Рішення

від 17.07.2022 по справі 160/7772/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 року Справа № 160/7772/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія трейд плюс» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС" до Київської митниці, з вимогами про:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів:

-№UAl00330/2022/000051/2 від 04.02.2022 з карткою відмови з прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000129;

-№UA100330/2022/000055/2 від 09.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000148;

-№UA100330/2022/000058/2 від 09.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000151;

-№UA100330/2022/000062/2 від 10.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000172;

- №UA100330/2022/000066/2 від 14.02.2022 з карткою відмови в прийнято митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000185.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товару, придбаного за умовами Контракту №0507/21 від 05 липня 2021 року, укладеного між позивачем/покупцем та іноземною компанією VEGA TRADE COMPANY LIMITED, LTD (Китай), позивач подав до Київської митниці електронні митні декларації №UA100330/2022/432790, №UA100330/2022/433180, №UA100330/2022/433181, №UA100330/2022/433329, №UA100330/2022/433585, а також всі передбачені митним законодавством обов`язкові документи.

Митна вартість придбаного товару визначена позивачем за основним методом, передбаченим Митним кодексом України, а саме - за ціною договору.

Проте, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю та виніс рішення №UA100330/2022/000051/2 від 04.02.2022, №UA100330/2022/000055/2 від 09.02.2022, №UA100330/2022/000058/2 від 09.02.2022, №UA100330/2022/000062/2 від 10.02.2022, №UA100330/2022/000066/2 від 14.02.2022 про її коригування, за яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

Також позивач додатково зазначив про те, що оскаржувані рішення Київської митниці є протиправними, оскільки вони прийняті з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. А тому такі рішення підлягають скасуванню.

Вважаючи, що ним було подано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, позивач не погоджується з винесеними рішеннями про коригування митної вартості товару та просить їх скасувати, про що звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 р. справу № 160/7772/22 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву.

21.06.2022 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Київської митниці надійшов відзив проти позову. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вказує, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до п. 3 контракту від 05.07.2021 № 0507/21 зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до специфікації товару. Декларантом не надано специфікації товару, а також із наведеного списку не надано рахунок-проформу; надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; висновок Дніпропетровської ТПП від 08.02.2022 № ГО-224 прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації сайта www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з`ясовано, що переважна більшість цінових пропозицій діє на умовах поставки FОВ, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морській фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ- Чорноморськ; за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки СРТ - Чорноморськ. Позивачем на пропозицію митного органу не було надано витребуваних документів, а лише зазначено про неможливість такого надання. Таким чином, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: - неподання декларантом всіх запрошених документів; - відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Разом з тим, митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості. Вищевикладені обставини слугували підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару та з огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

27.06.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія Трейд Плюс» надійшла відповідь на відзив. Позивач у відповіді на відзив вказує, що при здійсненні митного оформлення товару було подано всі наявні документи для його розмитнення та випуску у вільний обіг. Позивач наголошує, що доводи, викладені у відзиві проти позову, не відповідають чинному законодавству та наполягає на задоволенні позовних вимог.

30.06.2022 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Київської митниці надішли заперечення на відповідь на відзив, якими відповідач на спростування доводів позивача вказує, що посадовими особами було вчинено всі передбачені чинним законодавством дії для встановлення митної вартості товару та наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

05.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС (Покупець) та іноземною компанією VEGA TRADE COMPANY LIMITED, LTD (Китай, Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №0507/21.

