Рішення

від 06.12.2021 по справі 758/5573/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5573/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Карпишиній К.С., Волошиній А.М.,

за участю: представника позивача - адвоката Грищенко І.В.,

відповідача-1 ОСОБА_1 ,

представника відповідача-1 - адвоката Ревера І.К.,

представника відповідача-2 - адвоката Баранова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Таскомбанк», до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Р.В.І.» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року позивач ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовною заявою, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач-1) та ПП «Р.В.І.» (відповідач-2) солідарно заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL4621 від 23 травня 2008 року станом 24.03.2015 року в сумі 308 764 дол. США 06 центів.

Позов мотивований тим, що 23 травня 2008 року було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL4621. Відповідно до умов Генерального договору, Банк зобов`язався надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних у Генеральному договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 590 000,00 дол. США. Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов`язань, розмір і порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах Генерального договору оформлюється додатковою угодою до Генерального договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід`ємною частиною Генерального договору. 23 травня 2008 року між позивачем та Відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду № ВБ4621/К-1 до Генерального договору. Відповідно до умов Індивідуальної угоди- 1 Банк зобов`язався надати кредитні кошти Позичальнику в сумі 300000,00 дол. США, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за користування кредитом в порядку та на умовах, зазначених у Індивідуальній угоді-1. Плата за користування кредитом встановлена у розмірі 11,5 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений Генеральним договором строк передбачена підвищена процентна ставка в розмірі 23,00% річних. 26 квітня 2012 року, 29 серпня 2013, 10 квітня 2014 року між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Додаткові угоди №№ 1 - 5 до Генерального договору, якими змінювався розмір плати за користування кредитом. А саме за користування коштами, отриманими згідно умов Індивідуальної угоди-1: з 26 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року встановлювалася плата за користування кредитом у розмірі 10,5% річних; з 01 жовтня 2012 року - 13,5% річних (підвищена процентна ставка з 01 листопада 2012 року - 27,0%); з 29 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року - 10% річних; а починаючи з 01 лютого 2014 року - 13,5% річних. з 10 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року встановлювалася плата за користування кредитом у розмірі 4% річних; з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року - 8% річних; а починаючи з 10 жовтня 2014 року -13,5% річних. Позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, а саме - в порядку передбаченому Кредитним договором видав Позичальнику кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку Позичальника. В свою чергу, Позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором Терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно кредитного договору. Однак, в порушення умов Кредитного договору та чинного законодавства України Позичальник не виконує взяті на себе зобов`язання. Враховуючи порушення зобов`язань, встановлених Кредитним договором щодо сплати процентів у Позичальника виник обов`язок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти. Сума заборгованості за Кредитним договором станом на 24.03.2015 року складає 308 764 (триста вісім тисяч сімсот шістдесят чотири) дол. США 06 центів, з яких: заборгованість по кредиту - 278 369,65 дол. США; відсотки - 30 212,68 дол. США; підвищені відсотки - 181,73 дол. США. Для забезпечення виконання зобов`язань Відповідачем-1 за Генеральним договором 10 квітня 2014 року між Позивачем та Приватним Підприємством «Р.В.І.» було укладено Договір поруки (далі - Договір поруки). Згідно п. 1.1 Договору поруки, ст. 553 ЦК України - Поручитель зобов`язується перед Кредитором боржника відповідати за невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Кредитним договором, Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником, поручителем може бути одна особа або кілька осіб. На виконання п. 2.1. Договору поруки 30.11.2014 року Позивачем направлялася вимога до Поручителя про сплату боргу. Нажаль останній не вчинив дій, спрямованих на погашення заборгованості.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 02.06.2015 року (суддя Роман О.А.).

В серпні 2015 року позивачем подано збільшення позовних вимог, в яких сторона позивача просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Приватного Підприємства «Р.В.І» на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL4621 від 23 травня 2008 року станом 24.03.2015 року в розмірі 323 722 дол. США 59 центів.

В грудні 2015 р. представником відповідача -1 подано заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити позивачу в задоволені позовних вимог вказавши, що збільшення відсоткової ставки з 13,5 % до 27,0 % з 01 листопада 2014 року є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і відповідач-2 не давав своєї письмової згоди на відсоткову ставку в розмірі 27% річних. А відповідно до п. 2 ст. 547 ЦКУ правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Тому відсоткова ставка в розмірі 27% повинна була бути передбаченою письмово, а жодного попередження чи інформації від відповідача про те, що відсоткова ставка збільшується, не надходило. Отже, враховуючи все вищевказане, що виникло між позивачем та відповідачем -2 з договору поруки від 10.04.2014 року вважається припиненим з 01 листопада 2014 року.

