Рішення

від 17.07.2022 по справі 160/2011/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2022 року Справа № 160/2011/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Губиниської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду із позовною заявою до Губиниської селищної ради (далі Губининська селищна рада або відповідач), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 74 рішення 10 сесії VIII скликання Губиниської селищної ради №110-10/VIIІ від 26 листопада 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок у власність», яким було відмовлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 12,6745 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

- зобов`язати Губиниську селищну раду (код ЄДРПОУ 04338457) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вх. № 347 від 07 липня 2021 року, прийнявши рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 12,6745 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

- стягнути з Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338457) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати: з оплати судового збору у розмірі 2729,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26000,00 грн.

В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем на розгляд відповідачу було надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на правах оренди для ведення фермерського господарства, в якому містився висновок ГУ Держгеокадастру у Київській області в якому зазначено про відповідність проекту вимогам земельного законодавства та прийнятим до нього нормативно-правовим актам, заперечень з цього приводу не надано та погоджено сам проект. Тим паче, системний аналіз норм Земельного кодексу України свідчить про те, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України та останній не відповідає вимогам законів і прийнятих до них нормативно- правовим актам. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186 Земельного кодексу України, норми статті 122, 123 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту. Пунктом 24 Перехідних положень до Земельного кодексу України установлено, що надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які переходять у комунальну власність, є чинними. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розмішені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності). Разом з тим, на момент порушення права позивача у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на правах оренди для ведення фермерського господарства і що стало предметом судового розгляду у справі № 804/10228/15 і до 03 квітня 2016 року (набрання чинності Законом України № 1012-VІІІ від 18 лютого 2016 року «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів») діяла стаття 134 ЗК України в іншій редакції. Відповідачем було проігноровано та не враховано того, що стосовно зазначеної земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надавався дозвіл на розробку технічної документації, зокрема Наказом головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14 березня 2019 № 4739/15-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» щодо відведення земельної ділянки у користування із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Після цього був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1223286000:02:003:0009, площею 12,6745 га в межах Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення. Вказаний проект було перевірено та внесено до Державного земельного кадастру. За таких обставин зазначене рішення прийнято відповідачем із порушенням норм ст. 122,123, абз. 17 ч. 2 ст. 134 (в редакції чинній до 03 квітня 2016 року), ст. 186, а також Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, оскільки проект землеустрою відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а сама земельна ділянка - кадастровий номер 1223286000:02:003:0009 площею 12,6745 га за аналогією права не може бути передана у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, при цьому право користування цією земельною ділянкою не підлягає продажу на конкурентних засадах, а тому спірне рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 28.01.2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 01.02.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Оскільки судом після відкриття провадження по справі було встановлено, що подана позовна заява не відповідала вимогамст. 161 КАС України, ухвалою суду від 22.02.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху після відкриття провадження. Встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з моменту отримання даної ухвали, шляхом надання до суду: заяви про залучення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в якості третьої особи із зазначенням підстав такого залучення та визначенням статусу третьої особи з врахуванням ст. ст. 49, 51 КАС України.

16.03.2022 року Губиниською селищною радою до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Так, статтею 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Таким чином, Губиниською селищною радою правомірно відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Пунктом 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, встановлено, що надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради. Вимоги зазначеної норми закону не виконано, оскільки, ні ОСОБА_1 , ні Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Губиниську селищну раду не повідомлено у встановлений пунктом 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України термін про наявність дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому Губиниська селищна рада не має можливості затвердити проект землеустрою, оскільки позивачем не дотримано процедури встановленої Земельним кодексом України. Як убачається з доданих до позовної заяви матеріалів, представником ОСОБА_1 у цій справі є адвокат Ямковий Віктор Феофанович, який діє на підставі ордеру серії АЕ №1120165 та договору про надання правової допомоги від 20 січня 2022 року №05/01-22. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордера №75 від 26.01.2022, згідно якої ОСОБА_1 сплачено 26000,00 грн. за надання правової допомоги. Отже, при вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката Ямкового В.Ф. необхідно врахувати як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність. Зокрема, не можна вважати такими, що пов`язані саме з розглядом цієї справи витрати 11000,00 грн. - вартість послуг, щодо представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції (згідно з попереднім розрахунком надання послуг адвокатом), оскільки цю справу суд ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також, є завищеними витрати на професійну правничу допомогу вартість послуг зі складання та подання цього позову та аналізу та збору доказів (згідно з попереднім розрахунком надання послуг адвокатом), оскільки відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Крім того, адвокатом Ямковим В.Ф. вже подано з аналогічним предметом спору для захисту прав ОСОБА_1 , зокрема, у справі №160/2455/22. Щодо витребуваних судом документів відповідач зазначив, що доданий до заяви проект землеустрою повернуто ОСОБА_1 разом з витягом з рішення Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 110-10/VІІІ від 26 листопада 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок у власність».