Згідно з умовами цього Контракту: Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені Контрактом. Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного Контракту. Ціна Контракту встановлюється в доларах США. Покупець купує товар у кількості та за ціною, вказаною в рахунку-фактурі (інвойсі). Якщо інше не передбачено Інвойсом, ціна Товару за цим Контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м.Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010. Ціна Контракту визначається загальною вартістю товару відповідно до рахунків-фактур (інвойсів), що є невід`ємною частиною цього Контракту. Валютою платежу за цим контрактом є долар США. Сторони домовились, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється. Якщо інше окремо не погоджено Сторонами, поставка Товару здійснюється партіями, які узгоджуються з Покупцем у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару. Умовами поставки є: СРТ-Одеса (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені, та вказані в рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі). Датою відвантаження товару вважається дата транспортного документа (CMR, TIR та інші). Датою поставки товару вважається дата оформлення митної декларації. Продавець має право поставляти товар особисто або доручати відвантаження третім особам. Покупець зобов`язаний прийняти поставку від будь-якого з вантажовідправників, запропонованих Продавцем. Оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку Покупця з відстрочкою платежу 90 днів з дати поставки. Умови оплати Товару можуть бути змінені за згодою Сторін та вказуються у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію Товару відповідно. Якість Товару має повністю відповідати чинним стандартам країни-імпортера і засвідчуватися документами, виданими компетентними організаціями країни походження. Товар повинен бути належним чином упакований, запечатаний і промаркований з метою його ідентифікації та безпеки в процесі транспортування, навантаження і/або зберігання. Упаковка повинна забезпечувати повне збереження Товару і охороняти його від псування при транспортуванні усіма видами транспорту. Маркування товарів здійснюється його виробником. Тара є безповоротною. Цей Контракт складено у двох примірниках українською та англійською мовами по одному для кожної Сторони. У разі розбіжностей між українською і англійською версіями Контракту, перевагу матиме версія українською мовою. Цей Контракт набуває чинності після його підписання та вважається дійсним до 31.12.2022 року.

Укладаючи вказаний Контракт, Сторони передбачили можливість визначення умов поставки за згодою Сторін в інвойсах на кожну партію товару відповідно.

Відповідно до інвойсів, які знаходяться в матеріалах справи, встановлено, що у січні 2022 року за наведеним Контрактом на адресу позивача, на умовах поставки CРТ-Одеса, СРТ-Чорноморськ, надійшли товари назва яких, кількість, ціна та інші умови обумовлено сторонами в товаросупроводжуючих документах до зазначеного Контракту.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської митниці електронні митні декларації (ЕМД) №UA100330/2022/432790, №UA100330/2022/433180, №UA100330/2022/433181, №UA100330/2022/433329, №UA100330/2022/433585, у яких митна вартість товару визначена ним за основним методом - за ціною договору (метод №1) у відповідності до ст.ст.57, 58 МК України.

Для підтвердження відомостей про митну вартість товару позивачем також були надані відповідачу документи, що заявлені у митних деклараціях:

04.02.2022 року електронну митну декларацію №UA100330/2022/432790, а також: декларацію митної вартості за №4998, номер якої наведено у графі 7 ЕМД, пакувальний лист PACKING LIST №VT457810067/21 від 14.12.2021 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №VT457810067/21 від 14.12.2021 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №NUWODE2112077 від 14.12.2021 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №382 від 03.02.2022 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №VT457810067/21 від 14.12.2021 (код документу 0862), акт про проведення огляду (переогляду) транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA500040/2022/0637 від 03.02.2022 року (код документу 1701), висновок експерта №ГО-195 від 04.02.2022 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 14.12.2021 (код документу 3022), контракт №0507/21 від 05.07.2021 (код документу m 4100), додаткову угоду № 1 від 29.07.2021р. до контракту № 0507/21 (код документу m4103);

09.02.2022 року електронну митну декларацію №UA100330/2022/433180, а також: декларацію митної вартості за №5018, номер якої наведено у графі 7 ЕМД, пакувальний лист PACKING LIST №VT457810070/21 від 09.12.2021 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №VT457810070/21 від 09.12.2021 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №NUWODE2112272 від 28.12.2021 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №19541/1 від 07.02.2022 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №VT457810070/21 від 09.12.2021 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-220 від 08.02.2022 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 09.12.2021 (код документу 3022), контракт №0507/21 від 05.07.2021 (код документу m 4100), додаткову угоду № 1 від 29.07.2021р. до контракту № 0507/21 (код документу m4103);