Ухвалою від 01.07.2016 року повернуто ОСОБА_1 сплачений судовий збір за зустрічну позовну заяву, яку за заявою ОСОБА_1 відкликано та не було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 07.12.2017 р. матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Ларіоновій Н.М.

Відповідно п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв`язку з чим розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.09.2019 р. призначено судово-економічну експертизу та провадження у справі було зупинене.

22.06.2020 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

В травні 2021 р. представником відповідача-1 - адвокатом Бобровською І.В. подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги банку є необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню за наступних підстав. Як прослідковується із матеріалів справи 23.05.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL4621 за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні послуги в рамках ліміту, що дорівнює 590 00 доларів США. В рамках укладеного Генерального кредитного договору сторонами укладено додаткову угоду № BL4621/k-1 від 23.05.2008 року відповідно до якої банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 300 000,00 доларів США. Також умовами Генерального кредитного договору № BL4621/k-1 від 23.05.2008 року, додатковими угодами до нього з додатками встановлено, що позичальник повинен виконати свої зобов`язання по поверненню в повному обсязі не пізніше 01.05.2028 року. Відтак, з урахуванням вищевикладених умов кредитного договору дострокове примусове стягнення кредитних коштів можливе лише при дотриманні банком порядку встановленого п. 6.1 кредитного договору. Тому банк перед зверненням до Подільського районного суду міста Києва із позовом про стягнення кредитної заборгованості зобов`язаний був направити на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом письмову вимогу про встановлення нового терміну повернення кредиту в сторону зменшення. На підтвердження виконання вказаної умови кредитного договору банком до позовної заяви була надана копія вимоги про негайне виконання зобов`язань за кредитним договором. Відповідач вказану вимогу банку ОСОБА_1 не отримував. В якості доказу направлення вказаної письмової вимоги до матеріалів справи банком надано копію конверту та копію рекомендованого направлення. Відповідач вважає, що зазначені копії документів не є належними та допустимими доказами, що надані позивачем в якості підтвердження надіслання такої вимоги на адресу ОСОБА_1 .

Ухвалою від 03.06.2021 року замінено позивача Публічне акціонерне товариство «Універсалбанк», виключивши його з числа осіб, що беруть участь у справі, на правонаступника - Акціонерне товариство «Таскомбанк».