23.06.2022 року представником позивача адвокатом Ямковим В.Ф. до суду було надано відповідь на відзив, у якій він просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зазначаючи, що доводи відзиву є такими, що не заслуговують на увагу.

Ухвалою суду від 18 липня 2022 року продовжено розгляд справи №160/2011/22 в порядку спрощеного позовного провадження. Заяву представника позивача адвоката Ямкового Віктора Феофановича про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39А, код ЄДРПОУ 39835428).

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.12.2002, укладеного між Фермерським (селянським) господарством ОСОБА_1 (орендарем) та Новомосковською районною державної адміністрацією (орендодавцем), зареєстрованим в Новомосковському відділі земельних ресурсів за № ДП НВ - 43 від 24.12.2002, земельну ділянку, загальною площею 49,22 га, було передано в користування строком на 10 років.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору оренди, в разі закінчення терміну дії, припинення або розірвання цього договору, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві цю земельну ділянку у тому стані, в якому він одержав її в оренду.

28 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 12,6745га (цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, шифр рядка 18 (2.1); угіддя: рілля, які не надані у власність або у користування громадянами чи юридичним особам), розташовану за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства.

До клопотання були додані наступні документи: копія паспорту та ІНН ОСОБА_1 ; копія диплому про здобуття вищої освіти ОСОБА_1 за спеціальністю «агрономія»; копія трудової книжки про досвід та стаж роботи ОСОБА_1 в сільському господарстві; довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та їх розподіл за власниками земель (за даними форми 6 зем.) від 06.11.2014 № 0529; графічний матеріал із технічної документації з формування; копія довіреності ОСОБА_2 ; згода на збір та обробку персональних даних ОСОБА_1 ; згода на збір та обробку персональних даних ОСОБА_2 ; копія паспорту ОСОБА_2 ..

За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів, Головним управління Держземагентства у Дніпропетровській області листом від 08.06.2015 № 31-4-0.11-10830/2-15 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою із посиланням на те, що за наявною в Управління Держземагентства у Новомосковському районі інформацією від 03.06.2015 №0-406-0.5-774/2-15 земельна ділянка перебуває у користуванні, а також заявником не надано документів відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», які обґрунтовують відведення земельної ділянки.

Позивач вважаючи, що дії Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області по відмові у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є протиправними, звернувся до суду з позовом.

За наслідками розгляду даної позовної заяви, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року у справі №804/10228/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 12,6745га (цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, шифр рядка 18 (2.1); угіддя: рілля, які не надані у власність або у користування громадянами чи юридичним особам), розташовану за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства.

Зобов`язано Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області повторно розглянути по суті клопотання ОСОБА_1 від 28.04.2015 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 12,6745га (цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, шифр рядка 18 (2.1); угіддя: рілля, які не надані у власність або у користування громадянами чи юридичним особам), розташовану за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства та прийняти з цього приводу обґрунтоване рішення.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено повністю.

Присуджено з Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 109 (сто дев`ять) грн. 62 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати постанову суду, прийняти нову постанову та відмовити в задоволенні позовних вимог.

За наслідками розгляду означеної апеляційної скарги, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року залишено без змін.

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4739/15-19-СГ від 14 березня 2019 року «Про надання дозволу на розроблення технічної документації», виданим на підставі ст. ст. 15-1, 22, 96, 122, 123, 124,1 34 Земельного кодексу України та на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі № 804/10228/15, було надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 12,6745 га, із цільовим призначенням (01.02) - для ведення фермерського господарства. Керівнику Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області при надходженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки наказано забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі {копія наказу додається).

В подальшому позивачем було замовлено проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який було виготовлено Дніпропетровською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», погоджений висновком Головного управлінням Держгеокадастру у Київській області про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 12363/82-19 від 26 листопада 2019 року та внесено до Державного земельного кадастру.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 709- р затверджено території територіальних громад Дніпропетровської області згідно з додатком, відповідно до якого Губиниська територіальна громада утворена шляхом об`єднання Губиниської, Василівської, Вільненської, Мар`янівської, Миколаївської, Новостепанівської та Попасненської територіальних громад (населених пунктів).

Оскільки земельна ділянка площею 12,6745 га (кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) розташована на території Попасненської сільської ради, остання в силу закону перейшла до комунальної власності територіальної громади, однак, ураховуючи положення вищезазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України, а також Закону України «Про місцеве самоврядування» - розпорядником земельної ділянки є Губиниська селищна рада.

