п. 2.1.) встановлено умови оплати, а саме: 100% оплата вартості партії товару протягом 30 календарних днів після передачі товару перевізникові.

14 серпня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод (новий боржник), акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод (первісний боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія Укрпромвпровадження (кредитор) було укладено договір про переведення боргу.

Згідно з п.1 договору про переведення боргу ним регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договору поставки №57-10.6/35 від 02 березня 2020 року, укладеного між первісним боржником та кредитором, щодо частини боргу.

За умовами п. 2 договору про переведення боргу первісний боржник (АТ НВП СЕМЗ) переводить на нового боржника (ТОВ СЕМЗ) частину боргу (грошове зобов`язання) у розмірі 130 000,00 грн., а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання в строк, що передбачений основним договором.

Можливість заміни боржника в зобов`язанні визначено статтею 520 ЦК України, відповідно до якої боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

У даному випадку, заміна боржника АТ НВП СЕМЗ на нового - ТОВ СЕМЗ відбулася за згодою ТОВ НВК Укрпромвпровадження як кредитора за договором поставки, про що зазначено у п. 3. договору про переведення боргу.

На виконання умов договору про переведення боргу, ТОВ СЕМЗ сплатило на користь ТОВ НВК Укрпромвпровадження 130 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №183 від 26 серпня 2020 року.

Оплата відбулася на підставі рахунку №81 від 10 червня 2020 року, про що зазначено у вказаному платіжному дорученні, та яким частково сплачено за поставлений за видатковою накладною №89 від 10 червня 2020 року товар.

28 серпня 2020 року між акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод та товариством з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод було укладено договір про врегулювання зобов`язань, за яким сторони дійшли згоди, що в оплату за погашення ТОВ СЕМЗ заборгованості перед ТОВ НВК Укрпромвпровадження АТ НВП СЕМЗ зобов`язаний сплатити на користь ТОВ СЕМЗ 130 000,00 грн. протягом трьох місяців з дня укладення цього договору.

Строк для оплати сплив 28 листопада 2020 року, проте боржник своїх зобов`язань не виконав, коштів не сплатив.

Також 30 листопада 2020 року між ТОВ НВК Укрпромвпровадження (кредитор), АТ НВП СЕМЗ (первісний боржник) та ТОВ СЕМЗ (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу за договором поставки №57-10.6/35 від 02 березня 2020 року.

Відповідно до умов п.1 договору про переведення боргу від 30 листопада 2020 сторони визначили наступне: цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає із договору №57-10.6/35 від 02 березня 2020 року, укладеного між первісним боржником та кредитором (надалі іменується Основний договір), щодо частини боргу.

За умовами п. 2 договору про переведення боргу від 30 листопада 2020 року первісний боржник (АТ НВП СЕМЗ) переводить на нового боржника (ТОВ СЕМЗ) борг (грошове зобов`язання) у розмірі 1 893 611,82 грн., а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов`язання в строк, що передбачений основним договором (договір поставки №57-10.6/35 від 02 березня 2020 року).

Оскільки боржник у зобов`язанні згідно з вимогами статті 520 ЦК України може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, заміна боржника АТ НВП СЕМЗ на нового - ТОВ СЕМЗ відбулася за згодою ТОВ НВК Укрпромвпровадження як кредитора за договором поставки, про що зазначено у п. 3 договору про переведення боргу від 30 листопада 2020 року.

Через невиконання ТОВ СЕМЗ зобов`язань нового боржника за договором поставки №57-10.6/35 від 02 березня 2020 року, ТОВ НВК Укрпромвпровадження звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ СЕМЗ грошових коштів у розмірі 1 893 611,82 грн. - основного боргу, 51 093,16 грн. - пені, 128 596,26 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01 липня 2021 року у справі №925/511/21 затверджено мирову угоду, укладену між ТОВ НВК Укрпромвпровадження та ТОВ Смілянський електромеханічний завод про визнання ТОВ СЕМЗ основної суми боргу у розмірі 1 893 611,82 грн. перед ТОВ НВК Укрпромвпровадження і зобов`язання сплатити вказану суму боргу у наступні строки: до 25 червня 2021 року 150 000,00 грн.; до 25 липня 2021 року 150 000,00 грн.; до 25 серпня 2021 року 150 000,00 грн.; до 25 вересня 2021 року 206 230,26 грн.; до 25 жовтня 2021 року - 206 230,26 грн.; до 25 листопада 2021 206 230,26 грн.; до 25 грудня 2021 року 206 230,26 грн.; до 25 січня 2022 - 206 230,26 грн. ; до 25 лютого 2022 року 206 230,26 грн.; до 25 березня 2022 року 206 230,26 грн.