25.11.2021 року представником позивача подані письмові пояснення, в яких зазначив, що 12.06.2020 року судовим експертом Машиніченко О.А, складено висновок експерта №021-6-20 на виконання ухвали судді Подільського районного суду м. Києва про призначення судово економічної експертизи у справі № 758/5573/15-ц. У висновку експертизи експерт зазначає, що в результаті розрахунку сум ануїтетного платежу Зведених в таблиці №9 висновку проведених виходячи із ставки кредитування, що визначена Генеральним договором про надання кредитних послуг від 23.05.2008 року № ВЬ4621 з додатками та додатковими угодами до нього та порівняння розрахункового показнику з сумами ануїтетних платежів, які визначені зазначеним договором (з додатками та додатковими угодами до нього,) встановлено невідповідність (завищення) сум ануїтетних платежів визначених договором - розрахунковому показнику. На думку експерта зазначена невідповідність сум ануїтетних платежів, що визначені Генеральним договором про надання кредитних послуг від 23.05.2008 року №BL4621, додатками та додатковими угодами до нього повязана із застосуванням при розрахунку ануїтетного платежу зазначеної в договорі завищеної ставки кредитування. А саме, як зазначає експерт: виходячи з результатів проведеного розрахунку сума ануїтетного платежу (3211, 97 дол. США) не відповідає розміру процентної ставки (11, 5% річних) визначеному у Додатковій угоді BL4621/K-1 від 23.05.2008. Фактична процентна ставка за користування кредитними коштами за умови, що сума ануїтетного платежу складає 3211, 97 дол. США (розрахована за допомогою функції Microsoft Exel ПЛТ) складає 11, 5613% (наявне відхилення - 0, 0613%). Аналогічні відхилення визначені додатковими угодами до Генерального Договору про надання кредитних послуг, а саме: Додаткова угода №1 до Кредитного договору від 26.04.2012№ BL4621/K від 23.05.2008 року - відхилення - 0, 1942%), Додаткова угода №2 до Кредитного договору від 29.08.2013 - відхилення 0, 19859%), Додаткова угода №4 до Кредитного договору від 10.04.2014, відхилення - 0, 7972 %). Ознайомившись з матеріалами вищезазначеного висновку експерта AT «ТАСКОМБЛНК» вважає, що даний висновок є неналежним доказом, оскільки для його розрахунку експерт використав параметри, які суперечать умовам Кредитного договору, які погоджені сторонами. Таким чином, у зв`язку з застосуванням експертом при обчисленні ануїтетного платежу функції Microsoft Excel ПЛТ, яка не дозволяє побудувати модель платежів з урахуванням фактичної кількості днів у кожному місяці, що відповідає умовам Кредитного договору, розрахунок експерта є таким, що обчислений з параметрів які суперечать умовам Кредитного договору, а тому даний висновок не може вважатися належним доказом по справі № 758/5573/15-ц. Окрім цього, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видання або відсилання клієнту (п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 15, далі - Положення № 75). Банківські первинні документи залежно від виду операції та типу контрагентів поділяють на касові та меморіальні. Перші (прибуткові та видаткові) підтверджують здійснення операцій із готівкою, а другі використовують для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів із рахунків та внутрішньобанківських операцій. До них належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери (пп. 44, 45, 46 Положення № 75). Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку (п. 57 Положення 75). Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них (п. 59 Положення 75). Отже, виписки по особовому рахунку Відповідача-1 ОСОБА_1 містять всі реквізити, необхідні для документа бухгалтерського обліку, а тому є належними докази, які містять усю необхідну інформаиію про предмет доказування, зокрема: видачу кредиту Відповідачу, невиконання та порушення зобов`язань по кредитного договору Відповідачем. Таким чином. Банком до матеріалів справи долучені всі належні докази заборгованості Відповідача -1 ОСОБА_1 . Окрім цього, умовами Кредитного договору передбачений Графік погашення Кредиту із встановленням суми щомісячних платежів та строку погашення щомісячних платежів. 10.04.2014 між Банком та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №4 до Кредитного договору. Відповідно до умов Додаткової угоди №4, сторонами був погоджений новий графік погашення кредиту. Отже, Кредитним договором передбачений обов`язок ОСОБА_1 повернути кредит частинами. Таким чином, у зв`язку з простроченням ОСОБА_1 повернення чергової частини кредиту, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, АТ «ТАСКОМБАНК» має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав, наведених в ньому, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові обставинам.

Відповідач -1 та його представники в судову засіданні заперечували проти позову, пояснення надали аналогічні, зазначеним у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечував проти позову.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 23.05.2008 року між акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Генеральний договір № BL462.

Відповідно до п. 1.1. Генерального договору Банк надає Позичальнику кредитні кошти (кредит) в сумі 590 000, 00 доларів США, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти ( кредит) та сплатити Плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у цьому Договорі не пізніше 01 травня 2028 року.

В рамках укладеного Генерального кредитного договору сторонами укладено додаткову угоду № BL4621/К-1 від 23.05.2008 року відповідно до якої банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 300 000,00 доларів США.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 вище зазначеної додаткової угоди за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування цією Додатковою угодою встановлюється процентна ставка в розмірі 11,5% річних. За користування кредитними коштами понад строк, встановлений Генеральним договором встановлюється процентна ставка в розмірі 23% річних (підвищена процентна ставка).

26.04.2012 р., 29.08.2013р., 10.04.2014 р. між позивачем та відповідачем -1 було укладено Додаткові угоди №№ 1-5 до Генерального договору, якими змінювався розмір плати за користування кредитом. А саме за користування коштами, отриманими згідно умов Індивідуальної угоди -1: з 26 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року встановлювалася плата за користування кредитом у розмірі 10,5% річних; з 01 жовтня 2012 року - 13,5% річних (підвищена процентна ставка з 01 листопада 2012 року - 27,0%); з 29 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року - 10% річних; а починаючи з 01 лютого 2014 року - 13,5% річних. з 10 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року встановлювалася плата за користування кредитом у розмірі 4% річних; з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року - 8% річних; а починаючи з 10 жовтня 2014 року -13,5% річни.