У зв`язку з чим, 29 червня 2021 року позивач звернувся на адресу Губиниської ОТГ (представленої Губиниською селищною радою із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки площею 12,6745 га, кадастровий номер 1223286000:02:003:0009, розташованої на території Попасненської сільської ради, для ведення фермерського господарства та надання цієї земельної ділянки у користування на правах оренди, яка отримана відповідачем 07 липня 2021 року за вх. № 347.

Однак, пунктом 74 рішення 10 сесії VIII скликання Губиниської селищної ради № 110-10/VІІІ від 26 листопада 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок у власність» позивачеві було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 12,6745 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, оскільки підповідно до п. 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами земельних торгів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

На підставі частини другоїстатті 14 Конституції Україниправо власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першоюстатті 3 Земельного кодексу України(далі -ЗК України; в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що земельні відносини регулюютьсяКонституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту "б" частини першоїстатті 81 ЗК Українигромадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Пунктом "б" частини першоїстатті 121 ЗК Українипередбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Відповідно до пункту "в"статті 12 ЗК Українидо повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цьогоКодексу.

За змістом частини першоїстатті 116 ЗК Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною шостою та сьомоюстатті 118 ЗК Українипередбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас, вмотивована відмова має містити пояснення з вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положеньстатті 118 ЗК України.

Так, судом установлено, що п. 74 рішення Губининської селищної ради від 26 листопада 2021 за №110-10/VІІ, який оскаржується, позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 12,6745га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, так як згідно п. 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Водночас, відповідно до частини першоїстатті 134 ЗК Україниземельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як передбачено частинами першою - третьоюстатті 135 ЗК України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьоюстатті 134 цього Кодексу.

Згідно з частиною першоюстатті 136 ЗК Україниорганізатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Разом із тим, відповідно до частини 3статті 136 ЗК Україниземельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Відтак, приписистатті 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №815/3059/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №823/1120/16, від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19. Ця правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 січня 2020 року у справі №620/1058/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №819/1976/17, від 22 жовтня 2020 року у справі №815/7279/16, від 13 квітня 2021 року у справі №818/1470/18, від 29 жовтня 2021 року у справі №340/1039/20.

Однак, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження факту включення земельної ділянки, на яку претендує позивач, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу їх на земельних торгах.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Водночас частиною 3 статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 12 статті 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Водночас частина 15 зазначеної статті визначає, що єдиною підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 16 ст. 123 ЗК України).

Пунктом 6 частини 3 статті 186 ЗК України визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації, (ч. 8 ст. 186 ЗК України).

Суд зазначає, що позивачем на розгляд відповідачу було надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на правах оренди для ведення фермерського господарства, в якому містився висновок ГУ Держгеокадастру у Київській області в якому зазначено про відповідність проекту вимогам земельного законодавства та прийнятим до нього нормативно-правовим актам, заперечень з цього приводу не надано та погоджено сам проект.

Отже, системний аналіз вказаних норм Земельного кодексу України свідчить про те, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України та останній не відповідає вимогам законів і прийнятих до них нормативно- правовим актам.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186 Земельного кодексу України, норми статті 122. 123 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 06 березня 2019 року (справа № 1640/2594/18), від 27 жовтня 2020 року (справа № 480/313/19).

Крім того, Верховний Суд у постановах від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі №817/586/17 зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. У зв`язку з чим, на думку суду, відповідач у справі як Губиниська селищна рада не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, ефективний спосіб захист має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Разом з тим, відповідно до пункту 24 РозділуXПерехідних положень Земельного кодексу Українинадані до дня набрання чинності цим пунктом (до 27.05.2021) рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розмішені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності).

Разом з тим, на момент порушення права позивача у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на правах оренди для ведення фермерського господарства і що стало предметом судового розгляду у справі № 804/10228/15 і до 03 квітня 2016 року (набрання чинності Законом України № 1012-УІІІ від 18 лютого 2016 року «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів») стаття 134 ЗК України діяла в наступній редакції:

«Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

будівництва об`єктів, що, в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, вищим навчальним закладам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків;

надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

створення озеленених територій загального користування;

будівництва об`єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об`єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

передачі громадянам земельних ділянок для ведення Фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва:

надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; надання земельних ділянок суб`єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб`єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала;

поновлення договорів оренди землі;

використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.» При цьому, суд апеляційної інстанції постановляючи ухвалу від 24 листопада 2016 року за результатами перегляду постанови суду першої інстанції від 12 листопада 2015 року у справі № 804/10228/15 також керувався нормою ст. 134 ЗК України у редакції до 03 квітня 2016 року, яка не передбачала обов`язковості продажу права користування земельною ділянкою на конкурентних засадах саме для ведення Фермерського господарства.