Укладення мирової угоди в господарській справі є реалізацією процесуальних прав сторін, з якими кореспондується повноваження суду затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі, якщо мирова угода стосується прав та обов`язків сторін у спорі та не порушує прав, свобод, інтересів інших осіб.

На виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01 липня 2021 року у справі №925/511/21 та умов договору про переведення боргу від 30 листопада 2020 року новий боржник - ТОВ СЕМЗ перерахував на користь кредитора ТОВ НВК Укрпромвпровадження грошові кошти у сумі 862 460,26 грн., з яких 656 230,26 грн. - до дня відкриття провадження у справі про банкрутство АТ НВП СЕМЗ.

Факт оплати ТОВ СЕМЗ на користь ТОВ НВК Укрпромвпровадження підтверджується платіжними дорученнями, які додаються, а саме:

-від 17 червня 2021 року №2121 на суму 150 000,00 грн.;

-від 22 липня 2021 року №2560 на суму 150 000,00 грн.;

-від 18 серпня 2021 року №2853 на суму 150 000,00 грн.;

-від 23 вересня 2021 року №3285 на суму 206 230,26 грн.;

-від 25 жовтня 2021 року №3475 на суму 206 230,26 грн.

Разом з тим, 30 листопада 2020 року між ТОВ СЕМЗ та акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод було укладено договір про врегулювання зобов`язань, за яким акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод зобов`язалося сплатити ТОВ СЕМЗ грошову суму, яку останнє фактично сплатило на користь ТОВ НВК Укрпромвпровадження на виконання договору про переведення боргу від 30 листопада 2020 року, протягом 5 робочих днів з моменту отримання від ТОВ СЕМЗ відповідного повідомлення із зазначенням дати і суми платежу (п. 1, п. 2. договору).

Боржник 24 вересня 2021 року отримав повідомлення ТОВ СЕМЗ від 24 вересня 2021 року №43-105/17, в якому вказано дата, суми та надано докази платежів, здійснених ТОВ СЕМЗ на користь ТОВ НВК Укрпромвпровадження на виконання договору про переведення боргу від 30 листопада 2020 року на загальну суму 656 230,26 грн.

Отже, строк встановлений договором про врегулювання зобов`язань від 30 листопада 2020 року, для сплати боржником 656 230,26 грн. закінчився 01 жовтня 2021 року.

Вказані правочини є чинними.

З огляду на викладені обставини сума заборгованості акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод перед товариством з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод, що виникла до дня відкриття провадження у справі про банкрутство №925/1248/21 (22 жовтня 2021 року) становить 786 230,26 грн. (130 000,00 грн. + 656 230,26 грн.).

Розпорядник майна та представник боржника вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод визнали.

Враховуючи зазначене вище, заявлені грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод визнаються повністю в загальному розмірі 790 770 грн. 26 коп. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному порядку:

-4 540 грн. 00 коп., перша черга погашення (сплата судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог);

-786 230 гри. 26 коп., четверта четверга погашення.

14 грудня 2021 року до суду надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю ЄПК Україна з грошовими вимогами до боржника на суму 350 199 грн. 56 коп., яка складається з 296 028 грн. 54 коп. основного боргу, 3 793 грн. 75 коп. 3% річних, 16 008 грн. 77 коп. пені, 4 828 грн. 50 коп. судового збору, 25 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу та 4 540 грн. 00 коп. судового збору за подання заяви.

14 січня 2022 року до суду надійшло повідомлення від розпорядника майна про повне визнання грошових вимог товариства з обмеженою відповідальністю ЄПК Україна.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 11 лютого 2021 року зі справи №925/1387/20 стягнуто з акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЄПК Україна 296 028,54 грн. основного боргу, 3 793,75 грн. - 3% річних, 16 008,77 грн. пені, 4 828,50 грн. судового збору.

Додатковим рішенням від 23 березня 2021 року стягнуто з акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЄПК Україна 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання вищевказаних рішень Господарським судом Черкаської області було видано відповідні накази.

Відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто дані кредиторські вимоги по своїй суті є безспірними.

Всі заявлені товариством з обмеженою відповідальністю ЄПК Україна вимоги виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод, отже є конкурсними.

Частиною 4 статті 45 Кодексу передбачено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Згідно відтиску печатки на поштовому конверті заяву про визнання кредиторських вимог, товариством з обмеженою відповідальністю ЄПК Україна було відправлено до суду 10 грудня 2021 року, тобто після 30 денного строку встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу.

Враховуючи зазначене вище, заявлені грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ЄПК Україна визнаються в загальному розмірі 350 199, 56 грн. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, проте без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а саме:

- 4 540,00 грн., перша черга погашення (сплата судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог);

- 329 650,79 грн., четверта черга погашення (296 028,54 грн. боргу, 3 793, 75 грн. 3% річних, 4 828,50 грн. судового збору, 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу);

- 16 008,77 гри., шоста черга погашення (пеня).