Для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за Генеральним договором 10.04.2014 року між ПАТ «Універсал Банк» та Приватним Підприємством «Р.В.І.» було укладено договір поруки.

Відповідно до п.1.1. Договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з генерального договору про надання кредитних послуг №BL4621 від 23 травня 2008 року, укладеного між кредитором та боржником в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з п.1.2. договору поруки поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору і він погоджується з ними.

Відповідно до п.1.3. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Згідно з п.1.4. договору поруки відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

На виконання п. 2.1 Договору поруки 30.11.2014 року позивачем направлялась вимога до Поручителя про сплату боргу. Однак останній не вчинив дій, спрямованих на погашення заборгованості.

Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, а саме відкрив ОСОБА_1 кредитну лінію. Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується виписками по рахунку. Позичальник знехтував умовами кредитного Договору, що призвело до утворення заборгованості перед кредитором. Зважаючи на зазначені порушення Позичальником умов Кредитного договору, Позивач набув право вимоги до Боржника та Поручителя, а у Боржника та Поручителя виникло зобов`язання сплатити заборгованість за кредитом, відсотки за його користування, виконати інші зобов`язання за Кредитним договором у повному обсязі.

Враховуючи порушення зобов`язань, сума заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL4621 від 23.05.2008 року станом на 12.08.2015 року складає 323 722 дол. США 59 центів, з яких: 278 369,65 дол.США - заборгованість по кредиту, 44 670,23 дол.США - відсотки, 682,71 дол.США - підвищені відсотки, що має відповідати еквівалентній сумі у національній валюті за офіційним курсом НБУ гривні до долару США на день платежу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання(неналежне виконання).

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі, порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1049 ч. 1 ЦК України визначено, що Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники... Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд вважає, що відповідати за позовом ОСОБА_1 та ПП «Р.В.І.» мають в солідарному порядку.

Окрім цього, відповідач-1 заперечуючи проти позовних вимог посилається на висновок № 021-6-20 судово-економічної експертизи від 12 червня 2020 року.

У висновку експертизи експерт зазначає, що в результаті розрахунку сум ануїтетного платежу Зведених в таблиці № 9 висновку проведених виходячи із ставки кредитування, що визначена Генеральним договором про надання кредитних послуг від 23.05.2008 року №ВL4621 з додатками та додатковими угодами до нього та порівняння розрахункового показнику з сумами ануїтетних платежів, які визначені зазначеним договором (з додатками та додатковими угодами до нього,/ встановлено невідповідність (завищення) сум ануїтетних платежів визначених договором - розрахунковому показнику.

На думку експерта зазначена невідповідність сум ануїтетних платежів, що визначені Генеральним договором про надання кредитних послуг від 23.05.2008 року №BL4621, додатками та додатковими угодами до нього повязана із застосуванням при розрахунку ануїтетного платежу зазначено: з договорі завищеної ставки кредитування.

А саме, як зазначає експерт: виходячи з результатів проведеного розрахунку сума ануїтетного платежу (3211, 97 дол. США) не відповідає розміру процентної ставки (11, 5% річних) визначеному Додатковій угоді BL4621/K-1 від 23.05.2008. Фактична процентна ставка за користування кредитними коштами за умови, що сума ануїтетного платежу складає 3211,97 дол. США розрахована за допомогою функції Microsoft Exei ПЛТ) складає 1 1, 5613% (наявне відхилення - 0,0613%). Аналогічні відхилення визначені додатковими угодами до Генерального Договору про надання кредитних послуг, а саме: Додаткова угода №1 до Кредитного договору від 26.04.2012 № BL4621/K від 23.05.2008 року - відхилення - 0,1942%), Додаткова угода №2 до Кредитного договору від 29.08.2013 - відхилення 0, 19859%), Додаткова угода , № 4 до Кредитного договору від 10.04.2014, відхилення - 0, 1972 %).

Однак суд не може вважати, що даний висновок є належним доказом, оскільки для його розрахунку експерт використав параметри, які суперечать умовами кредитного договору погодженні сторонами.

За змістом статей 6, 627, частини 1 статті 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

При проведенні дослідження експерту слід виходити з умов кредитного договору. В узгодженому сторонами кредитному договорі повинно бути чітко визначено один із застосованих банком для обчислення процентних доходів і витрат метод визначення кількості днів (факт/факт, факт/360, 30/360 тощо).