09.02.2022 року електронну митну декларацію №UA100330/2022/433181, а також: декларацію митної вартості за №5019, номер якої наведено у графі 7 ЕМД, пакувальний лист PACKING LIST №VТ651710027/21 від 14.12.2021 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE №VT651710027/21 від 14.12.2021 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING № 177XNENEN51061A від 14.12.2021 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №194888 від 08.02.2022 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №VT651710027/21 від 14.12.2021 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-224 від 09.02.2022 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 14.12.2021 (код документу 3022), контракт №0507/21 від 05.07.2021 (код документу m 4100), додаткову угоду № 1 від 29.07.2021р. до контракту № 0507/21 ( код документу m4103);

10.02.2022 року електронну митну декларацію №UA100330/2022/433329, а також: декларацію митної вартості за №5031, номер якої наведено у графі 7 ЕМД, пакувальний лист PACKING LIST №VT457810065/21 від 21.12.2021 (код документу 0271), рахунок-проформу PROFORMA-INVOICE №VT457810065/21 від 21.12.2021р. ( код документу 0325), рахунок-фактуру ІNVOICE №VT457810065/21 від 21.12.2021 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №COSU6320201090 від 21.12.2021 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №19897 від 07.02.2022 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №VT457810065/21 від 21.12.2021 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-222 від 08.02.2022 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 21.12.2021 (код документу 3022), контракт №0507/21 від 05.07.2021 (код документу m 4100), додаткову угоду № 1 від 29.07.2021р. до контракту № 0507/21 (код документу m4103);

14.02.2022 року електронну митну декларацію №UA100330/2022/433585, а також: декларацію митної вартості за №2945, номер якої наведено у графі 7 ЕМД, пакувальний лист PACKING LIST №VT457890005/22 від 03.01.2022 (код документу 0271), рахунок-фактуру ІNVOICE № VT457890005/22 від 03.01.2022 (код документу 0380), коносамент BILL OF LADING №МRFB21122134 від 03.01.2022 (код документу 0705), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №104348 від 10.02.2022 (код документу 0730), документ про походження товару ІNVOICE №VT457890005/22 від 03.01.2022 (код документу 0862), висновок експерта №ГО-231 від 09.02.2022 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016), комерційну пропозицію OFFER б/н від 03.01.2022 (код документу 3022), контракт №0507/21 від 05.07.2021 (код документу m 4100), додаткову угоду № 1 від 29.07.2021р. до контракту № 0507/21 (код документу m4103).

Факт подання декларантом перелічених документів підтверджується відповідними скріншотами, які позивачем долучено до позовної заяви.

Дані, наведені у перелічених документах, не суперечать і висновкам експерта Дніпропетровської Торгово-промислової палати України №ГО-195 від 04.02.2022, №ГО-220 від 08.02.2022, №ГО-224 від 09.02.2022, №ГО-222 від 08.02.2022, № ГО-231 від 09.02.2022р. відповідно до яких дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки СРТ-Одеса та СРТ-Чорноморськ.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати України саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів було вивчено документи подані декларантом для здійснення митного оформлення, та встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до п. 3 контракту від 05.07.2021 №0507/21 зазначено, що товар супроводжується наступними документами: пакувальний лист, рахунок-проформа, рахунок-фактура (інвойс), коносамент або автотранспортна накладна (залізнична накладна) та іншими документами, відповідно до специфікації товару. Декларантом не надано специфікації товару, а також із наведеного списку не надано рахунок-проформу; 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копією інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; 3)висновок Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару. Також експертом вартісний аналіз проводився на підставі інформації www.alibaba.com, за результатами перевірки якого з`ясовано, що більшість цінових пропозицій діють на умовах поставки FOB, тобто без додаткових витрат на основне перевезення (морський фрахт) та інші витрати, які виникають при перевезенні товару. Разом із тим, документи декларантом надано на умовах поставки СРТ-Одеса; 4) за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості на умовах поставки CPT-Одеса. Разом з тим, митним органом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості товарів за вищими рівнями митної вартості.