17 грудня 2021 року до суду надійшла заява від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з грошовими вимогами до боржника на суму 1 047 073 грн. 77 коп.

Відповідна заява також надійшла до суду з пропущенням строку встановленим ч.1 ст. 45 Кодексу.

11 січня 2022 року до суду надійшло повідомлення від розпорядника майна про повне визнання грошових вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Судом встановлено, що боржник має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Дана заборгованість виникла за наступних обставин.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058) та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року за №21-1 (далі - Інструкція №21-1), витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягають відшкодуванню підприємствами на яких працівники вийшли на пенсію па пільгових умовах.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №400/97-ВР), платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Як передбачено п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років,здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом №1058-1V.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п. 6 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених па пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VШ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Боржник, як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов`язаний сплачувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Боржник, порушуючи вищезазначені норми законодавства, має борг з відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів а, б з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за списками №1 та № 2 за період з листопада 2019 року по вересень 2021 року в сумі 1 047 073,77 грн.

Вказана сума була виплачена органами Пенсійного фонду України особам, які працювали у боржника і їм призначено та виплачено пенсію за віком на пільгових умовах.

Даний факт підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також рішеннями судів та виконавчими листами:

1.рішення суду від 16 квітня 2021 року у справі №580/5918/20, на суму 203 820,45 грн., залишок боргу - 203 820,45 грн.,

-виконавчий лист від 08 червня 2021 року у справі №580/5918/20;

2.рішення суду від 02 листопада 2020 року у справі №580/3544/20, на суму 358 973,61 грн., залишок боргу - 357 609,88 грн.,

-виконавчий лист від 07 грудня 2020 року у справі № 580/3544/20;

3.рішення суду від 13 серпня 2021 року у справі № 580/4299/21, на суму 133 965,77 грн., залишок боргу - 133 965,77 грн.,

-виконавчий лист від 22 жовтня 2021 року у справі № 580/4299/21;

4.рішення суду від 27 серпня 2021 року у справі № 580/1583/21, на суму 143 517, 52 грн., залишок боргу - 143 517,52 грн.,

-виконавчий лист від 11 жовтня 2021 року у справі № 580/1583/2;

5.рішення суду від 18 листопада 2021 року у справі № 580/7164/21 на суму 159 552,11 грн., залишок боргу - 159 552,11 грн.;

6.заборгованість за вересень 2021 року у розмірі 48 608,94 грн. - розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Вказані в розрахунках пенсіонери працювали на посадах, які дають право на призначення пільгового пенсійного забезпечення відповідно до п. а, б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Боржнику направлялись розрахунки про суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний вище період, які оскаржені ним не були, а тому є узгодженими.

Водночас слід зазначити, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій слід віднести до 4 черги задоволення вимог кредиторів. Такі грошові вимоги не підлягають включенню до 2 черги задоволення вимог кредиторів.

При цьому судом враховано висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладений у постанові від 29 вересня 2021 року зі справи №904/1200/21.

Враховуючи зазначене вище, заявлені грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області визнаються в загальному розмірі 1 051 613 грн. 77 коп. та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, проте без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а саме:

- 4 540,00 грн., перша черга погашення (сплата судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог);

- 1 047 073 грн. 77 коп., четверта черга погашення.

Згідно ч. 2 ст. 47 Кодексу за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (ч. 3 ст. 47 Кодексу).

Керуючись ст. 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 226, 232, 234 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Заяву Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити повністю.

2.Визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області до боржника, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі:

- 4 540 грн. 00 коп. (перша черга погашення);

-156 085 грн. 97 коп. (друга черга погашення);

-1 603 220 грн. 04 коп. (третя черга погашення).

3.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів задовольнити повністю.

4.Визнати кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів до боржника, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі:

-4 540 грн. 00 коп. (перша черга погашення);

-7 022 000 грн. 00 коп. боргу (четверта черга погашення).

5.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал задовольнити частково.

6.Визнати кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал до боржника, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі:

-4 532 грн. 28 коп. (перша черга погашення);

-31 465 грн. 10 коп. (четверта черга погашення).

В решті кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал в розмірі 51 грн. 78 коп. - відхилити.

7.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТРАНСДЕТАЛЬ задовольнити повністю.

8.Визнати кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМТРАНСДЕТАЛЬ до боржника, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі:

-4 540 грн. 00 коп. (перша черга погашення);

-980 041 грн. 33 коп. (четверта черга погашення);

-580 356 грн. 34 коп. (шоста черга погашення).

9.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Лезниківський кар`єр задовольнити повністю.