Для обрахування процентних доходів і витрат застосовуються такі методи визначення кількості днів (п. 165 п.164. Постанови НБУ N 14 від 21.02.2018 року «Про затвердження інструкції з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України» із змінами та доповненнями внесеними постановою Правління НБУ від 29.12.2019 р. N 165): метод "факт/факт" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році; метод "факт/360" - передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів; метод "30/360" - передбачає, що для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30.

Відповідно до 1.3.3. Генерального договору про надання кредитних послуг № BL4621 від 23.05.2008, п.3.5. Додаткової угоди BL4621/K-1 до Кредитного договору від 23.05.2008, Додаткової угоди №1 до Кредитного договору від 26.04.2012, п.1,5. Додаткової угоди №2 до Кредитного договору від 29.08.2013, Додаткової угоди № 3 до Кредитного договору від 29.08.2013, п.1.5 Додаткової угоди №4 до Кредитного договору від 10.04.2014, сторони погодили, що нарахування процентів здійснюється щоденно за методом нарахування процентів "факт/360", починаючи з дати списання коштів із позичкового рахунку, до дати повного погашення кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості, виходячи з фактичної кількості днів у місяці й 360 днів у році. Для нарахування процентів день надання та день погашення кредитної послуги вважається одним днем.

Однак, експерт в супереч умовам Кредитного договору, в експортному дослідженні при обчисленні ануїтетного платежу використав для розрахунку функцію Microsoft Excel ПЛТ. яка застосовується при обчисленні ануїтетного платежу з використанням методу нарахування відсодків - «30 /360», а саме: для розрахунку використовуються умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30.

Відповідно до стовбця 4 розрахунку заборгованості за Кредитним договором «Кількість днів у періоді», долученого до матеріалів справи вбачається, що обчислення платежів Банком здійснювалося з урахуванням фактичної кількості днів у кожному місяці, що відповідає умовам Кредитного договору.

В такому випадку для обчислення ануїтетного платежу необхідно використовувати функцію Micros of Excel Goal seek, яка дозволяє побудувати модель платежів з урахуванням фактичної кількості днів у кожному місяці.

У відповідності до ч. 1, 2, 7, ст. 102 ЦПК України, Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обгрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмету доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ет. 89 Цього кодексу.

Таким чином, у зв`язку з застосуванням експертом при обчисленні ануїтетного платежу функції Microsoft Excel ПЛТ, яка не дозволяє побудувати модель платежів з урахуванням фактичної кількості днів у кожному місяці, що відповідає умовам Кредитного договору, розрахунок експерта є таким, що обчислений з параметрів які суперечать умовам Кредитного договору, а тому даний висновок не може вважатися належним доказом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов ПАТ «Універсал Банк» підлягає задоволенню, так як було встановлено у судовому засіданні, що у встановлений договором строк обидва відповідачі договірних зобов`язань не виконали.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь ПАТ «УкрСиббанк» підлягають витрати по оплаті судового збору у розмірі судовий збір в розмірі 1 887,9 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім грн. 90 коп.) з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536, 546, 554, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-82, 102,110, 141, 258-259, 263, 264-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, п.9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Таскомбанк», до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Р.В.І.» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсзяі.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та Приватного підприємства «Р.В.І.» на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL4621 від 23.05.2008 р., що виникла станом на 24.03.2015 р., в розмірі 323 722,59 дол.США (триста двадцять три тисячі сімсот двадцять два дол.США 59 цент.), з яких: 278 369,65 дол.США - заборгованість по кредиту, 44 670,23 дол.США - відсотки, 682,71 дол.США - підвищені відсотки, що має відповідати еквівалентній сумі у національній валюті за офіційним курсом НБУ гривні до долару США на день платежу.

Стягнути зі ОСОБА_1 та Приватного підприємства «Р.В.І.» на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір в розмірі 1 887,9 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім грн. 90 коп.) з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Таскомбанк» (місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, буд.30; код ЄДРПОУ 09806443);

Відповідач-1 - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач-2 - Приватне підприємство «Р.В.І.» (місцезнаходження за адресою: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.20, літ.А; код ЄДРПОУ 30673943).

Суддя Н. М. Ларіонова