Ухвала

від 17.07.2022 по справі 366/1720/21

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/1720/21

Провадження № 2зз/366/3/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 смт. Іванків

ІванківськийрайоннийсудКиївської області у складі

суддіСлободянН.П.,

секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

за участю представника позивача, адвоката Клапчука Ф.П.,

представника відповідача, адвоката Леляка Я.О.,

розглянувшиу відкритомупідготовчому судовомузасіданні клопотанняпредставника відповідача,адвоката ЛелякаЯ.О.про скасуваннязаходів забезпеченняпозову уцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Іванківське спеціалізоване будівельно-монтажне управління по газифікації», Іванківської селищної ради про скасування рішення, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності, зобов`язання не чинити перешкод,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Іванківського районного суду Київської області перебуває зазначена цивільна справа.

13.07.2021 позивачем подано заяву про забезпечення позову у якій заявник просив забезпечити позов шляхом накладення арешту та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження майнового комплексу та приміщень за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 16.07.2021 заява про забезпечення позову задоволена: накладено арешт на майновий комплекс та приміщення за адресою АДРЕСА_1 .

29.06.2022 представник відповідача подав до суду клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою від 16.07.2022, яке мотивоване тим, що наразі шляхом продажу корпоративних прав змінився власник відповідача, «Іванківське спеціалізоване будівельно-монтажне управління по газифікації», який відновлює діяльність підприємства. Накладений арешт призводить до репутаційних збитків нового власника, негативно впливаючи на початок відновлення його роботи. Крім того, позивачем суду для забезпечення позову були надані документи, які не свідчать безспірно про те, що майно ТОВ, в т.ч. і спірне, мало бути реалізоване.

У судовому засіданні представник відповідача своє клопотання підтримав, посилаючись на обставини викладені вище. При цьому зазначив, що незважаючи на наявність спору, відкритого провадження у цивільній справі з його вирішення, позивач вчиняє самоправні дії щодо спірного майна. Крім того, отримав висновок щодо поділу майна; деякі ним вже реалізовано, без з*ясування у суді питання яка ж трьох шох є спірною.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення заяви, зазначивши, що відповідач вживає заходів щодо оформлення земельних ділянок, що ускладнить виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150цьогоКодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п.1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Зазначені вище норми свідчать, що підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Позовні вимоги зводяться до скасування рішення, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності, зобов`язання не чинити перешкод у частині передачі у власність та оформлення відповідного права відповідача на навіс (шоху) під літерою «В», із зобов`язанням відповідача не чинити позивачу перешкод у користування належним йому майном (зазначеним навісом). Саме на це майно позивач і просив накласти арешт з метою забезпечення позову із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження майнового комплексу та приміщень, розташований по АДРЕСА_1 . Як підставу зазначає існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, так як існує ризик відчуження цього майна.

Суд, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві позивача, шляхом накладення арешту на нерухоме майно лише тимчасово обмежить права відповідача щодо розпорядження майном, яке фактично перебуває у його володінні, проте, такі заходи не перешкоджають здійсненню відповідачем господарської діяльності, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін.

В той же час, у підготовчому судовому засіданні встановлено, що фактично спірним у даному випадку є лише одне приміщення ( приміщення шохи) з усього майнового комплексу.

Відтак, суд вважає, що накладення арешту на майно, як комплексу нежитлових будівель і споруд, до складу якого входить, за твердженням позивача, належне йому майно у вигляді навісу (шохи під літерою «З») не відповідає критерію співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Суд не бере до уваги твердження обох сторін про те, що арешт може бути накладений лише на весь комплекс нежитлових приміщень і споруд, належних відповідачу, з огляду на таке.

Як вбачається з наданих суду документів, позивач на час подання позову був власником цілісного майнового комплексу. Проте, вжитими ним заходами, було отримано висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (цілісного майнового комплексу), отримано рішення органу місцевого самоврядування про присвоєння кожному із нежитлових приміщень (складовим частинам цілісного майнового комплексу) поштових адрес, і, як результат, власник вже скористався правом реалізації деяких з них.

Відтак, ухвала про забезпечення позову щодо накладення арешту на комплекс нерухомого майна, належного відповідачу, в цілому, а не на спірну його частину, як мінімум, перешкоджатиме власнику здійсненню аналогічних дій з його боку, до вирішення судом цивільної справи по суті.

В той же час підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, не відпали.

Ч.1 ст. 158 ЦПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відтак, суд вважає можливим скасування вжитих заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на нежитлові приміщення та споруди, які не є предметом спору.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст.149-154,157,158353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача, адвоката Леляка Ярослава Олександровича про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 16.07.2021 в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю «Іванківське спеціалізоване будівельно-монтажне управління по газифікації», а саме: об`єкт нерухомого майна:

нежитлові будівлі та споруди (виробничий цех) загальною площею 1493,1 кв.м. в плані під літ. А,

(сторожка) літ Б заг. пл. 20,4 кв.м,

навіс літ. «Г» (сушка),

(сушка) літ Д аг пл.. 74,0 кв.м,

Колодязь І, ІІ,

Огорожа № 4, адреса: АДРЕСА_1 .

Залишити без змін ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 16.07.2021 в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - приміщення навісу (шохи) літера В, адреса: АДРЕСА_1 .

Надіслати копію ухвали для виконання державному нотаріусу Іванківської районної державної нотаріальної контори Київської області для внесення відомостей про арешт (заборону) до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ( ст. 73 Закону України «Про нотаріат).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Київського апеляційного суду.

Суддя Н.П. Слободян