10.Визнати кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Лезниківський кар`єр до боржника, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі:

-4 540 грн. 00 коп. (перша черга погашення);

-76 000 грн. 00 коп. (четверта черга погашення).

11.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Червоногранітний кар`єр задовольнити повністю.

12.Визнати кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Червоногранітний кар`єр до боржника, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі:

-4 540 грн. 00 коп. (перша черга погашення);

-38 098 грн. 06 коп. (четверта черга погашення).

13.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю ЄПК Україна задовольнити повністю.

14.Визнати кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ЄПК Україна до боржника, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі:

-4 540 грн. 00 коп. (перша черга погашення) без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів;

-329 650 грн. 79 коп. (четверта черга погашення) без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів;

-16 008 грн. 77 коп. (шоста черга погашення).

15.Заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити повністю.

16.Визнати кредиторські вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до боржника, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі:

-4 540 грн. 00 коп. (перша черга погашення) без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів;

-1 047 073 грн. 77 коп. (четверта черга погашення) без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

17.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод задовольнити повністю.

18.Визнати кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод до боржника, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі:

-4 540 грн. 00 коп. (перша черга погашення);

-786 230 грн. 26 коп. (четверта черга погашення).

19.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод - залишити без розгляду.

20.Заяву акціонерного товариства Міжнародний резервний банк від 19 листопада 2021 року №б/н задовольнити частково.

21.Визнати додаткові кредиторські вимоги акціонерного товариства Міжнародний резервний банк, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів до боржника в розмірі:

-589 грн. 30 коп. (перша черга погашення);

-9 546 631 грн. 06 коп. (четверта черга погашення).

В решті додаткові кредиторські вимоги акціонерного товариства Міжнародний резервний банк в розмірі 64 010 417,09 грн. відхилити.

Відмову акціонерного товариства Міжнародний резервний банк від частини забезпечення, а саме від застави за договором застави №4, укладеним 29 квітня 2013 року між АТ Сбербанк та акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод за яким предметом застави є право вимоги на отримання грошової виручки за поставлені товари, заставною вартістю в розмірі 50 000 000 грн. 00 коп. - прийняти.

Вимоги акціонерного товариства Міжнародний резервний банк до боржника в розмірі 50 000 000 грн. 00 коп., що складаються з частини простроченої заборгованості за тілом (сумою) кредиту за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ в розмірі 42 878 468 грн. 45 коп. та інфляційних втрат за невиконання боржником зобов`язання з повернення тіла (суми) кредиту за договором про відкриття кредитної лінії №76-В/13/35/ЮО/КЛ в розмірі 7 121 531 грн. 55 коп. та визнані ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року є такими, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів (четверта черга погашення).

Вимоги акціонерного товариства Міжнародний резервний банк до боржника в розмірі 169 328 988 грн. 65 коп., що визнані ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року як забезпечені є такими, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо.

Решта кредиторських вимог акціонерного товариства Міжнародний резервний банк до боржника, що визнані ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до встановленої в ухвалі черговості.

22.Встановити дату проведення перших загальних зборів кредиторів та комітету кредиторів: 27 липня 2022 року.

23.Призначити підсумкове засідання суду на 10 год. 30 хв. 03 серпня 2022 року.

24.Засідання суду відбудеться в приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, другий поверх, зал судових засідань №2, тел. канцелярії суду (0472) 31-21-49.

25.Розпоряднику майна арбітражному керуючому Демчану Олександру Івановичу:

- внести до реєстру вимог кредиторів всі визнані судом вимоги кредиторів;

- окремо внести до реєстру кредиторів відомості (за їх наявності) про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника; вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав;

- письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення; рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів, а також щодо введення наступної процедури у справі про банкрутство завчасно подати до господарського суду;

- надати суду звіт розпорядника майна, аналіз фінансово-господарської діяльності боржника; протокол засідання комітету кредиторів, на якому розглянутий аналіз фінансово-господарської діяльності боржника та вирішено питання щодо подальшої процедури у справі.

26.Копію ухвали надіслати акціонерному товариству Міжнародний резервний банк, Головному управлінню ДПС у Черкаській області, товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів, товариству з обмеженою відповідальністю Рівайвел Кепітал, товариству з обмеженою відповідальністю Лезниківський кар`єр, товариству з обмеженою відповідальністю Червоногранітний кар`єр, товариству з обмеженою відповідальністю Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод, товариству з обмеженою відповідальністю ЄПК Україна, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області, товариству з обмеженою відповідальністю ПРОМТРАНСДЕТАЛЬ, товариству з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод, боржнику та розпоряднику майна Демчану Олександру Івановичу.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Повний текст ухвали складено 14 липня 2022 року.

Суддя А.В.Васянович