Рішення

від 11.07.2022 по справі 910/19763/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2022Справа № 910/19763/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участі секретаря судового засідання Маринченко М.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Національного банку України

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний

промислово інвестиційний банк"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Женева фінанси"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з

іноземними інвестиціями "Едпол"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метіпол 1"

про скасування реєстраційного запису

за участю представників:

від позивача - Колосюк С.Л.

від відповідача 1 - Суденко Р.В.

від відповідача 2 - Чекалов А.В.

від третьої особи 1 - не з`явився

від третьої особи 2- Харитонов О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева фінанс" про застосування наслідків нікчемного правочину - договору купівлі-продажу" №10-09/20-0961/2 від 10.09.2021 шляхом скасування реєстраційного запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006761070037000097 від 26.11.2021 року.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем1 вимог Постанови Правління Національного банку України №115/БТ від 25.02.2016 року в частині відчуження активів без погодження позивачем, що порушує публічний порядок у розумінні статті 228 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/19763/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18.01.2022 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Едпол". Клопотання Національного банку України про розгляд справи у закритому судовому засіданні задоволено.

З метою забезпечення процесуальних прав учасників справи у підготовчому засіданні оголошено перерву до 01.02.2022.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 23.12.2021 відповідачем1 надано відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги повністю з огляду на відсутність ознак нікчемності спірного договору.

Третьою особою 1 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 24.12.2021 надано письмові пояснення, якими заперечено вимоги позову з огляду на відсутність відповідних правових підстав.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 28.12.2021 відповідачем2 надано відзив на позовну заяву, яким заперечено вимоги повністю з огляду на відсутність правових підстав.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 06.01.2021 позивачем надано відповідь на відзив відповідачів.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 17.01.2022 відповідачами надані заперечення на відповідь на відзив позивача.

Позивачем 17.01.2022 надано заява про збільшення позовних вимог (уточнення кількості реєстраційних записів), яка судом прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 відкладено підготовче засідання на 22.02.2022, продовжено строк підготовчого провадження у справі, задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метіпол 1", поновлено відповідачу2 процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів до 01.02.2022, клопотання про витребування доказів задоволено та зобов`язано Національний банк України та Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надати до суду витребувані докази у строк до 14.02.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2022 року відкладено підготовче засідання на 01.03.2022 року. Повторно зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надати суду витребувану інформацію.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до указу Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно указу Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

У зв`язку із вищевикладеним, підготовче засідання призначене на 01.03.2022 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 призначено підготовче засідання на 14.06.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 оголошено перерву у підготовчому засіданні на 28.06.2022.

За результатами підготовчого засідання 28.06.2022 судом прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті у судовому засіданні 12.07.2022.

У судовому засіданні 12.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідачами у справі 10.09.2021 укладено договір №10-09/20-0961/2 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Едпол», за умовами якого відповідач1 зобов`язався передати у власність відповідача2 частку, що складає 100% статутного капіталу ТОВ «Едпол».

На переконання позивача, укладений відповідачами договір купівлі-продажу є нікчемним в силу правового регулювання статті 228 Цивільного кодексу України. У той же час, відповідачами категорично заперечується факт нікчемності укладеного ними господарсько-правового договору.

Таким чином, у даному випадку має місце спір щодо правових наслідків укладеного відповідачами договору №10-09/20-0961/2 від 10.09.2021.

За правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у пунктах 75 та 95 Постанови від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Господарського процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (частина перша статті 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, при вирішенні даного спору про застосування правових наслідків укладеного відповідачами правочину, позивач має прямий процесуальний обов`язок довести суду факт нікчемності укладеного відповідачами договору купівлі-продажу.

За твердженням позивача, укладений відповідачами договір №10-09/20-0961/2 від 10.09.2021 є нікчемним, оскільки відповідачем1 не отримано попередню згоду (позивача) на відчуження визначеної договором частки статутного капіталу.

Факт існування юридичного обов`язку у відповідача1 отримати попередню згоду на відчуження частки статутного капіталу ТОВ «Едпол» позивачем обґрунтовано Постановою Правління Національного банку України №115/БТ від 25.02.2016 «Про погодження програми капіталізації ПАТ «Промінвестбанк» за результатами його діагностичного обстеження».