Таким чином, за абзацом 17 частини 2 статті 134 ЗК України, чинного на момент порушення права позивача - земельні торги при наданні особі земельної ділянки у користування для ведення фермерського господарства не проводились. Крім того, проект землеустрою щодо такого відведення було надано Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/10228/15.

Тобто, відповідачем не було враховано те, що стосовно зазначеної земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надавався дозвіл на розробку технічної документації, зокрема Наказом головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14 березня 2019 № 4739/15-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» щодо відведення земельної ділянки у користування із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Після цього був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1223286000:02:003:0009, площею 12,6745 га в межах Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення. Вказаний проект було перевірено та внесено до Державного земельного кадастру.

Таким чином, в ході судового розгляду установлено, що відповідачем 26 листопада 2021 року безпідставно відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 12,6745га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, а тому п. 74 рішення 10 сесії VIII скликання Губиниської селищної ради №110-10/VIIІ від 26 листопада 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок у власність», яким було відмовлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 12,6745 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області слід визнати протиправним та скасувати, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання Губиниської селищної ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за вх. № 347 від 07 липня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 12,6745 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Решта доводів сторін не спростовує висновків суду, встановлених під час розгляду справи.

Згідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1984,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2435437674.1 від 26.01.2022 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2481 грн. підлягає стягненню Губиниської селищної ради за рахунок бюджетних асигнувань.

Щодо стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 26000 грн., проти чого заперечував відповідач, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру і розмір судових витрат.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами четвертою та п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16, від 11 червня 2019 року у справі №826/841/17.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У справі "East/West Alliance Limited" проти УкраїниЄвропейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справіІатрідіс проти Греції(Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу в сумі 26 000 грн. до суду надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26.01.2022 року (Серія АЕ 1120165); копію договору №05/01-22 про надання правової допомоги від 20.01.2022 року; копію додаткової угоди №1 від 20.01.2022 року до договору №05/01-22 про надання правової допомоги від 20.01.2022 року; копію попереднього розрахунку надання послуг адвокатом від 20.01.2022 року; копію квитанції до прибуткового ордеру №75 від 26.01.2022 року на суму 26000 грн.; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2554 від 25.06.2012 року відносно адвоката ОСОБА_2 та копію посвідчення №2231 від 18.06.2012 року відносно адвоката ОСОБА_2 .

Так, між адвокатом ОСОБА_2 , діючого підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2554 виданим Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 25.06.2012 року (надалі - Адвокат) з однієї сторони, та ОСОБА_1 (надалі - Клієнт) з другої сторони, укладено договір №05/01-22 про надання правової допомоги від 20.01.2022 року.

Пунктом 4 «Гонорар (вартість послуг) Адвоката» означеного договору встановлено, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.

Розмір гонорару Адвоката за цим Договором вказується в додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

За прийняття доручення, згідно цього Договору до виконання, Клієнт виплачує Адвокату аванс, який складає 100 (Сто) відсотків суми гонорару, зазначеній в додатковій угоді до цього Договору, в день підписання цього договору.

У разі якщо клієнт або інша сторона, яка є позивачем по справі, в процесі розгляду справи прийме рішення про зміну підстав або предмету позову та/або збільшення, зменшення об`єму позовних вимог, і якщо такі зміни вимагають від Адвоката додаткового часу на підготовку процесуальних документів, подання додаткових доказів, ознайомлення з матеріалами справи, подачі зустрічного позову, сторони зобов`язуються переглянути умови оплати змінених вимог, враховуючи час витрачений Адвокатом на підготовку до справи, при цьому розмір гонорару визначається сторонами у окремому доручені та може бути змінений тільки за погодженням сторін.

У випадку якщо Клієнт відмовиться перегнути та погодити змінений розмір гонорару, адвокат має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору, письмово повідомивши про це Клієнта. З моменту отримання Клієнтом такого повідомлення договір вважається розірваним.

Розмір гонорару, який зазначений в п. 4.2. цього Договору, включає в себе надання право допомоги за цим Договором в межах розгляду справи в суді першої інстанції, якщо інше не вказано в самих додатках до цього Договору.

Окрім сплати гонорару Клієнт також зобов`язується на вимогу Адвоката, відшкодувати понесені ним додаткові витрати, а саме: транспортні витрати (вартість пального або вартості проїзду в громадському транспорті від місця роботи Адвоката вказаного в цьому Договорі до суду); витрати на поштові відправлення через відділення Укрпошти та/або Нової Пошти, витрати понесені на отримання платних послуг (платної інформації викладених у довідках, витягах і таке інше) в державних органах, ЦНАП, нотаріусів та інших установах, підприємствах та організаціях.

З тексту додаткової угоди №1 від 20.01.2022 року до договору №05/01-22 про надання правової допомоги від 20.01.2022 року, яка укладена між адвокатом Ямковим Віктором Феофановичем, діючого підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2554 виданим Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 25.06.2012 року (надалі - Адвокат) з однієї сторони, та ОСОБА_1 (надалі - Клієнт) з другої сторони встановлено, що розмір гонорару за надання правової допомоги (виконання окремого доручення клієнта) як за надання правової допомоги (представництво) у Дніпропетровському окружному адміністративному суді (суд першої інстанції) щодо захисту порушених прав та інтересів Клієнта: визнання протиправним та скасування пункту 74 Рішення Губиниської селищної ради від 26.11.2021 року №110-10/VIIІ про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,6745 га (кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) в оренду, та зобов`язання вчини дії (затвердити технічну документацію та передати в оренду земельну ділянку площею 12,6745 га (кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) до винесення судом першої інстанції рішення по справі склав 26000 грн.

Відповідно до попереднього розрахунку надання послуг адвокатом від 20.01.2022 року, Адвокат Ямковий Віктор Феофанович на підставі Договору № 05/01-22 про надання правової допомоги від 20 січня 2022 року та Додаткової угоди № 1 до нього, надається правова допомога ОСОБА_1 (надалі Клієнт) в наступному обсязі: надання юридичної консультації; аналіз та збір доказів; складання та подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення; представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції. Враховуючи складність спірних правовідносин та об`єм роботи, яку потрібно виконати адвокату, загальна вартість послуг, які будуть надані за договором з урахуванням Додаткової угоди № 1 до нього, становить 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. 00 коп. з яких: 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. - вартість консультації; 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. - вартість послуг, щодо аналізу та збору доказів; 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. - вартість послуг зі складання та подання до суду позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень; 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. - вартість послуг, щодо представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції.

Водночас, надаючи оцінку обґрунтованості обсягу заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити те, що такий вид правничої допомоги як "вартість консультації...", "вартість послуг, щодо аналізу та збору доказів..."фактично є складовою частиною послуги як "вартість послуг зі складання та подання до суду позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень ", відтак не може розцінюватись як окрема юридична послуга. Суд також враховує, що підготовка позовної заяви по даній справі не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, а тому розумний та справедливий розмір винагороди за цю послугу для цілей включення її до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, не може перевищувати 3000 грн. Так само, є завищеною на думку суду послуга адвоката як «вартість послуг, щодо представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції" у сумі 11000 грн., оскільки розгляд даної справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, тому на думку суду дана послуга не може перевищувати як 1000 грн.

Суд також вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 року (№ провадження К/9901/95/200), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Тож, суд зауважує, що з урахуванням предмету позову, зазначена справа є справою незначної складності та типовою у спорах, пов`язаних з відмовою у зарахуванні пільгового стажу. Також, суд зауважує, що по вказаній категорії справ є значна кількість усталеної судової практики, що вказує на можливість використання адвокатом у своїй діяльності раніше напрацьованих матеріалів та шаблонних документів, які застосовуються при розгляді судових справ даної категорії.

Таким чином, на переконання суду, заявлені до стягнення витрати на професійну правову допомогу не є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому підлягають зменшенню до 4000 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн. підлягають стягненню з Губиниської селищної ради за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 159, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Губиниської селищної ради (51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Шевченко, буд. 16, код ЄДРПОУ 04338457) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39А, код ЄДРПОУ 39835428) про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 74 рішення 10 сесії VIII скликання Губиниської селищної ради №110-10/VIIІ від 26 листопада 2021 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу земельних ділянок у власність», яким було відмовлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства загальною площею 12,6745 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Губиниську селищну раду (код ЄДРПОУ 04338457) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вх. № 347 від 07 липня 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (кадастровий номер 1223286000:02:003:0009) за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 12,6745 га, яка розташована на території Попасненського старостинського округу Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Стягнути за рахунок бюджетних Губиниської селищної ради (51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Шевченко, буд. 16, код ЄДРПОУ 04338457) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1984,80 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Губиниської селищної ради (51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Шевченко, буд. 16, код ЄДРПОУ 04338457) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2022 року.

Суддя О.М. Неклеса