У зв`язку з тим, що документи, які були надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх необхідних відомостей стосовно складової митної вартості, відповідач запропонував декларанту надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

На вимогу відповідача декларантом надані повідомлення про відсутність можливості подання інших додаткових документів.

За наявності зазначеної відповіді та відповідно до приписів ч. 6 ст. 54 МК України відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною вартістю, заявленою декларантом. Так, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів: №UA100330/2022/000051/2 від 04.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/0000129; №UA100330/2022/000055/2 від 09.02.2022 з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000148; №UA100330/2022/000058/2 від 09.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000151; №UA100330/2022/000062/2 від 10.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000172, №UA100330/2022/000066/2 від 14.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000185 відповідно до статті 64 МК України.

У якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товару відповідач обрав митні декларації: рішення №UА100330/2022/000051/2: митна декларація від 29.01.2022 № UА500150/2022/001223 (з розрахунку 3,52 дол. США за кг) - тов.№1; рішення №UА100330/2022/000055/2: митна декларація від 16.11.2021 № UА500490/2021/206811 (з розрахунку 2,43 дол. США за кг) - тов.№1; рішення №UА100330/2022/000058/2: митні декларації від 16.11.2021 №UА500490/2021/206811 (з розрахунку 2,43 дол. США за кг) - тов.№1; від 03.12.2021 №UА500490/2021/207709 (з розрахунку 2,01 дол. США за кг) -тов.№2; рішення №UА100330/2022/000062/2: митні декларації від 13.10.2021 №UА500020/2021/215945 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) -тов.№1; від 30.12.2021 №UА500020/2021/225869 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов.№2; від 02.12.2021 №UА500020/2021/222245 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов.№3; від 13.10.2021 №UА500020/2021/215945 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов.№4; від 03.02.2022 №UА500020/2022/003767 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов.№5; від 04.12.2021 №UА500020/2021/222489 (з розрахунку 2,71 дол. США за кг) - тов.№6; від 04.12.2021 №UА500020/2021/222489 (з розрахунку 2,28 дол. США за кг) - тов.№7; від 19.10.2021 №UА500020/2021/216576 (з розрахунку 2,52 дол. США за кг) - тов.№8; рішення №UА100330/2022/000066/2: митна декларація від 16.12.2021 №UА110020/2021/013044 (з розрахунку 2,21 дол. США за кг) -тов.№1.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернуся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Господарського кодексу України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України Про міжнародне приватне право та іншими законами.

Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16 квітня 1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року .

З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як вже зазначалося судом, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні. Відповідач посилається те, що не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення.

Зауваження, що викладені відповідачем, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Адже, за умовами Контракту: п.1 Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені Контрактом. Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного Контракту.

Відповідно до п.2 Ціна Контракту встановлюється в доларах США. Покупець купує товар у кількості та за ціною, вказаною в рахунку-фактурі (інвойсі). Якщо інше не передбачено Інвойсом, ціна Товару за цим Контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м.Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010.

Згідно з інвойсами, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ-Одеса.

Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС» не понесло.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у справах №160/1329/19, №813/1229/16, №814/4204/15 та №1.380.2019.001344.

Крім цього, відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування до місця доставки, у гр.21 підлягають відображенню витрати навантаження, вивантаження та обробку товарів - тільки якщо всі ці витрати (транспортування, навантаження, вивантаження) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).

Відповідно до даних гр.20 кожної з поданих Декларацій митної вартості до ЕМД витрати на транспортування до місця доставки по товару №№ , як і дані гр.21 витрати на навантаження, вивантаження та обробку №№ , дорівнюють 0,00 грн.

Отже, відсутність даних у гр.20 та гр.21 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником саме у ціні товару.

Також, слід відмітити, що, виходячи з умов зовнішньоекономічного Контракту, Постачальник не вимагав у Покупця обов`язку відшкодування витрат по застосованим Сторонами умовам поставки (зокрема, витрат на транспортних, тощо). Відсутність такої вимоги, на думку суду, свідчить про те, що відповідні витрати були враховані Постачальником у ціні товару.

На думку суду, відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування умов поставки СРТ та інших доказів, які б свідчили, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення.

Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки СРТ (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. Тому позивач додатково виніс ці відомості окремо у п.2 контракту як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Контракту. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати транспортні витрати за наведеними умовами поставки.

Щодо висновку відповідача про те, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу та не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, суд зазначає наступне.

Комерційна пропозиція не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару у відповідності до ч.2 ст.53 МК України, а є лише пропозицією щодо вартості товару. А конкретна його ціна визначається інвойсом.

Крім цього, положення пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей.

Суд вважає, що комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною Договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої було Постачальником запропоновано позивачу придбати відповідний товар.

Щодо висновків митного органу про інформацію, на якій базуються експертні висновки Дніпропетровської ТПП №ГО-195 від 04.02.2022, №ГО-220 від 08.02.2022, №ГО-224 від 09.02.2022, №ГО-222 від 08.02.2022, № ГО-231 від 09.02.2022р. суд зазначає наступне.

Надані декларантом висновки експерта Дніпропетровської ТПП №ГО-195 від 04.02.2022, №ГО-220 від 08.02.2022, №ГО-224 від 09.02.2022, №ГО-222 від 08.02.2022, № ГО-231 від 09.02.2022р. складені з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах www.alibaba.com, що є міжнародною он-лайн платформою електронної комерції. Зважаючи на зміст п.2.2 Умов користування даним ресурсом, для отримання доступу та користування Службами даної платформи вимагається реєстрація відповідної особи в якості учасника Сайтів ресурсу.

Повний текст Умов користування розміщений за електронною адресою: https://rule.alibaba.com/rule/detail/2041.htm?spm=a2700.details.footer.38.25913cd3UjiOQa.

Таким чином, у користувача ресурсу є можливість ідентифікувати зареєстровану компанію та сферу її діяльності, а також запропоновані нею цінові дані, розміщені на сайті.

Судом також встановлено, що надані висновки експерта містять висновки про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку. Відповідні дослідження проводилися експертом в галузі визначення ринкової вартості товарів, при цьому позивачем були надані усі документи, що витребовувалися експертом з метою визначення ринкової вартості товарів.

Вартість за одиницю кожного найменування товару, яку визначав експерт, повністю співпадає з його вартістю, зазначеною у кожному з інвойсів до відповідної партії товару, наданого до митного оформлення. Згідно з приписами частини першої статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 року №5007-VI, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 №475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених норм права видно, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

У кожному з висновків експерта Дніпропетровської ТПП проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки" (2003р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з мережі Інтернет.

Суд зазначає, що висновки експерта ґрунтуються на об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі. Дослідження проведені методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, тому таке зауваження митниці, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставним.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 року у справі №810/2593/15: «Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України ), однак таке своє право не реалізувала».

Таким чином, суд вважає, що у сукупності з іншими наданими документами кожен зазначений висновок Дніпропетровської ТПП в межах цієї справи підтверджує задекларовану митну вартість.

Окрім цього, як підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, за результатами проведення огляду контейнерів будь-яких розбіжностей, наявних ознак підробки або інших відомостей, які б не підтверджували числові значення складових зазначених у електронних митних деклараціях, відповідачем виявлено не було. Зазначене підтверджується актами відповідача про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, в яких вказано на відсутність жодної невідповідності характеристик товарів даним, зазначених у електронних митних деклараціях.

Стосовно зауваження митного органу про те, що позивачем під час митного оформлення не надано проформу-інвойс, суд зазначає наступне. Відповідно до п.3 ч.2 ст.53 МК України документом, який підтверджує митну вартість товарів є рахунок-фактура (інвойс). Рахунок-проформа являється документом, що підтверджує митну вартість товарів лише тоді, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу. Згідно з умовами цього Контракту 05.07.2021 року №0507/21, покупець купує товар у кількості та за ціною, вказаною в рахунку-фактурі (інвойсі) (пункт 2), тобто товар є об`єктом купівлі-продажу. Крім цього, продавцем надавались позивачу саме інвойси, у яких чутко визначено ціну товару. Отже, таке зауваження не є законною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Стосовно доводу відповідача про те, що у всіх поданих товаросупровідних документах та контракті продавцем товару є VEGA TRADE COMPANY LIMITED, LTD, а у пункті 3 даного контракту зазначено, що супроводжуючі документи можуть бути підписані з боку продавця RUIAN HAIBA SANITARY CO., LTD, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 8 Висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2, наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково відсутньої інформації орган доходів і зборів може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документів, пов`язаних із цим документом. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься. Дана описка не вплинула на визначення митної вартості товару.