За висновками пунктів 3.10 та 3.11 позовної заяви, недотримання відповідачем1 встановленого Постановою Правління Національного банку України №115/БТ від 25.02.2016 обов`язку погодження відчуження активів є порушенням вимог статті 228 Цивільного кодексу України.

Позивач стверджує, що укладений відповідачами договір купівлі-продажу №10-09/20-0961/2 від 10.09.2021 є правочином, що порушує правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права (пункт 3.10 позовної заяви).

Суд має зазначити, що жодного доказу обмеження обігу або вилучення з обігу частки статутного капіталу ТОВ «Едпол» матеріали справи не містять. Не містять інформації про обмеження обігу частки статутного капіталу ТОВ «Едпол» і відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно цієї юридичної особи.

Відповідно, висновки позивача про обмеження обігу об`єкту відчуження за спірним договором є недоведеними і не можуть бути прийнятими судом до уваги.

Фактично, наголошуючи на тому, що договір купівлі-продажу №10-09/20-0961/2 від 10.09.2021 є правочином, що порушує правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права, позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю у продавця за спірним договором обмеження дієздатності, що виникло на підставі Постанови Правління Національного банку України №115/БТ від 25.02.2016.

За твердженням позивача, Постановою Правління Національного банку України №115/БТ від 25.02.2016 «Про погодження програми капіталізації ПАТ "Промінвестбанк" за результатами його діагностичного обстеження» (додаток №4 до позовної заяви) зобов`язано відповідача1 здійснювати будь-яке відчуження активів після погодження з Національним банком України.

Відповідачем1 наголошено, що акт ненормативної дії позивача (постанова №115/БТ від 25.02.2016), який покладено в основу обґрунтування позовних вимог, прийнято у лютому 2016 року, а спірний договір - у вересні 2021, тобто майже через шість років з прийняття постанови.

За твердженнями відповідачів та третьої особи у справі станом на вересень 2021 року юридичний обов`язок погоджувати з позивачем відчуження власних активів у відповідача1 був відсутнім, оскільки Постанова №115/БТ від 25.02.2016 «Про погодження програми капіталізації ПАТ "Промінвестбанк" за результатами його діагностичного обстеження» припинила свою дію у серпні 2016 року з моменту прийняття позивачем Рішення №201-рш/БТ від 09.08.2016 «Про визнання діяльності Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» такою, що відповідає законодавству.

Судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України №74/БТ від 15.02.2016 віднесено Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до категорії проблемних строком до 180 днів (пункт 1 резолютивної частини Постанови №74/БТ).

Відповідно до частини дев`ятої статті 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (редакція на лютий 2016) Національний банк України зобов`язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Таким чином, позивач був зобов`язаний не пізніше 01.08.2016 прийняти щодо відповідача1 одне з двох можливих рішень, визначених частиною дев`ятою статті 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Постановою Правління Національного банку України №74/БТ від 15.02.2016 для стабілізації діяльності та відновлення фінансового стану відповідача1 запроваджено обмеження у його діяльності.

Крім того, пунктами 3 та 4 резолютивної частини Постанови №74/БТ зобов`язано відповідача1 надати доопрацьовану та реалістичну програму капіталізації.

Як вбачається з назви та її текстового наповнення, Постановою Правління Національного банку України №115/БТ від 25.02.2016 «Про погодження програми капіталізації ПАТ "Промінвестбанк" за результатами його діагностичного обстеження» позивачем погоджено визначену Постановою №74/БТ програму капіталізації відповідача1.

Пунктом 4 резолютивної частини Постанови №115/БТ від 25.02.2016 з метою приведення діяльності ПАТ "Промінвестбанк" до вимог законодавства України, зниження ризиків у його діяльності та підтримання життєздатності ПАТ "Промінвестбанк" зобов`язано забезпечити виконання таких вимог:

- здійснювати будь-яке відчуження активів ПАТ "Промінвестбанк" після погодження з Національним банком України;

- здійснювати залучення коштів фізичних осіб за ставками, не вищими, ніж середньозважені по банківській системі за відповідними валютами та строками;

- привести норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) до встановленого значення до 01 січня 2019 року;

- привести норматив великих кредитних ризиків (Н8) до встановленого значення до 01 січня 2019 року;

- привести ліміт довгої відкритої валютної позиції (Л13-1) до встановленого значення до 01 січня 2019 року.

- привести ліміт короткої відкритої валютної позиції (Л13-2) до встановленого значення до 01 січня 2019 року;

- забезпечити виконання інших обмежень у діяльності, встановлених постановою Правління Національного банку України від 15 лютого 2016 року №74/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до категорії проблемних".

Таким чином, відповідно до змісту пункту четвертого резолютивної частини Постанови №115/БТ від 25.02.2016 обмеження відносно відповідача1 здійснювати будь-яке відчуження активів після погодження з Національним банком України запроваджено з метою приведення його діяльності у відповідність до законодавства України, зниження ризиків та підтримку життєдіяльності.

Відповідно, суд має погодитись з доводами відповідачів та третьої особи у справі, що дія покладеної в основу обґрунтування позовних вимог Постанови №115/БТ від 25.02.2016 в частині обмеження цивільного права відповідача1 здійснювати розпорядження власністю на свій розсуд мала бути припиненою з моменту прийняття позивачем одного з двох можливих рішень відповідно до вимог частини дев`ятої статті 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність»: про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Позивачем 09.08.2016 прийнято Рішення №201-рш/БТ «Про визнання діяльності Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» такою, що відповідає законодавству».

Абзац п`ятий Рішення №201-рш/БТ від 09.08.2016 визначає, що відповідачем1 відповідно до погодженої Постановою №115/БТ від 25.02.2016 програми капіталізації збільшено статутний капітал. Крім того, рішенням позивача №201-рш/БТ від 09.08.2016 відображено факт виконання відповідачем1 нормативів діяльності без зазначення жодного порушення законодавства та нормативів діяльності.

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення №201-рш/БТ від 09.08.2016 визнано діяльність відповідача1 такою, що відповідає законодавству.

Таким чином, з моменту прийняття позивачем Рішення №201-рш/БТ від 09.08.2016 відпала правова підстава обмеження права відповідача1 на свій розсуд здійснювати розпорядження належним йому майном та майновими правами.

Посилання позивача (зокрема, пункт 2.1.7 відповіді на відзиви ПАТ «Промінвестбанк», ТОВ «ФК «Женева Фінанс») на недотримання відповідачем1 нормативів діяльності станом на 01.01.2019 є помилковими, оскільки ці порушення виникли зі спливом майже двох с половиною років з моменту прийняття позивачем Рішення №201-рш/БТ.

Врегулювання способу виправлення допущених станом на 01.01.2019 порушень економічних нормативів шляхом укладення позивачем та відповідачем1 угоди №159 від 24.01.2019 не може поновлювати чинність Постанови №115/БТ від 25.02.2016.

Текстова частина Угоди №159 від 24.01.2019 жодним чином не пов`язує факт її укладення з покладеною в основу правового обґрунтування даного позову Постановою №115/БТ від 25.02.2016.

Окремо суд зазначає, що за угодою №159 від 24.01.2019 відповідач1 не приймав на себе зобов`язання здійснювати попереднє погодження правочинів з відчуження власності.

Суд має зазначити, що твердження позивача про чинність постанови №115/БТ від 25.02.2016 в частині безстрокового обмеження права власності відповідача1 знаходиться у прямому протиріччі з принципом юридичної визначеності (за практикою Європейського суду - res judicata).

Стаття 8 Конституції встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац 2 пп.5.4 п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду від 22.09.2005 №5-рп/2005). Принцип правової визначеності означає, що «обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, установлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки» (абз.3 пп.3.1 п.3 мотивувальної частини рішення КС від 29.06.2010 №17-рп/2010).

Враховуючи наведе, судом відхиллено доводи позивача про існування на підставі Постанови №115/БТ від 25.02.2016 станом на вересень 2021 року обтяження права власності відповідача1 та його обізнаність про існування цього обтяження.

Спроба здійснити погодження договору з позивачем у вересні 2021 року не є правочином, що створює відповідне юридичне зобов`язання, оскільки така дія могла бути здійсненою відповідачем1 як у добровільному порядку, так і за дії помилкового сприйняття обставин.

Матеріалами справи підтверджується, що звернення відповідача1 до позивача за погодженням відчуження частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Едпол» зумовлене умовою пункту 4.1 господарсько-правового договору купівлі-продажу №10-09/20-0961/2 від 10.09.2021, за якою відповідач1 мав погодити цей договір з Наглядовою радою та Національним банком України.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 212 Цивільного кодексу України Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Сторони договору №10-09/20-0961/2 від 10.09.2021 не обмежені та не позбавлені правової можливості за взаємною згодою змінити будь-які умови укладеного договору, у тому числі і змінити встановлену раніше умову, якою визначено відкладальні обставини.

Відповідно, в діях відповідачів в частині виключення з укладеного ними договору купівлі-продажу зобов`язання відповідача1 погодити договір з регулятором відсутні ознаки господарсько-правового правопорушення.

Крім того, позивачем не доведено суду, що в діях відповідачів присутні ознаки порушення публічного порядку.

За правовими висновками Верховного суду (зокрема у справі №910/24075/16 від 10.03.2020), виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявність вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами або однією з сторін договору №10-09/20-0961/2 від 10.09.2021 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Едпол» правочину.

У даному випадку, навіть за умови існування чинного обмеження регулятора вчиняти певному банку певні правочини, спірний договір не можна віднести до правочинів, які порушують публічний порядок, оскільки останній не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, не посягає на суспільні, економічні та соціальні основи держави, не спрямований на порушення публічного порядку, а відтак не є таким, що порушує публічний порядок.

Враховуючи наведене, судом встановлено відсутність в діях відповідачів при укладенні, внесенні змін та виконанні господарсько-правового договору №10-09/20-0961/2 від 10.09.2021 ознак порушень, визначених статтею 228 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 1 першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності

інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених Законом і загальними принципами міжнародного права.

За правовими приписами частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасник господарського товариства має право (у тому числі) здійснити відчуження своєї частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства

Частиною першою статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності (частина перша статті 5 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов`язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом (частина четверта перша статті 5 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо його судом не визнано недійсним (презумпція правомірності правочину).

Господарським судом міста Києва перевірено доводи позивача в частині нікчемності укладеного відповідачами договору №10-09/20-0961/2 від 10.09.2021 та встановлено їх недоведеність та невідповідність вимогам законодавства.

Відсутність юридичного факту нікчемності укладеного відповідачами договору №10-09/20-0961/2 від 10.09.2021 унеможливлює задоволення позовної вимоги про застосування правових наслідків недійсності правочину.

Окремо суд має зазначити, що звертаючись з даним позовом про застосування правових наслідків нікчемного правочину відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України позивачем не враховано правове регулювання частини третьої цієї статті кодексу, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі 910/19447/21 частково задоволено заяву Національного банку України про забезпечення позову до подання позовної заяви до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА ФІНАНС» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «ЕДПОЛ» № 10-09/20-0961/2 від 10.09.2021. Вжито заходи забезпечення позову шляхом: - заборони Товариству з обмеженою відповідальністю підприємству з іноземними інвестиціями «ЕДПОЛ» (просп. Грушевського, 1/14, м.Кам`янець-Подільський, Хмельницька обл., 32300; ідентифікаційний код 33168743) вчиняти дії, спрямовані на внесення змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «ЕДПОЛ» щодо складу учасників, а також здійснювати будь-які дії, направлені на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; - заборони всім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «ЕДПОЛ» у розмірі 100%, яка була відчужена згідно з договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ ПзІІ «ЕДПОЛ» від 10.09.2021 № 10-09/20-0961/2, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА ФІНАНС» (зі змінами і доповненнями).

Відповідно до частин 9 та 10 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи ухвалення судового рішення у даній справі про відмову у задоволенні позову, відповідно до частини 9 статті 145 145 Господарського процесуального кодексу України суд скасовує заходи забезпечення позову, вжиті Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі 910/19447/21.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Скасувати заходи забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 у справі №910/19447/21.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.07.2022

Суддя Т.Ю.Кирилюк