Стосовно зауваження митного органу до змісту коносамента про те, що коносамент у відповідній графі наявний запис FRAIGHT AS ARRANGET (за домовленістю), що викликає сумніви у здійснення оплати фрахту продавцем, як заявлено декларантом, суд зазначає наступне. Коносамент це документ, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу та певні умови договору перевезення щодо вантажів, які були навантажені на судно. Висновки відповідача повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Відповідач не надав до суду доказів того, що позивачем понесені додаткові витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року , у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених норм, суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

Крім того, як встановлено судом, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару за рішенням №UА100330/2022/000051/2: митна декларація від 29.01.2022 № UА500150/2022/001223 (з розрахунку 3,52 дол. США за кг) - тов.№1; рішення №UА100330/2022/000055/2: митна декларація від 16.11.2021 № UА500490/2021/206811 (з розрахунку 2,43 дол. США за кг) - тов.№1; рішення №UА100330/2022/000058/2: митні декларації від 16.11.2021 №UА500490/2021/206811 (з розрахунку 2,43 дол. США за кг) - тов.№1; від 03.12.2021 №UА500490/2021/207709 (з розрахунку 2,01 дол. США за кг) -тов.№2; рішення №UА100330/2022/000062/2: митні декларації від 13.10.2021 №UА500020/2021/215945 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) -тов.№1; від 30.12.2021 №UА500020/2021/225869 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов.№2; від 02.12.2021 №UА500020/2021/222245 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов.№3; від 13.10.2021 №UА500020/2021/215945 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов.№4; від 03.02.2022 №UА500020/2022/003767 (з розрахунку 4,07 дол. США за кг) - тов.№5; від 04.12.2021 №UА500020/2021/222489 (з розрахунку 2,71 дол. США за кг) - тов.№6; від 04.12.2021 №UА500020/2021/222489 (з розрахунку 2,28 дол. США за кг) - тов.№7; від 19.10.2021 №UА500020/2021/216576 (з розрахунку 2,52 дол. США за кг) - тов.№8; рішення №UА100330/2022/000066/2: митна декларація від 16.12.2021 №UА110020/2021/013044 (з розрахунку 2,21 дол. США за кг) -тов.№1.

При цьому, відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ст. ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів: №UA100330/2022/000051/2 від 04.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/0000129; №UA100330/2022/000055/2 від 09.02.2022 з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000148; №UA100330/2022/000058/2 від 09.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000151; №UA100330/2022/000062/2 від 10.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000172, №UA100330/2022/000066/2 від 14.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000185 є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 15 184,03 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44094150, адреса: вул. Автопаркова, буд. 7, оф. 306, м. Дніпро, 49127) до Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555, адреса: б-р Вацлава Гавела, 8-А, м.Київ, 03124) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування

митної вартості товарів:

- №UAl00330/2022/000051/2 від 04.02.2022 з карткою відмови з прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000129;

-№UA100330/2022/000055/2 від 09.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000148;

-№UA100330/2022/000058/2 від 09.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000151;

-№UA100330/2022/000062/2 від 10.02.2022 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000172;

-№UA100330/2022/000066/2 від 14.02.2022 з карткою відмови в прийнято митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100330/2022/000185.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555, адреса: б-р Вацлава Гавела, 8-А, м.Київ, 03124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44094150, адреса: вул. Автопаркова, буд. 7, оф. 306, м. Дніпро, 49127) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 184 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири дві) грн. 03 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук